Ухвала

від 20.11.2019 по справі 904/4855/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

20.11.2019м. ДніпроСправа № 904/4855/18

за заявою Комунального підприємства "ВОДОКАНАЛ", м.Запоріжжя

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "ВТОРМЕТ", 51925, Дніпропетровська область, м.Камянське, вул.Кірова, буд.12, корп.3, офіс 223, ІКЮО 35496673

про визнання банкрутом

без участі представників сторін

Суддя Примак С.А.

ВСТАНОВИВ:

11.03.19 р. постановою господарського суду визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "ВТОРМЕТ" (51925, Дніпропетровська область, м.Камянське, вул.Кірова, буд.12, корп.3, офіс 223, ІКЮО 35496673) - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців до 11.03.2020 р. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "ВТОРМЕТ" (51925, Дніпропетровська область, м.Камянське, вул.Кірова, буд.12, корп.3, офіс 223, ІКЮО 35496673) призначено арбітражного керуючого Антоненко Дмитра Олександровича (свідоцтво № 982 від 23.05.13 р.).

До господарського суду надійшла заява ліквідатора Антоненко Д.О. про забезпечення позовної заяви про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язанням боржника, в якій просить суд накласти арешт на все майно ОСОБА_1 в межах суми стягнення - 2 167 005,20 грн.; заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та державним реєстраторам проведення будь-яких реєстраційних дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на зазначені об`єкти нерухомого майна.

Заяву про забезпечення позову обґрунтовано наступним.

Станом на момент визнання боржника банкрутом та на момент звернення до суду з даною заявою у боржника відсутні будь-які активи. Різниця між сумою вимог кредиторів та ліквідаційної масою складає 2 167 005,20 грн. Ліквідатор наголошує, що банкрутство боржника - ТОВ "Комерційне підприємство "ВТОРМЕТ" сталося з вини його керівника та єдиного засновника - ОСОБА_1 .

Розглянувши заяву про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як передбачено в ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 р. по справі № 910/361/18.

Ліквідатором не надано належних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Всі доводи, які наведено ліквідатором в обґрунтування заяви не свідчать про наявність реальних, існуючих обставин, які вказують на можливість ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду, чи вчинення нею дій, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає за необхідне відмовити ліквідатору в задоволенні заяви про забезпечення позовної заяви про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язанням боржника.

Керуючись ст. ст. 123, 136-140, 234, 235 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ліквідатору в задоволенні заяви про забезпечення позовної заяви про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язанням боржника.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.А. Примак