Ухвала

від 09.10.2020 по справі 160/6681/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 160/6681/19

адміністративне провадження № К/9901/21868/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Техно-Трейд на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.06.2020 року у справі №160/6681/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Техно-Трейд до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Техно-Трейд (згідно відбитку поштового штемпеля на рекомендованому поштовому відправленні) 25.08.2020 року направило до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.06.2020 року у справі №160/6681/19 (повний текст складено 16.07.2020 року) у справі № 809/849/14, яка надійшла на адресу суду та зареєстрована 25.08.2020 року. В касаційній скарзі скаржник посилається на отримання копії повного тексту суду апеляційної інстанції 28.07.2020 року. Відтак касаційна скарга подана в межах встановленого строку на касаційне оскарження.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню, виходячи з такого.

Відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

В якості підстави касаційного оскарження скаржник зазначив п. 2 ч. 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України з посиланням на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі № 804/5444/16 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, оскільки вказаний висновок Верховного Суду стосується реальності господарських операцій суб`єктів господарювання для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. А спірним питанням в даній справі є податкові повідомлення-рішення сформовані відповідачем з визначеною до сплати суми податку на прибуток та податку на доходи з фізичних осіб. Враховуючи викладене просив врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04.06.2020 року у справі № 825/1630/17 та від 19.05.2020 року у справі № 826/10104/16 (в частині документального підтвердження реальності господарських операцій).

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 330 КАС України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Разом з цим, посилаючись на необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, застосованого судом апеляційної інстанції скаржник не зазначає, в чому саме було неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при розгляді справи, тоді як залишаючи без змін рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції наголошував на тому, що для підтвердження факту здійснення фінансово-господарської діяльності позивача з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 у ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД повинні бути належним чином складені та оформленні первинні документи податкового та бухгалтерського обліку у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця (замовника послуг) права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

До того ж, судом апеляційної інстанції був врахований висновок Верховного Суду лише в частині того, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Тобто цей висновок стосується загального значення документального підтвердження реальності господарських операцій, тому обґрунтовані підстави для відступлення від вказаного висновку Верховного Суду скаржником не доведені.

Разом з цим суд касаційної інстанції не приймає посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 04.06.2020 року у справі № 825/1630/17 та від 19.05.2020 року у справі № 826/10104/16, оскільки остаточна правова позиція в цих судових рішеннях судом касаційної інстанції не була сформована, внаслідок направлення справ на новий судовий розгляд.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, які були досліджені та оцінені судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, а враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Отже касаційна скарга не містить передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку з належним обґрунтуванням неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при вирішенні справи.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Отже скаржнику необхідно зазначити, які саме норми матеріального або процесуального права неправильно застосовані судами та від висновку Верховного Суду щодо застосування якої норми необхідно відступити з посиланням на подібність правовідносин.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Техно-Трейд на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.06.2020 року у справі №160/6681/19 повернути скаржнику.

Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Васильєва