Постанова

від 22.10.2019 по справі 753/7407/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

єдиний унікальний номер судової справи: 753/7407/19

номер апеляційного провадження: 22-ц/824/13217/19

П О С Т А Н О ВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2019 року м.Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді доповідача - Білич І.М.

суддів - Панченка М.М., Іванченка М.М.

при секретарі - Кемському В.В.

за участю: представників позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 липня 2019 року, ухваленого під головуванням судді Дарницького районного суду міста Києва Заставенко М.О.,

по цивільній справі №753/7407/19 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини,-

в с т а н о в и л а :

У квітні 2019 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 15 000 гривень щомісячно, починаючи з дати звернення до суду з позовом та до досягнення дитиною повноліття. Також просила стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання дитини в розмірі 2 797,5 гривень.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що дитина є сином сторін, проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні, у той час як відповідач не приймає участі у вихованні та не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, не несе додаткових витрат. Зазначаючи про матеріальну можливість відповідача сплачувати аліменти у розмірі, про який просить позивач, послалася на те, що ОСОБА_3 має власний бізнес, є засновником та кінцевим бенефіціаром юридичних осіб, а також веде спосіб життя, пов`язаний зі значними витратами та постійними поїздками за кордон.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 17 липня 2019 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 гривень щомісячно, починаючи з 08.04.2019 року і до досягнення дитиною повноліття, а також додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 2 797,5 гривень.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено, вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просив суд скасувати рішення в частині вирішення позовних вимог про стягнення аліментів та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини з урахуванням мінімально рекомендованого розміру аліментів на одну дитину віком до 6 років. Зазначаючи, що дане рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Розмір аліментів, визначений судом, є надмірним та необґрунтованим, оскільки юридичні особи, засновником яких є ОСОБА_3 , знаходяться в східній частині України та зазнали значних втрат, пов`язаних з військовою агресією РФ. Указана обставина суттєво вплинула на матеріальний стан відповідача, а поїздки за кордон, на які посилалася позивач, мали діловий характер та не пов`язані з витратою відповідачем коштів. Також скаржник зазначив, що судом першої інстанції не враховано факт перебування на утриманні відповідача іншої малолітньої дитини.

26 вересня 2019 року до Київського апеляційного суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій заявник просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники позивача у судовому засіданні не визнали подану апеляційну скаргу, заперечували проти її задоволення.

Відповідач по справі в судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити. Будучи повідомленим про розгляд справи 22 жовтня в судове засідання не з`явився, поважність причин своєї неявки суду не повідомив. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача в силу вимог ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб що з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що сторонами не оскаржується рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 липня 2019 року в частині стягнення додаткових витрат на утримання дитини, судове рішення в указаній частині в апеляційному порядку не переглядається.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом та не заперечується сторонами, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином сторін, на час розгляду справи перебуває на утриманні матері, позивача по справі.

Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов`язаний приймати участь в матеріальному утриманні дитини та має змогу сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Розглядаючи спір колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У разі винесення судом рішення про стягнення аліментів, згідно частини 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За змістом ч. 1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом першої інстанції при визначені розміру аліментів обґрунтовано враховано, що ОСОБА_3 є засновником та кінцевим бенефіціаром ТОВ УГМЕТПРОМ , а також ТОВ ПАРТНЕР-ГРУП ІНЖИНІРИНГ .

Судом також встановлено, що відповідач веде спосіб життя, пов`язаний зі значними витратами, регулярно виїжджає за кордон, має у користуванні власний автомобіль який здає в оренду отримуючи прибуток, винаймає житло, найм якого здійснюється за рахунок організації в якій працює відповідач.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що згідно довідки ТОВ ПАРТНЕР-ГРУП ІНЖИНІРИНГ від 14.06. 2019 року відповідні поїздки за кордон мали робочий характер та були пов`язані з діяльністю указаного товариства, спростовуються матеріалами справи, оскільки дати поїздок, зазначені в довідці, не відповідають датам перетину ОСОБА_3 кордону згідно відомостей Державної прикордонної служби України.

Як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і при поданні апеляційної скарги та розгляду справи в суді апеляційної інстанції, належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві та підтверджених зазначеними вище доказами, ОСОБА_3 суду не надав.

Разом з тим ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, відповідно до ст. 80 ЦПК України.

За приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх

процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У свою чергу за положеннями ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що на його утриманні перебуває інша дитина, однак будь-яких доказів, які б підтверджували факт перебування на утриманні відповідача інших осіб, у тому числі, факт понесення відповідачем певних витрат на утримання таких осіб, останнім суду не надано.

Слід також зазначити, що відповідач подаючи апеляційну скаргу не заперечував проти сплати аліментів у розмірі 3 тисячі гривень вказуючи при цьому, що таку саму суму він сплачує на утримання другої дитини. Відтак загальний розмір аліментів який відповідач зазначав, що має можливість сплачувати становить 6 тисяч гривень щомісячно.

У той же час згідно відомостей ДФС, викладених в довідці від 03.06.2019 року за №0306/01, ТОВ ПАРТНЕР-ГРУП ІНЖИНІРИНГ вказано дохід відповідача за період 01.12.2018 р. по 31.052019 року який склав 26076, 84 гривни та щомісячно становив - 4076, 84 гривни.

Що свідчить про те, що отримані офіційні доходи відповідача щомісячно є меншими ніж розмір аліментів, які він вказує самостійно визнає можливим для сплати на утримання двох дітей.

Відповідно ч.3 ст.182СК України встановлено, що суд не обмежується розміром заробітку ( доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток ( дохід) і щодо яких таким платником аліментів не доведено також походження коштів для їх оплати.

Колегія приходить до висновку, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів відповідає найкращим інтересам дитини, сприяє гармонійному фізичному і духовному розвитку дитини, а також відповідає засадам розумності та справедливості, не ставлячи платника аліментів в невигідне матеріальне становище.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі нема.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено15 листопада 2019 року.

Суддя-доповідач:

Судді: