Постанова

від 21.11.2019 по справі 361/3628/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

21 листопада 2019 року

м. Київ

провадження №22-ц/824/15107/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Кравець В.А., Махлай Л.Д.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області про передачу справи за підсудністю до іншого суду

від 23 вересня 2019 року

в складі судді Сердинського В.С.

у справі №361/3628/18 Броварського міськрайонного суду Київської області

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чіріков Консалт", ОСОБА_2 ,

треті особи: Фонд державного майна України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант",

про визнання незаконними дій суб`єкта оціночної діяльності та вилучення інформації з Єдиної бази даних звітів про оцінку майна,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2018 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Чіріков Консалт" (далі - ТОВ "Чіріков Консалт"), в якому просив визнати незаконними дії суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ "Чіріков Консалт" та експерта ОСОБА_2 зі складання 11.12.2015 Звіту оцінки нерухомого майна та висновку про вартість об`єкта оцінки - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та внесення інформації до Єдиної бази даних звітів про оцінку майна і вилучити дану інформацію з Єдиної бази даних звітів про оцінку майна.

03 серпня 2018 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у справі.

26 липня 2019 року третя особа ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про передачу справи за підсудністю іншому суду.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року клопотання задоволено та передано справу на розгляд іншого суду з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач, звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена судом з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що судом не взято до уваги постанову ВССУ від 07.02.2014 №5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", згідно якої перелік позовів, які виникають з приводу нерухомого майна не є вичерпним, а відтак не є вичерпним і перелік підстав щодо виключної підсудності.

Судом не враховано, що позивач звернувся до суду з позовом за захистом порушеного права власника нерухомого майна, оскільки оцінка майна проводилася без погодження з ним.

Судом не надано юридичної оцінки доводам позивача, викладеним у запереченні на клопотання про передачу справи за підсудністю до іншого суду.

Судом помилково застосовано положення ч. 9 ст. 187 ЦПК України та безпідставно не застосовано положення ч. 2 ст. 31 ЦПК України.

Крім того, як на підставу скасування ухвали вказував, що розгляд справи невиправдано затягується судом.

За вказаних обставин просив скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.09.2019 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідачі та треті особи своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалися.

За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про передачу справи до іншого суду розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір повинен розглядатись за правилами загальної підсудності, визначеними ч. 1 ст. 27 ЦПК України, та за обраним судом зареєстрованим місцем проживання одного з відповідачів, а саме ОСОБА_2 .

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його неправильним з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

З аналізу вказаної статті вбачається, що законодавцем виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Тобто, виключну підсудність встановлено не лише для позовів предметом яких є нерухоме майно.

Як вбачається з позовної заяви позивач звернувся до суду з позовом за захистом права власності щодо нерухомого майна у спосіб оскарження дій суб`єкта оціночної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що ним в грудні 2006 року було придбано квартиру АДРЕСА_2 . У зв`язку з тим, що цю квартиру було придбано частково за кредитні кошти, отримані від АБ Банк регіонального розвитку , то її було передано банку в іпотеку. В подальшому, в позасудовому порядку, на вказану квартиру було звернуто стягнення, шляхом продажу іншій особі, в порядку ст. 38 Закону України Про іпотеку . При цьому відчуження квартири відбулося за ціною визначеною суб`єктом оціночної діяльності, яка утричі нижче ніж звичайні ціни на подібні об`єкти нерухомого майна. Вважав, що відповідачами у справі незаконно було проведено оцінку квартири, а саме з порушенням процедури, без укладення договору на проведення оцінки.

За наведених обставин, коли позивачем оскаржуються дії суб`єкта оціночної діяльності щодо оцінки квартири АДРЕСА_2 , колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що позивачем заявлено позов із приводу нерухомого майна.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права, а саме ч. 9 ст. 187 ЦПК України, оскільки за приписами цієї статті суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу на стадії відкриття провадження, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками отриманої інформації судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій зазначено, що позовну заяву подано з додержанням правил підсудності (а.с. 30, 328).

Крім того, надсилаючи справу на розгляд до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача - фізичної особи, суд не звернув уваги, що за загальним правилом підсудності право вибору суду, у разі пред`явлення позову до кількох відповідачів, за приписами ч. 15, 16 ст. 28 ЦПК України, належить позивачу.

Проте, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вказаних обставин та положень закону не врахував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про передачу справи за територіальною підсудністю до іншого суду, обраного на власний розсуд, для розгляду за правилами загальної підсудності.

Враховуючи наведене, доводи, викладені в апеляційній скарзі, що ухвала суду першої інстанції про передачу справи до іншого суду є безпідставною та перешкоджає подальшому провадженню у справі, колегія суддів вважає обґрунтованими.

Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 369, 374, 379, 383, 384, 389 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - задовольнити.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2019 року

- скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 21 листопада 2019 року.

Головуючий О.Ф. Мазурик

Судді В.А. Кравець

Л.Д.Махлай