Постанова

від 21.11.2019 по справі 545/1346/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/1346/19 Номер провадження 22-ц/814/2946/19Головуючий у 1-й інстанції Кіндяк І. С. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Кривчун Т.О.

Суддів: Дряниці Ю.В., Чумак О.В.

секретар: Ткаченко Т.І.

за участю представника відповідача Циб О.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 25 вересня 2019 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, треті особи: Полтавська районна державна нотаріальна контора, Хорольська державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, припинення права власності територіальної громади на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду з вказаним позовом, уточненим в ході судового розгляду, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його сестра - ОСОБА_2 , яка на час відкриття спадщини фактично проживала з позивачем, проте зареєстровані вони були за різними адресами.

Вказує, що ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка, яка наразі перейшла у власність територіальної громади, що порушує спадкові права ОСОБА_1 , тому він був змушений звернутися з даним позовом до суду для узаконення своїх спадкових прав.

У зв`язку з цим прохав: встановити факт постійного проживання, на час відкриття спадщини, зі спадкодавцем, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;припинити право власності територіальної громади Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області на відумерлу спадщину - земельну ділянку площею 4,37 га, кадастровий номер 5324083900:00:034:0026, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на збірному кадастровому плані за № 413, яка розташована на території Терешківської (колишньої Микільської) сільської ради Полтавського району Полтавської області; передати в натурі ОСОБА_1 , земельну ділянку площею 4,37 га, кадастровий номер 5324083900:00:034:0026, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на збірному кадастровому плані за №413, яка розташована на території Терешківської (колишньої Микільської) сільської ради Полтавського району Полтавської області; визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку площею 4,37 га, кадастровий номер 5324083900:00:034:0026, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на збірному кадастровому плані за №413, яка розташована на території Терешківської (колишньої Микільської) сільської ради Полтавського району Полтавської області, в порядку спадкування після померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 25 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 , задоволено в повному обсязі.

Встановлено факт постійного проживання, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на час відкриття спадщини, зі спадкодавцем, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Припинено право власності територіальної громади Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області на відумерлу спадщину - земельну ділянку площею 4,37 га, кадастровий номер 5324083900:00:034:0026, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на збірному кадастровому плані за № 413, яка розташована на території Терешківської (колишньої Микільської) сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Передано в натурі ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), земельну ділянку площею 4,37 га, кадастровий номер 5324083900:00:034:0026, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на збірному кадастровому плані за № 413, яка розташована на території Терешківської (колишньої Микільської) сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Визнано за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), право власності на земельну ділянку площею 4,37 га, кадастровий номер 5324083900:00:034:0026, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на збірному кадастровому плані за № 413, яка розташована на території Терешківської (колишньої Микільської) сільської ради Полтавського району Полтавської області, в порядку спадкування після померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заходи забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 18.06.2019 року (Справа №545/1346/19, провадження №2-з/545/21/19), по цивільній справі №545/1346/19, за позовом ОСОБА_1 до Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, треті особи: Полтавська районна державна нотаріальна контора, Хорольська державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, припинення права власності територіальної громади на земельну ділянку та визнання власності на земельну ділянку в порядку спадкування, - у виді:

- накладеного арешту на земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, площею 4,3658 га, кадастровий номер 5324083900:00:034:0026, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, позначена на збірному кадастровому плані за № 413, що розташована на території Терешківської (колишньої Микільської) сільської ради Полтавського району Полтавської області та встановленої заборонити вчиняти будь-які інші дії щодо даної земельної ділянки, в тому числі передавати її в оренду чи укладати договір емфітевзису, до набрання законної сили судовим рішенням по суті в цивільній справі, скасовано.

Не погодившись із рішенням місцевого суду, його в апеляційному порядку оскаржила Терешківська сільська рада Полтавського району Полтавської області, яка, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині та ухвалити нове рішення, в якому відмовити в задоволенні позовних вимог, а саме: встановлення факту постійного проживання, ОСОБА_1 на час відкриття спадщини, зі спадкодавцем, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; припинення права власності територіальної громади Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області на відумерлу спадщину - земельну ділянку площею 4,37 га, кадастровий номер 5324083900:00:034:0026, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на збірному кадастровому плані за №413, яка розташована на території Терешківської (колишньої Микільської) сільської ради Полтавського району Полтавської області; передання в натурі ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), земельну ділянку площею 4,37 га, кадастровий номер 5324083900:00:034:0026, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на збірному кадастровому плані за №413, яка розташована на території Терешківської (колишньої Микільської) сільської ради Полтавського району Полтавської області; визнання за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), права власності на земельну ділянку площею 4,37 га, кадастровий номер 5324083900:00:034:0026, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на збірному кадастровому плані за №413, яка розташована на території Терешківської (колишньої Микільської) сільської ради Полтавського району Полтавської області, в порядку спадкування після померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; в іншій частині рішення місцевого суду залишити без змін.

Зазначають, що з матеріалів справи вбачається, що позивач не звертався в шестимісячний строк після смерті спадкодавця до нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав, відтак відсутні жодні докази на підтвердження спроб позивача врегулювати спір в досудовому порядку. Відтак, апелянт вважає твердження місцевого суду стосовно поважності причин пропуску ОСОБА_1 строку на звернення до нотаріуса із заявою для прийняття спадщини, неправомірним, оскільки причини зазначені в позовній заяві не є об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, які відповідно до положень ч.3 ст. 1272 ЦК можуть буди визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Вказують, що вимога позивача про встановлення факту постійного проживанні зі спадкодавцем повинна розглядатись в порядку окремного провадження в суді за місцем проживання заявника.

Зауважують, що ст.140 ЗК України містить вичерпний перелік підстав для припинення права власності на землю, при цьому ОСОБА_1 в позові не вказав на жодну з них.

Окрім того, зазначають, що довідкою, виданою виконкомом Ялосовецької сільської ради вих.02-27/68 від 11.12.2018 року, встановлено, що на час смерті спадкодавець ОСОБА_2 проживала в АДРЕСА_1 та спільно з нею на день її смерті ніхто не проживав та не був зареєстрований, заповіт від її імені не складався та не посвідчувався.

Також апелянт вказує на неналежне дослідження доказів місцевим судом та порушення інших норм процесуального права.

В поданому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказував на законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в наслідок чого прохав залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Зауважував, що в позові взагалі була відсутня вимога про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відтак доводи апеляційної скарг про пропуск ОСОБА_1 такого строку не заслуговують на увагу.

Вважає, що факт постійного проживання позивача зі спадкодавцем на час відкриття спадщини підтверджено належними доказами - показаннями свідків.

Окрім того, зазначає, що розгляд даної справи в порядку окремого провадження є неможливим за наявності спору про право.

На думку позивача вимога про припинення права власності територіальної громади на спірне нерухоме майно є правомірною, оскільки такий спосіб захисту порушеного права передбачений ч.2 ст.1280 ЦК України та ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та прохав її задовольнити.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ч.ч.1-5 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч.1 ст.264 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Місцевим судом установлено та вбачається з матеріалів справи, що, згідно актового запису №1376, складеного 11.07.1950 року Хорольським РВ ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками записані: ОСОБА_4 (батько) та ОСОБА_5 (мати) (повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 20.05.2019 року, а.с.7).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст.126,133,135 СК України від 22.05.2019 року №00022920341, ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис №67 від 27.01.1949 року), батьками її записано: ОСОБА_4 (батько) та ОСОБА_5 (мати) (а.с.10).

Також, згідно актового запису №6 в Книзі реєстрації шлюбів від 26.03.1951 року складеного Бригадирівською сільською радою Хорольського району Полтавської області, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб 16.03.1951 року (повторне свідоцтво про шлюб від 14.11.2005 року серії НОМЕР_3 , а.с.9).

Відтак, з наведеного вбачається, що позивач ОСОБА_1 та спадкодавець ОСОБА_2 є рідними братом та сестрою.

Як убачається з актового запису №11, складеного 14.04.2014 року Виконавчим комітетом Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (повторне свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 від 22.05.2019 року, а.с.8).

Місцевим судом установлено та вбачається з матеріалів справи, що після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, а саме: земельна ділянка (пай ) площею 4,37 га., кадастровий номер 5324083900:00:034:0026, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Терешківської (колишньої Микільської) сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Згідно довідки, виданої Полтавською районною державною нотаріальною конторою від 23.07.2019 р. №01-16/941, встановлено, що, відповідно до даних алфавітних книг та Спадкового реєстру спадкова справа на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , не відкривалася (а.с.85).

У подальшому рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 05.03.2019 року, справа №545/195/19, заяву виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району та області про визнання спадщини померлої ОСОБА_2 відумерлою задоволено.

Визнано відумерлою спадщину, а саме: земельну ділянку (пай), кадастровий номер 5324083900:00:034:0026, площею 4,37 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Терешківської (колишньої Микільської) сільської ради Полтавського району Полтавської області, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка проживала та яка була зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 .

Передано земельну ділянку (пай), кадастровий номер 5324083900:00:034:0026, площею 4,37 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на збірному кадастровому плані за №413, яка розташована на території Терешківської (колишньої Микільської) сільської ради Полтавського району Полтавської області, як відумерлу спадщину, до комунальної власності виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області (а.с.11-12).

Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий суд виходив із того, що, оцінивши у повному об`ємі усі належні докази по справі, наявні підстави вважати доведеним факт проживання позивача разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, у зв`язку з чим ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину після померлої сестри, а тому позов було задоволено в повному обсязі.

Однак, з таким висновком місцевого суду не можна погодитись, виходячи з наступного.

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставі ч.ч. 3, 5 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як убачається зі змісту ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

За нормою ст.2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні від 11.12.2003 року N 1382-IV громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

На підтвердження факту постійного проживання зі спадкодавцем на час її смерті та, у зв`язку з цим, фактично прийняття ним спадщини, ОСОБА_1 посилався на письмові пояснення свідків, які судом були взяті до уваги, як належні на допустимі докази.

Так, зокрема, свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 було надано письмові пояснення, які долучено до справи, з яких вбачається, що ними підтверджено, що ОСОБА_1 , у 2013 році забрав проживати до себе, до свого будинку в АДРЕСА_1 , свою сестру, ОСОБА_2 , в зв`язку з тим, що остання часто хворіла та потребувала постійного стороннього догляду. Також, ними вказано, що ОСОБА_2 до дня смерті проживала у будинку свого брата - ОСОБА_1 (а.с.89-94, 97-99).

Проте, вказані свідки не були допитані безпосередньо в судовому засіданні, під присягою, відтак, дані показання оцінюються судом в сукупності з іншими, не як показання свідків, а як письмові докази.

Установлено, та фактично не заперечується сторонами по справі, що ОСОБА_1 та померла ОСОБА_2 на день ї смерті не були зареєстровані за однією адресою.

При цьому, згідно п.3.21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Пунктом 3.22 Порядку у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання, доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем .

Відтак, оскільки ОСОБА_1 не був зареєстрований зі спадкодавцем на момент її смерті, то факт їх спільного проживання, як роз`яснено в Порядку, може бути підтверджений довідкою житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу чи відповідного органу місцевого самоврядування.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно довідки виконкому Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області від 11.12.2018 року №02-27/682, ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис №11 від 14.04.2014 року) в АДРЕСА_1 . Спільно з нею на день її смерті ніхто не проживав та не був зареєстрований. Заповіт від імені ОСОБА_2 . Ялосовецькою сільською радою не посвідчувався та не реєструвався (а.с.59).

Відтак, оскільки належним та допустимим доказом, наявним у матеріалах справи та не спростованим стороною позивача, установлено, що на момент смерті спадкодавця ОСОБА_2 , вона проживала в АДРЕСА_1 одноосібно та на день її смерті ніхто з нею зареєстрований не був, апеляційний суд приходить до висновку про недоведеність вимог ОСОБА_1 про встановлення факту його постійного проживання, на час відкриття спадщини, зі спадкодавцем, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому він не може вважатися таким, що прийняв спадщину після її смерті.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.5-6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з нормою ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За змістом ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.2). Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3).

Докази, надані ОСОБА_1 на підтвердження дійсності відповідного факту, зокрема, письмові пояснення свідків, суд оцінює критично, з урахуванням наявності у справі доказу, допустимість якого безпосередньо визначена у п.3.22 Порядку, яким підтверджено факт не проживання позивача зі спадкодавцем на час її смерті, що унеможливило прийняття ОСОБА_1 спадщини, шляхом не відмовлення від неї.

Окрім того, згідно п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року №7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивач не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, відповідно до даних алфавітних книг та Спадкового реєстру спадкова справа на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , не відкривалася, що підтверджується довідкою, виданою Полтавською районною державною нотаріальною конторою від 23.07.2019 р. № 01-16/941 (а.с.85).

Відтак, ОСОБА_1 було проігноровано позасудове врегулювання даного питання, чим порушено установлений порядок захисту його прав.

При цьому, оскільки матеріалами справи установлено відсутність підстав для визнання факту постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_12 НП ОСОБА_13 на час її смерті, а інші вимоги позивача є похідними від даної, оскільки за недоведеності даного факту ОСОБА_1 автоматично втрачає право ставити питання про задоволення його майнових вимог про припинення права власності територіальної громади на відумерлу спадщину - земельну ділянку, передання її в натурі ОСОБА_1 та визнання за ним права власності на земельну ділянку, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі за їх недоведеності.

Доводи апеляційної скарги в основному є обґрунтованими, а тому приймаються до уваги судом апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст.367, 374, п.п.3,4 ч.1 ст.376, ст.ст.382,383 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області , - задовольнити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 25 вересня 2019 року в частині встановлення факту постійного проживання, ОСОБА_1 на час відкриття спадщини, зі спадкодавцем, ОСОБА_2 , припинення права власності територіальної громади Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області на відумерлу спадщину - земельну ділянку площею 4,37 га, кадастровий номер 5324083900:00:034:0026, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на збірному кадастровому плані за №413, яка розташована на території Терешківської (колишньої Микільської) сільської ради Полтавського району Полтавської області, передання в натурі ОСОБА_1 вказаної земельної та визнання за ОСОБА_1 права власності на вказану земельну ділянку, - скасувати

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, треті особи: Полтавська районна державна нотаріальна контора, Хорольська державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, припинення права власності територіальної громади на земельну ділянку, передання її внатурі та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, - відмовити.

В іншій частині рішення місцевого суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ Т.О. Кривчун

СУДДІ Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак