Ухвала

від 22.11.2019 по справі 509/718/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 509/718/17

провадження № 61-18370ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на ухвалу Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-Д до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, розірвання договору, визнання власника, вилучення та передачу земельних ділянок, зобов`язання не перешкоджати у здійсненні права власності,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління (далі - ГУ) Держгеокадастру в Одеській області на ухвалу Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті касаційна скарга відправлена до Верховного Суду 11 жовтня 2019 року.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

від 17 жовтня 2019 року визнано наведені ГУ Держгеокадастру в Одеській області підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними та запропоновано надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку. Касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру в Одеській області залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, запропоновано сплатити судовий збір за подання касаційної скарги та надати документ, що підтверджує сплату судового збору. Крім того запропоновано надати документи, що посвідчують повноваження представника, який підписав касаційну скаргу. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судустрок заявникнаправив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року.

У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження заявник вказує, що апеляційний суд не направив ухвали за результатами розгляду апеляційної скарги. Стверджує, що 01 серпня 2019 року звернувся до Одеського апеляційного суду за отриманням копії оскаржуваної ухвали, однак було отримано відповідь, що справу передано до суду першої інстанції. 13 вересня 2019 року заявник отримав повний текст оскаржуваного судового рішення, що підтверджується наданими доказами.

Однак такі доводи ГУ Держгеокадастру в Одеській області щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження неможливо визнати поважними, оскільки зазначені причини пропуску строку є по суті аналогічними, які заявник зазначав у касаційній скарзі і які вже були визнані неповажними. Доводи заявника про те, що судом апеляційної інстанції не направлялась оскаржувана ухвала є безпідставними, оскільки заявником не надано доказів про виконання чи невиконання апеляційним судом вимог законодавства щодо видачі (надсилання) копії судового рішення учасникам справи.

Вказана заявником підстава для поновлення строку на касаційне оскарження не може бути визнана судом поважною, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Заявником не наведені поважні обставини, які перешкоджали йому своєчасно отримати ухвалу Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року та реалізувати своє право на касаційне оскарження.

У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави .

Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та права на суд , гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року).

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини також у справах Науменко проти України від 9 листопада 2004 року, Полтораченко проти України від 18 січня 2005 року та Тімотієвич проти України від 8 листопада 2005 року.

Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Оскільки касаційна скарга ГУ Держгеокадастру в Одеській області подана з пропуском строку на касаційне оскарження, а наведені підстави для поновлення пропущеного строку визнані неповажними та заявником не наведено інших підстав для поновлення строку, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись пунктом 4 частиною другою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на ухвалу Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-Д до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, розірвання договору, визнання власника, вилучення та передачу земельних ділянок, зобов`язання не перешкоджати у здійсненні права власності відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець