Постанова
від 19.11.2019 по справі 359/3859/17
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№22-ц/824/14494/2019 Головуючий в 1 інстанції - Борець Є.О.

Унікальний № 359/3859/17 Суддя-доповідач - Панченко М.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2019 року м.Київ

Київський апеляційний суд у складі:

головуючого - Панченка М.М.

cуддів - Іванченка М.М., Білич І.М.

при секретарі - Кемському В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання об`єкта незавершеного будівництва спільною сумісною власністю та визнання права власності на частку майна,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати об`єкт незавершеного будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 об`єктом спільного майна подружжя та в порядку поділу майна визнати за позивачем право власності на Ѕ частину об`єкту незавершеного будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що з 01 вересня 2001 року по 01 липня 2014 року сторони перебували в шлюбі. Під час шлюбу, використовуючи спільні кошти, подружжя побудувало житловий будинок по АДРЕСА_1 на місці дерев'яного будинку, який знаходився за вказаною адресою та на праві особистої приватної власності належав відповідачці. Однак новостворений об`єкт нерухомого майна після завершення будівництва не був прийнятий в експлуатацію, а право власності на нього залишається не зареєстрованим. Зазначав, що дружина, як особа, на яку оформлена проектно-дозвільна документація, ухиляється від вчинення дій щодо прийняття будинку в експлуатацію, при цьому проживаючи у вказаному будинку. У зв'язку з цим, посилаючись на судову практику, позивач просив визнати за ним право власності на частку в об`єкті незавершеного будівництва, зазначаючи, що сторони не просто поліпшили майно, яке перебувало у власності одного з подружжя, а фактично побудували новий будинок з новим фундаментом.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що ступінь готовності об`єкту незавершеного будівництва не дозволяє здійснити його поділ між сторонами, які, в свою чергу, мають право на Ѕ частину будівельних матеріалів, що були використані в ході його будівництва.

В поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на доводи позовної заяви, яким, на його думку, не була надана належна оцінка судом, просить зазначене рішення суду скасувати, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, ухваливши нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Заслухавши доповідь по справі, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши апеляційну скаргу у межах заявлених доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01 вересня 2001 року сторони уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 1 вересня 2001 року /а.с.7/.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 1 липня 2014 року шлюб між сторонами був розірваний /а.с. 8-9/.

01 грудня 2006 року ОСОБА_3 (батько відповідачки) уклав зі ОСОБА_2 договір дарування, за яким безоплатно відчужив у власність відповідача домоволодіння по АДРЕСА_1 .

На той час вказане домоволодіння складалось з житлового будинку А-I загальною площею 58,5 кв.м., погребу В , вбиральні Г , погребу Е , сараю Ж , колодязю К , колонки М , огорожі та вимощення.

13 лютого 2009 року ОСОБА_3 уклав зі ОСОБА_2 ще один договір дарування, за яким він безоплатно відчужив у власність відповідача земельну ділянку площею 0,100 га з кадастровим номером 3210500000:13:013:0013 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, розташовану по АДРЕСА_1 /а.с. 81/.

Рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради №240 від 10 березня 2009 року ОСОБА_2 надано дозвіл на перебудову житлового будинку загальною площею 58,5 кв.м., а також зобов`язано відповідача знести вказаний житловий будинок протягом одного місяця після завершення будівництва нового житлового будинку та здачі його в експлуатацію /а.с. 83/.

З копії технічного паспорту на житловий будинок, складеного КП Бориспільське БТІ станом на 14 жовтня 2014 року, вбачається, що по АДРЕСА_1 крім житлового будинку А-І загальною площею 58,5 кв.м. був побудований ще один житловий будинок А-ІІн загальною площею 148,8 кв.м., готовність якого складала 97% /а.с.88-91/.

Бориспільським міськрайонний судом в 2015 році вже розглядалася судова справа між цими ж сторонами щодо поділу спільного майна подружжя.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 02 лютого 2015 року /а.с.10-13/ ОСОБА_1 було відмовлено у визнанні за ним права власності на Ѕ частку в житловому будинку по АДРЕСА_1 .

В мотивувальній частині указаного рішення суд встановив, що вказаний житловий будинок не був прийнятий в експлуатацію, право власності на нього не зареєстровано. Сторони є власниками лише будівельних матеріалів, обладнання та конструкцій, що були використані в процесі будівництва житлового будинку. Кожній зі сторін належить по Ѕ частці в цьому майні.

Колегія суддів не вважає, що вирішений в 2015 році спір є спором між тими ж сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав, враховуючи, що в указаному провадженні заявлені вимоги про поділ житлового будинку, в той час як в даній справі позивач просив визнати за ним в порядку поділу майна право власності на частку в об`єкті незавершеного будівництва.

Відмовляючи у задоволенні даного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ступінь готовності об`єкту незавершеного будівництва не дозволяє здійснити його поділ між сторонами, які, в свою чергу, мають право на Ѕ частину будівельних матеріалів, що були використані в ході його будівництва.

Проте, з таким висновком колегія суддів погодитися не може з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з п.3 ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

З матеріалів справи, зокрема з наданих сторонами копій квитанцій, рахунків та накладних, слідує, що як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 , в період перебування в шлюбі витрачали спільні кошти на будівництво будинку по АДРЕСА_1 .

В рішенні Бориспільського міськрайонного суду від 02 лютого 2015 року судом встановлено, що сторони несли спільні витрати в рівних частках на придбання будівельних матеріалів, що в силу положень ст. 82 ЦПК України не потребує доказуванню.

Крім того, як роз`яснив Верховний Суд в постанові від 7 лютого 2018 року у справі №654/5243/ 14-ц, якщо спірне майно набуто учасниками справи в період перебування в шлюбі, але зареєстровано на одного подружжя, це не позбавляє іншого з подружжя права на частку в такому майні. Конструкція норми ст.60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим, зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі №6-843цс17.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що спірний об`єкт незавершеного будівництва був побудований за рахунок одного з подружжя, а отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказане нерухоме майно є спільною сумісною власністю сторін.

Однак, дійшовши правильного висновку в указаній частині, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки доводам позивача про визнання права власності на частку в спільному сумісному майні.

Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Колегія суддів вважає, що спірний об`єкт незавершеного будівництва є саме новоствореним нерухомим майном, а не поліпшеним майном ОСОБА_2 .

Указана обставина вбачається з рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради №240 від 10 березня 2009 року, в якому йдеться про будівництво нового будинку та обов`язок відповідача знести попередній житловий будинок протягом одного місяця після завершення будівництва нового житлового будинку та здачі його в експлуатацію, а також з копії технічного паспорту на житловий будинок, складеного КП Бориспільське БТІ , в якому зазначені два окремі об`єкти нерухомого майна, яким присвоєні різні позначення та які мають різні фундаменти й інші технічно-будівельні характеристики.

Згідно з ч.3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Разом з тим, колегія вважає за необхідне зазначити, що новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, тому такий об`єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

Правовий аналіз статей 60, 63, 69 СК України та статей 328, 331, 368, 372 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що об`єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об`єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток.

За позовом дружини, членів сім`ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд має право здійснити поділ об`єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.

Аналогічний правовий висновок міститься також у постановах Верховного Суду від 27.03.2019 року при розгляді справи №397/290/14-ц та 28.01.2019 року при розгляді справи №607/2790/15-ц.

В даній справі з доказів наданих сторонами слідує, що спірний об`єкт незавершеного будівництва збудований за час шлюбу за спільні кошти подружжя та є об`єктом спільної сумісної власності подружжя; будівництво його фактично закінчено й він фактично експлуатується за своїм функціональним призначенням, але не приймається до експлуатації і право власності на нього не оформлюється з вини відповідача, а позивач позбавлений можливості здійснити вказані дії, що перешкоджає йому реалізувати своє право на поділ набутого за час шлюбу майна.

Дійшовши висновку про те, що будівництво об`єкту незавершеного будівництва є фактично закінченим та він експлуатується за функціональним призначенням, колегія суддів виходить з того, що згідно технічного паспорту на зазначене нерухоме майно слідує, що будинок станом на жовтень 2014 року був готовий на 97%, а відповідач разом з дітьми проживає у вказаному будинку, який забезпечений електро-, газо- й водопостачанням та іншими необхідними побутовими умовами.

Суд першої інстанції безпідставно послався на відеозапис, наданий відповідачкою як доказ, зазначивши про відсутність облаштування другого поверху будинку, оскільки на відеозапису другий поверх взагалі не відображено, а перший поверх забезпечений належним ремонтом і придатний для проживання, з огляду на що неможливо зробити висновок про недостатню ступінь готовності об`єкту незавершеного будівництва. Крім того, відсутність облаштування другого поверху будинку суперечить відомостям, наявним в технічному паспорті про готовність указаного об`єкту нерухомого майна на 97%.

За таких обставин, надавши оцінку наданим сторонам доказам у сукупності, колегія приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , визнавши об`єкт незавершеного будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя та визнавши за сторонами в порядку поділу майна право власності на Ѕ частину у вказаному майні на підставі ст. 70 СК України та керуючись принципом рівності часток подружжя у спільному сумісному майні. Документів, які б свідчили про необхідність відступу від указаного принципу матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню як ухвалене всупереч встановленим обставинам справи з постановленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2019 року та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати об`єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на Ѕ частину об`єкту незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на Ѕ частину об`єкту незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 листопада 2019 року.

Головуючий

Судді

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення19.11.2019
Оприлюднено22.11.2019
Номер документу85804489
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —359/3859/17

Постанова від 18.08.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Антоненко Наталія Олександрівна

Ухвала від 10.08.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Антоненко Наталія Олександрівна

Ухвала від 21.02.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Антоненко Наталія Олександрівна

Ухвала від 20.01.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Антоненко Наталія Олександрівна

Постанова від 19.11.2019

Цивільне

Київський апеляційний суд

Панченко Микола Миколайович

Ухвала від 21.10.2019

Цивільне

Київський апеляційний суд

Панченко Микола Миколайович

Ухвала від 03.10.2019

Цивільне

Київський апеляційний суд

Панченко Микола Миколайович

Рішення від 28.08.2019

Цивільне

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Борець Є. О.

Рішення від 07.08.2019

Цивільне

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Борець Є. О.

Ухвала від 17.12.2018

Цивільне

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Борець Є. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні