Рішення

від 14.11.2019 по справі 910/8492/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.11.2019Справа № 910/8492/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лодіс"

про стягнення 1135108,61 грн.

за участі представників:

від позивача: Муходінов М. Л., адвокат,

від відповідача: Краснобрижий А. М., адвокат,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лодіс" про стягнення 1135108,61 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору підряду від 22.02.2018 № 1400-03.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

22.07.2019 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 05.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

10.10.2019 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про відмову від частини позовних вимог.

Ухвалою суду від 24.10.2019 прийнято відмову позивача від частини позовних вимог у розмірі 454043,44 грн. та в цій частині провадження у справі закрито.

Також, ухвалою суду від 24.10.2019 залишено без розгляду відзив на позовну заяву з огляду на пропущений відповідачем процесуальний строк на його подання.

Ухвалою суду від 31.10.2019 залишено без розгляду відповідь на відзив.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Крім того, 30.10.2019 відповідачем подавалися письмові пояснення по справі, в яких останній посилався на необхідність обрахування строку на виконання ремонтних робіт за договором з 20.10.2018, тобто з дати складання відповідачем акту прийняття тепловозу в ремонт. При цьому, позивач посилається на лист від 06.09.2018, який не є актом прийняття обладнання в ремонт, з підписанням якого розпочинається відповідний строк на його виконання. Одночасно, нарахування штрафу в розмірі 15 % має здійснюватися від вартості невиконаних у строк робіт, яку неможливо вирахувати без створення відповідної комісії.

Щодо поданих разом із письмовими поясненнями доказів, то згідно з частиною 8 статті 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У той же час, обґрунтувань неможливості подання відповідних доказів у встановлені процесуальним законом строки відповідач не навів, у зв`язку з чим останні до розгляду судом не приймаються.

Положення статті 13 ГПК України передбачають, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, за якими учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом, і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.02.2018 між відповідачем, як підрядником, та позивачем, як замовником, укладено договір № 1400-03 підряду (разом із протоколом погодження розбіжностей, додатками до договору далі - договір), за умовами якого останній доручив, а відповідач зобов`язався на свій ризик виконати в порядку та на умовах цього договору роботи з капітального ремонту обладнання, перелік якого наведений у специфікаціях.

Відповідно до пункту 2.1 договору строки виконання робіт за цим договором, а також їх окремих об`ємів визначені у відповідних додатках (специфікаціях) на капітальний ремонт обладнання, що є невід`ємною частиною даного договору. Строк виконання робіт за договором починає відраховуватися з моменту фактичного прийняття об`єкта робіт у відповідності до пункту 5.3 договору.

У разі виникнення необхідності внесення змін до раніше погоджених сторонами строки виконання робіт сторона, яка ініціює такі зміни, повідомляє про це іншу сторону не пізніше, ніж за 3 календарних дні до настання цих змін. При досягненні сторонами згоди щодо таких змін сторони укладають додаткову угоду до цього договору, якою погоджуються зміни до специфікації чи нові редакції специфікацій або додаткові специфікації (пункт 2.2 договору).

Згідно з пунктом 3.2 договору вартість робіт підрядника включає в себе відшкодування витрат, пов`язаних із виконанням робіт та плату за виконання робіт підрядником.

Пунктом 5.3 договору сторони погодили, що безпосередньо перед початком виконання робіт замовник передає, а підрядник приймає відповідні об`єкти робіт підписанням акту приймання-передачі обладнання в ремонт на території підрядника. Неприйняття підрядником об`єктів робіт, а також недотримання процедури оформлення тимчасових перепусток на територію замовника (у відповідності до пункту 5.6 даного договору) у вказані вище строки з причин, що не залежать від замовника, не звільняє підрядника від відповідальності за несвоєчасне виконання робіт за даним договором.

Відповідно до пункту 8.1 договору не пізніше 1 робочого дня з моменту закінчення виконання всіх робіт за цим договором або за окремими об`ємами (об`єктами, етапами, видами) підрядник направляє замовнику повідомлення в письмовій формі про їх закінчення.

Як передбачено пунктом 15.7 договору всі зміни та доповнення до нього є невід`ємною частиною договору та дійсними лише в тому випадку, якщо здійснені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін.

22.02.2018 сторонами підписано специфікацію № 1 до договору, відповідно до якої відповідач взяв на себе зобов`язання виконати капітальний ремонт тепловоза ТЕМ-2 № 6285, вартістю робіт 4540434,42 грн. (у т.ч. ПДВ 20 % - 756739,07 грн.). Пунктом 14 специфікації встановлено строк виконання капітального ремонту - 70 календарних днів (на одиницю ремонтного фонду) з моменту підписання акта приймання-передачі об`єкта в ремонт на території підрядника та до моменту підписання акта вводу в експлуатацію тепловоза на території замовника. Час транспортування об`єкта в ремонт та з ремонту в строк виконання робіт не входить.

02.07.2018 відповідач звернувся до позивача з листом щодо готовності прийняти в ремонт тепловоз у період з 20.07.2018 по 31.07.2018 року.

13.07.2018 сторонами складено та підписано акт приймання-передачі тепловоза ТЕМ 2-6285 згідно з договором від 22.02.2018 № 1400-03 на відповідальне зберігання до початку виконання ремонту згідно з листом від 02.07.2018 року.

Відповідач у листі від 06.09.2018 повідомив позивача, що внаслідок тривалого погодження розбіжностей та порушення графіка ремонту тепловозів, постановка тепловоза в ремонт очікується 20-28.09.2018, дефектовка - 25-31.10.2018, відправлення після ремонту замовнику - 17-24.12.2018 року.

Листом від 21.12.2018 відповідач просив направити представників позивача на 26.12.2018 для участі в спільних реостатних випробуваннях та приймання тепловозу з ремонту.

Як убачається із матеріалів справи, 26.12.2018 сторонами складено та підписано акт попереднього приймання та реостатних випробувань, а 28.12.2018 - акт приймання-передачі тепловоза ТЕМ 2-6285 з ремонту.

16.01.2019 позивачем складено акт огляду № 3 поставленого від відповідача тепловозу, в якому зазначено, що блок дизеля замінено на бувший у використанні, а не на новий.

Надалі, 13.03.2019 позивач звернувся до відповідача з листом № 03/2222 щодо врегулювання питання по встановленню б/в блока дизеля на тепловоз ТЕМ-2 № 32 та закриття актів виконаних додаткових робіт, для чого просив прибути на підприємство позивача 15.03.2019 року.

У відповідь на вказаний лист відповідач у листі від 15.03.2019 повідомив, що не має змоги прибути до позивача, у той же час, встановлення блока (б/в) дизеля вказано в тендерній пропозиції та погоджено дирекцій по логістиці ТОВ Метінвест Холдинг , а встановлення нового блоку не погоджувалося. При цьому, 24.10.2018 при проведенні спільної дефектовки тепловоза позивачем обрано певний блок, який і був встановлений на тепловоз.

Спір у даній справі виник внаслідок порушення відповідачем встановленого договором та специфікацією строку виконання робіт по капітальному ремонту тепловоза, у зв`язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 15 % у сумі 681065,16 грн.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтями 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Частинами 1, 2 статті 837 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно з частиною 2 вказаної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до пункту 10.3.2 договору в разі порушення підрядником строків виконання робіт, строків усунення виявлених дефектів виконання робіт, а також у разі невиконання умов пункту 5.3 даного договору, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 15 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт та/або робіт, по яким порушений строк усунення недоліків (з урахуванням ПДВ), указаної у відповідній специфікації до цього договору, якщо інше не вказано у відповідній специфікації до даного договору.

Із матеріалів справи вбачається, що 13.07.2018 відповідачу на відповідальне зберігання до початку виконання ремонту передано тепловоз ТЕМ 2-6285 за відповідним актом приймання-передачі.

При цьому, листом від 06.09.2018 відповідач повідомляв позивача, що постановка тепловоза в ремонт очікується 20-28.09.2018, дефектовка - 25-31.10.2018, відправлення після ремонту замовнику - 17-24.12.2018 року.

Згідно з актом від 26.12.2018 відбулося попереднє приймання та реостатні випробування, а 28.12.2018 - передача тепловоза ТЕМ 2-6285 з ремонту.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази прийняття відповідачем у ремонт тепловоза в інший період, ніж ним зазначено в листі від 06.09.2018, суд дійшов висновку про обчислення строку виконання ремонтних робіт з 28.09.2018 по 26.12.2018. Таким чином, загальний строк виконання капітального ремонту тепловоза становив 89 днів, замість обумовлених специфікацією 70 днів.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що сторонами в пункті 5.3 договору прямо погоджено, що підрядник приймає відповідні об`єкти робіт підписанням акту приймання-передачі обладнання в ремонт на території підрядника, проте неприйняття підрядником об`єктів робіт не звільняє підрядника від відповідальності за несвоєчасне виконання робіт за даним договором. У той же час суд наголошує, що у випадку прийняття відповідачем об`єктів робіт за актом відповідний акт мав бути підписаний обома сторонами на території підрядника.

Таким чином, укладеним між сторонами договором обумовлено відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за несвоєчасне виконання робіт у випадку неприйняття останнім у встановленому договором порядку об`єктів робіт у ремонт.

Відповідно до положень статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Ураховуючи викладене, судом не встановлено та відповідачем не доведено обставин, що свідчать про наявність підстав для звільнення відповідача від порушення договірного зобов`язання, у зв`язку з чим позовна вимога про нарахування відповідачу штрафу є обґрунтованою.

Одночасно, матеріали справи також не містять доказів погодження сторонами перенесення строків виконання робіт по капітальному ремонту, оскільки згідно з пунктами 2.2, 15.7 договору такі зміни мали бути оформлені в письмовій формі, підписані та скріплені печатками обох сторін.

Крім того, судом прийнято до уваги, що пунктами 2.3, 8.4 договору обов`язок зі складання актів по окремим етапам робіт покладено на відповідача, однак останній відповідних актів до матеріалів справи не надав.

Отже відповідачем не доведено інший розмір невиконаних робіт станом на день закінчення обумовленого договором строку на їх виконання, ніж повна вартість робіт, від якої позивачем розрахований штраф.

Здійснивши арифметичний перерахунок заявленого до стягнення штрафу в розмірі 15 %, суд дійшов висновку про задоволення відповідної позовної вимоги в повному обсязі в сумі 681065,16 грн. (4540434,42 грн.*15%=681065,16 грн.).

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Суд також зауважує, що згідно з частиною 3 статті 130 ГПК України в разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

У той же час, позивач не обґрунтовував підстави відмови від частини позовних вимог їх задоволенням відповідачем, у зв`язку з чим понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у відповідній частині (3405,33 грн.) відповідачем не відшкодовуються.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лодіс" (04060, м. Київ, вул. О. Ольжича, 35; ідентифікаційний код 30443831) на користь Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50102, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47; ідентифікаційний код 00190905) 681065 (шістсот вісімдесят одну тисячу шістдесят п`ять) грн. 16 коп. штрафу, а також 10215 (десять тисяч двісті п`ятнадцять) грн. 98 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено: 21.11.2019 року.

Суддя К.В. Полякова