Постанова

від 20.11.2019 по справі 520/17685/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 520/17685/14-ц

провадження № 61-21973св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Перлина ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду

м. Одеси, у складі судді Калашнікової О. І., від 05 червня 2015 року та рішення Апеляційного суду Одеської області, у складі колегії суддів: Калараш А. А., Заїкіна А. П., Сегеди С. М., від 02 березня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2014 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Перлина (далі - ОСББ Перлина ) звернулось до суду із позовом, до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.

Позовна заява ОСББ Перлина мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1 та споживачами комунальних послуг, що надаються їм, як мешканцям зазначеної квартири і будинку.

Проте відповідачі здійснюють оплату комунальних послуг з утримання будинку і прибудинкової території не в повному обсязі, внаслідок чого за період з 01 січня 2010 року по 22 грудня 2014 року утворилась заборгованість в розмірі 7 767, 67 грн, яку позивач просив суд разом з понесеними судовими витратами стягнути у солідарному порядку на свою користь.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 05 червня 2015 року позов ОСББ Перлина задоволено частково.

Стягнуто в солідарному порядку із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСББ Перлина 7 767, 67 грн. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач належним чином довів факт надання у період з 01 січня 2010 року по 01 січня 2014 року житлово-комунальних послуг підприємствами-виконавцями послуг, з якими укладено ОСББ Перлина відповідні договори. Сума заборгованості відповідачів перед ОСББ Перлина у розмірі 7 767, 67 грн, що пов`язана з обслуговуванням і утриманням будинку та прибудинкової території, підтверджена наданими об`єднанням розрахунками. Відповідачі не довели, що такі послуги не надавались.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2016 року рішення суду першої інстанції змінено в частині зазначення кінцевої дати періоду стягнення заборгованості, а саме замість дати 01 січня 2014 року зазначена дата 22 грудня 2014 року. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Додатковим рішенням Апеляційного суду Одеської області від 06 квітня

2016 року рішення суду першої інстанції змінено, зменшено розмір стягнутої в солідарному порядку із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості із 7 767, 67 грн до 4 745, 36 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 вересня 2016 року касаційну скаргу

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 02 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 червня 2015 року скасовано і ухвалено нове рішення.

У задоволенні позову ОСББ Перлина до ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 відмовлено.

Стягнуто з ОСББ Перлина на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 798, 44 грн.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що матеріали справи не містять доказів щодо затверджених ОСББ Перлина розрахунків (тарифів) на підтвердження розміру заборгованості, а тому позовні вимоги

ОСББ Перлина є недоведеними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просять рішення Київського районного суду

м. Одеси від 05 червня 2015 року скасувати повністю, а рішення Апеляційного суду Одеської області від 02 березня 2017 року скасувати в частині часткового задоволення апеляційної скарги та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСББ Перлина в повному обсязі .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У квітні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 червня

2015 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 02 березня

2017 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи

№ 520/17685/14-ц з місцевого суду.

Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

05 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 520/17685/14-ц передано судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мотивована тим, що рішення суду апеляційної інстанції є правильним по суті, але частковість задоволення апеляційної скарги відповідачів обумовлена одностороннім та неповним з`ясуванням обставин справи, що були і є безумовною підставою для його скасування.

Мотивувальна частина рішення апеляційного суду не відображає суті справи та допускає двозначність, інформація часткова, не систематизована. Колегія суддів апеляційного суду не надала оцінку всім доводам апеляційної скарги.

Вважають, що суд апеляційної інстанції використав тільки один із чинників - фізичну відсутність в матеріалах справи протоколів загальних зборів

ОСББ Перлина , проігнорувавши інші доводи апеляційної скарги, а саме: відсутність тарифів затверджених загальними зборами, відсутність загальних зборів по затвердженню тарифів взагалі, відсутність загальних зборів по затвердженню складових частин розрахунків тарифу (кошторис), пропуск позивачем строку позовної давності, невідповідність нарахованих сум фактичним витратам ОСББ Перлина , порядку формування послуг тощо, та знехтував зауваженнями висловленими в ухвалі суду касаційної інстанції

від 07 вересня 2016 року.

Стверджують, що судами попередніх інстанцій не дотримано вимог

статті 213 ЦПК України 2004 року, неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, зроблено висновки, які не відповідають матеріалам справи, твердження базуються на припущеннях.

Учасниками справи відзив (заперечення ) на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 13 березня 2003 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить на праві спільної власності квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 86,5 кв.м.

Квартира розташована у багатоповерховому будинку та приєднана до внутрішньо будинкових мереж електропостачання, газопостачання, водопостачання, опалення та водовідведення.

Рішенням установчих зборів співвласників житлових та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_2 від 05 травня

2003 року створено ОСББ Перлина і затверджено його Статут. Будинок прийнятий на баланс ОСББ.

У пункті 6.2.3. Статуту ОСББ Перлина передбачено, що член об`єднання зобов`язаний своєчасно здійснювати оплату комунальних послуг, вносити платежі на розрахунковий рахунок об`єднання у розмірі, встановленому загальними зборами, з урахуванням реальних витрат.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 12 квітня 2011 року визнано незаконним рішення загальних зборів ОСББ Перлина від 16 травня

2009 року з питань: затвердження рішень про зміну тарифів на оплату комунальних послуг; затвердження розрахунків (тарифів) на оплату комунальних послуг за період з 01 січня 2006 року до 01 жовтня 2009 року; надання повноважень Правлінню об`єднання формувати розрахунки (тарифи) на оплату комунальних послуг на підставі рішення загальних зборів

від 05 червня 2004 року.

Відповідно до листа Одеської міської ради № 204 від 20 січня 2012 року після проведення перевірки економічного обґрунтування тарифів, які були надані ОСББ Перлина станом на 27 вересня 2011 року, в затвердженні тарифів ОСББ було відмовлено та станом на 20 січня 2012 року виправлені розрахунки тарифів не надано.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 213 ЦПК України (в редакції, що діяла на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначені обов`язки споживача житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 25 Закону України Про житлово-комунальні послуги управитель зобов`язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.

Згідно зі статтею 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та пункту 9.8.5. Статуту ОСББ Перлина до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Пунктом 6.2.3. Статуту ОСББ Перлина передбачено, що член об`єднання зобов`язаний своєчасно здійснювати оплату комунальних послуг, вносити платежі на розрахунковий рахунок об`єднання у розмірі, встановленому загальними зборами, з урахуванням реальних витрат.

Відповідно до положень частини третьої статті 10 ЦПК України 2004 року кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 57 - 60 ЦПК України 2004 року.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК України 2004 року).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального та процесуального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для її вирішення, дійшов правильного висновку про те, що позивачем не доведено наявність правових підстав для стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 7 767, 67 грн.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховано, що матеріали справи не містять протоколів загальних зборів, рішень правління ОСББ Перлина щодо затверджених тарифів на підтвердження розрахунку заборгованості, а представник ОСББ Перлина в судовому засіданні підтвердив, що колишнім керівництвом ОСББ були допущені помилки та позов до відповідачів був пред`явлений на підставі припущення, оскільки тарифи, за якими був зроблений розрахунок, загальними зборами ОСББ Перлина з 2004 року не затверджувалися, а надати суду докази затвердження тарифів за період

із 01 січня 2011 року по 22 грудня 2014 року він не може.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд мав відмовити у задоволенні позову ще й з інших підстав, у тому числі з підстав пропуску строку позовної давності, підлягають відхиленню.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду викладених, зокрема, у постановах від 22 травня 2018 року в справі № 369/6892/15-ц та

від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16 суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Інші доводи касаційної скарги на правильність висновків апеляційного суду не впливають, а зводяться до необхідності встановлення нових обставин у справі, в той час як за змістом статті 400 ЦПК України встановлення та/або визнання доведеними обставин, що не були встановлені в оскарженому рішенні чи відкинуті ним, вирішення питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Апеляційним судом спір, який виник між сторонами, вирішений по суті з ухваленням рішення про відмову у задоволенні позову ОСББ Перлина .

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апеляційної скарги заявників та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд виходить з того, що у цій справі сторонам було надано відповідь на істотні питання, які впливають на вирішення спору, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції.

Апеляційним судом правильно застосовано норми матеріального права та дотримано норм процесуального права, зроблені обґрунтовані висновки про відмову в задоволенні позовних вимог з урахуванням доказів наданих сторонами (стаття 212 ЦПК України 2004 року).

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 червня 2015 року скасовано апеляційним судом, а тому підстави для його скасування ще й судом касаційної інстанції відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення апеляційного суду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення апеляційного суду залишенню без змін.

Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Одеської області від 02 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович Є . В. Синельников С. Ф. Хопта