Рішення

від 19.11.2019 по справі 904/3260/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2019р. Справа № 904/3260/19

За позовом: Приватного підприємства Альянс-Запчастина , м. Кривий Ріг

До: Акціонерного товариства Південний гірничо - збагачувальний комбінат , м. Кривий Ріг

Про: стягнення 1 976 708, 98 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Секретар судового засідання Броян А.Р.

ПРЕДСТАВНИКИ :

Від позивача: Закалюжний С.В. (адвокат); Голоднов О.С. (керівник);

Від відповідача: Чобанюк Т.М. (адвокат)

СУТЬ СПОРУ :

ПП Альянс-Запчастина (позивач) звернувся з позовом до АТ Південний ГЗК (відповідач) про стягнення 1 976 708, 98 грн. ( в т.ч.: 1 807 247, 01 грн. - основна заборгованість; 119 372, 45 грн. - інфляційні втрати та 50 089, 52 грн. - 3% річних) заборгованості за договором підряду №2017/2/ОГМ/1207 від 23.08.17р. (укладеним між сторонами). Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем умов вищезазначеного договору в частині здійснення своєчасної оплати виконаних позивачем робіт.

Ухвалою суду від 16.08.19р. було відкрито провадження у справі №904/3260/19, справу призначено до розгляду за правилами загального провадження у підготовчому засіданні на 03.09.19р.

АТ Південний ГЗК (відповідач) у відзиві на позов заперечував проти задоволення позовних вимог зазначаючи, що Офісом великих податків Державної фіскальної служби України було винесено відносно відповідача акт від 17.10.2017р. №129/28-10-46-15/00191000 за результатами документальної позапланової виїзної перевірки відповідача з питання дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по задекларованим фінансово-господарським операціям з контрагентами, серед яких і є позивач, за період січень-червень 2017р. ; згідно умов п.8.9. договору підряду №2017/2/ОГМ/1207 від 23.08.17р. вищезазначений акт є підставою для притримання відповідачем грошових коштів, призначених до виплати позивачу.

ПП Альянс-Запчастина (позивач) у відзиві на позов (поміж-іншим) заперечував проти обставин, викладених відповідачем у відзиві, зазначаючи, що вказані обставини є абсолютно надуманими та безпідставними.

24.10.19р. АТ Південний ГЗК (відповідач) подав до канцелярії суду письмові пояснення, в яких зазначив , що 23.10.19р. він направив на адресу позивача заяву про проведення заліку зустрічних однорідних вимог №5040 від 18.10.19р. за договором підряду №2017/д/ОГМ/1207 від 23.08.19р. на суму 1 609 573, 59 грн., посилаючись на те, що наявність цієї заборгованості позивача перед відповідачем встановлено рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.19р. та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.10.19р. у справі №904/589/19. Враховуючи проведений залік зустрічних однорідних вимог №5040 від 18.10.19р. за договором підряду №2017/д/ОГМ/1207, відповідач вважає, що його зобов`язання перед позивачем на дату судового розгляду по справі №904/3260/19 за вказаним договором виконані у сумі 1 609 573, 59 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.19р. у справі №904/3260/19 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 05.11.19р.

05.11.19р. до канцелярії суду від відповідача надійшла заява про заміну його найменування на АТ Південний ГЗК .

05.11.19р. до канцелярії суду від ПП Альянс-Запчастина (позивач) надійшла заява, в якій він просив здійснити розгляд питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України.

05.11.19р. від ПП Альянс-Запчастина (позивач) надійшли заперечення щодо поданої відповідачем заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог №5040 від 18.10.19р. , в якій позивач вказав про наступне : зарахування можливе при наявності таких умов: зустрічність вимог, тобто сторони беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов`язанні є боржником в іншому зобов`язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі), строк виконання яких настав. Поряд з цим , зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом, тобто мати однорідний предмет; при цьому, характер зобов`язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Однорідність цих вимог випливає із їх юридичної природи і матеріального змісту; в даному випадку, вимоги про стягнення суми основного боргу та вимоги про сплату штрафу не є однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом; умовою, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням, є ясність вимог, коли між сторонами немає спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання. Окрім того зазначає, що правова позиція , наведена у пункті 1.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань , яким передбачено, що вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошових зобов`язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов`язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов`язань, й відтак ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку статті 601 ЦК України. Окрім того зазначає, що однією із важливих умов для здійснення зарахування зустрічних вимог є безспірність вимог, які зараховуються, а саме - відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань. За відсутності безспірності вимог відповідний спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону. Позивач буде оскаржувати постанову ЦАГС від 10.10.190р. у справі №904/589/19 до Верховного Суду, у зв`язку з чим сума , про яку вказує відповідач , не є безспірною. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що відсутні підстави для задоволення вищезазначеної заяви відповідача про проведення зарахування зустрічних однорідних вимог .

19.11.19р. АТ Південний ГЗК (відповідач) до канцелярії суду подав письмові пояснення, в яких вказав , що 15.11.19р. він направив на адресу позивача другу заяву про проведення заліку зустрічних однорідних вимог №5044 від 15.11.19р. за договором підряду №2017/д/ОГМ/1207 від 23.08.19р. на суму 34 183, 72 грн. , посилаючись на те, що наявність цієї заборгованості позивача перед відповідачем встановлено додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.11.19р. у справі №904/589/19. Враховуючи проведений залік зустрічних однорідних вимог №5044 від 15.11.19р. за договором підряду №2017/д/ОГМ/1207 , відповідач вважає, що його зобов`язання перед позивачем на дату судового розгляду по справі №904/3260/19 за вказаним договором виконані не тільки на суму 1 609 573, 59 грн. , а ще й на 34 183, 72 грн.

Представник позивача заперечував проти здійснення зарахування зустрічних вимог на цю суму з підстав , наведених вище ; та враховуючи стадію розгляду справи , коли цю заяву було подано відповідачем - стадія дебатів .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , господарський суд , -

ВСТАНОВИВ :

23.08.17р. між ПАТ Південний ГЗК (замовник) та ПП Альянс-Запчастина (підрядник) було укладено договір підряду №2017/д/ОГМ/1207, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання виконати у відповідності до проектно-кошторисної документації такі види робіт: Капітальний ремонт екскаватора ЕКГ-10, госп.№47, інв.№4216184 (механічна частина) , а замовник зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи . (п.1.1. договору).

Пунктом 1.2. договору визначено, що приналежність матеріалів, машин та механізмів згідно кошторисної документації. Відповідно до локального кошторису обов`язок поставки давальницької сировини та запасних частин покладається на замовника. В п.2.1 договору сторони погодили вартість робіт, які доручаються до виконання підряднику, яка визначена на підставі проектно-кошторисної документації (кошторисної документації), договірної ціни (додаток №2) та калькуляції, які є невід`ємною частиною договору та складає 3 720 000, 00 грн. Згідно п.2.2. договору оплата за виконані роботи здійснюється замовником в наступному порядку: шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника за фактично виконані роботи на протязі 30 календарних днів після підписання актів виконаних робіт, виставлення рахунка-фактури, надання податкових накладних за фактично виконані роботи.

Відповідно до п.2.3. договору зобов`язання замовника по оплаті вважаються виконаними з моменту списання грошових коштів з поточного рахунку замовника (т.1, а.с.9-16).

19.12.17р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до вищезазначеного договору, в якій (поміж-іншим) п.4.1. договору було викладено в наступній редакції : Строк виконання робіт, передбачених цим договором: початок робіт - з моменту підписання, закінчення робіт - 30.04.18р.; початок робіт фіксується сторонами актом, який надає підрядник (т.1, а.с.31).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів ( в т.ч. актів виконаних робіт, підписаних відповідачем без зауважень) та не заперечується відповідачем, позивачем були виконані роботи за вищезазначеним договором на загальну суму 3 718 318, 51 грн. ( т.1, а.с.22-101, 103-108, 110-133, 135, 138-153, 157-172, 176-188, 192-195, 199-201). Однак відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань виконані позивачем роботи у повному обсязі не оплатив (сплачено лише 1 911 071, 60 грн.) ; у зв`язку з чим ( згідно наданого позивачем розрахунку) за відповідачем рахується заборгованість за вищезазначеним договором у розмірі 1 807 247, 01 грн. (т.1, а.с.2). Окрім того - позивач відповідно до приписів ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу: 119 372, 45 грн. - інфляційних втрат та 50 089, 52 грн. - 3% річних (т.1, а.с.7-8) .Таким чином, всього позивач просить стягнути з відповідача 1 976 708, 98 грн. заборгованості.

Згідно із приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України : за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.3-4 ст. 13 ГПК України : кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про правомірність заявлених позивачем позовних вимог.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи , рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.19р. у справі № 904/589/19 за позовом ПАТ Південний ГЗК до ПП Альянс-Запчастина про стягнення 1 372 680 грн. пені та 213 106, 79 грн. - штрафу за договором підряду №2017/д/ОГМ/1207 від 23.08.17р.; позов задоволене частково, стягнуто з ПП Альянс-Запчастина на користь ПАТ Південний ГЗК пеню у розмірі 28 996, 57 грн., штраф у розміру 37 513, 29 грн. та судовий збір у розмірі 997, 65 грн.; відмовлено у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 343 683, 43 грн. та штрафу у розмірі 175 593, 50 грн. (т.1, а.с.144-147).

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.10.19р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.19р. у справі №904/589/19 в оскаржуваній частині - скасовано; стягнуто з ПП Альянс-Запчастина на користь ПАТ Південний ГЗК : 1 343 683, 43 грн . - пені, 175 593, 50 грн. - штрафу та 22 789, 15 грн .- судового збору; та в не оскаржуваній частині рішення суду залишено без змін. (т.2, а.с. 140-143).

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, всього з урахуванням вищезазначених рішень, з ПП Альянс-Запчастина було стягнуто на користь ПАТ Південний ГЗК 1 609 573, 59 грн.

23.10.19р. АТ Південний ГЗК (відповідач) надіслав на адресу ПП Альянс-Запчастина заяву про проведення заліку зустрічних однорідних вимог №5040 від 18.10.19р. за договором підряду №2017/д/ОГМ/1207 від 23.08.19р. на суму 1 609 573, 59 грн. (т.1, а.с.148, 149-150,155-156). У зв`язку з чим відповідач вважає, що його зобов`язання перед відповідачем на дату судового розгляду по справі №904/3260/19 за вказаним договором виконані у сумі 1 609 573, 59 грн. шляхом заліку зустрічних однорідних вимог.

Дослідивши вищезазначену заяву відповідача про залік зустрічних однорідних вимог, суд приходить до висновку про її обґрунтованість, з урахуванням наступного.

За правовою природою припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги - це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї із сторін, згідно з вимогами статті 601 ЦК України .

Однак якщо ця угода суперечить вимогам чинного законодавства та інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, то сторона має право звернутись за захистом своїх охоронюваних законом прав з позовом до суду про визнання її недійсною, з урахування частини першої, пункту 2 частини другої статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України .

Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Відповідно до статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Отже вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Наслідком здійснення такого правочину є припинення як обов`язку заявника перед адресатом, так і обов`язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.

Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством; за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми), відповідну заяву про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін у такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Таким чином, зарахування можливе за наявності таких умов: зустрічність вимог, тобто сторони беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов`язанні є боржником в іншому зобов`язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі), строк виконання яких настав.

Разом з тим, ще одною важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань.

Припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однією з сторін. Зарахування, проведене за заявою однієї сторони, діє з моменту, коли є у наявності всі умови для зарахування.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, між сторонами відбувся залік зустрічних однорідних вимог №5040 від 18.10.19р. за договором підряду №2017/д/ОГМ/1207 від 23.08.19р. на суму 1 609 573, 59 грн. При цьому, слід враховувати , що безспірність цих вимог встановлено постановою ЦАГС у справі №904/589/19, яка набрала законної сили.

В той же час, заперечення позивача відносно того, що він не погоджується з безспірністю цих вимог ( оскільки має намір оскаржувати постанову ЦАГС від 10.10.19р. у справі №904/589/19 до Верховного Суду ), суд оцінює критично, оскільки постанова ЦАГС від 10.10.19р. у справі №904/589/19 станом на цей час набрала законної сили; а у разі її скасування судом касаційної інстанції , позивач вправі буде звернутися із заявою про перегляд рішення у цій справі за ново виявленими обставинами.

(Аналогічної правої позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 30.10.18р. у справі №914/3217/16, від 02.04.19р. у справі №918/539/18, 05.04.18р. у справі №910/13205/17 та від 15.11.19р. у справі №905/1753/18).

Згідно ч.2. ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Суд не приймає до уваги та залишає без розгляду подану відповідачем заяву №5044 від 15.11.19р. про залік зустрічних однорідних вимог між сторонами на суму 34 183, 72 грн. за договором підряду №2017/д/ОГМ/1207 від 23.08.19р., оскільки ця заява не була подана відповідачем під час підготовчого провадження, а подана вже під час розгляду справи по суті ( на стадії дебатів ), що унеможливлює її розгляд на цій стадії судового процесу. При цьому відповідач не позбавлений можливості у разі набрання цим рішенням законної сили звернутися до суду із заявою при визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з нього 34 183, 72 грн.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 396 785, 92 грн. заборгованості (в т.ч. судового збору сплаченого за подання цього позову до суду) , яка складається з урахуванням здійсненого між сторонами заліку зустрічних однорідних вимог (1 976 708, 18 грн. + 29 650, 53 грн.) - 1609 573, 59 грн. = 396 785, 92 грн.). В частині позовних вимог про стягнення 1 609 573, 59 грн. провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.2, ч.1. ст.231 ГПК України ( у зв`язку з відсутністю предмету спору ). Суд також критично оцінює заперечення відповідача стосовно необґрунтованості нарахування йому позивачем 3 % річних та інфляційних втрат з посиланням на змістп.13.4. договору підряду; оскільки передбачені цим пунктом договору домовленості щодо виконання відповідачем грошових зобов`язань без врахування індексу інфляції та 3 % річних не позбавляють позивача права ,передбаченого ст.625 ЦК України , на нарахування та стягнення в судовому порядку інфляційних та 3 % річних .

Окрім того, суд враховуючи наявні в матеріалах справи докази, вважає за необхідне здійснити заміну найменування відповідача на Акціонерне товариство Південний ГЗК .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 185, 194,207, 231 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з відповідача - Акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат (50026, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; код ЄДРПОУ 00191000) на користь позивача - Приватного підприємства Альянс-запчастина (50053, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, буд.23; код ЄДРПОУ 35229556): 396 785, 92 грн. заборгованості.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1 609 573, 59 грн.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення . Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя Васильєв О.Ю.

Повне рішення складено 22.11.2019р.