Постанова

від 22.11.2019 по справі 803/777/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2019 року

Київ

справа №803/777/16

адміністративне провадження №К/9901/26891/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року (суддя Лозовський О.А.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року (судді: Ільчишин Н.В. (головуючий), Пліш М.А., Шинкар Т.І.) у справі № 803/777/16 за позовом Приватного акціонерного товариства Шацьке ремонтно-транспортне підприємство до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне акціонерне товариство Шацьке ремонтно-транспортне підприємство (далі - позивач, ПрАТ Шацьке РТП ) звернулось до суду з позовом до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Ковельська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення щодо відмови в анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість від 04.01.2016 № 1/15 та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість згідно заяви позивача від 28.12.2015.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення щодо відмови в анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість від 04.01.2016 № 1/15 було прийнято контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідачем було протиправно відмовлено позивачу в анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість з підстав невідповідності заяви вимогам, встановленим пунктом 184.7 статті 184 Податкового кодексу України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Шацького відділення Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області № 1/15 від 04.01.2016 щодо відмови в анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість. Зобов`язано Шацьке відділення Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства Шацьке ремонтно-транспортне підприємство про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 28.12.2015. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване рішення щодо відмови в анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість від 04.01.2016 № 1/15 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки з метою виконання вимог Податкового кодексу України, на дату подання заяви про анулювання реєстрації платником ПДВ у 2015 році, позивачем було проведено інвентаризацію, про що складено акт інвентаризації основних засобів, малоцінного інвентарю та матеріалів станом на 28.12.2015. ПрАТ Шацьке РТП не визначило податкові зобов`язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни у зв`язку з тим, що всі об`єкти, зазначені в акті інвентаризації, були придбані у період з 1959 по 2009 роки, до дати чинної на той час реєстрації підприємства платником ПДВ. Відповідно, суми податку на додану вартість по зазначених об`єктах не включалися до податкового кредиту у період з 10.01.2014 по 28.12.2015, а тому зазначена залишкова вартість основних засобів, малоцінного інвентарю та матеріалів не може бути об`єктом оподаткування в розумінні підпункту 184.7 статті 184 ПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Ковельська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПрАТ Шацьке РТП у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПрАТ Шацьке РТП було зареєстровано платником податку на додану вартість 24.07.1997 згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 2490714 , яке 16.06.2011 року було анульоване у зв`язку з перереєстрацією та видано нове свідоцтво № 100339486.

30 червня 2012 року вказане свідоцтво № 100339486 було анульоване у зв`язку з реєстрацією платником єдиного податку.

28 грудня 2015 року ПрАТ Шацьке РТП подано заяву форми № 3-ПДВ до контролюючого органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі підпункту а пункту 184.1 статті 184 ПК України. До заяви було долучено витяг з реєстру платників ПДВ, акт інвентаризації основних засобів, малоцінного інвентарю та матеріалів, а також податкову декларацію з ПДВ за грудень 2015 року.

Однак, листом Шацького відділення Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області від 04.01.2016 № 1/15 в анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість було відмовлено з підстав невідповідності заяви вимогам, встановленим пунктом 184.7 статті 184 ПК України, а саме не відображення в ліквідаційній декларації умовного продажу основних засобів, малоцінного інвентарю та матеріалів.

Вказане рішення контролюючого органу було оскаржене позивачем в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Волинській області та ДФС України, проте, рішеннями від 09.03.2016 № 1145/10/03-20-12-01-13 та від 18.04.2016 № 8727/6/99-99-15-01-03-15 скарги були залишені без розгляду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповідності до вимог ПК України на дату подання заяви про анулювання реєстрації платником ПДВ у 2012 році ПрАТ Шацьке РТП було нараховано умовне постачання основних засобів, товарів та ін., що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами. Крім того, правильність нарахування умовного продажу та відсутність порушень податкового законодавства підтверджується довідкою контролюючого органу від 08.10.2013 № 116/22-00902576 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства Шацьке ремонтно-транспортне підприємство , код за ЄДРПОУ 00902576, з питань правомірності відображення показників у податковій декларації з ПДВ за червень 2012 року в частині повноти визначення податкового зобов`язання по товарах/послугах, необоротних активах, суми податку на додану вартість по яких були включені до складу податкового кредиту, що не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності на дату анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість .

З витягу за № 1403214500001 з реєстру платників податку на додану вартість № 15 від 31.01.2014 року встановлено, що 10 січня 2014 року ПрАТ Шацьке РТП було повторно зареєстроване як платник податку на додану вартість.

28 грудня 2015 року позивачем подано заяву форми № 3-ПДВ про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. З метою виконання вимог ПК України, на дату подання заяви про анулювання реєстрації платником ПДВ у 2015 році, позивачем було проведено інвентаризацію, про що складено акт інвентаризації основних засобів, малоцінного інвентарю та матеріалів станом на 28.12.2015. Згідно вказаного акту, залишкова вартість майна станом на 28.12.2015 складала 6 475 443,95 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПрАТ Шацьке РТП не визначило податкові зобов`язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни у зв`язку з тим, що всі об`єкти, зазначені в акті інвентаризації, були придбані у період з 1959 по 2009 роки, тобто до дати, чинної на той час реєстрації підприємства платником ПДВ. Відповідно, суми податку на додану вартість по зазначених об`єктах не включалися до податкового кредиту у період з 10.01.2014 по 28.12.2015, а тому зазначена залишкова вартість основних засобів, малоцінного інвентарю та матеріалів не може бути об`єктом оподаткування в розумінні підпункту 184.7 статті 184 ПК України. Суди також зазначили, що у відповідності до Положення Про реєстрацію платників податку на додану вартість (затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130) при повторній реєстрації особи платником ПДВ, в новій декларації з податку на додану вартості не враховуються суми, які були накопичені у періодах попередньої реєстрації платником ПДВ, які було анульовано.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення позивачем положень чинного податкового законодавства, на неврахування судом апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України, зокрема, положень пункту 184.7 статті 184, а також на неврахування судами того, що позивачем у декларації з ПДВ за червень 2012 року не було визначено суму 64 909,00 грн, яка має бути відображена в звітній податковій декларації з ПДВ на дату подання заяви про анулювання реєстрації платника на додану вартість, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункти 184.1-4, 184.6, 184.7, 184.9, 184.10 статті 184.

Реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов`язань у випадках, визначених цим розділом; б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов`язань із податку у випадках, визначених цим розділом; в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість; г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту; ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними; д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута; е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб`єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду; є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність; ж) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу; з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті а пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату: подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації; зазначену в судовому рішенні; припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку; що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.

При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.

Контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 цієї статті.

У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання.

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов`язаний визначити податкові зобов`язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.

Про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

10.2. Пункти 198.1, 198.2 статті 198.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

11. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130:

11.1. Пункт 3.1.

Реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація платників ПДВ проводяться шляхом внесення записів до Реєстру із формуванням за кожним таким записом окремого ідентифікатора. Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру. Реєстрація платника ПДВ є анульованою з дати виключення цього платника ПДВ з Реєстру згідно з розділом V цього Положення.

11.2. Пункти 3.12, 3.13.

Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до Реєстру, є дата, що відповідає даті, визначеній у пункті 3.11 цього розділу.

При визначенні дати реєстрації особи, яка повторно реєструється платником ПДВ, не враховуються періоди попередніх реєстрацій, які були анульовані. Датою податкової реєстрації такого платника ПДВ є дата його нової реєстрації незалежно від строку, що пройшов від дня анулювання попередньої податкової реєстрації такої особи до дня подання заяви про повторну податкову реєстрацію.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

13. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

14. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами першої та апеляційної інстанції обставин справи, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване рішення щодо відмови в анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість від 04.01.2016 № 1/15 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 10 січня 2014 року ПрАТ Шацьке РТП було повторно зареєстроване як платник податку на додану вартість. 28 грудня 2015 року позивачем було подано заяву форми № 3-ПДВ про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та з метою виконання вимог Податкового кодексу України (у редакції Закону, чинній на дату подання заяви про анулювання реєстрації платником ПДВ), позивачем було проведено інвентаризацію, про що складено акт інвентаризації основних засобів, малоцінного інвентарю та матеріалів станом на 28.12.2015. Всі об`єкти, зазначені позивачем в акті інвентаризації, були придбані у період з 1959 по 2009 роки до дати чинної на той час первинної реєстрації позивача платником ПДВ у зв`язку з чим ПрАТ Шацьке РТП не визначило податкові зобов`язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни. Суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано зазначили, що суми податку на додану вартість по зазначених об`єктах не включалися до податкового кредиту у період з 10.01.2014 по 28.12.2015, а тому зазначена залишкова вартість основних засобів, малоцінного інвентарю та матеріалів не може бути об`єктом оподаткування в розумінні підпункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано зазначили, що згідно змісту Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130) при повторній реєстрації особи платником ПДВ, в новій декларації з податку на додану вартості не враховуються суми, які були накопичені у періодах попередньої реєстрації платником ПДВ, які було анульовано.

15. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених відповідачем у запереченні на адміністративний позов та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені контролюючим органом доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року слід залишити без задоволення.

17. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

18. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року у справі № 803/777/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду