Рішення

від 01.12.2020 по справі 640/3328/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2020 року м. Київ № 640/3328/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 1. Київської міської державної адміністрації, 2.Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, 3. Головного управління Національної поліції в м. Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Селтік , про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до відповідачів, та з урахуванням останніх змін до позовних вимог, що надійшли до суду 20 лютого 2020 року, просить суд визнати протиправною бездіяльність:

- Київської міської державної адміністрації (відповідач 1), яка полягає у ненаданні доступу до інформації за запитами щодо вивезення побутових відходів від 16 липня 2018 року, від 31 серпня 2018 року, від 16 грудня 2019 року, а також у нездійсненні контролю (рейдів, перевірок, вкладення протоколів про адміністративні правопорушення, стягнення штрафів, тощо) за вивезенням твердих побутових відходів у м. Києві та порушеннями правил благоустрою м. Києва у 2018-2020 роках ТОВ Селтік та невжитті заходів з притягнення працівників товариства до відповідальності за такі порушення, повідомлені у заявах позивача від 25 січня 2019 року, від 11 липня 2019 року, від 30 січня 2020 року та за іншими наявними зверненням позивача, чим заподіяно матеріальну шкоду бюджету і громаді м. Києва;

- Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (відповідач 2), яка полягає у неналежному виконання обов`язків, ненаданні подань, не проведенні перевірок та не складені протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 188 39 та 212 3 КУпАП за фактами порушень права на звернення, права на захист персональних даних та інших прав, що викладені у зверненнях позивача від 02 жовтня 2018 року, від 25 січня 2019 року, від 18 лютого 2019 року, від 05 листопада 2019 року, від 30 січня 2020 року та іншими зверненнями; ненаданні доступу до інформації за запитом від 28 листопада 2018 року та від 05 листопада 2019 року, що полягає у частковому та неналежному наданні запитуваних документів/інформації (незасвідчених копій та не у повному обсязі) та у ненаданні можливості ознайомлення з їх оригіналами; невиконанні обов`язків у зв`язку з порушенням прав позивача відповідачами 1 та 3;

- Головного управління Національної поліції в м. Києві (відповідач 3), що полягає у нездійсненні контролю (виїздів, рейдів, перевірок, складення протоколів про адміністративні правопорушення, стягнення штрафів, тощо) за вивезенням твердих побутових відходів у м. Києві, за дотриманням правил благоустрою та тиші у м. Києві у 2018-2019 роках ТОВ Селтік та невжитті заходів з припинення правопорушень і з притягнення працівників до відповідальності за такі порушення, повідомлені у зверненнях позивача численними телефонними зверненнями на номер 102 у 2018-2020 роках щодо зазначених порушень, чим заподіяно істотної шкоди бюджету та громаді м. Києва.

Також позивач просить суд зобов`язати відповідачів вчинити такі дії:

- Київську міську державну адміністрацію - надати інформацію на запити позивача від 16 липня 2018 року, від 31 серпня 2018 року, від 16 грудня 2019 року з наданням можливості (доступу) до матеріалів за його зверненнями, з можливістю отримання копій із застосуванням фото, відео та копіювальної техніки; здійснити контроль за дотриманням ТОВ Селтік Правил благоустрою м. Києва та Правил надання послуг з вивезення твердих побутових відходів біля будинків в„–в„– 13,15,15-Б, 15-А , 17 , 17-А, 17-Б по вул. Шолома-Алейхема у м. Києві, та іншими організаціями, які здійснюють прибирання та вивезення твердих побутових відходів біля зазначених будинків; здійснити рейди, перевірки, винести приписи і скласти протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 152 та 155 КУпАП за фактами правопорушень, вчинених ТОВ Селтік , його працівниками та іншими особами, які здійснюють прибирання та вивезення твердих побутових відходів біля зазначених будинків, Правил благоустрою м. Києва та Правил надання послуг з вивезення твердих побутових відходів у 2018-2020 роках (за кожне правопорушення окремо) та іншими організаціями, які здійснюють прибирання та вивезення твердих побутових відходів біля зазначених будинків, що викладені у зверненнях позивача від 31 серпня 2018 року, від 25 січня 2019 року, від 11 липня 2019 року, від 30 січня 2020 року та за іншими зверненнями позивача та передати їх на розгляд уповноваженому органу;

- Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - відкрити провадження у справі про порушення прав позивача за фактами, викладеними у його зверненнях від 02 жовтня 2018 року, від 25 січня 2019 року, від 18 лютого 2019 року, від 30 січня 2020 року і направити подання Деснянській районній в м. Києві державній адміністрації та ТОВ Селтік для вжиття відповідних заходів у місячний строк щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина; скласти протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 188 39 та 121 3 КУпАП за фактами порушень ТОВ Селтік та відповідачами 1 та 3 права на звернення, права на захист персональних даних та інші права, що викладені у зверненнях від 02 жовтня 2018 року, від 25 січня 2019 року, від 18 лютого 2019 року, від 30 січня 2020 року; надати позивачу інформацію у вигляді посвідчених та інших копій документів та забезпечити доступ до інформації за запитами від 28 листопада 2018 року, від 18 лютого 2019 року, від 05 листопада 2019 року, а також надати можливість (доступ) ознайомлення з матеріалами справ за його зверненнями з можливістю отримання копій за допомогою фото, відео, копіювальної техніки;

- Головне управління Національної поліції в м. Києві - вжити заходів з припинення ТОВ Селтік та іншими організаціями, які здійснюють прибирання та вивезення твердих побутових відходів біля зазначених будинків, порушення Правил благоустрою, тиші та вивезення твердих побутових відходів у м. Києві; скласти протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 152, 155, 182 КУпАП за фактами правопорушень ТОВ Селтік , його працівниками та іншими особами, які здійснюють прибирання та вивезення твердих побутових відходів у 2018-2019 роках (за кожне правопорушення окремо), що викладені у зверненнях від 25 січня 2019 року, від 18 лютого 2019 року, від 11 липня 2019 року, від 09 серпня 2019 року, від 30 січня 2020 року, а також за усіма фактами телефонних дзвінків на номер 102 та усіх видів сміттєвозів ТОВ Селтік у заборонений Правилами благоустрою час та передати їх на розгляд уповноваженому органу.

Окрім іншого позивач просить стягнути на його користь в порядку відшкодування моральної шкоди: з Київської міської державної адміністрації - 400000,00 грн., з Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - 300000,00 грн., з Головного управління Національної поліції в м. Києві - 400000,00 грн., а також зобов`язати відповідачів надати звіт про виконання судового рішення та постановити окрему ухвалу щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та прав позивача посадовими особами відповідачів.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що неодноразово письмово та телефоном звертався до відповідачів із заявами та запитами щодо вивезення твердих побутових відходів, зокрема, стосовно конкретних осіб, що здійснюють роботи з вивезення відходів біля будинків №№ 13,15,15-Б, 15-А, 17, 17-А, 17-Б по вул. Шолома-Алейхема у м. Києві, підстав здій снення такої діяльності, про транспортні засоби, працівників, дозволи та інші документи на використання техніки, договори з відповідною організацією, графіки вивезення відходів з можливістю ознайомлення з такими документами, їх фотографування тощо.

У зверненнях позивач викладав обставини здійснення виконавцями послуг з вивезення відходів у нічні часи, орієнтовно з 02 до 04 години ночі, що позбавляє сну його та членів сім`ї, інших мешканців будинків. Зазначене, на думку позивача, вчиняється з протиправною метою - заподіяти шкоди мешканцям столиці, вчиняючи негативний психофізіологічний тиск, який погіршує якість усіх сфер життя, щодо яких позивач неодноразово викликав поліцію. Проте, звернення залишилися без належного реагування, без вжиття необхідних заходів, у наданих відповідях не міститься запитувана інформація, ситуація з вивезенням сміття у нічні часи не поліпшилася.

Посилаючись на такі та інші обставини, позивач вбачає обставини протиправної бездіяльності відповідачів та наявність підстав для відшкодування йому моральної шкоди, з чим звернувся до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провадити розгляд суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року замінено неналежного відповідача у справі - Головне управління Національної поліції у Київській області на належного - Головне управління Національної поліції в м. Києві, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальності Селтік , надано належному відповідачу строк на подання відзиву, а третій особі - на подання пояснень.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року у задоволенні заяв ОСОБА_1 про відвід судді Клименчук Н.М. від розгляду адміністративної справи №640/3328/19 відмовлено.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М. в адміністративній справі №640/3328/19 відмовлено, заяву ОСОБА_1 в частині відводу усім суддям Окружного адміністративного суду міста Києва у повному складі - залишено без розгляду.

Від відповідачів - Київської міської державної адміністрації та Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 04 квітня 2019 року та 25 березня 2020 року надішли відзиви на позовну заяву, від третьої особи - ТОВ Селтік надійшли письмові пояснення 16 березня 2020 року.

Відзиву від відповідача 3 - Головного управління Національної поліції в м. Києві до суду не надходило. При цьому, уповноважений представник ГУ НП в м. Києві Толстунова С.В. (довіреність від 28 березня 2018 року №18/125/01/13-2018, а.с.203) ознайомилася з матеріалами справи 21 лютого 2020 року.

Відповідно до частини другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі документи і матеріали, з урахуванням доводів позовної заяви, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Статтею 40 Конституції України передбачено право кожного направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 1 Закону України Про звернення громадян громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно статті 3 Закону України Про звернення громадян під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Згідно статті 3 Закону України Про звернення громадян під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Згідно зі статтею 15 Закону України Про звернення громадян , органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України Про звернення громадян , звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Окрім того, відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, окрім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Згідно частини третьої статті 22 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

Розглядаючи дану справу, суд виходить з тих формулювань позовних вимог, які навів позивач у справі, та з наявних у справі матеріалів. Виходячи з цього, в частині вимог позивача до відповідача 1 - Київської міської державної адміністрації стосовно неотримання відповідей на звернення від 16 червня, 16 липня, 31 серпня 2018 року, від 25 січня 2019 року та інші подібні заяви, судом встановлено, що позивачем не додано до позовної заяви копій зазначених звернень, що ускладнює встановлення їхнього змісту та пошук відповідачем 1 за вхідною реєстрацією, оскільки процедура розгляду звернень передбачає їх перенаправлення належним розпорядникам інформації для розгляду та надання відповідей.

Надання позивачем поштових підтверджень направлення зазначених звернень не розкриває їхнього змісту.

У цьому зв`язку суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими, електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Водночас, серед матеріалів справи містяться копії відповідей на звернення та запити позивача стосовно порушення порядку вивезення твердих відходів із роз`ясненнями положень чинного законодавства, зокрема: від 05 липня 2018 року №064-5262 від Департаменту міського благоустрою (а.с.24), від 18 вересня 2018 року №102-П-9049/1-1601 від Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації (а.с.25).

Окрім того, відповідачем 1 зазначається, що на звернення позивача від 31 серпня 2018 року за дорученням заступника голови КМДА Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією також надавалася відповідь з роз`ясненнями правил вивезення відходів.

Відповідач 1 окремо зазначає, що притягненню до відповідальності за статтею 152 КУпАП - порушення державних стандартів норм і правил благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів передує складення протоколу про адміністративне правопорушення, проте Київська міська державна адміністрація сама по собі не уповноважена на складання адміністративних протоколів.

В частині вимог позивача до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини судом з`ясовано, що згідно з частиною першою статті 10 Закону України Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 23 грудня 1997 року №776/97-ВР (далі - Закон №776/97-ВР) для забезпечення діяльності Уповноваженого утворюється Секретаріат, який є юридичною особою, має свій рахунок у банку та печатку встановленого зразка.

Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України Про звернення громадян .

При розгляді звернень Уповноважений: відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина; роз`яснює заходи, що їх має вжити особа, яка подала звернення Уповноваженому; направляє звернення за належністю в орган, до компетенції якого належить розгляд справи, та контролює розгляд цього звернення; відмовляє у розгляді звернення.

Механізм здійснення провадження у справах про порушення прав і свобод людини і громадянина врегульовано Порядком здійснення провадження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, затвердженим наказом Уповноваженого від 12 серпня 2013 року №18/02-13 )зі змінами, внесеними наказом Уповноваженого від 12 квітня 2018 року №12/02-18) (далі - Порядок).

Провадження Уповноваженого - це комплекс заходів, які здійснюються з метою парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини, сприяння їх поновленню, запобігання виникненню умов, що створюють можливості порушення прав і свобод людини.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку кожен, хто бере участь у здійсненні провадження Уповноваженого, керується Конституцією України, Законом №776/97-ВР, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана актами Уповноваженого та керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також відповідним Положенням.

Відповідно до пункту 6.1 Порядку провадження завершується шляхом надання остаточної відповіді авторові звернення за результатами з`ясування обставин справи після вжиття передбачених Законом №776/97-ВР заходів, спрямованих на запобігання порушенням прав і свобод людини або сприяння їх поновленню.

Як вбачається з наданих до справи відповідачем 2 матеріалів, 03 жовтня 2018 року до Уповноваженого надійшло звернення позивача від 02 жовтня 2018 року щодо порушення посадовими особами Деснянської РДА у м. Києві та ТОВ Селтік права на звернення, яке було розглянуто відповідно до вимог Закону України Про звернення громадян . За результатами розгляду ухвалено рішення про відкриття провадження, про що поінформовано позивача листом Секретаріату від 29 жовтня 2018 року №22/12-ПЗ27681.18-1/26-14. У цьому ж листі позивачу повідомлено про порядок реалізації прав, передбачених статтею 18 Закону України Про звернення громадян .

Надалі, згідно пункту 6.1 Порядку Секретаріат Уповноваженого скерував запит до ТОВ Селтік з проханням надати інформацію щодо наявності звернень позивача з питання порушення правил вивезення відходів, на що отримано відповідь про відсутність таких звернень від ОСОБА_1 .

Отже, Секретаріатом не встановлено порушень права позивача на звернення, оскільки його заяву розглянуто відповідно до вимог Закону України Про звернення громадян , про що повідомлено ОСОБА_1 листом Секретаріату від 29 жовтня 2018 року №22/12-ПЗ27681.18-1/26-14 із вказівкою, що незгода з викладеною у відповіді позицією державного органу не може вважатися порушенням права особи на належний розгляд звернення. При цьому ТОВ Селтік надіслало відповідь на запит Секретаріату про не отримання листів від позивача, з урахуванням чого ОСОБА_1 надано остаточну відповідь листом від 23 листопада 2018 року №22/12-ПЗ327681.18-2/26-14 згідно з пунктом та завершено провадження за зверненням.

Таким чином, звернення позивача розглянуто Секретаріатом відповідно до Закону України Про звернення громадян .

Стосовно складення протоколів про адміністративні правопорушення, відповідачем 2 зазначено, що, по-перше, під час розгляду звернення ОСОБА_1 не встановлено порушень його права на звернення, а по-друге, складання протоколів відповідно до статті 255 КУпАП є правом уповноважених осіб Секретаріату, а не обов`язком.

Також, позивачем надано суду копії звернень до ГУ НП в м. Києві, поданих через Урядовий контакт-центр стосовно притягнення до відповідальності винних у бездіяльності та не вжитті заходів щодо його звернень стосовно роботи сміттєвозів у нічні години доби, при цьому, у прохальній частині позову позивач в частині вимог до відповідача 3 просить визнати протиправною бездіяльність, яка на його думку полягає у нездійсненні контролю за установленим порядком вивезення твердих побутових відходів у м. Києві та зобов`язати відповідача 3 вжити таких заходів, а саме: скласти протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 152, 155, 182 КУпАП за фактами правопорушень ТОВ Селтік , його працівниками та іншими особами, які здійснюють прибирання та вивезення твердих побутових відходів у 2018-2019 роках (за кожне правопорушення окремо).

В зазначеній частині, а також в частині тих позовних вимог, які стосуються усіх відповідачів, та пов`язані із здійсненням повноважень, які адміністративні органи здійснюють з певною свободою розсуду, зокрема, щодо складення протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені певними статтями КУпАП за фактами порушень прав осіб на звернення, на захист персональних даних та інших прав, здійснення рейдів, перевірок, стягнення штрафів за порушення Правил благоустрою м. Києва в частині вивезення твердих побутових відходів, суд зазначає, що такі повноваження є виключними повноваженнями відповідачів.

Адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Безпосереднє втручання суду в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень допускається, як виняток, у випадку, коли обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини у публічно-правовій сфері, а також зібрані у справі докази дають підстави для висновку про безальтернативність рішення суб`єкта владних повноважень, яке повинно бути прийнято з урахуванням висновків, зроблених судом у цій справі.

Суд вбачає за доцільне зазначити також, що відповідно до наявної у справі інформації, наданої ТОВ Селтік , як третьою особою, проблема вивезення відходів у нічний час виникла у зв`язку з великим перевантаженням автомобільних доріг у денний час, що призводить до заторів і порушень графіку вивозу відходів автомобілями-сміттєвозами, та не має постійного характеру. На даний час проблему вивозу сміття у нічний час вирішено, прийнято міри щодо вивезення відходів сміттєвозами ТОВ Селтік після 6:00 ранку та змінено маршрут забору сміття з контейнерів за адресою будинків №№13,15,17, 15-б та 17 по вул. Шолома-Алейхема та сплановано маршрут водіям таким чином, щоб не порушувати право на відпочинок громадян у нічний час.

Розглядаючи позовні вимоги стосовно визнання протиправною бездіяльності відповідачів, суд враховує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь зацікавлених осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, тобто не вчинення дії, яку носій публічної влади зобов`язаний був вчинити.

Таким чином, враховуючи викладене вище у сукупності, суд не знаходить обставин протиправної бездіяльності з боку відповідачів, оскільки, як свідчать надані до матеріалів справи докази, Київською міською державною адміністрацією, Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини вживалися належні дії на надавалися письмові відповіді на звернення та запити позивача щодо порушення порядку вивозу сміття. При цьому, позивачем не надано належних доказів, зокрема, копій окремих звернень та запитів, спрямованих відповідачам, що ускладнює визначення їхнього змісту та того, на які з них позивач отримав відповіді, а на які не отримав.

Суд при цьому ж зазначає, що надані позивачем до матеріалів справи у підтвердження обставин протиправної бездіяльності відповідачів в електронній формі відео та аудіо записи вивозу сміття у нічні часи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не стосуються предмету розгляду у даній справі.

Відповідно до частини четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

В частині заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення з відповідачів моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України: особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (частина перша). Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (пункти 1-4 частини другої); моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя).

В обґрунтування заявлених вимог про стягнення моральної шкоди позивачем зазначено, що бездіяльність відповідачів триває понад 10 місяців поспіль, що викликає у нього тривожний стан, пов`язаний з порушенням сну, розчарування у діяльності органів владних повноважень, відчуття умислу, спрямованого на не притягнення порушників до відповідальності, відчуття дискримінації, негативно впливає на загальний стан здоров`я.

Водночас, на думку суду, вимоги про стягнення моральної шкоди є необґрунтованими, позаяк лише констатація завдання душевних страждань не є достатнім для стягнення моральної шкоди. Позивачем не наведено в чому полягали моральні страждання та переживання, а також чим підтверджуються такі переживання, страждання, не наведено розрахунку розміру моральної шкоди, зазначено лише, що розмір моральної шкоди позивач оцінює по 400000,00 грн. з відповідачів 1 та 3, та 300000,00 грн. з відповідача 2.

У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року №4 зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

З огляду на необґрунтованість та недоведеність обставин моральної шкоди, такі вимоги задоволенню не підлягають.

Також суд вбачає за доцільне зазначити, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

При цьому, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частини четверта статті 55 Конституції України).

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Вирішуючи питання необхідності розподілу судових витрат, суд виходить з положень частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з якої судові витрати підлягають відшкодуванню лише при задоволенні позову. За тих обставин, що суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 247, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Головного управління Національної поліції в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Селтік , про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач 1: Київська міська державна адміністрація, адреса: 01044, м. Київ, вулиця Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 00022527.

Відповідач 2: Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, адреса: 01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8, код ЄДРПОУ 21661556.

Відповідач 3: Головне управління Національної поліції в м. Києві, адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 40108583.

Суддя Н.М. Клименчук