Постанова

від 22.11.2019 по справі 917/740/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2019 р. Справа № 917/740/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮА - Логістик" (вх. №2643 П/1) на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2019 у справі № 917/740/19

за позовною заявою Приватного підприємства "Рудо - Транс", вул. Огієнко, 14, м. Житомир, 10009

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮА - Логістик", вул. Котляревського 1/27, м. Полтава, 36010

про стягнення 39000,00 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

Додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.08.2019 у справі № 917/740/19 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮА - Логістик", (вул. Котляревського, 1/27, м. Полтава, 36010, код ЄДРПОУ 39348181) на користь Приватного підприємства "Рудо - Транс", (вул. Огієнко, 14, м. Житомир, 10009; код ЄДРПОУ 37320723) 4500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач з вказаним рішенням суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить його скасувати.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує на те, що додаткове рішення винесене поза межами компетенції господарського суду, оскільки відповідно до п.7.2 укладеного між сторонами договору № 344 від 31.07.2018 даний спір підлягає розгляду у постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" і з цих підстав, на думку апелянта, господарський суд мав у відповідності до приписів п.7 ч.1 ст. 226 ГПК України залишити позов без розгляду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 апеляційну скаргу залишено без руху; встановлено строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків - десять днів з дня вручення заявникові копії даної ухвали шляхом надання доказів сплати судового збору в сумі 2881,50 грн.

З огляду на усунення ТОВ "ЮА - Логістик" недоліків, колегією суддів апеляціної інстанції ухвалою від 23.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ЮА - Логістик" на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2019 у справі № 917/740/19; розгляд апеляційної скарги ТОВ "ЮА - Логістик" здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; позивачу встановлено строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

11.10.2019 через канцелярію суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечує проти доводів апеляційної скарги та зазначає, що оскаржуване додаткове рішення суду є обгрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавста. Вказує на те, що відповідач договір № 344 від 31.07.2018 не підписав та засвідчений печаткою примірник на адресу позивача не направив, а тому умови вказаного договору не можуть бути підставою цього позову та враховуватися при прийнятті рішення у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст.282 Господарського процесуального кодексу України зазначає таке.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції стосовно того, що надання послуг з перевезення товарів здійснено позивачем на підставі заявок, які за своєю формою, правовою природою та істотними умовами є окремими договорами перевезення. Відповідачем не надано суду належних доказів в підтвердження того, що на час здійснення першого перевезення 31.07.2018 за заявкою № 541договір № 344 від 31.07.2018 ним був підписаний на направлений на адресу позивача.

З цих підстав умови договору № 344 від 31.07.2018, на які відповідач посилається у апеляційній скарзі, взагалі не могли бути предметом розгляду у даній справі.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскаржуване додаткове рішення ухвалене господарським судом без порушення норм процесуального права з тих підстав, що позов було розглянуто в межах компетенції господарського суду.

Так, Закон України "Про третейські суди" передбачає виключно право, а не обов`язок сторін на звернення до цього суду. Слід зазначити, що необхідна наявність волі обох сторін для виникнення у третейського суду підстав для розгляду господарського спору по суті. За умов відсутності у позивача волевиявлення на звернення до третейського суду чинне законодавство України жодним чином не позбавляє його конституційного права на звернення до господарського суду, чим позивач правомірно скористався.

Крім того, відповідно до імперативних приписів ч.1 ст.8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Таким чином, третейське застереження є обов`язковою і головною умовою звернення особи з позовом до третейського суду, проте її наявність не свідчить про обов`язок особи у разі виникнення спору звертатись за його вирішенням лише до третейського суду, не тягне за собою позбавлення права особи на звернення за захистом своїх прав та інтересів з позовом до суду загальної юрисдикції.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає безпідставними.

Що стосується вирішення питання розподілу витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд керується наступним.

За приписами п.1 ч.З ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем при зверненні до суду з позовом надано орієнтовний розрахунок судових витрат, в якому останнім було орієнтовно заявлено 4500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат береться до уваги: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Також при визначенні суми таких витрат, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем було надано до суду:

-договір про правову допомогу 21.04.2019, укладений між ПП "Рудо-Транс" та адвокатом Лоза В.М.;

-акт приймання-передачі наданих послуг від 06.05.2019 до договору про надання правової допомоги на суму 4500,00 грн;

-квітанція до прибуткового ордеру на суму 4500,00 грн - оплати послуг з надання правової допомоги.

Право представництва інтересів позивача в суді, в тому числі на звернення з відповідним позовом до суду адвокатом Лозою В.М., підтверджується на підставі довіреності від 24.04.2019 та свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю № 507 від 16.05.2008.

Згідно зі ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

В даному випадку позивачем належними доказами підтверджено понесення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі - 4500,00грн., які останній заявляє до стягнення з відповідача.

Матеріали справи не містять клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивачем.

Також відповідачем не доведено неспівмірності витрат, стягнутих з відповідача на користь позивача рішенням суду першої інстанції, а зводяться лише до його незгоди зі стягненням 4500,00 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції щодо покладення на відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 4500,00грн. є обгрунтованим.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом по даній справі всупереч приписів ст.ст. 73, 74, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження своїх вимог.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮА - Логістик" не підлягає задоволенню, а додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2019 у справі № 917/740/19 має бути залишене без змін.

Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮА - Логістик" залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2019 у справі № 917/740/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.С. Хачатрян