Ухвала

від 18.11.2019 по справі 640/3328/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

18 листопада 2019 року м. Київ № 640/3328/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М., розглянувши клопотання про заміну неналежного відповідача у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Головного управління Національної поліції у м. Києві, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів товариства з обмеженою відповідальністю Селтік про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Київської міської державної адміністрації, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2019 відкрито спрощене провадження у справі.

ОСОБА_1 надіслано до суду заяву про відвід судді Клименчук Н.М. від 02.04.2019, в обґрунтування якої позивачем зазначено, що ним разом із позовною заявою 19.02.2019 подано заяву про забезпечення позову, яка не була розглянута суддею у дводенний строк, передбачений положеннями статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, позивачем 11.11.2019 повторно подано заяву про відвід судді Клименчук Н.М., в обґрунтування якої вказано про не здійснення розгляду заяви про забезпечення позову, поданої разом із позовною заявою та порушення строку розгляду адміністративної справи.

На думку позивача, вказані обставини свідчать про необ`єктивність та упередженість судді Клименчук Н.М. при розгляді даної справи.

Вирішуючи заяви про відвід судді Клименчук Н.М., суд виходить з наступного.

Підстави для відводу судді визначені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, серед яких, зокрема, якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як зазначено Верховним Судом України, суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості (постанова Верховного Суду України від 11.10.2006).

Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Стосовно доводів позивача про нездійснення судом розгляду заяви про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

На сторінці 14 позовної заяви, яку отримано судом 26.02.2019 позивачем вказано наступне: 1) у зв`язку з очевидністю протиправної бездіяльності Відповідачів та неможливістю у подальшому належно виконати рішення суду, надаю клопотання про забезпечення позову, зв`язку з чим прошу допитати свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Позивача .

Суд зазначає, що вищенаведений абзац із позовної заяви ОСОБА_1 розцінено судом як повідомлення позивача про намір звернутися до суду із заявою про забезпечення позову. Однак, позивачем не подано заяву про забезпечення позову. До позовної заяви також не було додано заяву про забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно із частиною 1 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем не було подано до суду заяви про забезпечення позову у порядку та формі, визначеній положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність доводів ОСОБА_1 про нездійснення розгляду заяви про забезпечення позову, оскільки таку заяву до суду ним не подано.

Стосовно посилання позивача на нездійснення розгляду даної справи у розумний строк, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ці вимоги закріплюють у національному законодавстві положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд. Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (пункт 11 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

У своїй практиці Європейський суд з прав людини керується тим, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке перебуває на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення у справах Бараона проти Португалії ; Хосце проти Нідерландів ; Бухкольц проти Німеччини ; Бочан проти України ).

Навантаження на кожного суддю Окружного адміністративного суду м. Києва непомірно велике, при цьому значна частина справ є досить складною та підсудна лише даному суду в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України.

У той же час, судові рішення мають бути вмотивованими. Належна вмотивованість є обов`язковою вимогою, якою не можна нехтувати в інтересах швидкого розгляду справи ,- зазначено в висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів, - належна вмотивованість потребує, щоб судді мали достатньо часу на підготовку рішень.

За таких обставин, надмірна навантаженість та одночасно необхідність належної вмотивованості кожного окремого судового рішення обумовлюють в сукупності порушення строків розгляду справи.

При цьому, порушення строку розгляду справи не свідчить про необ`єктивність або упередженість судді Клименчук Н.М., оскільки виникло з підстав незалежних від судді.

Розглянувши заяви про відвід судді, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, оскільки відсутні визначені законом обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді Клименчук Н.М. та не вбачає визначених законом підстав для задоволення цієї заяви, оскільки доводи позивача, якими обґрунтовані заяви про відвід, не є підтвердженням упередженого та необ`єктивного ставлення судді Клименчук Н.М. щодо об`єктивного та справедливого вирішення даної справи.

Інші підстави для задоволення заяви про відвід відсутні.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, частиною 4 передбачено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.

З огляду на викладене, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Клименчук Н.М. та враховуючи вимоги частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України вважає наявними підстави для зупинення провадження у справі до вирішення питання про відвід судді іншим складом суду.

Керуючись статтями 18, 31, 36, 39, 40, 236, 241, 242, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі №640/3328/19 до вирішення питання про відвід судді.

Відповідно до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передати заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала в частині необґрунтованості заявленого відводу окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Н.М. Клименчук