Рішення

від 11.11.2019 по справі 338/546/19

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/546/19

Провадження № 2/338/295/19

11 листопада 2019 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Рибки Л.Я.,

з участю секретаря Полек Х.В.,

прокурора Соломчака Ю.О.,

представника позивача Варварука І.В ОСОБА_1 , ОСОБА_2 Д.,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Богородчанська центральна районна лікарня" Богородчанської районної ради Івано-Франківської області до ОСОБА_3 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

в с т а н о в и в:

Керівник Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області Марчук В.В. звернувся до суду в інтересах держави в особі Богородчанської ЦРЛ із позовом до ОСОБА_3 про стягнення з відповідача майнової шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення, в розмірі 34 185 грн 90 к.

Ухвалою від 16 травня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Надвірнянською місцевою прокуратурою здійснювалось процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12016090120000148 від 17 червня 2016 року за ч. 2 ст. 191 КК України.

За результатами досудового розслідування 31 березня 2017 року Надвірнянською місцевою прокуратурою затверджено обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 191 КК України, який направлено до Богородчанського районного суду. В ході розслідування встановлено, що ОСОБА_3 , будучи службовою особою - директором ТзОВ "Альтеко", зловживаючи своїм службовим становищем, вчинив привласнення чужого майна - бюджетних коштів на загальну суму 34 185 грн 90 к., які неправомірно були перераховані ОСОБА_5 ЦРЛ на рахунки ТзОВ "Альтеко".

Ухвалою Богородчанського районного суду від 03 жовтня 2018 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 191 КК України закрито, останнього звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Посилаючись на вимоги ч. 2 ст. 82 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України, ст. 128 КПК України, керівник Надвірнянської місцевої прокуратури просить задоволити позов та стягнути з відповідача на користь держави в особі ОСОБА_6 ЦРЛ майнову шкоду, заподіяну внаслідок кримінального правопорушення, в розмірі 34 185 грн 90 к.

Щодо підстав для зверненняпрокурора до суду в інтересах держави в позовній заяві вказано такими неналежне здійснення своїх повноважень Богородчанською ЦРЛ, що виразилось у відсутності звернення до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 шкоди, прокурором виконано вимоги ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Водночас прокуратура у несплаті відповідачем коштів вбачає порушення загальнодержавних інтересів, що, відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", є правовою підставою для звернення до суду на захист інтересів держави, так як ОСОБА_7 ЦРЛ є установою, яка утримується за рахунок бюджетних коштів. Своєчасність і повнота наповнення бюджету має важливе значення для виконання соціальних програм держави в сфері охорони здоров`я, а тому неповернення ОСОБА_3 коштів, які були неправомірно виплачені за теплову енергію, завдають шкоди державним інтересам.

Відповідач ОСОБА_3 подав відзив, в якому зазначив, що вважає позовну заяву безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а також заперечив щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову в повному обсязі.

Зокрема зазначив, що відповідно до ст. 82 ЦПК України ухвала Богородчанського районного суду від 03 жовтня 2018 року, якою закрито кримінальне провадження №12016090120000148 від 17 червня 2016 року у зв`язку з закінченням строків давності, є обов`язковою лише в питанні, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. З тексту зазначеної ухвали вбачається, що судом не досліджувалось питання та не встановлено факт, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчинені вони ним. За таких обставин, за відсутності обвинувального вироку, який набрав законної сили, щодо нього, факт вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, та заподіяння майнової шкоди інтересам держави в особі Богородчанської ЦРЛ є недоведеним.

Окрім того, ОСОБА_8 у відзиві зауважив, що в частині доказів його вини позивачем долучено висновок судово-економічної експертизи №8110 від 25 листопада 2016 року, який не може братись судом до уваги, так як підготовлений на основі висновку експерта №7189 від 20 квітня 2016 року. Однак, відповідно до рецензії на висновок №7189 від 20 квітня 2016 року, проведеної ТзОВ "Експертна група "ЕС енд Ді" в особі рецензента ОСОБА_9 за запитом ТзОВ "Альтеко", він є неповним, необґрунтованим, необ`єктивним та таким, що не відповідає законодавству України.

При підготовці висновків щодо невідповідності включених у розрахунок вартості 1 Гкал показників втрат тепла у мережах (13%) та показника втрат тепла на власні потреби (5%) не враховувалися фактичний стан мереж і обладнання, а бралися до уваги лише статистичні дані, в зв`язку з чим не можна вважати доведеним факт зайво включених ним втрат тепла у мережах та втрат тепла на власні потреби, а тим самим завдання майнової шкоди державі в особі Богородчанської ЦРЛ. Крім того, згідно даних Тисменицької міжрайонної державної фінансової інспекції та платіжного доручення №1315 ТзОВ "Альтеко", директором якого був ОСОБА_8 , усунуто всі порушення та матеріальну шкоду на суму 42 162, 20 грн.

З огляду на викладене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відповіді на відзив керівник Надвірнянської місцевої прокуратури зазначив, що факт вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, та заподіяння майнової шкоди інтересам держави в особі ОСОБА_6 ЦРЛ встановлено ухвалою Богородчанського районного суду від 03 жовтня 2018 року, яка набрала законної сили, та якою ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 191 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, що є нереабілітуючою підставою. Прокурором також не заперечується, що ТзОВ "Альтеко" відшкодовані кошти в сумі 42162,20 грн як виявлену ревізією різницю між плановою та фактичною вартістю 1 Гкал теплової енергії. Разом з тим залишається невідшкодованою матеріальна шкода в розмірі 34185,90 грн, заподіяна державі внаслідок вчинення відповідачем кримінального правопорушення (а.с. 103-104).

Представник ОСОБА_6 ЦРЛ у відповіді на відзив вважає наведені відповідачем у відзиві аргументи безпідставними з аналогічних підстав (а.с. 117-121)

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_10 заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задоволити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задоволити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні заявлені вимоги не визнали з підстав, зазначених у відзиві та письмових поясненнях, просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши обставини справи, дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України та згідно з ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу, що закріплено ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" .

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Судом встановлено, що в порядку, передбаченому п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" , листом від 11 травня 2019 року № 02-117 вих - 19 за підписом першого заступника керівника Надвірнянської місцевої прокуратури, адресованим головному лікарю Богородчанської ЦРЛ, суб`єкта владних повноважень поінформовано, що прокуратурою вбачаються підстави для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави в особі Богородчанської ЦРЛ про стягнення з ОСОБА_3 майнової шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення (а.с. 28). Ці обставини представником лікарні в судовому засіданні не заперечувались.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

У кримінальному провадженні №12016090120000148 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Богородчанської ЦРЛ до ОСОБА_3 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, на суму 34 185 грн 90 к. залишено без розгляду (а.с. 20-21).

З огляду на положення ч. 7 ст. 128 КПК України, враховуючи те, що позов прокурора у кримінальному провадженні був залишений без розгляду, ОСОБА_7 ЦРЛ до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_3 шкоди, завданої державі внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення не звернулась, є установою, яка утримується за рахунок бюджетних коштів, прокурором виконано вимоги п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", суд приходить до переконання, що звернення прокурора з метою захисту інтересів держави з вказаним позовом є обґрунтованим.

Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що за клопотанням захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , яке було підтримане самим обвинуваченим (відповідачем у даній справі), ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2018 року у справі №338/408/17 закрито кримінальне провадження №12016090120000148 від 17 червня 2016 року щодо ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 191 КК України, останнього звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності. Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Богородчанської ЦРЛ до ОСОБА_3 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення на суму 34185 грн 90 к. залишено без розгляду (а.с.20-21).

Ухвала Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2018 року в апеляційному та касаційному порядку учасниками кримінального провадження не оскаржувалась, набрала законної сили 10 жовтня 2018 року.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ухвали суду від 03 жовтня 2018 року ОСОБА_3 , будучи службовою особою - директором ТзОВ "Альтеко", зловживаючи своїм службовим становищем, вчинив привласнення чужого майна - бюджетних коштів на загальну суму 34 185 грн 90 к., які були неправомірно перераховані ОСОБА_5 ЦРЛ на розрахункові рахунки ТзОВ "Альтеко" за наступних обставин.

26 жовтня 2012 року між Богородчанською центральною районною лікарнею в особі головного лікаря ОСОБА_11 Ю.М. і Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтеко" в особі директора ОСОБА_12 .А. укладено договір №76 про закупівлю теплової енергії за державні кошти, згідно якого ТзОВ "Альтеко" зобов`язалось поставити Богородчанській ЦРЛ теплову енергію, а Богородчанська ЦРЛ - оплатити її вартість.

Оскільки тариф на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для ОСОБА_6 ЦРЛ на 2012-2013 опалювальний сезон уповноваженим органом, яким згідно із ст. 17 Закону України "Про теплопостачання" є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, у сфері теплопостачання (на даний час Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) не затверджено, відповідно вартість 1 Гкал. теплової енергії визначалась на підставі розрахунків планових витрат на послуги із теплопостачання на опалювальний сезон.

Вартість одиниці товару (1 Гкал теплової енергії) згідно договору №76 від 26 жовтня 2012 року встановлена на підставі розрахунків планових витрат на послуги із теплопостачання за сезон та становить 750 грн.

Обвинувачений, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення і привласнення бюджетних коштів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи так діяти, вніс у розрахунки планових витрат на послуги із теплопостачання на опалювальний сезон 2012-2013 років завідомо неправдиві відомості щодо вартості виробництва одиниці товару (1 Гкал теплової енергії).

В порушення вимог п. 35 Методики розрахунку норм питомих втрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №449 від 03.09.2012, ОСОБА_3 до розрахунків планових витрат на послуги із теплопостачання на опалювальний сезон 2012-2013 років зайво включені втрати тепла у мережах в розмірі 13%.

Враховуючи те, що вузол обліку теплової енергії (тепловий лічильник) встановлено безпосередньо в приміщенні твердопаливної котельні Богородчанської ЦРЛ, то всі втрати теплової енергії зовнішньої підземної тепломережі обліковуються даним приладом, тому додаткові втрати тепла у тепловій мережі Богородчанської ЦРЛ не можуть бути включені у розрахунки планових витрат на послуги із теплопостачання на опалювальний сезон, які виробляється в котельні ТзОВ "Альтеко".

Крім того, діючи в порушення вимог п. 3.1.8 Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби України КТМ 204 України 244-94, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 14.12.1993, ОСОБА_3 до розрахунків планових витрат на послуги із теплопостачання на опалювальний сезон 2012-2013 років зайво включені втрати теплової енергії на власні потреби на 2,8 %.

Згідно Технічного звіту за результатами проведення комплексних екологотеплотехнічних режимно-налагоджувальних випробовувань водогрійних котлів ARS-1000 ст. №1, 2, встановлених у котельні Богородчанської ЦРЛ, складеного ПП "Гроно", втрати тепла на власні потреби котельні Богородчанської ЦРЛ становлять 2,2 %, а не 5% як це зазначено ОСОБА_3 у розрахунках планових витрат на опалювальний сезон 2012-2013 років.

Вказані розрахунки планових витрат на послуги із теплопостачання на опалювальний сезон 2012-2013 років складені директором ТзОВ "Альтеко" ОСОБА_13 А., подані до Богородчанської ЦРЛ та в подальшому на підставі даних розрахунків визначено вартість 1 Гкал теплової енергії в договорі №76 від 26 жовтня 2012 року.

В подальшому на підставі актів надання послуг Богородчанською ЦРЛ у повному обсязі проведено розрахунки із ТзОВ "Альтеко" за поставлену впродовж жовтня-листопада 2012 року теплову енергію.

Відповідно до приписів ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.

Отже закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не спростовує факту вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, і звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючою обставиною.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, згідно з вимогами ст. 1166 ЦК України, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Розмір заподіяної злочином матеріальної шкоди встановлено висновком №8110 судово-економічної експертизи від 25 листопада 2016 року, відповідно до якого дослідженням поданих документів та проведених розрахунків, а також з урахуванням висновку №7189 судово-економічної експертизи від 20 квітня 2016 року, можливо підтвердити зайві витрати державних коштів Івано-Франківського обласного бюджету за жовтень 2012 року - на суму 13 325,90 грн, за листопад 2012 року - на суму 20 860 грн (а.с. 11-17).

Наведені письмові докази суд вважає належними, оскільки містять обставини, що підтверджують заявлені вимоги, а також допустимими та достатніми у розумінні ст.ст. 78, 80 ЦПК України.

Посилання відповідача та його представника на те, що вказані вище висновки експертиз є неналежними доказами у справі не знайшли свого підтвердженння , оскільки висновок експерта №8110 був предметом дослідження суду у кримінальному проваджені №12016090120000148 щодо ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 191 КК України, що не оспорюється відповідачем, ухвала щодо визнання цього доказу недопустимим у цьому кримінальному проваджені відповідачем суду не надана, судово-економічна експертиза проведена на підставі постанови слідчого слідчого відділу Богородчанського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, експерт попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, експерту для дослідження були надані матеріали кримінального провадження №12016090120000148.

Також суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що відповідно до рецензії на висновок експерта №7189 від 20 квітня 2016 року (рецензент ОСОБА_9 ТзОВ "Експертна група "ЕС енд Ді") наданої на запит ТзОВ "Альтеко" такий висновок є неповним, необґрунтованим, необ`єктивним та таким, що не відповідає законодавству України, а отже і висновок експерта №8110 від 25 листопада 2016 року не може братися судом до уваги, оскільки підготовлений на підставі документа, який не відповідає законодавству України з наступних підстав.

Так, Порядок проведення рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень затверджено наказом Міністерства юстиції України від 25 травня 2015 року № 775/5.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Порядку рецензування висновків експертів проводиться співробітниками науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - НДУСЕ), які мають кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, за якою складено поданий на рецензування висновок, та не менше ніж трирічний стаж експертної роботи.

Підставами для рецензування висновків експертів є: 1) план рецензування висновків судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України; 2) графік проведення планових перевірок організації діяльності судових експертів, що не є працівниками державних спеціалізованих установ; 3) договір або План щодо підготовки (стажування) фахівця, який має намір отримати (підтвердити) кваліфікацію судового експерта; 4) доручення Міністерства юстиції України.

При цьому, рецензування висновків, складених судовими експертами НДУСЕ, проводиться за ініціативою керівника НДУСЕ під час здійснення ним організаційно-контрольних функцій.

Порядок не передбачає надання рецензії на висновок судового експерта на розгляд суду, чи інших учасників судового процесу. Пункт 9 Розділу ІІ Порядку встановлює, що за результатами рецензування "рецензентом надаються рекомендації щодо удосконалення роботи експерта та підвищення рівня його професійних знань".

Рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень має чітко окреслений предмет. Згідно з пунктом 7 Розділу ІІ Порядку: "Аналізу рецензента підлягають вступна, дослідницька та заключна частини висновку".

Таким чином, предметом рецензії є уже існуючий висновок судового експерта та висновок експертного дослідження. Крім того, рецензент не має права знайомитись із матеріали справи, які досліджувались судовим експертом. Враховуючи викладене, рецензія на висновок експерта №7189 від 20 квітня 2016 року (рецензент ОСОБА_9 ТзОВ "Експертна група "ЕС енд Ді") за запитом ТзОВ "Альтеко" є неналежним та недопустимим доказом у справі.

За наявності у відповідача сумнівів щодо правильності висновків експерта, судом за клопотанням сторони може бути призначена в порядку, визначеному ст. 103 ЦПК України, додаткова чи повторна експертиза.

Відповідачем ОСОБА_14 було направлено до суду письмове клопотання про проведення повторної судово-економічної експертизи, мотивоване тим, що позивачем додано до матеріалів справи висновок судово-економічної експертизи №8110, який складений на основі висновку судово-економічної експертизи №7189, що долучений разом із рецензією на нього ТзОВ "Експертна група "ЕС енд ДІ" від 20 квітня 2016 року. Оскільки відповідач вважав ці висновки не об`єктивними та неповними, такими, що не відповідають законодавству, просив призначити повторну судово-економічну експертизу, на вирішення якої пропонував поставити наступне запитання: чи підтверджується встановлений Тисменицькою міжрайонною державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області розмір матеріальної шкоди на загальну суду 34 185,90 грн, які були перераховані ОСОБА_5 ЦРЛ на розрахункові рахунки ТзОВ "Альтеко" за період з 2012 по 2013 рік. В подальшому відповідач та його представник не підтримали заявлене клопотання, на призначенні повторної судово-економічної експертизи не наполягали.

Суд не приймає до уваги як недопустимий доказ і копію звіту за договором №17-07/1 від 06 липня 2017 року "Проведення енергетичної експертизи - визначення ефективності спалювання палива, якості теплопостачання, параметрів роботи котлів та теплотехнічного обладнання (режими роботи, рівність покриття навантажень, теплоекологічних параметрів роботи, коефіцієнту використання палива та ін.) на об`єкті котельня АДРЕСА_1 за 2012-2015 роки, яка подана стороною відповідача на підтвердження необгрунтованості та неповноти висновку експерта №8110 від 25 листопада 2016 року, через відсутність дати складання звіту, підписів осіб, які зазначені як виконавці проведеного дослідження, інших необхідних реквізитів.

Крім того, енергетична експертиза була проведена на замовлення відповідача, без попередження суб`єкта експертної діяльності про кримінальну відповідальність, тому таке дослідження не є судовою експертизою у розумінні чинного процесуального законодавства, Закону України "Про судову експертизу". Такий звіт не відповідає вимогам ст. 102 ЦПК України, відповідно до якої висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Твердження відповідача що ТзОВ "Альтеко", директором якого він був, усунуто всі порушення та матеріальну шкоду, зазначені в листі від 17 липня 2015 року №710-14/336 "Про усунення порушень законодавства", який направлений Тисменицькою міжрайонною державною фінансовою інспекцією на адресу Богородчанської ЦРЛ, так як 25 березня 2016 року ТзОВ "Альтеко" згідно платіжного доручення № 1315 перераховано Богородчанській ЦРЛ кошти на суму 42 162 грн 20 к. (а.с. 79-81, 96), спростовуються даними акта ревізії №710-15-21/09 від 07 липня 2015 року фінансово-господарської діяльності Богородчанської ЦРЛ за період з 01 жовтня 2012 року по 31 березня 2015 року, відповідно до якого ТзОВ "Альтеко" завищило вартість наданих Богородчанській ЦРЛ послуг з постачання теплової енергії в опалювальному періоді 2012 - 2013 років на суму 42162,20 грн, оскільки під час зустрічної звірки, проведеної з ТзОВ "Альтеко", виявлено різницю між плановою та фактичною вартістю 1 Гкал теплової енергії в сумі 34,30 грн (планова вартість 780,04 грн, фактична вартість - 745,74 грн) (а.с.145).

Факт відшкодування ТзОВ "Альтеко" згідно платіжного доручення від 25 березня 2016 року матеріальної шкоди в сумі 42 162,20 грн знайшов своє підтвердження та стороною позивача не заперечується. В той же час за наслідками ревізії було також встановлено, що ТзОВ "Альтеко" завищило вартість наданих послуг з теплопостачання в опалювальному періоді 2012-2013 років на суму 126725,94 грн. Зокрема, при перерахунку планових витрат на послуги теплопостачання, виходячи з втрат теплоти у мережах та витрат теплової енергії на власні потреби. Майнова шкода на цю суму не відшкодована (а.с.147-148).

Крім того, висновком судово-економічної експертизи №8110 від 25 листопада 2016 року, предметом дослідження якої був в тому числі і вказаний вище акт ревізії, підтверджено зайві витрати коштів Івано-Франківського обласного бюджету, зокрема за період жовтень-листопад 2012 року шляхом завищення втрат теплової енергії на власні потреби на 2,8% та шляхом включення зайвих втрат тепла у мережах в розмірі 13% на загальну суму 34185 грн 90 к., використані на оплату послуг ТзОВ "Альтеко" (директор ОСОБА_3 ) по теплопостачанню Богородчанської ЦРЛ (а.с.11-17).

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є одним із способів захисту цивільних прав (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та повідомлення Комунальне некомерційне підприємство "Богородчанська центральна районна лікарня" Богородчанської районної ради Івано-Франківської області, ідентифікаційний код юридичної особи 01993351, є правонаступником прав і обов`язків Закладу охорони здоров`я "Богородчаська центральна районна лікарня" Богородчанської районної ради Івано-Франківської області внаслідок реорганізації (а.с. 251, 252).

З огляду на викладене, даючи оцінку дослідженим судом доказам, враховуючи те, що ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2018 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 191 КК України закрито на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, що є нереабілітуючою підставою, розмір заподіяної майнової шкоди встановлений висновком судово-економічної експертизи №8110 від 25 листопада 2016 року, майнова шкода не відшкодована, суд приходить до висновку, що позов керівника Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Богородчанська центральна районна лікарня" Богородчанської районної ради Івано-Франківської області до ОСОБА_3 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому, згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України "Про судовий збір", з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 1921 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 16, 1166 ЦК України, ст. 23 "Про прокуратуру", ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов керівника Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Богородчанська центральна районна лікарня" Богородчанської районної ради Івано-Франківської області до ОСОБА_3 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Богородчанська центральна районна лікарня" Богородчанської районної ради Івано-Франківської області 34 185 грн 90 коп (тридцять чотири тисячі сто вісімдесят п`ять гривень дев`яносто копійок) майнової шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 1921 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Надвірнянська місцева прокуратура Івано-Франківської області, місцезнаходження: 78400, Івано-Франківська область, Надвірнянський район, м. Надвірна, майдан Шевченка, 39, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03530483.

Позивач: Комунальне некомерційне підприємство "Богородчанська центральна районна лікарня" Богородчанської районної ради Івано-Франківської області, місцезнаходження: 77701, Івано-Франківська область, Богородчанський район, селище Богородчани, вул. Шевченка, 35, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 01993351.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 21 листопада 2019 року.

Суддя Л.Я. Рибка