Рішення

від 19.11.2019 по справі 914/1901/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2019Справа № 914/1901/19

За позовом:Військової частини НОМЕР_1 , м. Львівдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-торгівельна компанія «Марсель», м. Львівпро:стягнення 20335,94 грн. боргу, 1652,02 грн. пені, 4067,19 грн. штрафу, 143,52 грн. 3% річних Суддя Крупник Р.В. Секретар Волоцюга М.А.Представники сторін:від позивача:Нікітенко В.О. представник від відповідача:Цімко О.І. - директор

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до ТОВ «Транспортно-торгівельна компанія «Марсель», про стягнення 20335,94 грн. боргу, 1652,02 грн. пені, 4067,19 грн. штрафу, 143,52 грн. 3% річних.

Ухвалою від 19.09.2019р. суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, засідання призначив на 10.10.2019р.

Ухвалою від 10.10.2019р. суд відклав розгляд справи на 06.11.2019р.

Ухвалою від 06.11.2019р. суд відклав розгляд справи на 20.11.2019р.

Представник позивача в судове засідання 20.11.2019р. з`явився, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 20.11.2019р. з`явився, проти існування боргу не заперечив, однак пояснив суду, що складана фінансована ситуація позбавляє його можливості оплатити заборгованість.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позивач зазначає, що 17.09.2013р. між Регіональним відділенням ФДМ України по Львівській області та відповідачем укладено договір оренди нерухомого державного майна №129, на виконання якого позивачем у строкове, платне користування відповідача було передано нерухоме державне майно для розміщення складу. Балансоутримувачем об`єкта оренди за договором являється позивач. За умовами договору відповідач зобов`язувався до 10 числа місяця, наступного за звітним перераховувати оренду плату до бюджету та балансоутримувачу за користування майном, однак належним чином своїх зобов`язань не виконав, як наслідок, утворилася заборгованість по орендній платі в розмірі 20335,94 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку, а також 1652,02 грн. пені та 4067,19 грн. штрафу за неналежне виконання взятих на себе зобов`язань.

Аргументи відповідача.

Представник відповідача відзиву на позовну заяв не подав. В судовому засіданні позов визнав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

17.09.2013р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавцем) (правонаступником якого являється Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях) та ТОВ «Компанія «Т.К.» (перейменоване на ТОВ «Транспортно-торгівельна компанія «Марсель»») (орендарем) укладено договір оренди нерухомого державного майна №129 (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне користування нерухоме державне майно нежитлове приміщення №3, загальною площею 98,9 кв.м., яке знаходиться в одноповерховій будівлі складу літ. «О-1» за адресою: м. Львів, вул. Курмановича, 1а, реєстровий номер 33252672.45.ТШЛЛДВ 737 та перебуває на балансі 1 Об`єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту. Майно передається в оренду з метою розміщення складу.

Як встановлено судом, 14.01.2018р. набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державну спеціальну службу транспорту» щодо статусу Державної спеціальної служби транспорту. Цим законом Державну спеціальну службу транспорту передано з Міністерства інфраструктури в систему Міністерства оборони України. 29.11.2018р. Указом Президента України №399 визначено місця розташування структурних підрозділів Державної спеціальної служби транспорту та чисельність її органу управління. 31.01.2019 р. Указом Президента України №25 внесено зміни до Положення про Державну спеціальну службу транспорту затвердженого Указом Президента України від 06.08.2004р. №873 «Питання Державної спеціальної служби транспорту». 26.04.2019р. директивою Міністерства оборони України №1 «Про проведення організаційних заходів у Державній спеціальній службі транспорту у 2019р.» затверджено План проведення організаційних заходів у Державній спеціальній службі транспорту у 2019р. Згідно вищезазначеного Плану структура зазнала змін - існуючий об`єднаний загін було реорганізовано у бригаду (військова частина НОМЕР_1 ). 12.07.2019 р. на виконання вимог вищевказаної директиви наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №178 затверджено в новій редакції та введено в дію Положення про військову частину НОМЕР_1 (копія наказу та положення додається).

У поданих поясненнях (вх. №41733/19 від 09.10.2019р.) позивач зазначив, що Директиву Міністерства оборони України №1 від 26.04.2019р. позивач надати не може, оскільки згідно постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2013р. №939, якою затверджено Порядок організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах в установах і організаціях даний документ містить гриф обмеження доступу «Для службового користування». Витяг з даного документу знаходиться в єдиному примірнику у військовій частині НОМЕР_1 .

Враховуючи наведене, беручи до уваги те, що код ЄДРПОУ військової частини НОМЕР_1 після реорганізації 1 об`єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту не змінився, суд вважає, що військова частина НОМЕР_1 являється правонаступником 1 об`єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту.

На підставі Акту приймання-передавання нерухомого державного майна від 17.09.2013р., об`єкт оренди був переданий відповідачу.

За умовами п. 3.1. Договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (надалі Методика), становить без ПДВ за базовий місяць оренди липень 2013 року 1717,14 грн.

27.10.2016р. між сторонами було укладено договір про внесення змін до договору оренди нерухомого державного майна від 17.09.2013р. №129, на підставі якого, зокрема, п. 3.1. викладено в новій редакції: «Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами), (далі Методика), становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку після внесення змін липень 2016 року 5392,13 грн. без ПДВ».

Так, п. 3.2., 3.3. Договору встановлено, що орендна плата за перший (повний місяць) оренди вересень 2013 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди липень 2013 на індекс інфляції за серпень та вересень 2013 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Згідно п. 3.6. Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні:

- 50% до державного бюджету на рахунок, визначений Державною казначейською службою України, а саме: одержувач коштів Держбюджет м. Львова, код ЄДРПОУ одержувача 38008294, банк одержувача ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, № рахунку 31114092702002 (код 22080200);

- 50% на рахунок балансоутримувача.

Позивачем підтверджено, що предметом позову являється, зокрема, заборгованість з орендної плати, яка підлягає сплаті на користь балансоутримувача.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.

Як встановлено судом, починаючи з березня 2019р. відповідачем неналежним чином виконуються взяті на себе зобов`язання щодо внесення орендної плати, зокрема, орендарем перераховано позивачеві 06.06.2019р. 1000,00 грн., 11.06.2019р. 1500,00 грн., 13.06.2019р. 500,00 грн. та19.06.2019р. 1000,00 грн., в результаті чого за відповідачем з урахуванням індексації утворилася заборгованість за період березень-липень 2019р. в розмірі 20335,94 грн.

Станом на день розгляду справи судом, докази сплати решти частини боргу, в матеріалах справи відсутні.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).

Згідно положень ст. 759 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 286 ГК України передбачено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

В силу положень ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В розділі 3 Договору сторони погодили розмір орендної плати, порядок її нарахування та строки внесення.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Крім цього, такий же обов`язок покладається на орендаря в п. 5.3. Договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Законодавцем в ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У п. 3.7., 3.8. Договору сторонами було погоджено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГПК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 2.5. постанови Пленуму ВГС України від 17.12.2013р. №14, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Перевіривши розрахунок пені, суд зазначає, що нарахування такої здійснювалося не зовсім вірно, зокрема, періоди нарахування розпочиналися не з 11 числа місяця, наступного за звітним, а з 10 числа. Здійснивши перерахунок пені в межах заявленого позивачем періоду, але з 11 числа, суд прийшов до висновку, що така підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1592,75 грн. В решті цих вимог суд відмовляє.

Крім цього, враховуючи те, що прострочення орендної плати за Договором мало місце понад три місяці, з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 4067,19 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних, суд прийшов до висновку, що такі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 138,40 грн. з тих підстав, що й пеня. В решті цих вимог суд відмовляє.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведенні законодавчі положення, суд зазначає, що судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, у розмірі1916,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-торгівельна компанія «Марсель» (79007, м. Львів, вул. Данилишина, буд. 6, офіс 216; код ЄДРПОУ 31730834) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 20335,94 грн. боргу, 1592,75 грн. пені, 138,40 грн. 3% річних, 4067,19 грн. штрафу та 1916,20 грн. судового збору.

3. Врешті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.11.2019р.

СуддяКрупник Р.В.