Рішення

від 19.11.2019 по справі 913/495/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

19 листопада 2019 року Справа № 913/495/19

м. Харків Провадження № 3/913/495/19

Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., за участю секретаря судового засідання Славича В.І. , розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом

ОСОБА_1 , м. Старобільськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації", село Чмирівка Старобільського району Луганської області

про стягнення 1 948 598 грн. 47 коп.

в присутності представників учасників справи:

від позивача - ОСОБА_1. - паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Старобільським РВ УМВС України в Луганській області 27.03.1996, Микитюк В.О. - адвокат, ордер від 01.10.2019 серії ХВ № 1638000134;

від відповідача - Великодний В.Б. - директор, наказ від 02.06.2014 № 1.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації" про стягнення вартості майна пропорційно частки в статутному капіталі ТОВ "Старобільське управління механізації" в розмірі 1 948 598 грн. 47 коп. Також позивачем заявлені до стягнення судові витрати, пов`язані з проведенням експертиз, в сумі 95 773 грн. 44 коп. та виготовленням КП "Старобільське районне бюро технічної інвентаризації" технічного паспорту на об`єкт нерухомості в сумі 21 000 грн. 00 коп., всього 116 773 грн. 44 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням загальних зборів відповідача від 16.12.2016, оформленим протоколом № 3, ОСОБА_1 було виключено зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації" за заявою про вихід, питання про виплату позивачу вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства та спосіб її виплати вирішено затвердити на наступних загальних зборах учасників. Протоколом від 19.05.2017 № 5 була визначена сума, яка підлягає виплаті - 138 916 грн. 52 коп. та відповідно виплачена відповідачем 20.06.2017 та 22.12.2017. Позивач з такою сумою не погоджується, у зв`язку з чим виник даний спір.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 10.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/495/19, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 01.10.2019.

26.09.2019 на адресу суду від відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації" надійшов відзив на позовну заяву від 24.09.2019 № б/н, яким відповідач проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на наступне.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 148 ЦК України порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Пунктом 4 розділу 5 Статуту товариства, в редакції, що діяла на момент виходу ОСОБА_1 із складу учасників, визначено, що частина майна, що підлягає виплаті, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату виходу учасника з товариства. Моментом виходу учасника товариства та розрахунку вартості частини майна, належної до виплати учаснику, який виходить, є дата подання ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства, або вручення заяви цим особам органами зв`язку. Порядок та спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника в статутному капіталі визначається та затверджується на загальних зборах відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Пунктом 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 30 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" передбачено, що у випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства. У разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу. Якщо при вирішенні спору буде встановлено, що на момент виходу (виключення) учасника у товариства відсутні чисті активи, господарський суд відмовляє у відповідному позові у зв`язку з відсутністю в товариства майна, що підлягає виплаті.

Товариством був складений баланс та розрахунки вартості частини майна на дату виходу учасника, а саме: на 01.06.2016. На позачергових загальних зборах ТОВ "Старобільське управління механізації" 19.05.2017 прийнято рішення, оформлене протоколом № 5, про затвердження балансу станом на 01.06.2016 в сумі 695 тис. грн. та 01.08.2016 в сумі 742,4 тис. грн., про проведення розрахунків вартості частини майна, які належать до виплати учасникам, що вийшли згідно з затвердженими балансами, затвердження розрахунків вартості частини майна учасникам, що вийшли зі складу товариства та виплату грошовими коштами, учасникам, що вийшли у наступних розмірах, зокрема, ОСОБА_1 - 138 916 грн. 32 коп. Грошові кошти на виплату вищевказаних сум отримані за рахунок реалізації основних засобів незадіяних у основному виробництві.

20.06.2017 та 22.12.2017 товариством здійснено виплату частини майна громадянину ОСОБА_1 .

Також, відповідач зазначає, що позовні вимоги позивача базуються виключно на вимогах пунктів 5 та 8 ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який був прийнятий 06.02.2018 та набрав чинності 17.06.2018, а позивач вийшов зі складу учасників 23.05.2016.

30.09.2019 позивачем у справі - ОСОБА_1 надано відповідь на відзив від 30.09.2019 № б/н, в якій останній проти доводів відповідача заперечує та посилаючись на правову позицію Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 925/1165/14 зазначає, що за наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Таким чином, вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, який виходить із цього товариства, має визначатися із дійсної (ринкової) вартості об`єкта оцінки, з урахуванням всього майна товариства.

У судове засідання 01.10.2019 прибули представники сторін.

Ухвалою суду від 01.10.2019 з ініціативи суду продовжено підготовче провадження на 30 днів включно до 09.12.2019, повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи в підготовчому провадженні на 05.11.2019.

Після судового засідання 01.10.2019 позивачем до канцелярії суду подані додаткові докази, а саме: звернення до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса про проведення судової економічної експертизи та товарознавчої експертизи, докази сплати витрат, пов`язаних з проведенням експертиз, на загальну суму 127 021 грн. 44 коп. та довідка АТ КБ "Приватбанк" про повернення Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз 31 248 грн. 00 коп. у зв`язку з неможливістю проведення експертизи, сплачених ОСОБА_1 . в межах справи № 913/425/17.

Крім того, 01.10.2019 позивачем подано клопотання про витребування в Господарському суді Луганської області матеріалів справи № 913/402/18.

25.10.2019 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначив на помилкове посилання позивача на правову позицію Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 925/1165/14. Позивач не врахував, що п. 11.2 Статуту ТОВ "Черкаситехномаш" передбачена при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю виплата вартості частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди. Тобто, положення Статуту ТОВ "Черкаситехномаш" не конкретизують порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати у відмінності від положень ч. 4 п. 5 Статуту ТОВ "Старобільське управління механізації", який діяв на момент виходу з товариства громадянина ОСОБА_1 .

Крім того, у відповіді на відзив позивач посилається на судове рішення від 16.04.2008 у справі № 2-638/2008, у якому йдеться про майно, яке не має ніякого відношення до майна, частина вартості якого підлягає виплаті позивачу.

30.10.2019 позивачем надана відповідь на заперечення на відповідь на відзив відповідача.

У судове засідання 05.11.2019 прибули представники сторін.

Відповідачем у судовому засіданні 05.11.2019 заявлено усне клопотання про виклик у судове засідання експерта Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Жукова В.І., оскільки під час ознайомлення з матеріалами справи № 913/495/19 виникли питання, що потребують роз`яснення, а саме: у висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 28.01.2019 № 5613 з`явились об`єкти нерухомого майна, які не входили до переліку майна, які мали проходити експертизу, а також у висновку не має початкових даних по деяких об`єктах, які досліджувались.

Позивач проти заявленого клопотання заперечив, оскільки відповідачем не наведені об`єкти, яки виникли у висновку.

Відповідачем зазначено, що відповідна експертиза проводилась в межах справи № 913/402/18. Ухвалою суду визначено про проведення експертизи майна, що знаходиться на балансі товариства. На виконання ухвали відповідачем для проведення експертизи був наданий перелік нерухомого майна, яке знаходиться на балансі ТОВ "Старобільське управління механізації". Проте, у висновку експерта зазначений об`єкт нерухомості - будівля котельної, частина якої належить на праві власності ТОВ "Луганськобленерго", що підтверджується наданими до відзиву відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Оскільки відповідач володіє лише частиною котельної, тому у висновку невірно вказана площа об`єкта, що мала значення для визначення розміру ринкової вартості об`єкта нерухомості.

Крім того, у висновку з`явились додаткові об`єкти, які не входили до переліку майна, що знаходиться на балансі відповідача, а саме: - ворота № 1 та ворота № 2. Таких об`єктів нерухомості на балансі товариства немає.

Позивачем зазначено, що експертиза в межах справи № 913/402/18 проводилась станом на дату виходу ОСОБА_1 із складу учасників ТОВ "Старобільське управління механізації", тобто на 23.05.2016. Як вбачається із наданої відповідачем інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, то право власності на об`єкт нерухомості - котельню зареєстровано за ТОВ "Луганськобленерго" лише 18.04.2017.

Що стосується об`єктів - ворота № 1 та ворота № 2 позивач зазначив, що на замовлення позивача КП "Старобільське районне бюро технічної інвентаризації" було виготовлено технічний паспорт за адресою: Луганська область, Старобільський район, село Чмирівка, вул. Східна, 2, в якому зазначено об`єкти нерухомості - ворота № 1, ворота № 2 та залізобетонна огорожа. Виготовлений технічний паспорт надавався експерту для проведення експертизи.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.01.2019 судовим експертом Жуковим В.І. на виконання вимог ухвали Господарського суду Луганської області від 13.11.2018 у справі № 913/402/18 складено висновок № 5613 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи. На клопотання експерта про надання документації БТІ щодо об`єктів оцінки була надана відповідна документації.

Вказаний висновок експерта від 28.01.2019 № 5613 складений кваліфікованим судовим експертом з правом проведення експертиз за спеціальностями: 10.6 "Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів", 10.7 "Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками", 10.10 "Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд", якого було попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст. 384 Кримінального кодексу України та за відмову експерта від виконання покладених на нього обов`язків за ст. 385 Кримінального кодексу України.

Таким чином, зазначений висновок, який складено кваліфікованим судовим експертом відповідно до вимог законодавства, з урахуванням наданих судом документів, є повним, вичерпним та обґрунтованим, що в свою чергу спростовує доводи відповідача про наявність сумнівів в обґрунтованості висновків даної експертизи.

Ухвалою суду від 05.11.2019 у задоволенні клопотання про виклик у судове засідання експерта Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Жукова В.І. відмовлено.

Позивач користуючись правами закріпленими у ст. 42 ГПК України звернувся до Господарського суду Луганської області з заявою від 24.09.2019 про видачу висновку експертизи від 12.04.2019 № 5616, що знаходиться в матеріалах справи № 913/402/18. На вказане звернення надано відповідь від 25.09.2019, в якій суд зазначив, що Господарським процесуальним кодексом України та правилами ведення діловодства не передбачено видачу документів, які пройшли реєстрацію в автоматизованій системі документообігу суду та знаходяться в матеріалах справи, а також зазначено про можливість ознайомлення з матеріалами справи та зняття копії з необхідних документів.

У зв`язку з відмовою у видачі висновку від 12.04.2019 № 5616 позивач звернувся з клопотанням про витребування матеріалів справи № 913/402/18.

Оскільки даний висновок було використано експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса під час проведення судової економічної експертизи, за результатами якої складено висновок від 08.08.2019 № 16476, тому висновок судового експерта від 12.04.2019 № 5616 не підлягає дослідженню.

Ухвалою суду від 05.11.2019 відповідне клопотання позивача залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 05.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.11.2019.

У судове засідання 19.11.2019 прибули представники сторін.

Розглянувши матеріали справи судом встановлене наступне.

Позивач, будучи учасником та маючи частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації" (ТОВ "СУМ") 30,5%, у 2016 році виявив бажання добровільно вийти зі складу учасників ТОВ "СУМ", про що направив відповідачу нотаріально засвідчену заяву про вихід зі складу учасників товариства від 13.05.2016 (том № 1, аркуш справи 24).

Як зазначає позивач, нотаріально засвідчену заяву про вихід зі складу учасників товариства відповідачем отримано 23.05.2016, що також не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних справ" вихід зі складу учасників товариства не пов`язується не з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв`язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв`язку.

Таким чином, датою виходу позивача зі складу учасників ТОВ "СУМ" є 23.05.2016.

16.12.2016 відбулися загальні збори учасників ТОВ "СУМ", якими було задоволено заяву позивача про вихід зі складу учасників ТОВ "СУМ" (том № 1, аркуші справи 25-26). Дане рішення оформлене протоколом № 3.

20.06.2017 та 22.12.2017 відповідач виплатив позивачу суму в розмірі 138 916,52 грн. Дане рішення оформлено протоколом № 5 від 19.05.2017 (том № 1, аркуші справи 210-211).

У березні 2017 року позивач разом з іншими учасниками, які вийшли з ТОВ "СУМ", звернулися до суду з позовом до ТОВ "СУМ" про виплату дійсної (ринкової) вартості майна товариства.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 24.04.2017 у справі № 913/220/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено, тому що на момент звернення до суду щодо позивачів з боку відповідача не було порушено право на отримання відповідної виплати, оскільки з моменту виходу жодного з позивачів як на момент звернення з позовом, так і на момент винесення рішення не пройшло 12 місяців з дати виходу, тобто звернулися до суду до закінчення 12 місячного терміну проведення розрахунків, що передбачений ст. 148 Цивільного кодексу України та ст. 54 Закону України "Про господарські товариства".

03.09.2018 позивач подав позовну заяву до Господарського суду Луганської області про виплату дійсної (ринкової) вартості частини майна товариства ТОВ "СУМ".

В межах справи № 913/402/18 позивачем було заявлено клопотання про проведення незалежної експертизи, яку просив доручити Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою від 13.11.2018 у справі № 913/402/18 клопотання позивача було задоволено.

12.02.2019 на адресу Господарського суду Луганської області від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок № 5613 (складений 28.01.2019) за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи щодо ринкової вартості нерухомого майна (будівлі та споруди) ТОВ "Старобільське управління механізації" (том № 1, аркуші справи 30-37); повідомлення про неможливість надання висновку судово-товарознавчої експертизи (том № 1, аркуш справи 38); повідомлення про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи (том № 1, аркуш справи 39).

22.04.2019 на адресу Господарського суду Луганської області від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 913/402/18 разом з висновком № 5616 (складеним 12.04.2019) за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи щодо ринкової вартості транспортних засобів ТОВ "Старобільське управління механізації".

Оскільки Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз не в змозі здійснити судову-товарознавчу та судову-економічну експертизу, позивач надав суду клопотання про проведення вищевказаних експертиз в Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Ухвалою від 15.05.2019 у справі № 913/402/18 у задоволенні клопотання позивача про призначення судової комплексної товарознавчої, економічної експертизи відмовлено через закінчення строків підготовчого провадження.

У зв`язку з обставинами позивач надав суду заяву про залишення позову без розгляду.

Ухвалою суду від 20.05.2019 у справі № 913/402/18 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Враховуючи невирішений та наявний спір між сторонами ОСОБА_1 (позивач по справі) звернувся до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса з заявами про проведення товарознавчої експертизи та судово-економічної експертизи, які зареєстровані в установі відповідно 30.05.2019 та 25.07.2019 (том № 2, аркуші справи 27-28).

За результатами проведених експертиз позивачу було надано висновок експертів за результатами комплексної товарознавчої та автотоварознавчої експертизи № 12152/12722-12750 від 22.07.2019, а також висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 16476 від 08.08.2019 (том № 1, аркуші справи 88-138).

В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста, дані про ринкову вартість майна ТОВ "Старобільське управління механізації" станом на 23.05.2016 наведені у висновку експертизи № 16476 від 08.08.2019, що вартість майна підприємства, пропорційна частці учасника ОСОБА_1 в розмірі 30,52%, складає 2087514,99 грн. без урахування ПДВ, оскільки відповідно до норм Податкового кодексу України, виплата учаснику вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, грошовими коштами не зумовлює жодних ПДВ - наслідків, оскільки не є постачанням.

Заслухавши доводи та пояснення позивача, його представника та відповідача, дослідивши наявні у справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно розділу 1 Статуту (в редакції, затвердженій загальними зборами за рішенням від 24.04.2013) товариство створюється як корпоративне підприємство за рішенням учасників, у зв`язку з реорганізацією шляхом перетворення Відкритого акціонерного товариства "Старобільське управління механізації" заснованого 31.03.1994.

Згідно розділу 3 Статуту товариства учасниками товариства є громадяни України та юридичні особи, в тому числі і позивач у справі:

- ОСОБА_1 , сума вкладу 1 210,86 грн., відсоток у статутному капіталі - 30,5243946093;

Розмір вкладу учасника товариства у статутному капіталі дорівнює сумі номінальної вартості загальної кількості акцій, якими учасник товариства володів у статутному капіталі ВАТ "Старобільське управління механізації".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виявив бажання добровільно вийти зі складу учасників товариства, у зв`язку з чим ним було складено нотаріально завірену заяву, яка подана до товариства (том № 1, аркуш справи 24).

Разом з цим, позивачем до товариства було подано заяву про виплату реальної ринкової вартості частини майна товариства, пропорційно відповідної частки, у зв`язку із виходом з товариства.

У п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з товариства, а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.

Згідно з ч. 1 ст. 82 Господарського кодексу України установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.

Відповідно до розділу 5 Статуту товариства участь в товаристві може бути припинена в тому числі і шляхом виходу з товариства.

Згідно п. 4 цього розділу зазначено, що учасник має право вийти з товариства, повідомивши про свій вихід з товариства шляхом надання відповідної заяви. Учасник, який виходить, має право одержати вартість частини майна пропорційну його частці в статутному капіталі товариства. Частина майна товариства, що підлягає виплаті, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату виходу учасника з товариства. Моментом виходу учасника товариства та розрахунку вартості частини майна, належної до виплати учаснику, який виходить, є дата подання ним заяви про вихід відповідній посадовій особі. Учаснику, що вийшов, виплачується належна йому частина прибутку, одержаного товариством у даному році до моменту його виходу. Виплата здійснюється після складання звіту за фінансовий рік, в якому учасник вийшов з товариства, та в термін до 12 місяців з моменту виходу. За домовленістю між учасниками та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена передаванням майна в натурі. Порядок та спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника в статутному капіталі, а також порядок та спосіб її виплати та виплати належної учаснику частини прибутку визначаються та затверджуються на загальних зборах відповідно до діючого законодавства.

Як свідчать матеріали справи, рішенням позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Старобільське управління механізації" за п.п. "б" п. 2 порядку денного зборів була прийнята до відома заява позивача про його вихід з товариства.

Право позивача на вихід зі складу учасників товариства, одержання частини прибутку товариства та отримання вартості належної пропорційної частки чистих активів товариства передбачено ст.ст. 100, 116 Цивільного кодексу України, ст. 88 Господарського кодексу України та ст. 10 Закону України "Про господарські товариства".

Згідно з ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України, чинною на час подання позивачем заяви про вихід з товариства, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 148 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Спори, що виникають у зв`язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

За приписами ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

За змістом ч. 1 ст. 66 та ст. 139 Господарського кодексу України майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне значення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або використовуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

У пункті 4.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" роз`яснено, що вартість частини майна товариства, що належить до виплати учаснику, який вийшов з товариства, повинна визначатися виходячи з вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов`язань товариства.

Враховуючи невирішений та наявний спір між сторонами ОСОБА_1 (позивач по справі) звернувся до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса з заявами про проведення товарознавчої експертизи та судово-економічної експертизи, які зареєстровані в установі відповідно 30.05.2019 та 25.07.2019.

За результатами проведених експертиз позивачу було надано висновок експертів за результатами комплексної товарознавчої та автотоварознавчої експертизи № 12152/12722-12750 від 22.07.2019, а також висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 16476 від 08.08.2019 (том № 1, аркуші справи 88-138).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 16476, складеного 08.08.2019, встановлено, що в обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста, при умові, у разі, якщо дані про ринкову вартість майна ТОВ "Старобільське управління механізації" станом на 23.05.2016, наведені у висновках експертиз № 5613 від 28.01.2019, № 5616 від 12.04.2019 (без урахування вартості майна: автомобілю ЗІЛ державний номерний знак НОМЕР_2 , автомобілю МАЗ 500 державний номерний знак НОМЕР_3 , автомобілю МАЗ 500 державний номерний знак НОМЕР_4 , автомобілю МАЗ 5334 державний номерний знак НОМЕР_8, автомобілю МАЗ 5334 державний номерний знак НОМЕР_6 ) та № 12152/12722-12750 від 22.07.2019 - зазначені без урахування ПДВ, вартість майна підприємства, пропорційна частці учасника ОСОБА_1 в розмірі 30,52%, складає 2 087 514,99 грн.

Позивач на підставі висновку експертів та з урахуванням здійснених відповідачем виплат 20.06.2017 та 22.12.2017 на суму в розмірі 138 916,52 грн., просить суд стягнути з відповідача 1 948 598,47 грн.

Згідно п. 4.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" учасник ТОВ або ТДВ має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а отже, господарським судом має бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (виключений) з ТОВ або ТДВ, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості необоротних та оборотних активів товариства та його зобов`язань для обчислення вартості майна, що належить до сплати такому учаснику.

За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами. До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.04.2018 у справі № 925/1165/14 та Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.08.2019 у справі № 924/147/16.

За змістом ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Заперечення відповідача у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив судом не приймаються, як такі, що спростовуються матеріалами справи та нормами чинного законодавства.

Посилання відповідача на умови виплати частки при виході учасника із товариства, які викладені у Статуті, не спростовує те, що позивач має право на розрахунок вартості своєї частки саме на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується в товаристві.

Суд також звертає увагу, що зазначений висновок, який складено кваліфікованим судовим експертом відповідно до вимог законодавства, з урахуванням наданих судом документів, є повним, вичерпним та обґрунтованим, що в свою чергу спростовує доводи відповідача про наявність сумнівів в обґрунтованості висновків даної експертизи.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що відповідачем порушені права позивача, як учасника товариства на виплату ринкової вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, і приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність заявленого позову і вважає, що він підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивачем зроблено попередній розрахунок суми судових витрат, а саме: судовий збір 29 228,98 гривень; витрати, пов`язані з проведенням експертиз, в сумі 95 773,44 гривень; витрати, пов`язані з виготовленням технічного паспорту, в сумі 21 000,00 гривень.

Згідно з ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з проведенням експертиз, в сумі 95 773,44 гривень підтверджуються матеріалами справи, заявлені обґрунтовано та підлягають стягненню з відповідача.

Стосовно витрат, пов`язаних з виготовленням технічного паспорту, в сумі 21 000,00 гривень, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України вони не відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З огляду на викладене вище, витрати, пов`язані з виготовленням технічного паспорту, в сумі 21 000,00 гривень залишаються без задоволення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 29 228 грн. 98 коп. покладається на відповідача.

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації" про стягнення 1 948 598 грн. 47 коп. задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації", Луганська область, м. Старобільськ, село Чмирівка, вул. Східна, 2, ідентифікаційний код 01351807 на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 вартість майна товариства, пропорційної частці учасника в статутному капіталі ТОВ "Старобільське управління механізації", в розмірі 1 948 598 грн. 47 коп., судовий збір в сумі 29 228 грн. 98 коп., судові витрати, пов`язані з проведенням експертиз, в сумі 95 773 грн. 44 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

4.Повний текст рішення складено і підписано - 25.11.2019 .

Суддя А.В. Секірський