Постанова

від 10.03.2020 по справі 904/4855/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2020 року м.Дніпро Справа № 904/4855/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач)

суддів: Паруснікова Ю.Б., Коваль Л.А.,

секретар судового засідання: Вітко Г.С.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційне підприємство Втормет на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019 (суддя Примак С.А.) у справі № 904/4855/18

за заявою Комунального підприємства "Водоканал", м.Запоріжжя

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство Втормет , 51925, Дніпропетровська область, м.Камянське, вул.Кірова, буд.12, корп.3, офіс 223, ІКЮО 35496673

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст обставин справи і рішення суду першої інстанції.

11.03.19 р. постановою господарського суду визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство Втормет - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців до 11.03.2020 р. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство Втормет призначено арбітражного керуючого Антоненко Дмитра Олександровича (свідоцтво № 982 від 23.05.13 р.).

До Господарського суду надійшла заява ліквідатора Антоненко Д.О. про забезпечення позовної заяви про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язанням боржника, в якій просить суд накласти арешт на все майно ОСОБА_1 в межах суми стягнення - 2 167 005,20 грн.; заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та державним реєстраторам проведення будь-яких реєстраційних дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на зазначені об`єкти нерухомого майна.

Заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що станом на момент визнання боржника банкрутом та на момент звернення до суду з даною заявою у боржника відсутні будь-які активи. Різниця між сумою вимог кредиторів та ліквідаційної масою складає 2 167 005,20 грн. Ліквідатор наголошує, що банкрутство боржника - ТОВ "Комерційне підприємство Втормет сталося з вини його керівника та єдиного засновника - ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019 у справі № 904/4855/18 відмовлено ліквідатору в задоволенні заяви про забезпечення позовної заяви про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язанням боржника.

Ухвала обґрунтована тим, що ліквідатором не надано належних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації.

2.Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019 у справі № 904/4855/18, до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційне підприємство Втормет , в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019р. по справі № 904/4855/18 про відмову в забезпеченні позовної заяви про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язанням боржника.

Прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позовної заяви про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язанням боржника в повному обсязі, а саме:

- накласти арешт на все майно ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в межах суми стягнення - 2 167 005,20 грн., в тому числі: Частку у праві власності в розмірі 7/9 частини у наступному об`єкті нерухомого майна:

Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1490615212104; житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості;

адреса: АДРЕСА_2 ; додаткові відомості: загальна площа - 184,2 кв.м., житлова площа - 78 кв.м.;

Форма власності: приватна;

Власники: ОСОБА_1 .

Частку у праві власності в розмірі 1/2 частини у наступному об`єкті нерухомого майна:

Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1471068812104 житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості;

адреса: АДРЕСА_2 ; загальна площа - 33,6 кв.м., житлова площа - 17,8 кв.м.;

Форма власності: приватна;

Власники: ОСОБА_1 .

- заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та державним реєстраторам проведення будь-яких реєстраційних дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на зазначені об`єкти нерухомого майна:

- реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1490615212104;

Житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості;

АДРЕСА_2 ;

Додаткові відомості: загальна площа - 184,2 кв.м, житлова площа -78 кв.м;

Форма власності: приватна;

Вид спільної власності: спільна часткова

Розмір частки: 7/9

Власники: ОСОБА_1 .

Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1471068812104

житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості;

адреса: АДРЕСА_2 ; загальна площа - 33,6 кв.м., житлова площа - 17,8 кв.м.;

Форма власності: приватна;

Вид спільної власності: спільна часткова

Розмір частки: 1/2

Власники: ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що судом першої інстанції не прийнято до уваги посилання заявника на наявність вже існуючих обставин, які свідчать про постійне невиконання відповідачем судових рішень в рамках даної справи № 904/4855/18.

Скаржник зазначає, що постановою господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2019 р. визнано банкрутом ТОВ КП Втормет і призначено ліквідатором арбітражного керуючого Антоненка Д.О. (свідоцтво №982 від 23.05.13р.)

Скаржник зазначає, що керівник боржника - ОСОБА_1 ухилилася від виконання вимог закону та ухвали постанови суду та не передала ліквідатору бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.

Так, 12 липня 2019 року ліквідатор направив відповідачу лист з повторною вимогою негайно передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. Згідно із повідомленням про вручення поштового відправлення вказаний лист отриманий відповідачкою 22.07.2019 року.

Однак, станом на момент подання заяви відповідачка вимог ухвали суду та закону про банкрутство не виконала.

На думку скаржника, відповідач була єдиним учасником Товариства і виконувала повноваження виконавчого органу банкрута одноосібно, але не вжила жодних заходів на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2017 року (т. с. 1, а. с. 10 - 13) та ухвали від 13.03.2018 року (т. с. 1, а. с. 28) по справі №904/12438/16 про стягнення грошових коштів в сумі 2 069 942,28 грн.

Вказаною ухвалою від 13.03.2018 року по справі № 904/12438/16 Господарський суду Дніпропетровської області стягнув з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Втормет" на користь комунального підприємства "Водоканал" 2 039 352,00 грн. вартості майна, що підлягає поверненню.

Рішення суду набрало законної сили.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.18р. №904/12438/16 було направлено до Заводського ВДВС міста Кам`янське ГТУЮ у Дніпропетровській області для примусового виконання.

12.06.18р. було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання ухвали №904/12438/16 від 13.03.18р. (ВП №56575224) про стягнення з ТОВ "КП "Втормет" 2 039 352,00 грн.

18.06.18р. було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу №904/12438/16 від 17.02.17р. (ВП №56573257) про стягнення з ТОВ КП "Втормет" 30 590,28 грн.

Скаржник вважає, що керівник боржника неодноразово ухилялася від виконання покладених на неї законом обов`язків, зокрема:

- 4.4 ст.144 ЦК України було передбачено (до набрання чинності 17.06.2018р. Законом України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю ) якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов`язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, товариство підлягає ліквідації . Однак директор боржника ОСОБА_1 оголошення про зменшення статутного капіталу в передбаченому законодавством порядку не зробила. Також не подала заяви про ліквідацію товариства.

- відповідно до ч.5 ст. 11 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом Боржник зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності) . Однак такої заяви керівник боржника не подала і цього обов`язку не виконала.

- в ч. 3 ст. 31 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , який набрав чинності з 17.06.2018 р. передбачено, що якщо вартість чистих активів товариства знизилася більш як на 50 відсотків порівняно з цим показником станом на кінець попереднього року, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників, які мають відбутися протягом 60 днів з дня такого зниження. До порядку денного таких загальних зборів учасників включаються питання про заходи, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану товариства, про зменшення статутного капіталу товариства або про ліквідацію товариства. Згідно з ч. 4 ст. 31 того ж Закону у разі порушення обов`язку, передбаченого частиною третьою цієї статті, та визнання товариства банкрутом до закінчення трирічного строку з дня зниження вартості чистих активів, передбаченого частиною третьою цієї статті, члени виконавчого органу солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями товариства. Однак, директор і єдиний учасник боржника ОСОБА_1 зменшення статутного капіталу в передбаченому законодавством порядку не здійснила, а також не подала заяву про ліквідацію товариства.

- Кам`янська державна податкова інспекція Кам`янського управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області листом від 24.04.2019 р. №5002/10/04-36-55-10 на запит арбітражного керуючого повідомила, що Суб`єкт господарювання надавав звітність до Кам`янської ДПІ на паперових носіях та засобом телекомунікаційного зв`язку з використанням електронно-цифрового підпису. Останній звіт суб 'єктом господарювання до ДПІ було подано у 2015 році .

Таким чином, скаржник вважає, що всупереч вимогам Податкового кодексу України, керівник боржника ОСОБА_1 не систематично не виконувала обов`язок з надання фінансової і податкової звітності до контролюючих органів.

Також скаржник вважає, що керівник боржника не виконала обов`язок із збереження майна товариства, зокрема вугілля, отриманого за вищезазначеним договором комісії, на загальну суму 2 039 352,00 грн.

Таким чином, можливість ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду чи вчинення нею дій, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, підтверджується вищезазначеними фактами умисного і неодноразового ухилення відповідача від виконання судових рішень як в даній, так і в інших справах, та від виконання покладених на неї законодавством обов`язків як керівника і учасника товариства з обмеженою відповідальністю.

На думку скаржника, зазначені факти вказують на реальну загрозу того, що відповідачка ухилиться від виконання рішення суду про покладення на неї субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Скаржник вважає, що вжиття заходів забезпечення позову забезпечить можливість ефективного захисту та поновлення порушених прав та інтересів позивача, що передбачено ч. 2 ст. 136 ГПК України, і не порушить прав відповідача ОСОБА_1 на володіння і користування майном до розгляду даної справи по суті.

3.Узагальнені доводи інших учасників справи.

Учасники справи не скористалися своїм правом надати відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 року, у складі колегії суддів головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Паруснікова Ю.Б, Коваль Л.А. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційне підприємство Втормет на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019 у справі № 904/4855/18 та призначено розгляд справи на 17.02.2020 року.

17.02.2020 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.03.2020 року.

10.03.2020 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Представники сторін не скористалися своїм правом бути присутніми у судовому засіданні про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019 у справі № 904/4855/18 слід залишити без змін з огляду на наступне.

5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.

11.03.19 р. постановою господарського суду визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство Втормет (51925, Дніпропетровська область, м.Камянське, вул.Кірова, буд.12, корп.3, офіс 223, ІКЮО 35496673) - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців до 11.03.2020 р. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство Втормет (51925, Дніпропетровська область, м.Камянське, вул.Кірова, буд.12, корп.3, офіс 223, ІКЮО 35496673) призначено арбітражного керуючого Антоненко Дмитра Олександровича (свідоцтво № 982 від 23.05.13 р.).

До Господарського суду надійшла заява ліквідатора Антоненко Д.О. про забезпечення позовної заяви про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язанням боржника, в якій просить суд накласти арешт на все майно ОСОБА_1 в межах суми стягнення - 2 167 005,20 грн.; заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та державним реєстраторам проведення будь-яких реєстраційних дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на зазначені об`єкти нерухомого майна.

Заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що станом на момент визнання боржника банкрутом та на момент звернення до суду з даною заявою у боржника відсутні будь-які активи. Різниця між сумою вимог кредиторів та ліквідаційної масою складає 2 167 005,20 грн. Ліквідатор наголошує, що банкрутство боржника - ТОВ "Комерційне підприємство Втормет сталося з вини його керівника та єдиного засновника - ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019 у справі № 904/4855/18 відмовлено ліквідатору в задоволенні заяви про забезпечення позовної заяви про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язанням боржника.

Ухвала обґрунтована тим, що ліквідатором не надано належних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації.

6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як передбачено в ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Колегія суддів вважає, що ліквідатором не надано належних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації.

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення

Колегія суддів зазначає, що під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися, зокрема, принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Колегія суддів звертає увагу, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Доводи скаржника про те, що станом на момент подання заяви відповідачка вимог ухвали суду та закону про банкрутство не виконала, керівник боржника ОСОБА_1 не систематично не виконувала обов`язок з надання фінансової і податкової звітності до контролюючих органів, а також не виконала обов`язок із збереження майна товариства, зокрема вугілля, отриманого за вищезазначеним договором комісії, на загальну суму 2 039 352,00 грн відхиляється колегією суддів, оскільки ліквідатором не надано належних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Всі доводи, які наведено ліквідатором, не свідчать про наявність реальних, існуючих обставин, які вказують на можливість ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду, чи вчинення нею дій, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду або захист прав позивача.

Неналежне, на думку позивача, виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків як директора, незменшення статутного капіталу, порушення податкової звітності не свідчать про необхідність вжиття заходів щодо забезпечення позову.

8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси особи за захистом яких вона звернулась до суду.

Право скаржника не порушено.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019 у справі № 904/4855/18 винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що в силу ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, ухвали - без змін.

10. Судові витрати.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційне підприємство Втормет на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019 у справі № 904/4855/18 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019 у справі № 904/4855/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст складено 12.03.2020 року.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Судді Ю.Б. Парусніков

Л.А. Коваль