Постанова

від 20.01.2021 по справі 361/3628/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 361/3628/18 Апеляційне провадження № 22-ц/824/1560/2021Головуючий у суді першої інстанції - Сердинський В.С. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2021 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Крижанівська Г.В.,

секретар Ющенко Я.М.,

за участю:

представника третьої особи

Слюсаренка О.А. Сича О.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Чіріков Консалт , ОСОБА_2 , треті особи: Фонд державного майна України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю Колекторська компанія Гарант про визнання незаконними дій суб`єкта оціночної діяльності та вилучення інформації з Єдиної бази даних звітів про оцінку майна,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до ТОВ Чіріков Консалт , ОСОБА_2 , в якому просив:

- визнати незаконними дії суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ Чіріков Консалт та експерта Малиновського В.М. зі складання 11.12.2015 року Звіту оцінки нерухомого майна та висновку про вартість об`єкта оцінки - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та внесення інформації до Єдиної бази даних звітів про оцінку майна;

- вилучити з Єдиної бази даних звітів про оцінку майна інформацію за реєстраційним номером 834203_11122015_376-12-15 про звіт про оцінку житлової нерухомості від 11.12.2015 року - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , складений суб`єктом оціночної діяльності ТОВ Чіріков Консалт та експертом Малиновським В.М. (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 9865 від 23.05.2013 року).

В обґрунтування заявлених вимог вказував, що 17.03.2016 року ТОВ КК Гарант в позасудовому порядку звернуло стягнення на предмет іпотеки - належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_2 , шляхом продажу іншій особі в порядку ст. 38 Закону України Про іпотеку .

У пункті 3 договору купівлі-продажу квартири від 17.03.2016 року є посилання на звіт незалежної оцінки квартири, складений ТОВ Чіріков Консалт (сертифікат № 331/15 від 21.04.2015 року) від 11.12.2015 року, згідно з яким оціночна вартість квартири становить 582 200,00 грн. При цьому, зазначав, що він не замовляв оцінки квартири, договір на проведення оцінки з ТОВ Чіріков Консалт не укладав, оцінювач до квартири не з`являвся.

За вказаних обставин, а також посилаючись на порушення відповідачами вимог Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність , просив позов задовольнити (т.1, а.с.1-6).

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 31.07.2020 року у задоволенні позову відмовлено (т.2, а.с.99-105).

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. При цьому, вказує, що відмовляючи у задоволенні позову за його безпідставністю, суд першої інстанції жодним чином не обґрунтував свого висновку, а також не надав оцінки наявним у справі доказам, які підтверджують обґрунтованість заявлених позовних вимог (т.2, а.с.153-157).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04.09.2020 року апеляційну скаргу залишено без руху (т.2, а.с.162,163).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26.10.2020 року відкрито провадження у справі та надано строк для подання відзиву (т.2, а.с.170,171).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19.11.2020 року справу призначено до розгляду (т.2, а.с.174).

У судовому засіданні представник третьої особи Слюсаренка О.А. проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість. При цьому також зазначив, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2018 року, яке набрало законної сили, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ Колекторська компанія Гарант , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, оцінку якої проведено ТОВ Чіріков Консалт та експертом ОСОБА_2 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою (т.2, а.с.179).

Інші учасники справи також не з`явилися в судове засідання, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, як не з`явилися у судове засідання, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника третьої особи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване судове рішення відповідає указаним вимогам закону, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 17.03.2016 року, укладеного між ТОВ Колекторська компанія Гарант (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) здійснено продаж квартири за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 582 200 грн. 00 коп., яка була визначена згідно з даними висновку із звіту про незалежну оцінку, складеного ТОВ Чіріков Консалт (сертифікат № 331/15 від 21.04.2015 року), експерт оцінювач ОСОБА_2 (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 9865 від 23.05.2013 року) (т.1, а.с.9-13).

Уклавши указаний договір ТОВ КК Гарант в позасудовому порядку звернуло стягнення на предмет іпотеки - належну позивачу на праві власності квартиру АДРЕСА_2 , шляхом продажу іншій особі в порядку ст. 38 Закону України Про іпотеку .

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 21.02.2019 року та постановою Верховного Суду від 04.12.2019, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ КК Гарант та ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 17.03.2016 року.

Указаним судовим рішенням встановлено, що ТОВ КК Гарант у встановленому законом порядку набуло статусу іпотекодержателя нерухомого майна (квартири АДРЕСА_2 ) та, у відповідності до умов іпотечного договору, мало право звернення стягнення на майно шляхом його продажу, що передбачено умовами договору та вимогами закону.

Провівши, у встановленому законом порядку оцінку майна, ТОВ КК Гарант реалізувало іпотечну квартиру шляхом її продажу ОСОБА_4 за ціною визначеною оцінювачем.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу суд, перевіривши підстави та порядок укладення указаного договору, дійшов висновку, що його укладення відбулося у відповідності з вимогами закону.

Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, надано відповідну правову оцінку договору купівлі-продажу квартири, у тому числі, з огляду на висновок суду про дотримання вимог закону при укладенні договору та його нотаріальному посвідченні, й факту проведення оцінки відчужуваного майна.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на порушення відповідачами своїх прав як власника майна, оскільки він не замовляв проведення оцінки з ТОВ Чіріков Консалт і не укладав з ними відповідного договору, а також він не згодний з визначеною оцінкою майна.

Так, дійсно у висновку про оцінку майна зазначено, що суб`єкт оціночної діяльності ТОВ Чіріков консалт згідно з договором з ОСОБА_1 робить висновок, що ринкова оцінка квартири становить 582 200 грн. (дата оцінки 11.12.2015 року).

Проте, слід зазначити, що сам по собі факт зазначення у висновку про те, що оцінка проведена згідно договору з ОСОБА_1 , не може свідчити про неправомірність дій ТОВ Чіріков Консалт та експерта ОСОБА_2 , оскільки за проведенням оцінки майна могло звернутися ТОВ КК Гарант , яке у встановленому законом порядку набуло статус іпотекодержателя та, згідно умов іпотечного договору та вимог закону, розпочало процедуру звернення стягнення на майно.

Більш того, указаний договір відсутній в матеріалах справи, не є предметом розгляду даного спору, а також відсутні докази визнання його недійсним у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, твердження апелянта щодо неправомірності дій при проведенні оцінки майна та порушення його прав, є безпідставними.

При цьому, також не може бути взята до уваги позиція експерта ОСОБА_2 про його непричетність до проведення оцінки майна, оскільки така позиція є лише його власними суб`єктивними поясненнями, які не підтверджені жодними належними, допустити і достовірними доказами.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 мав статус експерта оцінювача.

З наданих суду письмових пояснень ФДМУ вбачається, що враховуючи норми статті 16 Закону Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні та Положення про порядок роботи Екзаменаційної комісії, затвердженого наказом Фонду від 13.11.2002 року № 1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2002 року за № 925/7213 (далі - Положення), на засідання Екзаменаційної комісії 27.06.2018 року (протокол № 105) виносилося питання щодо професійної оціночної діяльності оцінювача ОСОБА_2 .

За результатами розгляду матеріалів, а також враховуючи письмові пояснення оцінювача ОСОБА_2 , надані листом від 25.06.2018 року (вх. Фонду № 1330/20847 від 26.06.2018 року), та наданий оцінювачем лист Головного управління ДФС у м. Києві Державної фіскальної служби України від 25.06.2018 року № 29450/10/26-15-23-03-28, Екзаменаційною комісією було прийнято рішення: позбавити (анулювати) ОСОБА_2 спеціалізації 1.1 Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них з кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № 1091, виданого 30.05.1998 року Фондом та ПВНЗ Міжнародний інститут бізнесу .

На виконання вказаного рішення наказом Фонду від 17.07.2018 року № 959 оцінювача ОСОБА_2 позбавлено спеціалізації 1.1 Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них з кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № 1091, виданого 30.05.1998 року Фондом та ПВНЗ Міжнародний інститут бізнесу з дати видання наказу, та внесено відповідні зміни до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності.

Отже, на дату проведення спірної оцінки експерт ОСОБА_2 мав статус експерта оцінювача, а відтак мав право робити відповідні оцінки. Правовідносини між ним та ТОВ Чіріков консалт не є предметом дослідження у даній справі, а відтак пояснення ОСОБА_2 щодо неправомірного використання ТОВ Чіріков консалт його сертифіката оцінювача не можуть братися до уваги, в тому числі й з огляду на їх недоведеність.

Відповідно до статті 10 Закону України Про оцінку майна, майнових драв та професійну оціночну діяльність в Україні (далі - Закон), оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Статтею 11 Закону встановлено, що договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладання багатостороннього договору крім замовника оцінки стороною договору може виступати особа-платник, якщо сплату послуг суб`єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не замовник. Замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Розділом VI Закону встановлено права, обов`язки та відповідальність оцінювачів і суб`єктів оціночної діяльності, зокрема вони мають право відмовитися від проведення оцінки майна у разі виникнення обставин, які перешкоджають проведенню об`єктивної оцінки, у тому числі будь-яких форм примусу. Статтею 31 Закону передбачено, що суб`єкти оціночної діяльності зобов`язані забезпечувати об`єктивність оцінки майна, повідомляти замовника про неможливість проведення об`єктивної оцінки у зв`язку з виникненням обставин, які цьому перешкоджають.

Правильність розрахунку, об`єктивність і достовірність оцінки майна, відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та можливість його використання з відповідною метою можна встановити за результатами рецензування звіту про оцінку майна, яке передбачене статтею 13 Закону, та полягає в критичному розгляді оцінки майна і наданні висновків рецензента щодо повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки.

Для внесення даних суб`єктом оціночної діяльності за напрямок (спеціалізаціями) оцінки до єдиної бази даних звітів про оцінку для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (далі - Єдина база), відповідно до п. 3.2 розділу III Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженого наказом Фонду від 10.06.2013 р. №795, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.06.2013 р. за №936/23468 (далі - Порядок), який діяв до 18 липня 2018 року, Фонд відкривав обліковий запис на основі його ідентифікаційного коду за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або реєстраційного номера облікової картки платника податків, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті). Номер облікового запису вважався логіном, за яким суб`єкт оціночної діяльності мав доступ до Єдиної бази. Пароль для внесень інформації до Єдиної бази за запитом надавався Фондом, але після першого входу до Єдиної бази мав бути змінений суб`єктом оціночної діяльності. При цьому ідентифікація (автентифікація) за допомогою електронного цифрового підпису для доступу до Єдиної бази не застосовувалась.

В Єдиній базі міститься інформація щодо звіту про оцінку об`єкта житлової нерухомості - двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер звіту 834203_11122015_376-12-15), складеного та внесеного до Єдиної бази суб`єктом оціночної діяльності ТОВ Чіріков Консалт (оцінювач ОСОБА_2 ).

Також слід зазначити, що за змістом статей 12, 13 Закону України Про оцінку майна, майнових драв та професійну оціночну діяльність в Україні звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зрою лені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.

Позивачем оскаржено дії суб`єкта оціночної діяльності та експерта щодо складення звіту, проте такі вимоги також мають бути підтверджені належними, допустимими і достовірними доказами і спрямовані на захист порушених прав позивача.

Однак, всупереч вимог ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-81 ЦПК України позивачем не доведено порушення своїх, що правомірно та обґрунтовано встановлено судом в оскаржуваному рішенні. Більш того, слід зауважити, що відсутність порушених прав ОСОБА_1 під час кредитних і іпотечних правовідносин, переуступки прав вимоги за іпотечним договором та реалізації іпотекодержателем прав за іпотечним договором шляхом продажу квартири від імені іпотекодавця, встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Твердження апелянта про невмотивованість оскаржуваного рішення та неповне з`ясування обставин справи, є хибним, адже суд вірно встановивши правову природу виниклих спірних правовідносин сторін та надавши їм правову оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність заявлених вимог.

З вищенаведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими і, як наслідок, не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Також слід зазначити, що у зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення понесені позивачем судові витрати (судовий збір за подання апеляційної скарги) відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Чіріков Консалт , ОСОБА_2 , треті особи: Фонд державного майна України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю Колекторська компанія Гарант про визнання незаконними дій суб`єкта оціночної діяльності та вилучення інформації з Єдиної бази даних звітів про оцінку майна - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 01 лютого 2021 року.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

Г.В. Крижанівська