Рішення

від 21.11.2019 по справі 913/564/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

21 листопада 2019 року Справа № 913/564/19

м.Харків Провадження №33/913/564/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКС МАРКЕТ» , вул.Сметаніна, буд.3-А, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93404

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНІСТЕР ЛТД» , вул. Олександра Довженка, буд.5, офіс 215 б, м.Лисичанськ Луганської області, 93100

про стягнення 315 360 грн 00 коп.

Суддя Драгнєвіч О.В.

Секретар судового засідання Славич В.І.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув;

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІКС МАРКЕТ» звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНІСТЕР ЛТД» про повернення грошових коштів в сумі 315 360 грн 00 коп., що набуті без достатньої правової підстави.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в грудні 2018 ним було помилково перераховано на поточний рахунок відповідача вказані грошові кошти, що підтверджується платіжним дорученням №3367 від 27.12.2018.

Враховуючи, що між сторонами відсутні договірні відносини, відповідно до приписів ст.530 Цивільного кодексу України позивач листом від 03.05.2019 №68 запропонував відповідачу у семиденний термін повернути зазначену суму, як помилково перераховану на поточний рахунок позивача. Разом з тим, ані кошти, ані відповідь на вказаний лист позивач не отримував. У зв`язку з чим, на підставі ст.1212, 1213 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення з відповідача безпідставно набуті кошти.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2019 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.10.2019 відкрито провадження у справі, вирішено справу як малозначну розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні із повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 04.11.2019.

Через канцелярію суду 31.10.2019 від позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній вказує, що зазначення в платіжному дорученні №3367 від 27.12.2018 в призначенні платежу: «сплата за рекламні матеріали зг.дог.№0112 від 01.12.2018 в т.ч. НДС 20% - 52560 грн 00 коп.» є результатом помилки бухгалтера що набирав платіжне доручення, та внесення помилково даних щодо договору на поставку рекламних матеріалів, які стосуються іншого контрагента.

Протокольною ухвалою суду від 04.11.2019 з метою надання відповідачу додаткового часу для подання відзиву, розгляд справи відкладено на 21.11.2019, про що ухвалою-повідомленням повідомлено учасників.

Представник відповідача в судове засідання 21.11.2019, як і в попереднє від 04.11.2019 не прибув, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНІСТЕР ЛТД» є : вул. Олександра Довженка, буд.5, офіс 215 б, м.Лисичанськ Луганської області, 93100.

Господарський суд Луганської області з метою своєчасного повідомлення відповідача про судові засідання, направляв на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб суб`єктів підприємницької діяльності, ухвалу про порушення провадження по справі від 11.10.2019, а також ухвалу-повідомлення від 04.11.2019. Направлена судом на адресу відповідача кореспонденція була повернута до суду поштовою установою із відміткою пошти - інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення (адресат за даною адресою відсутній, а.с. 24, 39).

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Інформацію про час та місце проведення судових засідань було розміщено за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/, а ухвали суду відправлені до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Крім того, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд відповідної справи суд намагався передати телефонограми від 21.10.2019 та 05.11.2019 за вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб суб`єктів підприємницької діяльності в якості засобів зв`язку телефоном. Однак, встановити зв`язок з абонентом не вдалося.

Враховуючи вищевикладене, суд здійснив всі можливі заходи щодо належного повідомлення учасників про час та місце проведення судових засіданнь, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 120 ГПК України.

За змістом ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні суд встановив фактичні обставини справи, розглянув наявні у справі матеріали, дослідив зібрані у справі докази.

В судовому засіданні 21.11.2019 постановлено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, подані докази, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 позивачем було помилково перераховано на поточний рахунок відповідача грошові кошти в сумі 315 360 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №3367 від 27.12.2018.

У вказаному платіжному дорученні зазначено призначення платежу: за рекламні матеріали згідно договору №0112 від 01.12.2018 в тому числі ПДВ 20% - 52560 грн 00 коп.

При цьому, як вказує позивач, між сторонами відсутні договірні відносини, зазначене формулювання у призначенні платежу є результатом помилки бухгалтера, який набирав платіжне доручення і через завантаженість та неуважність помилково вніс дані щодо договору на поставку рекламних матеріалів, які стосуються іншого контрагента.

Зазначені обставини наразі відповідачем не спростовані.

Отже, грошові кошти у розмірі 315 360 грн 00 коп. Товариство з обмеженою відповідальністю «МІКС МАРКЕТ» перерахувало відповідачу помилково.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.05.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію №68 від 03.05.2019, в якій запропонував відповідачу у семиденний термін повернути зазначену суму, як помилково перераховану на поточний рахунок позивача. В зазначеній претензії позивач зазначив реквізити для перерахування грошових коштів.

Докази направлення претензії на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНІСТЕР ЛТД» додані до матеріалів справи.

Згідно пояснень позивача, ані кошти, ані відповідь на вказаний лист від відповідача не надходило.

Таким чином, судом встановлено та відповідачем не спростовано, що договір №0112 від 01.12.2018 (зазначений в призначенні платежу) між сторонами укладено не було, а помилково перераховані позивачем грошові кошти станом на теперішній час не повернуті.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з наступного.

Главою 83 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

За змістом статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Отже, сутність зобов`язання із набуття, збереженням майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи-набувача частини її майна, що набуте поза межами правої підстави, у випадку, якщо правова підстава переходу відпала згодом або взагалі без неї якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Згідно із частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Як свідчить аналіз матеріалів справи, відповідач набув грошові кошти в сумі 315 360 грн 00 коп. помилково, за умови відсутності правової підстави, відтак, суд вважає оспорювану суму отриманою відповідачем безпідставно в розумінні статті 1212 ЦК України.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

В свою чергу, відповідач свій обов`язок щодо повернення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 315 360 грн 00 коп. не виконав.

На час розгляду справи докази повернення позивачу грошових коштів також відсутні, а тому суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати за подання позову в сумі 4730 грн 40 коп. у відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНІСТЕР ЛТД» , вул. Олександра Довженка, буд.5, офіс 215 б, м.Лисичанськ Луганської області, 93100 ідентифікаційний код 41324945 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКС МАРКЕТ» , вул.Сметаніна, буд.3-А, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93404, ідентифікаційний код 33432796, суму безпідставно набутих коштів в розмірі 315 360 грн 00 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 4730 грн 40 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення (з урахуванням положень п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення підписано 21.11.2019.

Суддя О.В. Драгнєвіч