Постанова

від 13.11.2019 по справі 695/1372/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 695/1372/17

провадження № 61-14179св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідач - Дочірнє підприємство Агрофірма Іскра ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Дочірнього підприємства Агрофірма Іскра про визнання недійсними договорів оренди землі,

за касаційною скаргою Дочірнього підприємства Агрофірма Іскра на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 лютого 2019 року у складі судді Середи Л. В. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 19 червня 2019 року у складі колегії суддів: Храпка В. Д., Пономаренка В. В., Фетісової Т. Л.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст заяви

У травні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з указаним позовом, в якому просили:визнати недійсним договір оренди землі б/н від 02 серпня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ДП Агрофірма Іскра , який був зареєстрований державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Золотоноші, Черкаська область за № 17087851 від 24 жовтня 2016 року та зобов`язати ДП Агрофірма Іскра повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,6001 га кадастровий номер 71215889900:02:003:0052 належну їй на праві власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку площею 2,6001 га серія ЧР № 5-29 від 01 грудня 2001 року, виданого на підставі рішення Синьооківської сільської ради № 7 від 20 лютого 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 344, яка знаходиться в межах Синьооківської сільської ради, скасувавши його державну реєстрацію; визнати недійсним договір оренди землі б/н від 02 серпня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ДП Агрофірма Іскра , який зареєстрований державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Золотоноші, Черкаська область за №17086486 від 24 жовтня 2016 року та зобов`язати ДП Агрофірма Іскра повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,599 га кадастровий номер 7121588900:02:003:0051 належну йому на праві власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЧР № 5-29 від 01 грудня 2001 року, виданого на підставі рішення Синьооківської сільської ради № 7 від 20 лютого 2001 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 343, яка знаходиться в межах Синьооківської сільської ради, скасувавши його державну реєстрацію; визнати недійсним договір оренди землі б/н від 02 серпня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ДП Агрофірма Іскра , який був зареєстрований державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Золотоноші, Черкаська область за № 17087247 від 24 жовтня 2016 року та зобов`язати ДП Агрофірма Іскра повернути ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,6001 га кадастровий номер 7121588900:02:003:0043 належну їй на праві власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЧР № 5-29 від 28 березня 2001 року, виданого на підставі рішення Синьооківської сільської ради № 7 від 20 лютого 2001 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 346, яка знаходиться в межах Синьооківської сільської ради, та стверджується витягом з Державного земельного кадастру № НВ-7104081182016 від 22 серпня 2016 року, яка знаходиться в межах Синьооківської сільської ради, скасувавши його державну реєстрацію.

В обґрунтування заявлених вимог посилалися на те, що вони є власниками зазначених земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані в межах Синьооківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, що підтверджується державними актами на право власності на земельну ділянку.

Відповідач користується їх земельними ділянками без будь-яких договірних відносин, оскільки дія договорів оренди укладених ними з відповідачем 01 серпня 2011 року закінчилася 01 серпня 2016 року.

Відповідно до частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі 17, 24 червня 2016 року та повторно 22 серпня 2016 року позивачі зверталися до відповідача з повідомленням про те, що вони не бажають продовжувати договірні відносини з ним, бажають повернути належні їм земельні ділянки та не здійснювати посів господарських культур, починаючи з осені 2016 року, однак, їх заяви відповідачем проігноровані.

У грудні 2016 року представнику позивачів стало відомо про те, що між позивачами та підприємством були укладені нові договори оренди строком до 2023 року.

Зазначаючи про те, що вищевказані договори оренди землі із ДП Агрофірма Іскра позивачі не укладали та їх не підписували, доручення від свого імені на їх укладення нікому не надавали, акти приймання-передачі земельних ділянок не підписували, однак ДП Агрофірма Іскра і надалі продовжує незаконно використовувати їх земельні ділянки, просили позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області рішенням від 20 лютого 2019 року позов задовольнив. Визнав недійсним договір оренди землі від 02 серпня 2016 року б/н, укладений між ОСОБА_1 та ДП Агрофірма Іскра , зареєстрований державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Золотоноші за № 17087851 від 24 жовтня 2016 року та зобов`язав ДП Агрофірма Іскра повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 2,6001 га, кадастровий номер 7121588900:02:003:0052, яка знаходиться в межах Синьооківської сільської ради, належну їй на праві власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 5-29 від 01 грудня 2001 року, виданого на підставі рішення Синьооківської сільської ради від 20 лютого 2001 року № 7, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 344, скасувавши його державну реєстрацію. Визнав недійсним договір оренди землі від 02 серпня 2016 року б/н, укладений між ОСОБА_2 та ДП Агрофірма Іскра , зареєстрований державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Золотоноші за № 17086486 від 24 жовтня 2016 року та зобов`язав ДП Агрофірма Іскра повернути ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 2,5999, га кадастровий номер 7121588900:02:003:0051, яка знаходиться в межах Синьооківської сільської ради, належну йому на праві власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 5-29 від 01 грудня 2001 року, виданого на підставі рішення Синьооківської сільської ради від 20 лютого 2001 року № 7, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 343, скасувавши його державну реєстрацію. Визнав недійсним договір оренди землі від 02 серпня 2016 року б/н, укладений між ОСОБА_3 та ДП Агрофірма Іскра , зареєстрований державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Золотоноші за № 17087247 від 24 жовтня 2016 року та зобов`язав ДП Агрофірма Іскра повернути ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 2,6001 га, кадастровий номер 7121588900:02:003:0043, яка знаходиться в межах Синьооківської сільської ради, належну їй на праві власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 5-29 від 28 березня 2001, виданого на підставі рішення Синьооківської сільської ради від 20 лютого 2001 року № 7, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 346, та стверджується витягом з Державного земельного кадастру від 22 серпня 2016 року № НВ-7104081182016, скасувавши його державну реєстрацію. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позивачі довели факт не укладання ними договорів оренди землі із відповідачем та, відповідно, не досягли відповідної згоди на їх укладення. Окрім відсутності підпису на договорі оренди землі ОСОБА_1 , не справжності підпису ОСОБА_2 та наявності суперечливих висновків стосовно справжності підпису ОСОБА_3 , суд також врахував і дії позивачів, які свідчать про їх небажання продовжувати з відповідачем орендні відносини, зокрема неодноразове звернення до останнього з відповідними заявами. Продовження користування відповідачем земельними ділянками, які належать позивачам після закінчення строку дії договорів оренди землі від 01 серпня 2011 року, є безпідставним і порушує права позивачів як власників цього нерухомого майна.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Апеляційний суд Черкаської області постановою від 19 червня 2019 року рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 лютого 2019 року залишив без змін.

Апеляційний суд мотивував постанову тим, що доводи апеляційної скарги суттєвими не є і не дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій 18 липня 2019 року до Верховного Суду, ДП

Агрофірма Іскра просить скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 лютого 2019 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 19 червня 2019 року, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкових висновків про те, що заявлений позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ДП Агрофірма Іскра підлягає задоволенню, оскільки в повній мірі не взяли до уваги всіх доводів відповідача, не перевірили наявність та допустимість доказів, що були фактично наявними в матеріалах справи але не відображені в судових рішеннях, належним чином не досліджені судами та не враховані при винесенні рішення(постанови) суду невідповідність заявлених позовних вимог закону.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не надали жодних доказів того, що відповідач порушує якісь умови договору. Оскільки після укладання договорів, їм вчасно та на їх вибір виплачувалася орендна плата(готівкою), будь-яких скарг, зауважень від позивачів на адресу відповідачів не надходило, протягом 2016-2019 року. 02 серпня 2016 року позивачі уклали нові договори оренди земельної ділянки з відповідачем, чим ствердили власне бажання продовжити відносини оренди.?

Суд помилково не звернув належної уваги на повноваження ОСОБА_4 щодо представництва інтересів позивачів згідно з довіреностями № № 19, 20, 21 посвідченими секретарем виконкому Синьооківської сільської ради Золотоніського району від 14 червня 2016 року, щодо волевиявлення останніх на повернення земельних ділянок, складання від їх імені листів-повідомлень, щодо орендованих земельних ділянок, тощо. А також представництва інтересів позивачів в рамках ЦПК України.

Крім того, суд помилково з припущенням оцінив висновок експерта від 04 липня 2018 року № 1/1085, щодо проведення судової почеркознавчої експертизи, який не є категоричним, а складений у вірогідній формі з припущенням, як по відношенню до підпису ОСОБА_2 , так і до підпису ОСОБА_3 .

Суди не вирішили питання про доведеність позовних вимог та чим дані вимоги обґрунтовуються, зокрема предмет та підстава позову, яке саме право позивача порушено, але вказані обставини в позові не наведені.

Суди не з`ясували обставин державної реєстрації договорів, наявність реєстраційної справи, тощо. Як наслідок поверхневий розгляд справи.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.

07 серпня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Синьооківської сільської ради, площею 2,6001 га, яка передана їй на підставі рішення Синьооківської сільської ради народних депутатів від 20 лютого 2001 року №7, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ЧР 5-29.

Відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії ЧР 5-29 ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2, 5999 га, яка розташована на території Синьооківської сільської ради та передана останньому на підставі рішення Синьооківської сільської ради народних депутатів від 20 лютого 2001 року № 7.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-7104081182016, ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6001 га, яка знаходиться на території Синьооківської сільської ради, кадастровий номер 712588900:02:003:0043.

01 серпня 2011 року позивачі уклали з ДП Агрофірма Іскра договори оренди вказаних земельних ділянок.

Пунктом 8 вказаних договорів оренди землі передбачено, що договір укладено на 5 років з 01 серпня 2011 року по 01 серпня 2016 року (з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

17 червня 2016 року ОСОБА_4 як представник позивачів, яка діє на підставі довіреності від 14 червня 2016 року, подала до ДП Агрофірма Іскра заяви, за змістом яких підприємство повідомлялося про те, що орендодавці не мають наміру продовжувати термін оренди земельного паю. Заяви отримані відповідачем 17 червня 2016 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції підприємства на зазначених заявах.

24 червня 2016 року ОСОБА_4 як представник позивачів повторно звернулася до ДП Агрофірма Іскра із заявами, в яких зазначила, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 не мають наміру продовжувати терміни оренди земельного паю та просять повернути земельні ділянки по закінченню дії договору оренди землі.

Заяви отримані відповідачем 24 червня 2016 року, що підтверджується штампом

вхідної кореспонденції підприємства на заявах.

22 серпня 2016 року на адресу відповідача ОСОБА_4 , як представник позивачів, направила листи-повідомлення орендодавця, у яких зазначила, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 не мають наміру продовжувати терміни договорів оренди землі від 01 серпня 2011 року та вважають цей договір припиненим з 01 серпня 2016 року, та просять повернути їм їх земельні ділянки за актом прийому-передачі. Листи отримані підприємством 22 серпня 2016 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції відповідача.

Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 74796375, № 747994590 та № 74832370, за ДП Агрофірма Іскра зареєстровано речове право за договорами оренди землі укладеними ним 02 серпня 2016 року з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Матеріали справи містять договори оренди землі від 02 серпня 2016 року, які укладені між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ДП Агрофірма Іскра , строком на 7 років, з визначенням в них об`єкту оренди, орендної плати, умов користування земельними ділянками, передачею земельної ділянки в оренду, умов повернення земельної ділянки та зазначенням інших істотних умов договору.

Відповідно до висновку експерта від 04 липня 2018 року за № 1/1085 підпис від імені ОСОБА_2 на договорі оренди землі від 02 серпня 2016 року, укладеному між ОСОБА_2 та ДП Агрофірма Іскра , який був зареєстрований державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Золотоноша Черкаської області від 24 жовтня 2016 року за № 17086486 виконаний, вірогідно, не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Відповісти на питання чи був підписаний договір оренди землі від 02 серпня 2016 року, який начебто, укладений між ОСОБА_3 та ДП Агрофірма Іскра , який був зареєстрований державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Золотоноша Черкаської області за № 17087247 від 24 жовтня 2016 року, не видалося можливим з причин того, що кількість та значимість як розбіжностей так і співпадінь, при наявності протилежних, недостатні для позитивного чи негативного висновку навіть у вірогідній формі.

Щодо питання, ким ОСОБА_1 чи іншою особою виконано підпис на договорі оренди землі б/н від 02 серпня 2016 року, укладеному між ОСОБА_1 та ДП Агрофірма Іскра , який був зареєстрований державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Золотоноша Черкаської області за №17087851 від 24 жовтня 2016 року, експертом не вирішувалося, у зв`язку із відсутністю підпису в графі Орендодавець у наданому договорі.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши аргументи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 79 ЦПК України ).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина перша статті 79 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Суди попередніх інстанцій у порушення статей 81, 89, 263, 264, 382 ЦПК України не звернули уваги на те, що належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було відсутнє волевиявлення на укладання оспорюваних договорів оренди, оскільки вони їх не підписували, не надано ні місцевому, ні апеляційному суду. Висновок експерта від 04 липня 2018 року за № 1/1085 про вірогідність вчинення підпису не ОСОБА_2 , а іншою особою не може бути підставою вважати, що підпис вчинений не стороною правочину. Відповіді про вчинення підпису в оспорюваному договорі не ОСОБА_3 експертом взагалі не надано, як і не надано відповіді про вчинення (не вчинення) підпису у договорі ОСОБА_1 , хоча поряд із графою орендар крім підпису його уповноваженої особи міститься і інший, який не спростований позивачем.

Ураховуючи предмет та підстави заявленого позову, твердження ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про те, що підписи в оскаржуваних договорах оренди виконані не ними, а іншими особами, з`ясування питання ідентифікації виконавців підпису в оспорюваних договорах при проведенні судової почеркознавчої експертизи має визначальне значення для встановлення обставин справи, та є способом реалізації основоположних засад цивільного судочинства - змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів та доказів перед судом.

Обов`язок доказування невідповідності підпису позивачам на оспорюваних договорах, яке, зокрема, не може ґрунтуватися на припущеннях, процесуальний закон покладає на позивачів, а тому саме вони зобов`язані це доводити, зокрема у спосіб, визначений ними та законом, шляхом проведення у справі в тому числі повторної судової почеркознавчої експертизи.

Оскільки суди належним чином не з`ясували обставин щодо волевиявлення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 при укладенні спірних договорів, чи підписувалися вони останніми, то судове рішення про задоволення їх позовних вимог є передчасним, таким, що ґрунтується на припущеннях, а тому не є законним.

Крім того, згідно з частиною першою статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у редакції 2015 року (далі - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 3 Закону державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про право на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Скасовуючи державну реєстрацію оспорюваних договорів оренди суди не звернули уваги на норми закону, які регулюють спірні правовідносини, в результаті чого скасували те, чого в дійсності не існує, оскільки на підставі оспорюваних договорів відбулася реєстрація відповідачем речового права на земельні ділянки належні позивачам, а не реєстрація самих договорів.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув, належним чином не перевірив правильність висновків суду першої інстанції, не дослідив наявні в матеріалах справи докази надані позивачем на підтвердження заявлених ним вимог, в результаті чого не встановив фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору та передчасно погодився з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд приймає аргументи касаційної скарги щодо порушення судами норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права при вирішення справи по суті заявлених позивачами вимог.

Перевірка доводів касаційної скарги, пов`язаних з установленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній перебуває поза визначеними статтею 400 ЦПК України межами перегляду справи в касаційному порядку.

Суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому немає правових підстав для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень у цій справі.

За змістом статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З метою дотримання принципів справедливості, добросовісності та розумності, що є загальними засадами цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України), а також основоположних засад (принципів) цивільного судочинства (частина третя статті 2 ЦПК України), Верховний Суд дійшов висновку про передачу справи на новий розгляд до апеляційного суду для повного, всебічного та об`єктивного дослідження і встановлення фактичних обставин, що мають важливе значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства Агрофірма Іскра задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду Черкаської області від 19 червня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. П. Курило