Рішення

від 13.11.2019 по справі 916/1626/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1626/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Ловга І.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Мельников Д.О. (приймав участь у судовому засіданні в режимі відео конференції);

від відповідача: Чижов В.А. адвокат;

від третьої особи: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства "Спецагролізинг" до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Біляївська сільгоспхімія" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерства аграрної політики та продовольства України про стягнення 2454711,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Спецагролізинг" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Біляївська сільгоспхімія" 2454711,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Державне підприємство "Спецагролізинг" посилається на неналежне виконання Товариством з додатковою відповідальністю "Біляївська сільгоспхімія" умов укладеного договору відповідального зберігання №1 від 08.08.2014р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.07.2019р. було відкрито провадження у справі №916/1626/19, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство аграрної політики України та призначено підготовче засідання на 20.08.2019р. о 11:00.

24.07.2019р. за вх.суду№2-3505/19 Державне підприємство "Спецагролізинг" звернулося до суду з клопотанням про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

У підготовчому засіданні від 20.08.2019р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 10.09.2019р. о 10:30, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.08.2019р. викликано учасників справи у підготовче засідання відкладене на 10.09.2019р. о 10:30.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.08.2019р. задоволено клопотання Державне підприємство "Спецагролізинг" та призначено справу до розгляду в судових засіданнях в режимі відео конференції.

27.08.2019р. за вх.суду№17046/19 Державне підприємство "Спецагролізинг" надало до суду письмові пояснення.

27.08.2019р. за вх.суду№2-4004/19 Державне підприємство "Спецагролізинг" звернулося з заявою про забезпечення позову.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 27.08.2019 р. №394, приймаючи до уваги перебування судді Степанової Л.В. з 07.08.2019р. по 06.09.2019р. у відпустці та надходження заяви про забезпечення позову (вх.№ 2-4004/19 від 27.08.2019р.) у справі № 916/1626/19, з метою дотримання строків, визначених ст.140 ГПК України, було призначено повторний автоматичний розподіл відповідної заяви, за результатами проведення якого дану заяву по справі № 916/1626/19 було передано на розгляд судді Мостепаненко Ю.І.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.08.2019р. (суддя Мостепаненко Ю.І.) у задоволенні заяви Державного підприємства "Спецагролізинг" про забезпечення позову відмовлено.

В підготовчому засіданні від 10.09.2019р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 08.10.2019р. о 11:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.09.2019р. викликано учасників справи у підготовче засідання відкладене на 08.10.2019р. о 11:00.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.09.2019р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

В підготовчому засіданні від 08.10.2019р. було оголошено перерву на 15.10.2019р. о 10:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.10.2019р. викликано учасників справи у підготовче засідання відкладене на 16.10.2019р. о 10:00.

В підготовчому засіданні від 16.10.2019р. було оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.10.2019р. закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 29.10.2019р. о 12:30.

В судовому засіданні від 29.10.2019р. було оголошено перерву на 13.11.2019р. о 10:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2019р. викликано учасників справи у судове засідання на 13.11.2019р. о 10:00.

13.11.2019р. за вх.суду№23470/19 позивач звернувся до суду з заявою в якій просить розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

13.11.2019р. відповідач звернувся до суду з клопотанням про продовження підготовчого провадження (вх.суду№2-5546/19), клопотанням про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмежено відповідальністю ДПЗКУ-МТС (за вх.суду№2-5549), клопотанням про витребування у позивача доказів (вх.суду№2-5548/19), клопотанням про витребування у Господарського суду м. Києва матеріалів господарської справи №910/273/14 (вх.суду№2-5547/19).

Суд, розглянувши у судовому засіданні клопотання відповідача, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд: оголошує склад суду, а також прізвища секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з`ясовує наявність підстав для відводів; з`ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення; вирішує заяви та клопотання учасників справи; направляє судові доручення; встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення; встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; з`ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат; вирішує питання про колегіальний розгляд справи; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що клопотання учасниками справи надаються під час підготовчого провадження.

Як було зазначено вище, ухвалою суду від 16.10.2019р. було закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні клопотань, що подані з порушенням строків встановлених для їх подання.

13.11.2019р. за вх.суду№23473/19 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву.

Вказаний відзив судом до уваги не приймається з наступних підстав.

Відповідно до ч.8 ст.165 Господарського процесуального кодексу України Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про відкриття провадження від 22.07.2019р., яка була надіслана відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, була повернута до суду з відміткою пошти інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення . Однак представник відповідача, а саме керівник підприємства був присутній у підготовчому засіданні 08.10.2019р., тобто з 08.10.2019р. відповідач знав про наявність даної судової справи, але відзив поданий лише 13.11.2019р.

Згідно ч.9. ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відзив поданий відповідачем з порушенням строку для його подання, суд не приймає вказаний відзив до уваги та вирішує справи за наявними матеріалами.

В судовому засіданні від 13.11.2019р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/1626/19.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

08.08.2014р. між Державним підприємством "Спецагролізинг" (позивач, Поклажодавець) та Товариством з додатковою відповідальністю "Біляївська сільгоспхімія" (відповідач, Зберігач) було укладено договір відповідального зберігання №1 (далі договір) відповідно до умов якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання техніку у кількості, визначеною актами приймання - передачі у додатках до договору, які є невід`ємними частинами договору (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2. договору майно буде знаходитися на зберіганні за адресою: Одеська область, Біляївський район, м. Біляївка, автодорога Кар`єр пісчаний (Біляївка роздільна) 3км. буд.2.

Умовами пп.2.1.2. - 2.1.4. п.2.1. договору сторони встановили, що Зберігач зобов`язаний зберігати майно з дотриманням всіх необхідних умов (протипожежна безпека, забезпечення цілісності майна та інше), які забезпечують збереження майна Поклажодавця. Нести відповідальність в обсязі вартості переданого Зберігачеві на зберігання майна за втрату (нестачу) або пошкодження майна Поклажодавця у відповідності з цим договором та законодавством з моменту одержання цого майна та до моменту його повернення Поклажодавцю. Повернути майно Поклажодавцеві за першою вимогою останнього у такому технічному стані, у якому було прийняте на зберігання та зафіксованого в акті технічного стану майна, передбаченого п.1.2. договору.

Згідно п.2.2. договору якщо при прийманні Зберігачем майна, що передається Поклажодавцем на зберігання, в цьому майні виявляється пошкодження або недоліки, котрі можуть бути виявлені при поверхневому огляді, Зберігач зобов`язаний скласти акт огляду за участі Поклажодавця. Якщо Зберігач своєчасно не повідомить про цей факт Поклажодавця, він несе відповідальність за збитки, спричинені Поклажодавцеві.

Як вказує позивач, на виконання умов договору відповідачу на зберігання було передано п`ять зернозбиральних комбайнів КЗС-812СХ 2010 року випуску, які на момент передачі комплектними та перебували у робочому стані, що підтверджується змістом двосторонніх документів про передачу майна на зберігання. Відсутність будь-яких зауважень відповідача щодо стану майна вбачається зі змісту двостороннього акту про прийняття майна на зберігання. Протягом строку дії договору відповідач жодного разу не звертався до позивача з приводу недоліків майна, що ними зберігалось на підставі укладеного договору, не повідомляв про надзвичайні події або протиправні дії третіх осіб щодо майна. 10.10.2018р., в ході перевірки стану зберігання майна, яка відбулась за згодою відповідача за місцем зберігання в м. Біляївка Одеської області виявлено некомплектність комбайнів і їх непридатність до використання за призначенням фактично розукомплектація і знищення державного майна посадовими особами відповідача або за їх безпосередньої участі. Представники відповідача відмовились від складання та підписання акта за наслідками перевірки стану зберігання майна після виявлення ознак розукомплектуваного майна, відсутності комплектуючих майна.

Позивач зазначає, що з метою встановлення розміру завданої неналежним виконання умов договору шкоди позивач звернувся до експерта для складання висновку експерта про розмір шкоди. Згідно з висновком експерта Харківського НДІ судових експертиз ім. Бокаріуса вартість відновлювального ремонту комбайна зернозбирального КЗС-812СХ, 2010 року випуску, заводський номер 261, що належить ДП Спецагролізинг і зберігається ТДВ Біляївська сільгоспхімія складає 2454711,00грн. Згідно з висновком експерта Харківського НДІ судових експертиз ім. Бокаріуса вартість відновлювального ремонту комбайна зернозбирального КЗС-812СХ, 2010 року випуску, заводський номер 343, що належить ДП Спецагролізинг і зберігається ТДВ Біляївська сільгоспхімія складає 2396124,00грн. Згідно з проведеною дефектовкою та складеним за участю інспектора ДП Держпродспоживслужба , ГУ Держспоживслужби в Одеській області І.В. Вовченка ні підставі акту №2 обстеження техніки від 10.10.2018р. та висновком експерта Харківського НДІ судових експертиз ім. Бокаріуса вартість відновлювального ремонту комбайна зернозбирального КЗС-812СХ, 2010 року випуску, що належить ДП Спецагролізинг та зберігається у ТДВ Біляївська сільгоспхімія , складає 2332600,00 грн. Згідно з проведеною дефектовкою та складеним за участю інспектора ДП Держпродспоживслужба , ГУ Держспоживслужби в Одеській області І.В. Вовченка на підставі акту №3 обстеження техніки від 10.10.2018р. та висновком експерта Харківського НДІ судових експертиз ім. Бокаріуса вартість відновлювального ремонту комбайна зернозбирального КЗС-812СХ, 2010 року випуску, заводський номер 338, що належить ДП Спецагролізинг та зберігається ТДВ Біляївська сільгоспхімія , складає 2290267,00грн. Згідно з проведеною дефектовкою та складеним за участю інспектора ДП Держпродспоживслужба , ГУ Держспоживслужби в Одеській області І.В. Вовченка на підставі акту №5 обстеження техніки від 10.10.2018р. та висновком експерта Харківського НДІ судових експертиз ім. Бокаріуса вартість відновлювального ремонту комбайна зернозбирального КЗС-812СХ, 2010 року випуску, заводський номер 275, що належить ДП Спецагролізинг та зберігається у ТДВ Біляївська сільгоспхімія , складає 2419148,00грн.

Позивач стверджує, що загальний розмір завданих ДП Спецагролізинг збитків від неналежного виконання відповідачем умов договору складає 11892850,00грн. Однак, зважаючи на диспозитивність судочинства та фінансовий стан ДП Спецагролізинг , позивач обмежує свої вимоги позовною вимогою і стягнення збитків, пов`язаних з неналежним зберіганням відповідачем комбайну зернозбирального КЗС-812СХ, 2010 року випуску, заводський номер 261 у сумі 2454711,00грн.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 175 Господарського процесуального кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 938 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Згідно ст. 943 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний виконувати свої обов`язки за договором зберігання особисто.

Судом встановлено, що 08.08.2014р. між позивачем та відповідачем було укладено договір відповідального зберігання №1, відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає на відповідальне зберігання техніку у кількості, визначеною актами приймання - передачі у додатках до договору, які є невід`ємними частинами договору.

Згідно підписаного обома сторонами акту приймання - передачі від 08.08.2019р. (додаток №1 до договору) позивач передав відповідачу комбайни КЗС -812СХ у кількості 33 штуки. Як вбачається зі змісту акту Зберігач не має жодних претензій до Поклажодавця стосовно якісних та кількісних характеристик майна, що передається на відповідальне зберігання. Крім того в акті зазначено, що даний акт є невід`ємною частиною договору відповідального зберігання №1 від 08.08.2014р.

Умовами п.2.2. договору сторони передбачили, що якщо при прийманні Зберігачем майна, що передається Поклажодавцем на зберігання, в цьому майні виявляється пошкодження або недоліки, котрі можуть бути виявлені при поверхневому огляді, Зберігач зобов`язаний скласти акт огляду за участі Поклажодавця. Якщо Зберігач своєчасно не повідомить про цей факт Поклажодавця, він несе відповідальність за збитки, спричинені Поклажодавцеві.

Як вбачається зі змісту акту приймання - передачі від 08.08.2014р. Зберігач не має жодних претензій до Поклажодавця стосовно якісних та кількісних характеристик майна, що передається на відповідальне зберігання.

Тобто відповідач прийняв від позивача техніку у належному стані без будь яких зауважень.

Умовами пп.2.1.2. - 2.1.4. п.2.1. договору сторони встановили, що Зберігач зобов`язаний зберігати майно з дотриманням всіх необхідних умов (протипожежна безпека, забезпечення цілісності майна та інше), які забезпечують збереження майна Поклажодавця. Нести відповідальність в обсязі вартості переданого Зберігачеві на зберігання майна за втрату (нестачу) або пошкодження майна Поклажодавця у відповідності з цим договором та законодавством з моменту одержання цого майна та до моменту його повернення Поклажодавцю. Повернути майно Поклажодавцеві за першою вимогою останнього у такому технічному стані, у якому було прийняте на зберігання та зафіксованого в акті технічного стану майна, передбаченого п.1.2. договору.

Статтею 949 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, актами обстеження техніки №1 від 11.10.2018р., №2 від 10.10.2018р., №3 від 10.10.2018р., №4 від 11.10.2018р., №5 від 11.10.2018р. (копії містяться в матеріалах справи), складених за участю представників позивача, інспектора ДП Держпродспоживслужба та представника ТОВ Інтехагросервіс (на підставі договору про надання послуг №92/09 від 20.09.2018р. з дефектування зернозбиральних комбайнів КЗС-812СХ), встановлено відсутність вузлів, агрегатів та деталей на комбайнах, які були передані позивачем відповідачу на відповідальне зберігання.

Будь яких доказів незгоди відповідача з даними актами матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Статтею 951 Цивільного кодексу України встановлено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

З метою встановлення розміру завданої позивачу шкоди позивач звернувся до експерта для складання висновку експерта про розмір шкоди. Згідно з висновком експерта Харківського НДІ судових експертиз ім. Бокаріуса вартість відновлювального ремонту комбайна зернозбирального КЗС-812СХ, 2010 року випуску, заводський номер 261, що належить ДП Спецагролізинг і зберігається ТДВ Біляївська сільгоспхімія складає 2454711,00грн. Згідно з висновком експерта Харківського НДІ судових експертиз ім. Бокаріуса вартість відновлювального ремонту комбайна зернозбирального КЗС-812СХ, 2010 року випуску, заводський номер 343, що належить ДП Спецагролізинг і зберігається ТДВ Біляївська сільгоспхімія складає 2396124,00грн. Згідно з проведеною дефектовкою та складеним за участю інспектора ДП Держпродспоживслужба , ГУ Держспоживслужби в Одеській області І.В. Вовченка ні підставі акту №2 обстеження техніки від 10.10.2018р. та висновком експерта Харківського НДІ судових експертиз ім. Бокаріуса вартість відновлювального ремонту комбайна зернозбирального КЗС-812СХ, 2010 року випуску, що належить ДП Спецагролізинг та зберігається у ТДВ Біляївська сільгоспхімія , складає 2332600,00 грн. Згідно з проведеною дефектовкою та складеним за участю інспектора ДП Держпродспоживслужба , ГУ Держспоживслужби в Одеській області І.В. Вовченка на підставі акту №3 обстеження техніки від 10.10.2018р. та висновком експерта Харківського НДІ судових експертиз ім. Бокаріуса вартість відновлювального ремонту комбайна зернозбирального КЗС-812СХ, 2010 року випуску, заводський номер 338, що належить ДП Спецагролізинг та зберігається ТДВ Біляївська сільгоспхімія , складає 2290267,00грн. Згідно з проведеною дефектовкою та складеним за участю інспектора ДП Держпродспоживслужба , ГУ Держспоживслужби в Одеській області І.В. Вовченка на підставі акту №5 обстеження техніки від 10.10.2018р. та висновком експерта Харківського НДІ судових експертиз ім. Бокаріуса вартість відновлювального ремонту комбайна зернозбирального КЗС-812СХ, 2010 року випуску, заводський номер 275, що належить ДП Спецагролізинг та зберігається у ТДВ Біляївська сільгоспхімія , складає 2419148,00грн.

Доказів, спростовуючих висновки експертів щодо вартості відновлювального ремонту комбайнів матеріали справи не містять.

Загальний розмір завданих позивачу збитків від неналежного виконання відповідачем умов договору складає 11892850,00грн.

Однак, як вказує позивач, зважаючи на диспозитивність судочинства та фінансовий стан ДП Спецагролізинг , позивач обмежує свої вимоги позовною вимогою і стягнення збитків, пов`язаних з неналежним зберіганням відповідачем комбайну зернозбирального КЗС-812СХ, 2010 року випуску, заводський номер 261 у сумі 2454711,00грн.

В судових засіданнях відповідач проти позовних вимог заперечував щодо виявлених позивачем пошкоджень технікі або недоліків деталей, оскільки майно було прийняте на зберігання у такому стані, яке зафіксоване актами обстеження техніки бо при поверхневому огляді майно залишилося незмінним. Та зазанчав, що Господарським судом міста Києва слухалася справа №910/273/14 про зобов`язання ДП Спецагролізинг вчинити дії щодо приймання від ТОВ ДПЗКУ-МТС зернозбиральних комбайнів КЗС-812СЗ у кількості 120 штук.

Відповідачем не надано належних доказів, спростовуючих позовні вимоги.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Державного підприємства "Спецагролізинг" до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Біляївська сільгоспхімія" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерства аграрної політики та продовольства України про стягнення 2454711,00грн., обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається зокрема у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, судовий збір у сумі 36820,67грн. покладається на відповідача.

Під час розгляду справи позивач просив стягнути з відповідача вартість замовленої позивачем експертизи у сумі 5148,00грн.

Згідно ст. 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Суд звертає увагу позивача не те, що матеріали справи не містять договору з експертною установою про проведення експертизи, виставленого експертною установою рахунку на оплату її вартості та інших доказів, які свідчать про понесення позивачем витрат на проведення експертизи на суму 5148,00грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Спецагролізинг" до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Біляївська сільгоспхімія" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерства аграрної політики та продовольства України про стягнення 2454711,00грн. - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Біляївська сільгоспхімія" (67602, Одеська область, м. Біляївка, Автодорога "Кар`єр Пісчаний - (Біляївка-Роздільна) 3км, 2, код ЄДРПОУ 23873392) на користь Державного підприємства "Спецагролізинг" (01024, м. Київ, вул. Горького, 11, код ЄДРПОУ 37118591) 2454711,00грн. збитків, 36820,67грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 25 листопада 2019р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова