Постанова

від 18.06.2020 по справі 160/6681/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/6681/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Техно-Трейд на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 року в адміністративній справі №160/6681/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Техно-Трейд до Головного управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД , звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених Головним управлінням ДФС України у Дніпропетровській області: від 23.04.2019 року №0012681418 про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування на податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 596' 314грн. 00коп.; від 23.04.2019 року №0012711418 за платежем податок на прибуток приватних підприємств код платежу 11021000 у розмірі 398' 268грн. 75коп.; від 22.04.2019 року №0013331306 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачені податковим агентами, із доходів платника податку вигляді з/п код платежу 11010100 у розмірі 510грн. 00коп.

В обґрунтування адміністративного позову Позивач зазначив, що висновки акта перевірки є необґрунтованими, а спірне податкове повідомлення-рішення - неправомірним.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі Позивач, посилаючись на неповноту встановлення обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першо інстанції встановлено , що ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в Кам`янській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, є платником податків.

Встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 26.02.2019р. по 12.03.2019р. ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД з питань дотримання податкового, валютного законодавства та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016р. по 30.09.2018р.

За результатами перевірки складено акт №15796/04-36-14-18/36181877 від 26.03.2019р., згідно висновків якого встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме:

- п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1.п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755 IV (змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 318' 615грн. 00коп., у тому числі:

- 2016рік - 56' 336грн. 00коп.,

- 2017 рік - 259' 967грн. 00коп., у тому числі:

І квартал 2017року- 34' 104грн. 00коп.,

І півріччя 2017 року - 236' 643 грн. (І квартал 2017 року - 34' 104 грн., II квартал 2017 року - 202' 539 грн.),

III квартали 2017 року - 268' 100 грн. (І квартал 2017 року - 34' 104 грн., II квартал 2017 року - 202' 539 грн., III квартал 2017 року - 31' 457 грн.)

2017 рік - 259' 967 грн. (І квартал 2017 року - 34' 104 грн., II квартал 2017 року - 202' 539 грн., III квартал 2017 року - 31' 457 грн., IV квартал 2017 року - (-) 8' 133 грн.

та зменшено від`ємне значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за III квартали 2018 року у розмірі 312' 568 грн.

- III квартали 2018 року - 2' 312 грн., у тому числі:

І півріччя 2018 року - 25' 760 грн. (II квартал 2018 року - 25' 760 грн.),

III квартали 2018 року -2' 312 грн. (II квартал 2018 року - 25' 760 грн., III квартал 2018 року -(-) 23' 448 грн.

та зменшено від`ємне значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за III квартали 2018 року у розмірі 283' 746 грн.

- п.п.164.2.1 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1 пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VI, внаслідок чого занижено податкове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 2' 906,01 грн. за 2017 рік;

-п.51.1 ст.51, п.п.176.2 б п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 IV та Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. за №4 в результаті чого встановлено подання не в повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (форма №1 ДФ) за період 2 кв.2017р., 3 кв.2017р., 4 кв.2017р.

-п.1 ч.2 ст.6, п.1 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , зі змінами та доповненнями, а саме: занижено єдиний внесок в сумі 3' 551грн. 79коп.;

-п.п.164.2.1 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1 п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п.1.1 п.16 прим.1 підрозд.10 розд.XX ПКУ не нарахувало, не утримало, не сплатило до бюджету військовий збір в розмірі 242грн. 20коп.

Не погодившись з висновками, викладеними у акті перевірки №15796/04-36-14-18/36181877 від 26.03.2019р., позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

19.04.2019р. за результатами розгляду заперечень позивача, висновки акту перевірки залишені без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі вказаного акту від 26.03.2019р. відповідачем прийнято наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення №0012681418 від 23.04.2019р. про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування на податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 596' 314грн. 00коп.;

- податкове повідомлення-рішення №0012711418 від 23.04.2019р. за платежем податок на прибуток приватних підприємств код платежу 11021000 у розмірі 398' 268грн. 75коп.;

- податкове повідомлення-рішення №0013331306 від 22.04.2019р. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачені податковим агентами, із доходів платника податку вигляді з/п код платежу 11010100 у розмірі 510грн. 00коп.

Також, з матеріалів справи вбачається, що вищезазначені рішення оскаржено платником податку до ДФС України в адміністративному порядку, за результатами якого скаргу підприємства залишено - без задоволення, оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи необґрунтованими рішення та дії відповідачів, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Господарською операцією, згідно з ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 № 996-XIV, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За визначенням, наведеним пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, що діяла на момент формування позивачем витрат) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами абз.1 п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;

на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта;

на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до абз.1, 2 п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Отже, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на врахування витрат, понесених у зв`язку із здійсненням цих господарських операцій при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток та сум податку на додану вартість при визначенні об`єкта оподаткування податком на додану вартість; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

Також згідно з абз.1 п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

В свою чергу, у відповідності до п.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Оцінивши наведені докази, застосувавши вище перелічені норми матеріального права суд доходить висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх доводів.

Встановлено, що директором ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД є ОСОБА_1 , який одночасно оформлений фізичною особою-підприємцем. Протягом перевіряємого періоду ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД (позивач) мав фінансово-господарські відносини з ФОП ОСОБА_1 та із ФОП ОСОБА_2 .

Так, 20.02.2017р. між ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) укладено Договір №5 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується виконати роботи, в тому числі при необхідності постачання запасних частин та матеріалів на ДТЗ, на замовлення замовника, а замовник в свою чергу, зобов`язується своєчасно приймати та оплачувати виконані роботи, використані запасні частини та матеріали на умовах, які визначені даним договором та деталізовані у наряді - замовлені.

Відповідно до п.п.2.3.1 п.2 виконавець зобов`язується своїми силами і засобами виконати роботи в обсягах і в строки, передбачені цим договором і здати роботу замовнику.

Згідно п.4 Договору, розрахунок за виконанні роботи здійснюється в безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця згідно рахунку складеного на підставі акту виконаних робіт. 09.06.2017р. між між ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) укладено Договір №15 на виконання будівельно-монтажних робіт, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується на замовлення замовника виконати монтажні роботи відповідно до кошторисної документації, яка є невід`ємною частиною цього договору, на об`єкті замовника, та передати виконані роботи замовнику за актом про прийняття виконанних робіт по договору, а замовник в свою чергу зобов`язується прийняти закінчені роботи та оплатити їх.

Згідно п.2 Договору, договірна ціна по цьому договору становить 250' 000грн. 00коп. Фінансування робіт та розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

До перевірки на підтвердження фактичного отримання послуг від ФОП ОСОБА_1 позивачем надано акти про надання послуг, акти приймання виконаних робіт, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

Так, з вищезазначених документів вбачається, що всі вони підписані виконавцем з надання послуг ФОП ОСОБА_1 з однієї сторони та замовником ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД , в особі механіка ОСОБА_3 , який діяв від імені підприємства на підставі довіреностей, які, в свою чергу, видані на його ім`я директором ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД - ОСОБА_1 .

Встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на податковому обліку Кам`янської ОДПІ з 10.03.2006р., як фізична особа-підприємець, який, як зазначно вище у рішенні, одночасно є засновником та директором ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД (призначений на посаду директора згідно з наказом №1-ос від 01.10.2009р.).

Згідно наданих до Кам`янської ОДПІ ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за період з 01.01.2016р. по 30.09.2018р. вбачається, що ОСОБА_1 , як працівник (директор) ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД отримував дохід з ознакою 101 , а саме: заробітну плату згідно штатного розкладу підприємства.

Крім того, в ході розгляду справи та із наданих пояснень представника відповідача встановлено, що в штаті ФОП ОСОБА_1 згідно наданих до Кам`янської ОДПІ ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за період з 01.01.2016р. по 30.09.2018р. працювали громадяни ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які одночасно були офіційно працевлаштовані та фактично працювали на підприємстві ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД та отримували заробітну плату.

Разом з тим, зі змісту установчих документів позивача вбачається, що основними видами його діяльності є технічне обслуговування та ремонт вантажних автотранспортних засобів.

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 , будучи виконавцем відповідно до умов вищезазначених договорів, взяв на себе зобов`язання виконувати ті самі дії (ремонт транспортних засобів, будівельно-монтажні роботи), які могли б виконувати та мали виконувати наймані працівники фізичної особи-підприємця, водночас перебуваючи на займаних посадах підприємства ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД .

Таким чином, в ході перевірки відповідачем встановлено, що у даних господарських правовідносинах єдиним економічним ефектом для ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД від здійснення операцій з придбання послуг від фізичної-особи підприємця, яка водночас є посадовою особою ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД та обіймає посаду керівника підприємства, є отримання саме податкової вигоди.

Тобто, операції ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД з ФОП ОСОБА_1 , відповідно до договору про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів 20.02.2017р. №5 та договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт від 09.06.2017р. №15, за наслідками їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку підприємства у періоді з 01.03.2017 року по 30.09.2018 року призвели до заниження об`єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1' 500' 726грн. 00коп.

Також, перевіркою встановлено, що протягом перевіряємого періоду ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД (замовник) мало взаємовідносини з ФОП ОСОБА_2 на підставі договору №1 від 20.09.2016р. з організації перевезень автомобільним транспортом.

Згідно із наданими до перевірки актами виконаних послуг ФОП ОСОБА_2 за період з 01.03.2017р. по 30.09.2018р. надав ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД послуги за вказаним договором (оформлення пропусків заїзду автотранспорту, товаро-транспортної документації, організація відправлення вантажу до місця вивантаження, перевірка наявності відповідного обладнання транспортних засобів (ТЗ) на загальну суму 865'672грн. 00коп. (без ПДВ) (оплачено 859' 852грн. 00коп. (без ПДВ)), вартість яких включено до складу загальновиробничих витрат.

Під час перевірки визначено, що в актах про надання послуг не визначено місця та часу виконання (надання) послуг, обсяг господарських операцій з оформлення пропусків заїзду автотранспорту, товарно-транспортної документації, організації відправлення вантажів до місця вивантаження, перевірка наявності відповідного обладнання ТЗ, відсутня інформація щодо отриманих замовлень від покупців на придбання продукції, місць надання вказаних по пунктів відправлення вантажів.

Крім того, з акту перевірки вбачається, що в ході її проведення ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД не надано жодної інформації про обсяги виконаних робіт в частині оформлення пропусків заїзду автотранспорту, товаро-транспортної документації, організація відправлення вантажу до місця вивантаження, перевірка наявності відповідного обладнання транспортних засобів.

Разом з тим, ОСОБА_2 , знаходиться на податковому обліку в Кам`янській ОДПІ, як фізична особа-підприємець (свідоцтво реєстрації від 15.09.2016 № 22230000000023186), одночасно він є працівником (слюсарем) ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД (прийнято на посаду згідно з наказом ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД`від 30.10.2015р. № 13-ос. Між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД укладено договір 20.09.2016р. №1 з організації перевезень автомобільним транспортом.

Перевіркою встановлено, що послуги ОСОБА_2 надавались в межах робочого часу слюсаря товариства, враховуючи, що свою діяльність підприємство здійснює в регламентований робочий час та те, що виконавець вказаних послуг та працівник товариства це одна особа.

У даному випадку єдиним економічним ефектом для ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД від здійснення операцій з придбання послуг від фізичної-особи підприємця, яка водночас є працівником ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД , є отримання саме податкової вигоди.

Таким чином, в ході перевірки відповідач дійшов висновку, що господарські операції ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД`з ФОП ОСОБА_2 за договором від 20.09.2016р. №1 з організації перевезень автомобільним транспортом, за наслідками їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку підприємства у періоді з 01.03.2017р. по 30.09.2018р., призвели до заниження об`єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 865' 672,00грн.

Перевіркою зроблено висновок, що ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД в порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ч.1 ст.9, ч.1 ст.11 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за період з 01.01.2016р. по 30.09.2018р. на загальну суму 2' 366' 398грн. 00коп.

Відповідно до п. 14.1.159.ст. 14 ПК України, пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени її сім`ї, які здійснюють контроль за платником податку; посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени її сім`ї; платники податку - учасники об`єднання підприємств незалежно від його виду та організаційно-правової форми, що провадять свою господарську діяльність шляхом утворення такого об`єднання.

Під контролем господарської діяльності платника податку слід розуміти:

а) володіння безпосередньо або через пов`язаних фізичних та/або юридичних осіб часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку в розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду платника податку;

б) вплив безпосередньо або через пов`язаних фізичних та/або юридичних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання в результаті: - надання права, яке забезпечує вирішальний влив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління платника податку;- обіймання посад членів наглядової (спостережної) ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів платника податку особами, які вже обіймають одну чи декілька із зазначених посад в іншому суб`єкті господарювання;- обіймання посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу платника податку особою, яка вже обіймає одну чи декілька із зазначених посад в інших суб`єктах господарювання; - надання права на укладення договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління платника податку.

Встановлено також в ході перевірки відповідачем, що у даних господарських правовідносинах єдиним економічним ефектом для ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД від здійснення операцій з придбання послуг від фізичної-особи підприємця, яка водночас є посадовою особою ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД та обіймає посаду керівника підприємства, є отримання саме податкової вигоди.

Згідно з положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

У той же час, варто урахувати, що контролюючим органом при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками такої операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Як уже зазначалось вище, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

При цьому, необхідно розуміти, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 804/5444/16.

Отже, для підтвердження факту здійснення фінансово-господарської діяльності позивача з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 у ТОВ ТК ТЕХНО-ТРЕЙД повинні бути належним чином складені та оформленні первинні документи податкового та бухгалтерського обліку у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця (замовника послуг) права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Колегія суддів погоджується із доводами суду першої інстанції, що відповідач довів правомірність своїх доводів щодо відсутності таких операцій, у свою чергу, позивачем не підтверджено належними первинними документами.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Техно-Трейд - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 року в адміністративній справі №160/6681/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов