Рішення

від 26.09.2019 по справі 160/6681/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року Справа № 160/6681/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючо госудді: Кадникової Г.В.

при секретарі судового засідання: Шимановській О.Є.

за участі: представника позивача: Чупилко Ю.С.

представника відповідача: Атрощенко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД до Головного управління ДФС у Дніпропетровській про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД (далі - ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД , позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених Головним управлінням ДФС України у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС України у Дніпропетровській області):

- від 23.04.2019 року №0012681418 про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування на податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 596' 314грн. 00коп.;

- від 23.04.2019 року №0012711418 за платежем податок на прибуток приватних підприємств код платежу 11021000 у розмірі 398' 268грн. 75коп.;

- від 22.04.2019 року №0013331306 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачені податковим агентами, із доходів платника податку вигляді з/п код платежу 11010100 у розмірі 510грн. 00коп.

Ухвалою суду від 22.07.2019р. позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 КАС України, зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.08.2019р. позов прийнято до провадження, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено її до розгляд у підготовчому провадженні.

04.09.2019р. відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначене посилання на висновки акту перевірки, які відповідач вважає не спростованими. Тому, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення законними і просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

10.09.2019р. позивачем подано до суду відповідь на відзив, за змістом якої заперечує проти доводів відповідача, вказуючи, що вони є тотожніми змісту акту перевірки та не доводять порушень ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД . Інших належних та допустимих доказів, на думку позивача, відповідачем не надано.

При цьому, позивач звертає увагу, що відповідачем у відзиві не викладено заперечень щодо вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0013331306 від 22.04.2019р.

12.09.2019р. від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в обґрунтування яких зазначено, що податкове повідомлення-рішення №0013331306 від 22.04.2019р., яким застосовано штрафні санкції у розмірі 510грн. 00коп., прийнято відповідно до встановлених порушень, викладених в акті перевірки.

12.09.2019р. на підставі письмової згоди представників сторін по справі, суд ухвалив закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

В обгрунтування своїх вимог, позивач зазначає, що діюче законодавство України не містить заборон щодо вчинення керівних дій та господарських операцій однією особою від імені юридичної особи та фізичної особи-підприємця.

Крім того, позивач посилається на судове рішення (постанову) Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 06.05.2019р., якою закрито провадження у справі №208/2528/19 відносно ОСОБА_1 за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи, наведені у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення при розгляді справи і вирішення спору по суті, виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в Кам`янській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, є платником податків (а.с. 17).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 26.02.2019р. по 12.03.2019р. ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД з питань дотримання податкового, валютного законодавства та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016р. по 30.09.2018р.

За результатами перевірки складено акт №15796/04-36-14-18/36181877 від 26.03.2019р., згідно висновків якого встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме:

- п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1.п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755 IV (змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 318' 615грн. 00коп., у тому числі:

- 2016рік - 56' 336грн. 00коп.,

- 2017 рік - 259' 967грн. 00коп., у тому числі:

І квартал 2017року- 34' 104грн. 00коп.,

І півріччя 2017 року - 236' 643 грн. (І квартал 2017 року - 34' 104 грн., II квартал 2017 року - 202' 539 грн.),

III квартали 2017 року - 268' 100 грн. (І квартал 2017 року - 34' 104 грн., II квартал 2017 року - 202' 539 грн., III квартал 2017 року - 31' 457 грн.)

2017 рік - 259' 967 грн. (І квартал 2017 року - 34' 104 грн., II квартал 2017 року - 202' 539 грн., III квартал 2017 року - 31' 457 грн., IV квартал 2017 року - (-) 8' 133 грн.

та зменшено від`ємне значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за III квартали 2018 року у розмірі 312' 568 грн.

- III квартали 2018 року - 2' 312 грн., у тому числі:

І півріччя 2018 року - 25' 760 грн. (II квартал 2018 року - 25' 760 грн.),

III квартали 2018 року -2' 312 грн. (II квартал 2018 року - 25' 760 грн., III квартал 2018 року -(-) 23' 448 грн.

та зменшено від`ємне значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за III квартали 2018 року у розмірі 283' 746 грн.

- п.п.164.2.1 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1 пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VI, внаслідок чого занижено податкове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 2' 906,01 грн. за 2017 рік;

-п.51.1 ст.51, п.п.176.2 б п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 IV та Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. за №4 в результаті чого встановлено подання не в повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (форма №1 ДФ) за період 2 кв.2017р., 3 кв.2017р., 4 кв.2017р.

-п.1 ч.2 ст.6, п.1 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , зі змінами та доповненнями, а саме: занижено єдиний внесок в сумі 3' 551грн. 79коп.;

-п.п.164.2.1 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1 п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п.1.1 п.16 прим.1 підрозд.10 розд.XX ПКУ не нарахувало, не утримало, не сплатило до бюджету військовий збір в розмірі 242грн. 20коп.

Не погодившись з висновками, викладеними у акті перевірки №15796/04-36-14-18/36181877 від 26.03.2019р., позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

19.04.2019р. за результатами розгляду заперечень позивача, висновки акту перевірки залишені без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі вказаного акту від 26.03.2019р. відповідачем прийнято наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення №0012681418 від 23.04.2019р. про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування на податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 596' 314грн. 00коп.;

- податкове повідомлення-рішення №0012711418 від 23.04.2019р. за платежем податок на прибуток приватних підприємств код платежу 11021000 у розмірі 398' 268грн. 75коп.;

- податкове повідомлення-рішення №0013331306 від 22.04.2019р. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачені податковим агентами, із доходів платника податку вигляді з/п код платежу 11010100 у розмірі 510грн. 00коп.

Також, з матеріалів справи вбачається, що вищезазначені рішення оскаржено платником податку до ДФС України в адміністративному порядку, за результатами якого скаргу підприємства залишено - без задоволення, оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с. 69-76).

Вважаючи необґрунтованими рішення та дії відповідачів, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст.67 Конституції Українив становлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки та зборив порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.2.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, повязану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу визначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності

Згідно з п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (далі - П(С)БО 16 Витрати ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Відповідно до п.6 П(С)БО 16 Витрати витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

При цьому активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому (п. З П(С)БО 1 Загальні вимоги до фінансової звітності ).

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

У випадку якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення

фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV вказаного Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст.18 та р.IV вказаного Кодексу.

Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Порядок адміністрування податку на доходи фізичних осіб врегульований розділом IV ПК України.

Пунктом 168.1 ст.168 ПК України установлено порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Відповідно до підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 186 ПК України передбачено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

На підставі пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 168.1.6 пункту 168.1 статті 186 ПК України для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном граничний термін сплати до бюджету податку розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.

Згідно з пунктом 168.3 статті 168 ПК України розрахунок податкових зобов`язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем, органами Пенсійного фонду України).

Пунктом 168.4 ПК України встановлений такий порядок сплати (перерахування) податку до бюджету: податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України; такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі - відокремлений підрозділ); юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів; відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Відповідно до пункту 171.1 статті 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Згідно з пунктом 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається; ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

У ході розгляду справи встановлено, що директором ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД є ОСОБА_1 , який одночасно оформлений фізичною особою-підприємцем. Протягом перевіряємого періоду ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД (позивач) мав фінансово-господарські відносини з ФОП ОСОБА_1 та із ФОП ОСОБА_2 .

Так, 20.02.2017р. між ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) укладено Договір №5 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується виконати роботи, в тому числі при необхідності постачання запасних частин та матеріалів на ДТЗ, на замовлення замовника, а замовник в свою чергу, зобов`язується своєчасно приймати та оплачувати виконані роботи, використані запасні частини та матеріали на умовах, які визначені даним договором та деталізовані у наряді - замовлені.

Відповідно до п.п.2.3.1 п.2 виконавець зобов`язується своїми силами і засобами виконати роботи в обсягах і в строки, передбачені цим договором і здати роботу замовнику.

Згідно п.4 Договору, розрахунок за виконанні роботи здійснюється в безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця згідно рахунку складеного на підставі акту виконаних робіт. 09.06.2017р. між між ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) укладено Договір №15 на виконання будівельно-монтажних робіт, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується на замовлення замовника виконати монтажні роботи відповідно до кошторисної документації, яка є невід`ємною частиною цього договору, на об`єкті замовника, та передати виконані роботи замовнику за актом про прийняття виконанних робіт по договору, а замовник в свою чергу зобов`язується прийняти закінчені роботи та оплатити їх.

Згідно п.2 Договору, договірна ціна по цьому договору становить 250' 000грн. 00коп. Фінансування робіт та розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

До перевірки на підтвердження фактичного отримання послуг від ФОП ОСОБА_1 позивачем надано акти про надання послуг, акти приймання виконаних робіт, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

Так, з вищезазначених документів вбачається, що всі вони підписані виконавцем з надання послуг ФОП ОСОБА_1 з однієї сторони та замовником ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД , в особі механіка ОСОБА_3 , який діяв від імені підприємства на підставі довіреностей, які, в свою чергу, видані на його ім`я директором ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД - ОСОБА_1 .

Крім того, під час перевірки встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на податковому обліку Кам`янської ОДПІ з 10.03.2006р., як фізична особа-підприємець, який, як зазначно вище у рішенні, одночасно є засновником та директором ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД (призначений на посаду директора згідно з наказом №1-ос від 01.10.2009р.).

Згідно наданих до Кам`янської ОДПІ ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за період з 01.01.2016р. по 30.09.2018р. вбачається, що ОСОБА_1 , як працівник (директор) ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД отримував дохід з ознакою 101 , а саме: заробітну плату згідно штатного розкладу підприємства.

Крім того, в ході розгляду справи та із наданих пояснень представника відповідача встановлено, що в штаті ФОП ОСОБА_1 згідно наданих до Кам`янської ОДПІ ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за період з 01.01.2016р. по 30.09.2018р. працювали громадяни ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які одночасно були офіційно працевлаштовані та фактично працювали на підприємстві ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД та отримували заробітну плату.

Разом з тим, зі змісту установчих документів позивача вбачається, що основними видами його діяльності є технічне обслуговування та ремонт вантажних автотранспортних засобів.

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 , будучи виконавцем відповідно до умов вищезазначених договорів, взяв на себе зобов`язання виконувати ті самі дії (ремонт транспортних засобів, будівельно-монтажні роботи), які могли б виконувати та мали виконувати наймані працівники фізичної особи-підприємця, водночас перебуваючи на займаних посадах підприємства ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД .

Таким чином, в ході перевірки відповідачем встановлено, що у даних господарських правовідносинах єдиним економічним ефектом для ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД від здійснення операцій з придбання послуг від фізичної-особи підприємця, яка водночас є посадовою особою ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД та обіймає посаду керівника підприємства, є отримання саме податкової вигоди.

Тобто, операції ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД з ФОП ОСОБА_1 , відповідно до договору про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів 20.02.2017р. №5 та договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт від 09.06.2017р. №15, за наслідками їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку підприємства у періоді з 01.03.2017 року по 30.09.2018 року призвели до заниження об`єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1' 500' 726грн. 00коп.

Також, перевіркою встановлено, що протягом перевіряємого періоду ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД (замовник) мало взаємовідносини з ФОП ОСОБА_2 на підставі договору №1 від 20.09.2016р. з організації перевезень автомобільним транспортом.

Згідно із наданими до перевірки актами виконаних послуг ФОП ОСОБА_2 за період з 01.03.2017р. по 30.09.2018р. надав ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД послуги за вказаним договором (оформлення пропусків заїзду автотранспорту, товаро-транспортної документації, організація відправлення вантажу до місця вивантаження, перевірка наявності відповідного обладнання транспортних засобів (ТЗ) на загальну суму 865' 672грн. 00коп. (без ПДВ) (оплачено 859' 852грн. 00коп. (без ПДВ)), вартість яких включено до складу загальновиробничих витрат.

Під час перевірки визначено, що в актах про надання послуг не визначено місця та часу виконання (надання) послуг, обсяг господарських операцій з оформлення пропусків заїзду автотранспорту, товарно-транспортної документації, організації відправлення вантажів до місця вивантаження, перевірка наявності відповідного обладнання ТЗ, відсутня інформація щодо отриманих замовлень від покупців на придбання продукції, місць надання вказаних по пунктів відправлення вантажів.

Крім того, з акту перевірки вбачається, що в ході її проведення ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД не надано жодної інформації про обсяги виконаних робіт в частині оформлення пропусків заїзду автотранспорту, товаро-транспортної документації, організація відправлення вантажу до місця вивантаження, перевірка наявності відповідного обладнання транспортних засобів.

Разом з тим, ОСОБА_2 , знаходиться на податковому обліку в Кам`янській ОДПІ, як фізична особа-підприємець (свідоцтво реєстрації від 15.09.2016 № 22230000000023186), одночасно він є працівником (слюсарем) ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД (прийнято на посаду згідно з наказом ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД`від 30.10.2015р. № 13-ос. Між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД укладено договір 20.09.2016р. №1 з організації перевезень автомобільним транспортом.

Перевіркою встановлено, що послуги ОСОБА_2 надавались в межах робочого часу слюсаря товариства, враховуючи, що свою діяльність підприємство здійснює в регламентований робочий час та те, що виконавець вказаних послуг та працівник товариства це одна особа.

У даному випадку єдиним економічним ефектом для ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД від здійснення операцій з придбання послуг від фізичної-особи підприємця, яка водночас є працівником ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД , є отримання саме податкової вигоди.

Таким чином, в ході перевірки відповідач дійшов висновку, що господарські операції ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД`з ФОП ОСОБА_2 за договором від 20.09.2016р. №1 з організації перевезень автомобільним транспортом, за наслідками їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку підприємства у періоді з 01.03.2017р. по 30.09.2018р., призвели до заниження об`єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 865' 672,00грн.

Перевіркою зроблено висновок, що ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД в порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ч.1 ст.9, ч.1 ст.11 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за період з 01.01.2016р. по 30.09.2018р. на загальну суму 2' 366' 398грн. 00коп.

Разом з тим, у судовому засіданні представником позивача надані пояснення стосовно працівників ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД , згідно яких зазначино, що деякі працівники, вказані в акті перевірки, дійсно працюють в ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД за основним місцем роботи та за сумісництвом у ФОП ОСОБА_1 , оскільки законодавство не містить заборон здійснювати таку діяльність одночасно. Тому висновки, викладені в акті перевірки, стосовно оподаткування працівників вважає помилковими.

Окремо, представником позивача зазначено, що всі акти з наданих послуг та виконаних робіт підписані, податки із заробітної плати працівників сплачені вчасно, обома суб`єктами господарювання.

Представником відповідача, заперечуючи щодо пояснень представника позивача, зазначено, що до перевірки ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД не було надано додатково документи на підтвердження робіт з ФОП ОСОБА_2 , про що уповноваженими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області зроблений відповідний висновок в акті перевірки.

Неподання документів в порядку та у строки визначені п.п 44.6, 44.7 ПК України, не зобов`язує ДФС враховувати їх при складанні акту перевірки та прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Окрім того, платник податків втрачає право подати їх до суду.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинним документом є документ, що містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених таким платником договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для підтвердження факту здійснення фінансово-господарської діяльності позивача з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 у ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД повинні бути належним чином складені та оформленні первинні документи податкового та бухгалтерського обліку у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на постанову Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 06.05.2019р. по справі №208/2528/19 в порядку ст.78 КАС України, оскільки в межах зазначеної справи спір не розглядався по суті та не досліджувались первинні документи. Підставою для закриття провадження у справі стало тривання процедури адміністративного оскарження, у зв`язку з чим, податкове зобов`язання є неузгодженим та закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийняті на підставі встановлених порушень податкового законодавства та відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи без діяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів правомірність своїх дій та прийнятого рішення.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Оскільки у задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст.2, 72-77, 90, 94, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду буде складений 07 жовтня 2019 року.

Суддя Г. В.Кадникова