Вирок

від 20.11.2019 по справі 755/15644/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/15644/19

1кп/755/1466/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" листопада 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019100040005991 від 18 липня 2019 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вовна Шостинського району Сумської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, який має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

вироком Шостинського міськрайонного суду Сумської області від 12.06.2016 року за ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ст.70 КК України на 3 роки позбавлення волі, 19.09.2018 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

18.07.2019 року приблизно о 18 годині 15 хвилин ОСОБА_3 перебував за адресою: м. Київ, вул. А. Малишка біля торгівельного кіоску «Колобок», де свою підприємницьку діяльність здійснює ОСОБА_6 , та побачив, як остання вийшла з вказаного кіоску, щоб віддати покупцям товар, не зачинивши двері до нього. В той же час у ОСОБА_3 виник умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна, що знаходиться у цьому кіоску.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 підбіг до вхідних дверей вказаного торгівельного кіоску, пересвідчившись, що в приміщені відсутній продавець, через відчинені двері забіг до приміщення кіоску. Вказані дії ОСОБА_3 одразу помітила ОСОБА_6 та почала голосно кричати про це.

Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що його дії носять відкритий характер для ОСОБА_6 та інших осіб, що знаходилися поблизу, швидко оглянув приміщення торгівельного кіоску «Колобок» та відкрито викрав грошові кошти в сумі 392 грн., що лежали у шухляді.

В подальшому ОСОБА_3 , зберігаючи при собі вказані відкрито викрадені кошти, вибіг з приміщення торгівельного кіоску «Колобок», що мав реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.

Цього ж дня приблизно о 18 годині 20 хвилин за адресою: м. Київ, просп. Броварський, 27, ОСОБА_3 , маючи при собі викрадені кошти в сумі 392 гривні, був затриманий працівниками патрульної поліції.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав в повному обсязі, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно 18.07.2019 року приблизно о 18 годині 15 хвилин він був біля торгівельного кіоску «Колобок» по вулиці Малишка в м. Києві, де побачив як продавець вийшла з кіоску щоб віддати товар, при цьому не зачинила двері. Тоді він через відчинені двері забіг до приміщення кіоску, де його побачила продавець та почала кричати, тому він швидко взяв гроші в сумі 392 гривні, які лежали у шухляді, та вибіг кіоску «Колобок» у напрямку Броварського проспекту, де був затриманий правниками поліції.

Таким чином, показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювались.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно не працює, раніше судимий, характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а також враховує його вік та стан здоров`я.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, суд вважає за доцільне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.186 КК України.

Крім того, з урахуванням обставин справи, наявності пом`якшуючої покарання обставини, ставлення обвинуваченого до скоєного, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства та вважає за можливе застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені ст.76 КК України. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.

Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати не понесені.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 /два/ роки.

Покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази у справі, а саме: відео носій DVD-R, 4.7 GB, марки «ARITA», оранжевого кольору, на якому знаходиться відеозапис із проведенням особистого обшуку особи, який проводився за адресою: м. Київ, вул. А. Малишка, 3; відео носій DVD-R, 4.7 GB, марки «ARITA», срібного кольору, на якому знаходиться відеозапис із проведенням слідчого експерименту, який проводився за адресою: м. Київ, вул. А. Малишка, 3 - залишити при матеріалах кримінального провадження; грошові кошти у сумі 402 грн. 00 коп.: купюра номіналом 20 гривень в кількості 6 шт., купюра номіналом 5 гривень в кількості 1 шт., купюри номіналом 100 гривень в кількості 2 шт., купюра номіналом 10 гривень в кількості 7 шт., купюра номіналом 2 гривні в кількості 2 шт., купюра номіналом 1 гривня в кількості 3 шт., які вилучились за адресою: м. Київ, вул. А. Малишка, 2; ланцюжок золотистого кольору, платіжна банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , які вилучені за адресою: м. Київ, вул. А. Малишка, 3; мобільний телефон марки «LG X220ds», чорного кольору, який був вилучений під час особистого обшуку, в порядку ч.3 ст.208 КПК України за адресою: м. Київ, вул. А. Малишка, 3, що передані на зберігання під розписку, повернути власникам.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасникам кримінального провадження роз`яснюється право ознайомитись із журналом судового засідання.

Суддя: