Ухвала

від 25.11.2019 по справі 160/9387/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 листопада 2019 року Справа № 160/9387/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву про самовідвід головуючої судді у справі № 160/9387/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Екосвіт-С до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Екосвіт-С з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- встановити відсутність компетенції (повноважень) у суб`єкта владних повноважень - заступника начальника управління начальником відділу податку на додану вартість (ПДВ) Лівобережного управління Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Мельничук М., на підписання листа № 98740/04-36-53-41 від 27.08.2019 року в інтересах Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Ухвалою суду від 02.10.2019 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 16.10.2019 року.

У судовому засіданні 16.10.2019 року представником позивача Куртою П.П. було заявлено клопотання про надання судом часу для ознайомлення з відзивом відповідача від 15.10.2019 року та надання можливості надати заперечення на відзив, що підтверджується протоколом судового засідання від 16.10.2019 року (а.с. 39-41).

Клопотання представника позивача Курти П.П. було задоволено та оголошено перерву до 21.10.2019 року.

У судовому засіданні 21.10.2019 року, у зв`язку з надходженням письмових пояснень від позивача, представником відповідача було заявлено клопотання про необхідність надання йому часу для ознайомлення з поясненнями позивача. Клопотання представника відповідача було задоволено та оголошено перерву по справі на 28.10.2019 року, що підтверджується протоколом судового засідання від 21.10.2019 року (а.с. 64-65).

На адресу суду 28.10.2019 року надійшли письмові заперечення від представника відповідача, в судовому засіданні представник позивача Курта П.П. зазначив суду, що він не отримав такі заперечення, у зв`язку з чим, представнику позивача в судовому засіданні було надано можливість сфотографувати заперечення та надані відповідачем докази, оголошено перерву по справі до 06.11.2019 року, що підтверджується протоколом судового засідання від 28.10.2019 року (а.с. 86-87).

У судовому засіданні 06.11.2019 року представником Куртою П .П. надано додаткові письмові пояснення та представниками сторін були надані усні пояснення щодо позовних вимог, що підтверджується протоколом судового засідання від 06.11.2019 року (а.с. 96-98).

Наступний розгляд справи був призначений на 10:00 годину 12.11.2019 року.

У судове засідання з`явився представник відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте, 11.11.2019 року засобами електронного зв`язку надав суду письмову заяву про відвід головуючого судді та клопотання про розгляд заяви без його участі.

В обґрунтування своєї заяви, позивач посилаючись на положення ст. ст. 36, 77 КАС України, Конвенцію про захист прав людини, практику Європейського Суду з прав людини, зазначив, що не може погодитися з думкою представника Курти П.П. та вважає дії судді Лозицької І.О. упередженими та такими, що порушують рівність сторін в адміністративній справі. При цьому, позивач зазначає, що у таких справах суд не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За поясненнями позивача, 06.11.2019 року відбулось фактично перше судове засідання, в якому представники обох сторін надали свої пояснення та докази. Водночас, на думку позивача, всупереч приписам КАС України, суд надав відповідачу час для надання додаткових письмових доказів. Тому, посилаючись на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, а також на практику Європейського Суду з прав людини (рішення Білуха проти України від 09.11.2006 року), позивач зазначив, що забезпечення загальної безсторонності та неупередженості судді при розгляді справи, а також забезпечення судом при розгляді справи відсутності сумнівів у сторін у такій неупередженості, є обов`язком суду з метою укріплення довіри суспільства до судової влади; моральна складова суддівської етики, частиною якої є забезпечення процесуальних прав сторін та учасників процесу, вимагає від судді дотримання правил поведінки, які здатні викликати повагу до суду та забезпечити впевненість учасників судового процесу в неупереджених результатах розгляду справи.

Тому, з огляду на викладене, позивач заявив відвід головуючому судді у справі № 160/9387/19 та просив її відвести від розгляду справи.

12 листопада 2019 року було розглянуто заяву позивача про відвід судді в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Екосвіт-С до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії та визнано заяву необґрунтованою.

У зв`язку з чим, було зупинено провадження в адміністративній справі № 160/9387/19 до вирішення питання про відвід головуючого судді та передано адміністративну справу № 160/9387/19, відповідно до ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід судді.

Суддею Єфановою О.В. було розглянуто заяву ТОВ Екосвіт - С про відвід судді Лозицькій І.О. та 12.11.2019 року було винесено ухвалу по справі № 160/9387/19, якою у задоволені заяви про відвід було відмовлено.

У зв`язку з тим, що в період з 13.11.2019р. по 22.11.2019р. суддя Лозицька І .О . знаходилась у основній щорічній відпустці, справа була передана їй лише 25.11.2019 року.

Після отримання справи, 25.11.2019 року провадження у справі поновлено та суддею Лозицькою І.О. подано заяву про самовідвід, в обґрунтування якої зазначено, що позивач вважає, що дії головуючого судді в даній справі є упередженими та такими, що порушують рівність сторін в адміністративній справі. При цьому, позивач зазначає, що у таких справах суд не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин, викладене вбачається з письмової заяви позивача про відвід судді, яка надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 11.11.2019 року.

Отже, з урахуванням того, що позивач має сумніви у неупередженості судді, з метою уникнення в майбутньому сумнівів з боку позивача та його представника у неупередженості та об`єктивності головуючої судді під час розгляду цієї справи та винесення рішення, суддя Лозицька І.О. вважає за необхідне заявити самовідвід.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи на розгляд її справи належним, неупередженим та компетентним судом, що включає в себе право на розгляд справи тим судом, якому довіряють усі особи, які беруть участь у справі. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, право на подання заяви про відвід (самовідвід) судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється".

Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

Рішенням Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі "Білуга проти України" та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі "Ветштайн проти Швейцарії" зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з`їзду суддів України від 22.02.2013р., неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги те, що позивач все одно має сумніви в неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду адміністративної справи № 160/9387/19 та враховуючи, що самовідвід гарантує неупередженість та об`єктивність здійснення правосуддя, а також з метою уникнення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу щодо неупередженості судді Лозицької І.О. та об`єктивного розгляду даної справи, заява про самовідвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицької І.О. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 29, 36, 39, 46, 242-244, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити провадження у адміністративній справі № 160/9387/19.

Задовольнити заяву про самовідвід судді Лозицької І.О. у справі № 160/9387/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Екосвіт-С до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії.

Відвести від розгляду адміністративної справи № 160/9387/19 суддю Лозицьку І.О.

Справу передати для здійснення розподілу між суддями в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.

Суддя І.О. Лозицька