Рішення

від 18.11.2019 по справі 926/1904/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(м. Чернівці)

18 листопада 2019 року Справа № 926/1904/19

Суддя Бутирський Андрій Анатолійович , розглянувши справу за позовом

Приватного підприємства «Гарант» , с. Глиниця Кіцманського району Чернівецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька нафтобаза Відкритого акціонерного товариства «Облагропостачсервіс» , м. Чернівці

про відшкодування матеріальної і моральної шкоди в сумі 1052700,00 грн.

при секретарі Губчак І.Б.

за участю представників сторін:

від позивача - Гнатюк Г.Г. - представник (довіреність від 08.12.2017 р.)

від відповідача - Продан Л.Д. - директор з правових питань (наказ від 03.10.2019 р.)

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «Гарант» , с. Глиниця Кіцманського району Чернівецької області, звернулося з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» , м. Чернівці, про відшкодування шкоди у сумі 1052700,00 грн., у тому числі 766500,00 грн. матеріальної шкоди у вигляді неотриманого доходу та 286200 грн. моральної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначено, що відповідач упродовж тривалого часу неправомірно перешкоджає ПП «Гарант» використовувати належну йому під узаконену автостоянку розташовану на території ринку «Верхній» земельну ділянку площею 0,0436 га за адресою м. Чернівці, вул. Зелена, 6-А, унаслідок чого позивач за останні три роки до звернення з позовом до господарського суду не отримав дохід у розмірі 766500,00 грн. від збору коштів за автостоянку, а також зазнав моральної шкоди, розмір якої оцінив у сумі 286200,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2019 р. справу № 926/1904/19 за позовною заявою ПП «Гарант» до ТОВ «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» про відшкодування шкоди у сумі 1052700,00 грн. передано до провадження судді Ковальчук Т.І.

Ухвалою від 14.08.2019 р. позовну заяву ПП «Гарант» залишено без руху для виправлення недоліків у 10-ти денний строк з дня отримання ухвали, а саме: подати до Господарського суду Чернівецької області письмові пояснення, якої конкретно моральної шкоди зазнав позивач від неправомірних дій відповідача; засвідчити належним чином додані до позовної заяви докази безпосередньо в суді або подати їх до суду окремо. Крім того, запропоновано Приватному підприємству «Гарант» надати письмові пояснення, чи є ПП «Гарант» правонаступником МПП «Гарант» , якщо так, то коли відбулася реорганізація та які документи це підтверджують.

19.08.2019 р. через канцелярію суду надійшла заява ПП «Гарант» від 19.08.2019 р. про виправлення недоліків позовної заяви та письмові пояснення щодо вказаних в резолютивній частині ухвали від 14.08.2019 р. питань, цього ж дня представник ПП «Гарант» засвідчив додані до позовної заяви документи безпосередньо в Господарському суді Чернівецької області.

З огляду на подані позивачем письмові пояснення та засвідчення його представником доданих до позовної заяви документів, позовна заява є такою, що відповідає вимогам, встановленим статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного ухвалою від 20.08.2019 р. відкрито провадження у справі, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10 вересня 2019 року за участю представників сторін, позивача зобов`язано надати додаткові документи і відповідь на відзив, відповідача зобов`язано надати відзив на позов, докази на його обґрунтування, інші необхідні для розгляду справи документи.

30.08.2019 р. через канцелярію суду позивач ПП «Гарант» подало заяву № б/н від 30.08.2019 р. про відвід судді Ковальчук Т.І. в порядку ч. 1 п. 5 ст. 35, ст. 38 ПК України.

Ухвалою від 02.09.2019 р. заяву приватного підприємства «Гарант» про відвід судді Ковальчук Т.І. задоволено.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2019 р. справу № 926/1904/19 за позовною заявою ПП «Гарант» до ТОВ «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» про відшкодування шкоди у сумі 1052700,00 грн. передано до провадження судді Бутирського А.А.

Ухвалою від 02.09.2019 р. суддею Бутирським А.А. справу прийнято до свого провадження.

Ухвалою від 10.09.2019 р. підготовче засідання відкладено на 26.09.2019 р., а ухвалою від 26.09.2019 р. підготовче засідання перенесено на 09.10.2019 р.

У судовому засіданні 09.10.2019 р. оголошено перерву до 16.10.2019 р. з подальшим оголошенням перерви до 17.10.2019 р.

Ухвалою від 17.10.2019 р. закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 11.11.2019 р.

У судовому засіданні 11.11.2019 р. оголошено перерву до 18.11.2019 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач з листопада 2005 р. по липень 2019 р. у порушення права власності позивача на земельну ділянку (частку) ринку Верхній площею 0,0436 га незаконно та протиправно використовує вказану земельну ділянку як в частині автостоянки, так і в частині торгівельної площу, незаконно та протиправно отримує і привласнює дохід від її використання. Також позивач вказує, що протягом 14-ти років на території його земельної ділянки у частині торговельної площі знаходились два стаціонарно встановлені відповідачем торгівельних кіоски загальною площею 9 кв.м. Також позивач посилається на рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.12.2018 р. у справі № 926/1505/18, яким встановлено факти тривалого та системного перешкоджання з боку відповідача у здійсненні права власності ПП Гарант на 3/100 частки будівель та споруд ринку Верхній та права власності на земельну ділянку ринку Верхній площею 0,0436 га за адресою: вул. Зелена, 6-А, м. Чернівці.

Відповідач проти позову заперечує, мотивуючи це тим, що матеріали справи не містять доказів того, що із ним, як суміжним користувачем земельної ділянки по вул. Зеленій, 6-А, м. Чернівці, погоджувались межі земельної ділянки, виділеної у власність позивача, тобто, вважає відповідач, він не був обізнаний із межами земельної ділянки позивача. Також відповідач зазначає, що щоденна оплата за перебування на автостоянці легкового автомобіля становить 5,00 грн. за одне місце. Крім того, відповідач вказує на те, що позивачем не надано реальних даних щодо кількості продавців та покупців за час, вказаний останнім, які відвідували ринок Верхній , а також скільки з них мали реальний намір скористатись саме послугами позивача, проте не змогли реалізувати такі наміри, у зв`язку з чим відповідач вважає наданий позивачем розрахунок збитків теоретичним. Відповідач теж вказує на те, що позивачем не надано доказів заподіяння саме відповідачем моральної шкоди, а також не доведено її заявлений розмір.

Розглянувши подані документи, з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 22.06.2017 р. у справі № 926/58/15 за позовом ТОВ «Чернівецька нафтобаза» відкритого акціонерного товариства «Облагропостачсервіс» м. Чернівці до Чернівецької міської ради, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - приватне підприємство «Гарант» , с. Глинниця, Кіцманського району, Чернівецької області, про визнання недійсними п.п. 101, 101.1 рішення 38 сесії Чернівецької міської ради IV скликання від 08.12.2005 р. №881 (Т. 1 а.с. 63-66) встановлено наступне.

19.04.2001 р. ТОВ «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсевіс» видано Державний акт серії І-ЧВ № 001571 на право постійного користування землею по вул. М. Тореза, 70 площею 1.5273 га в межах згідно з планом землекористування для виробничих потреб відповідно до рішення виконкому Чернівецької міської Ради народних депутатів від 29.01.2001 р. № 42/2.

Як видно з вказаного акту, землю надано у постійне користування для виробничих потреб.

Також, до розділу «Зміни в землекористуванні» даного акта внесено, зокрема, запис відповідно до рішення МВК від 21.03.2001 р. № 231/7 про надання ТОВ «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» земельної ділянки по вул. Зеленій,6-А для організації і обслуговування продовольчого ринку, а саме ділянки №№ 2, 3, 4, 5, 6 згідно з планом зовнішніх меж землекористування загальною площею 1.4544 га. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1850.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2002 р. у справі № 7-2692-411/16 за МПП «Гарант» визнано право власності на приміщення - будівлю літери «Ж» площею 98,80 кв.м. (за зовнішнім розміром 116,40 кв.м.), що знаходиться по вул. Зеленій, 6-А у м. Чернівцях.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 23.08.2002 р. у справі № 2/297 визнано факт належності МПП «Гарант» ідеальної частки в будинковолодінні за адресою: м АДРЕСА_1 Чернівці, вул АДРЕСА_2 ,6/А на приміщення - будівлю літери «Ж» площею 98,80 кв.м. (за зовнішнім розміром 116,40 кв.м.); зобов`язано Чернівецьке комунальне обласне бюро технічної інвентаризації зареєструвати за МПП «Гарант» право власності на приміщення - будівлю літери «Ж» площею 98,80 кв.м. (за зовнішнім розміром 116,40 кв.м.), що складає 3/100 часток будинковолодіння.

Як вбачається з Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 02.12.2008 р. № 21117956 МПП «Гарант» належить 3/100 в будівлях і спорудах по вул. Зеленій, 6-А у місті Чернівці на підставі вищезазначеного рішення суду від 23.08.2002 р. Право власності зареєстровано 11.07.2003 р.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 24.11.2004 р. за заявою МПП «Гарант» про перегляд ухвали від 20.02.2004 р. за нововиявленими обставинами ухвалу від 20.02.2004 р. скасовано, позовні вимоги задоволено частково, пунктом 3 резолютивної частини ухвали визнано недійсним рішення № 231/7 виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21 березня 2001 р. в частині виділення ТОВ «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» земельної ділянки по вул. Зеленій, 6«А» , що повинна бути надана МПП «Гарант» у зв`язку з правом власності на будівлю, в частині вимог про визнання Державного акту на право постійного користування землею таким, що не має чинності, провадження у справі припинено по п. 1 ст. 80 ГПК України.

У подальшому до зазначеної ухвали внесено виправлення ухвалами від 06.12.2004 р. та від 07.12.2004 р.

В остаточній редакції пункт 3 резолютивної частини ухвали від 24.11.2004 р. викладено наступним чином: « 3. Визнати недійсним п. 18.2 рішення № 231/7 виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21 березня 2001 року в частині надання товариству з обмеженою відповідальністю «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» частини земельної ділянки по вул. Зеленій, 6«А» у м. Чернівці, що повинна бути надана МПП «Гарант» у зв`язку із правом власності на будівлю» .

Ухвалою від 03.06.2009 р. роз`яснено п. 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Чернівецького області в редакції ухвал від 06.12.2004 р. та від 07.12.2004 р. таким чином: «Приймаючи рішення про визнання недійсним п. 18.2 рішення № 231/7 виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21 березня 2001 року в частині надання товариству з обмеженою відповідальністю «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» частини земельної ділянки по вул. Зеленій, 6«А» у м. Чернівці, що повинна бути надана МПП «Гарант» у зв`язку із правом власності на будівлю, суд мав на увазі приміщення-будівлю під літерою «Ж» згідно плану копіровки за адресою м. Чернівці вул. Зелена, 6«А» площею 98,80 кв.м. (за зовнішнім розміром 116,40 кв.м), право власності на яку визнано за малим приватним підприємством «Гарант» .

03.11.2005 р. на земельну ділянку площею 0,0436 га, що знаходиться по вул. Зеленій,6/а у м. Чернівцях ПП «Гарант» видано Державний акт на право власності серії ЯА № 932669.

Наведені обставини є преюдиційними і не потребують доведення згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 778/18 від 12.09.2001 р. дозволено відкрити відповідачеві на власрій території площею 1,4544 за адресою вул. АДРЕСА_2 , 6-А продовольчий ринок Верхній (Т. 2 а.с. 176), про що видано відповідний дозвіл № 1996 від 09.09.2004 р. (Т. 2 а.с. 177).

Листом від 10.04.2006 р. за № 1701 Відділ Державтоінспекції Управління внутрішніх справ в Чернівецькій області погодив позивачеві розміщення автостоянки на власній земельній ділянці біля магазину по вул. Зеленій, 6-А в м. Чернівці (ринок Верхній ) (Т. 1 а.с. 39). На плані-схемі розміщення ринкової автостоянки на земельній ділянці позивача, яка погоджена ДАІ УВС Чернівецької області 10.04.2006 р., схематично зображено 10 місць, які розташовані зліва від магазину позивача. Справа від магазину позивача також є земельна ділянка, на якій може розміститись ще 4 місця для стоянки (Т. 1 а.с. 40).

01.06.2015 р. відповідачем затверджено ставки послуг за один день торгівлі на ринку Верхній по вул. Зеленій, 6 А у м. Чернівці, де вказано, що за торгівлю з мікроавтобусів вантажопідйомністю до 1,5 тон сплачується 50,00 грн. (Т. 2 а.с. 128). Згідно фіскального чека відповідача від 21.07.2019 р., що наданий позивачем, сума за послугу становить 50,00 грн. (Т. 1 а.с. 31). Відповідач також надав власний чек від 07.10.2019 р., де сума за послугу становить 50,00 грн. (Т. 2 а.с. 208).

Приватне-підприємство «Гарант» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька нафтобаза» відкритого акціонерного товариства «Облагропостачсервіс» про усунення перешкод у здійсненні права власності (справа Господарського суду Чернівецької області № 926/1505/18). Рішенням суду у даній справі від 21.12.2018 р. (Т. 1 а.с. 107-112), яке набрало законної сили, позов задоволено частково, зокрема:

- заборонено ТзОВ «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» (58007, м. Чернівці, вул. М. Тореза, 70, код ЄДРПОУ 31083045), здійснювати збір коштів з водіїв будь-яких легкових та вантажних автомобілів за в`їзд і стоянку на приватній земельній ділянці (земельній частці) ПП «Гарант» за адресою: м. Чернівці, вул. Зелена, № 6-А, площею 0,0436 га. згідно схематичного плану земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки 7310136600:31:003:0021, цільове призначення - «для організації та обслуговування продовольчого ринку» ;

- заборонено ТзОВ «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» (58007, м. Чернівці, вул. М. Тореза, 70, код ЄДРПОУ 31083045) чинити будь-які перешкоди проїзду легкових та вантажних автомобілів на приватну земельну ділянку (земельну частку) ПП «Гарант» за адресою: м Чернівці, вул. Зелена, № 6-А, площею 0,0436 га. згідно схематичного плану земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки 7310136600:31:003:0021, цільове призначення - «для організації та обслуговування продовольчого ринку» через обидва в`їзди до вказаного об`єкту з вул. Зеленої, у перебуванні цих автомобілів на вказаній земельній ділянці, а також у виїзді з вказаної земельної ділянки;

- зобов`язано ТзОВ «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» (58007, м. Чернівці, вул. М. Тореза, 70, код ЄДРПОУ 31083045) звільнити приватну земельну ділянку (земельну частку) ПП «Гарант» за адресою: м Чернівці, вул. Зелена, № 6-А, площею 0,0436 га. згідно схематичного плану земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки 7310136600:31:003:0021, цільове призначення - «для організації та обслуговування продовольчого ринку» шляхом демонтажу двох торгівельних кіосків загальною площею 9 кв. м., які незаконно та протиправно на ній знаходяться з 2005 року.

- зобов`язано ТзОВ «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» (58007, м. Чернівці, вул. М. Тореза, 70, код ЄДРПОУ 31083045) демонтувати залізні шлагбауми, включно із замками-колодками, що блокують вільний заїзд автомобілів на територію приватної земельної ділянки (земельної частки) ПП «Гарант» за адресою: м Чернівці, вул. Зелена, № 6-А, площею 0,0436 га. згідно схематичного плану земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки 7310136600:31:003:0021, цільове призначення - «для організації та обслуговування продовольчого ринку» , на обох в`їздах з вказаного об`єкту з вул. Зеленої.

Згаданим рішенням суду встановлено наступне.

Як вбачається із вищевикладених обставин, матеріалів справи, відзиву на позов, план-схеми розташування об`єктів нерухомості, ставок послуг за один день торгівлі на ринку «Верхній» по вул. Зеленій, 6-А у м. Чернівці, затвердженого генеральним директором ТзОВ «Чернівецька нафтобаза» ВАТ «Облагропостачсервіс» , фіскальних чеків поданих сторонами, на в`їздах та виїздах з ринку «Верхній» , на частині якого знаходиться земельна ділянка та частка будівель, споруд позивача, відповідачем встановлено загороджувальні металеві огорожі (шлагбауми) разом із замками-колодками, здійснюється збір коштів за в`їзд, перебування на стоянці та виїзд, що унеможливлює вільний в`їзд, виїзд та проїзд позивача на власну земельну ділянку. Отже, означені дії відповідача порушують право позивача на користування земельною ділянкою для здійснення підприємницької діяльності.

Як вбачається із акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21 березня 2017 року, державними інспекторами з контролю за використанням і охороною земель у Чернівецькій області проведено перевірку з питань порушення прав Приватного підприємства «Гарант» щодо володіння, користування та розпорядженням належного йому земельною ділянкою, що знаходиться по вул. Зелена, 6-А (ринок «Верхній» у м. Чернівці.

Так, вищевказаним актом встановлено, що на земельній ділянці, що знаходиться по вул. Зелена, 6-А (ринок «Верхній» у м. Чернівці, площею 0,0436 га. розміщено два об`єкти рухомого майна (торгівельні кіоски), площею 3 кв.м. та 6 кв.м., без згоди власника земельної ділянки.

При цьому, як встановлено судом вище, рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради №778/18 від 12 вересня 2001 року, саме відповідачу надано дозвіл відкрити продовольчий ринок «Верхній» на земельній ділянці, площею 1,4544 га., за адресою: м АДРЕСА_3 вул. Зелена, 6-А.

В подальшому, на підставі вищевказаного рішення, Департамент економіки Чернівецької міської ради надано дозвіл №1996 від 09 вересня 2004 року на розміщення ринку «Верхній» на земельній ділянці, площею 1,4544 га., за адресою: м. Чернівці, вул. Зелена, 6-А.

Крім того, як вбачається із реєстру ринків та мікроринків м. Чернівців, наданого представником позивача, саме ТзОВ «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» одноособово є суб`єктом господарювання на ринку «Верхній» на земельній ділянці, площею 1,4544 га., за адресою: м. Чернівці, вул. Зелена, 6-А.

Таким чином, відповідач, як суб`єкт господарювання на ринку «Верхній» , у порушення вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України самовільно зайняв частину земельної ділянки позивача, за адресою: м. Чернівці, вул. Зелена, 6-А, шляхом розташування на ній двох об`єктів рухомого майна (торгівельних кіосків), загальною площею 9 кв.м., без згоди власника земельної ділянки, а тому таке порушення підлягає усуненню відповідачем особисто або за його рахунок.

Наведені обставини також є преюдиційними і не потребують доведення згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Із наведеного вбачається, що відповідачем протиправно встановлено на в`їздах та виїздах з ринку «Верхній» , на частині якого знаходиться земельна ділянка та частка будівель, споруд позивача, загороджувальні металеві огорожі (шлагбауми) разом із замками-колодками. Також відповідачем протиправно здійснюється збір коштів за в`їзд, перебування на стоянці та виїзд, що унеможливлює вільний в`їзд, виїзд та проїзд позивача на власну земельну ділянку. Крім того, відповідач, як суб`єкт господарювання на ринку «Верхній» , у порушення вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України самовільно зайняв частину земельної ділянки позивача, за адресою: м. Чернівці, вул. Зелена, 6-А, шляхом розташування на ній двох об`єктів рухомого майна (торгівельних кіосків), загальною площею 9 кв.м., без згоди власника земельної ділянки - позивача.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право (ч.ч. 1-3 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України).

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч.ч. 3-4 ст. 23 Цивільного кодексу України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 1166 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Протиправна поведінка - дія або бездіяльність, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів, договору (наприклад, що виражаються в заподіянні шкоди особистості або майну іншої особи, порушення умов договору, позадоговірне зобов`язання яке виникло внаслідок делікту).

Негативні наслідки у формі збитків та упущеної вигоди (тобто неодержані доходи, які особа, чиє право порушене одержала б при звичайних умовах цивільного обороту, якби його право не було порушене (ст. 15 Цивільного кодексу України)

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і негативними наслідками. Прямий причинний зв`язок виражається в тому, що результат (наслідок) виникає безпосередньо, прямо з поведінки заподіювана негативних наслідків.

Вина, тобто усвідомлення особою протиправних наслідків своєї поведінки. За загальним правилом особа, яка не виконала зобов`язання або виконала його неналежним чином, несе відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), крім випадків, коли законом або договором передбачено інші підстави відповідальності.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 Господарського кодексу України).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).

Судовим слуханням встановлено, що відповідач задав позивачеві збитків у вигляді неодержаного прибутку у сумі 766500,00 грн. (1095 (днів) Х 50 (грн. за одне місце) Х 14 (кількість місць), що становить суму коштів, яку мав отримати позивач за торгівлю з мікроавтобусів вантажопідйомністю до 1,5 тон за період з 12.08.2016 р. по 11.08.2019 р. на його земельній ділянці, і які він не отримав через протиправні дії відповідача. При цьому судом враховано, що відповідач не надав доказів того, що перешкоджання діяльності позивача відбулось у період з 12.08.2016 р. по 11.08.2019 р., а згідно ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

Протиправна поведінка відповідача встановлена рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/1505/18 від 21.12.2018 р. Наявність збитків підтверджується тим, що відповідач на ринку Верхній надавав послуги споживачам, зокрема, надавав місце для торгівлі з мікроавтобусів вантажопідйомністю до 1,5 тон, а позивач був позбавлений такої можливості. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками полягає в тому, що саме через протиправні дії відповідача позивач не отримав прибуток. Вина відповідача полягає в тому, що він усвідомлював протиправні наслідки своєї протиправної поведінки.

Ст. 9 Конституції України передбачає, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Згідно ст. 1 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді прав Конвенцію Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі East/West Alliance Limited проти України (Заява № 19336/04, рішення від 23 січня 2014 року, п.п. 243, 244, 265) Європейський Суд з прав людини вирішив, що держава-відповідач має виплатити підприємству-заявнику 5000000 (п`ять мільйонів) євро відшкодування матеріальної і моральної шкоди плюс будь-який податок, що може нараховуватись підприємству-заявнику. У своєму рішенні Європейський Суд з прав людини (п.п. 252, 253) вказав, що стосується матеріального відшкодування моральної шкоди, Суд може присудити її комерційним підприємствам, виносячи рішення на засадах справедливості, оскільки її точний підрахунок є неможливим. Зазнана такими компаніями моральна шкода може включати аспекти, які більшою або меншою мірою є об`єктивними або суб`єктивними . Аспекти, які можна враховувати, включають репутацію підприємства, невизначеність при прийнятті рішень, проблеми в керуванні підприємством (для якого не існує точного методу підрахунку наслідків) та, насамкінець, хоча й меншою мірою, тривогу та незручності, завдані керівництву (див. рішення у справі Comingersoll S. А. проти Португалії (Comingersoll S. A. v. Portugal) [ВП], заява № 35382/97, п. 35, ECHR 2000-IV). Якщо один або більше з аспектів шкоди не можуть бути точно визначені, Суд може вирішити здійснити загальну оцінку на засадах справедливості (див., в якості нещодавнього прикладу, рішення щодо справедливої сатисфакції від 25 липня 2013 року у справі Агрокомплекс проти України (Agrokompleks v. Ukraine), заява № 23465/03, пп. 80 і 93).

Тобто, протиправна діяльність відповідача створила перешкоди в роботі позивача та спричинила тривалу невизначеність в його господарській діяльності. Така ситуація викликала відчуття безпорадності та розчарування у його керівників.

Даний висновок узгоджується з п. 263 згаданого вище рішення Європейського Суду з прав людини.

Таким чином, особа, яка зазнала порушень ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції, згідно практики Європейського суду з прав людини, має право на відшкодування моральної шкоди яка, фактично, є матеріальною компенсацією завданої моральної шкоди, що узгоджується зі змістом приписів ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України.

На підставі викладеного, виходячи з засад справедливості, з відповідача слід стягнути 80000,00 грн. моральної шкоди.

Доводи відповідача спростовуються матеріалами справи та не беруться до уваги судом з підстав, що наведені вище. Що стосується доводів відповідача про те, що матеріали справи не містять доказів того, що із ним, як суміжним користувачем земельної ділянки по вул. Зеленій, 6-А, м. Чернівці, погоджувались межі земельної ділянки, виділеної у власність позивача, не беруться до уваги судом, оскільки протиправна поведінка відповідача визнана судовим рішенням і наявність чи відсутність суміжного користування земельною ділянкою не впливає на розгляд справи. Стосовно того, що щоденна оплата за перебування на автостоянці легкового автомобіля становить 5,00 грн. за одне місце, слід зазначити, що даний тариф застосовується до легкових автомобілів для перебування транспортних засобів на території ринку без здійснення торгівлі (Т. 2 а.с. 207), які можуть заїхати та виїхати з території ринку упродовж усього дня, що унеможливлює підрахунок збитків. У зв`язку з цим позивач обрав інший спосіб визначення неодержаного прибутку.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Гарант» , с. Глиниця Кіцманського району Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька нафтобаза Відкритого акціонерного товариства «Облагропостачсервіс» , м. Чернівці про про відшкодування матеріальної і моральної шкоди в сумі 1052700,00 грн. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька нафтобаза Відкритого акціонерного товариства «Облагропостачсервіс» , код ЄДРПОУ 31083045, вул. Я. Мудрого, 70, м. Чернівці на користь Приватного підприємства «Гарант» , код ЄДРПОУ 21421763, с. Глиниця Кіцманського району Чернівецької області - 766500,00 грн. матеріальної шкоди у вигляді неодержаного прибутку, 80000,00 грн. моральної шкоди та 15790,50 грн. судового збору.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 21.11.2019 р.

Суддя А.А. Бутирський