Ухвала

від 22.11.2019 по справі 640/740/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

22 листопада 2019 року м. Київ№ 640/740/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Паркувальні системи до треті особи державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Духновської О.А. (відповідач-1) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича (відповідач-2) Товариство з обмеженою відповідальністю Лібрен (третя особа-1) ОСОБА_1 (третя особа-2) провизнання протиправними дій, скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Паркувальні системи з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Духновської О.А., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Лібрен , ОСОБА_1 , в якому просить (з урахування уточненої позовної заяви від 25.01.2019):

- визнати протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Духновської О.А. при проведенні державної реєстрації права власності 08.07.2015 з видачою свідоцтва (індексний номер 40287456) та скасувати запис про право власності: 10186154, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 667096980000;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34275019 від 15.03.2017 14:24:35, приватний нотаріус КМНО Михайленко С.А., та скасувати запис про право власності: 19450210.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що порушення закону при первісній реєстрації права власності (за гр. ОСОБА_1 ) полягає у тому, що заявником при поданні документів для реєстрації права власності з видачою свідоцтва про право власності реєстратору не були (і не могли бути) подані документи щодо права користування земельною ділянкою (враховуючи, що право користування належало іншій особі - позивачу), а подання цих документів є обов`язковим, згідно із законом. Відповідно, за твердженням представника позивача, незаконною є і наступна реєстрація права власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю Лібрен . В якості обґрунтування наявного порушеного права у Товариства з обмеженою відповідальністю Паркувальні системи представником останнього зазначено, що на території земельних ділянок по вул . Бальзака. 82-А знаходяться фіксовані місця для паркування транспортних засобів, які експлуатуються позивачем, а земельні ділянки за вказаною адресою закріплені за Комунальним підприємством Київтранспарксервіс .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2019 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, а також встановлено особам, які беруть участь у справі, строк для подання відзивів, відповіді на відзив, заперечень та пояснень третіх осіб.

Разом з тим, від представника відповідача-1 через канцелярію суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки даний спір не відноситься до юрисдикції адміністративного суду і повинен розглядатись загальним судом у порядку цивільного судочинства, з огляду на існування невирішеного спору щодо права власності такого майна.

Представник позивача, у свою чергу, заперечував проти закриття провадження у справі, згідно з поданою заявою, вказавши проте, що останній вважає протиправною державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (гараж) з видачою свідоцтва про право власності на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_1 , а також подальшу державну реєстрацію права власності на вказане майно з ТОВ Лібрен з тих підстав, що реєстратором не було дотримано вимог закону при здійсненні ним владних управлінських функцій, відтак, як вказано представником позивача, цей спір належить до розгляду саме у порядку адміністративного судочинства.

Вирішуючи питання належності даного спору до справи, на яку поширюється юрисдикція адміністративних судів, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

У силу п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб, а також органів, яким законом надано право на представництво інтересів інших осіб, з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

У випадку, якщо суб`єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції та відповідно не повинен вирішуватися адміністративним судом.

При цьому, необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і такі управлінські функції суб`єкт здійснює саме в тих правовідносинах, в яких виник спір.

Водночас, визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Приписами ст. 11 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

З наведеного можна зробити висновок, що правовідносини у сфері державної реєстрації виникають виключно між суб`єктом звернення за вчиненням реєстраційних дій, як власником або володільцем майна, та державним реєстратором, як суб`єктом, уповноваженим на здійснення реєстраційних дій. При цьому, правовідносини, які виникають між цими суб`єктами, носять публічний характер, оскільки мають на меті підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно.

Разом з тим, якщо внаслідок посвідчення набуття, переходу або припинення речового права особою шляхом вчинення певних реєстраційних дій на майно порушуються права та/або інтереси інших осіб публічного або приватного права, то правовідносини втрачають публічний характер. Оскільки метою оскарження реєстраційних дій особою, яка вважає, що вчиненими стосовно власника або володільця майна реєстраційними діями порушено її права та/або інтереси, є припинення такого набутого речового права, то спір набуває приватноправового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ч. 2 ст. 48 Цивільного процесуального кодексу України).

Також, ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Так, п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору.

З урахуванням викладеного, а також виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, суд вказує, що спір у даній справі має приватноправовий характер, як такий, що фактично спрямований на припинення речового права третіх осіб на відповідне нерухоме майно.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №915/1377/17, від 29.01.2019 у справі №813/1321/17, від 02.04.2019 у справі №137/1842/16-а, від29.05.2019 у справі №815/4063/15.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 2 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі №640/740/19.

На виконання положень ч. 1 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України суд звертає увагу, що дана справа віднесена до юрисдикції або загального суду, або господарського суду в залежності від визначеного суб`єктного складу учасників.

Керуючись ст.ст. 238, 239, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі №640/740/19.

2. Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою вимогою не допускається.

3. Копію цієї ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 295-297 КАС України.

Суддя Т.О. Скочок