Рішення

від 25.11.2019 по справі 320/6646/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2019 року м. Київ справа № 320/6646/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської Ради, головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департамента Державної архітектурно будівельної інспекції у Київській області Могиленко Павла Андрійовича, про визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач-1), Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської Ради (далі - відповідач-2), в якому просить суд (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності від 8 серпня 2018 р., винесений головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно будівельної інспекції у Київській області Могиленко Павлом Андрійовичем;

- визнати протиправним та скасувати наказу відповідача-2 № 15 від 13 серпня 2018 р. про скасування будівельних паспортів № 23/14 від 26 березня 2014 р., №22/14 від 26 березня 2014 р., №21/14 від 26 березня 2014 р. та №20/14 від 26 березня 2014 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 1 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 22/14 від 26 березня 2014 р., прийняте головним інспектором будівельного нагляду Могиленком П.А.;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 2 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 23/14 від 26 березня 2014 р., прийняте головним інспектором будівельного нагляду Могиленком П.А.;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 3 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 21/14 від 26 березня 2014 р., прийняте головним інспектором будівельного нагляду Могиленком П.А.;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 4 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 20/14 від 26 березня 2014 р., прийняте головним інспектором будівельного нагляду Могиленком П.А.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 8 серпня 2018 р. року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київський області Могиленком Павлом Андрійовичем проведено перевірку управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради та видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено виявлені порушення: згідно ескізних намірів забудови, поданих замовником, та схеми забудови земельної ділянки заплановано будівництво багатоквартирного житлового будинку. У зв`язку з цим інспектор вимагав усунути виявлені порушення в строк до 8 вересня 2018 року. Стверджує, що подані ним ескізні наміри забудови не порушують вимог ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення та п. 1.3, п. 2.3 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-будівельного господарства України № 103 від 5 липня 2011 р. та не може бути підставою для винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Зазначає, що 13 серпня 2018 р. відповідачем-2 винесено наказ № 15 Про скасування будівельних паспортів , яким скасовано видані позивачу будівельні паспорти № 23/14 від 26 березня 2014 р. та № 22/14 від 26 березня 2014 р. Вважає оскаржуваний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Суть спору полягає у тому, що відповідачами стверджується про будівництво позивачем багатоквартирного житлового будинку, тоді як це є зблоковані житлові будинки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

11 лютого 2019 р. до суду надійшла заява від позивача про уточнення позовних вимог (збільшення позовних вимог). У цей же день від позивача надійшла заява про залучення співвідповідача. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2019 р. залучено до участі у справі в якості співвідповідача головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департамента Державної архітектурно будівельної інспекції у Київській області Могиленко Павла Андрійовича (далі - відповідач-3).

4 березня 2019 р. від відповідача-1 надійшов до суду відзив на позовну заяву з урахуванням уточнення позовних вимог, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити у повному обсязі. Стверджує, що у період з 25 липня 2018 р. по 6 серпня 2018 р. відповідачем-1 проведено позапланову перевірку позивача. За результатами перевірки виявлено порушення містобудівного законодавства та прийнято рішення про скасування дії будівельних паспортів, серед іншого: рішення № 1 про скасування дії будівельного паспорту забудови земельної ділянки № 22/14 від 26 березня 2014 р., рішення № 2 про скасування дії будівельного паспорту забудови земельної ділянки № 23/14 від 26 березня 2014 р., рішення № 3 про скасування дії будівельного паспорту забудови земельної ділянки № 21/14 від 26 березня 2014 р., рішення № 4 про скасування дії будівельного паспорту забудови земельної ділянки № 20/14 від 26 березня 2014 р..

Зазначає, що на виконання вимог Припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 8 серпня 2018 р., відповідачем-2 направлено на адресу відповідача-1 копію наказу № 15 від 13 серпня 2018 р. про скасування будівельних паспортів № 23/14 від 26 березня 2014 р., №22/14 від 26 березня 2014 р., №21/14 від 26 березня 2014 р. та №20/14 від 26 березня 2014 р.

1 квітня 2019 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що відповідачем-1 не зазначено головної суті та підстав встановлених порушень, а відповідач-2 зовсім не надав ніяких пояснень щодо прийнятого ним наказу про скасування будівельних паспортів та прийнятих рішень.

4 квітня 2019 р. від відповідача-2 надійшов до суду відзив на позовну заяву та з урахуванням уточнення позовних вимог, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити у повному обсязі. Стверджує, що на виконання припису відповідача-1 від 8 серпня 2018 р. наказом відповідача-2 від 13 серпня 2018 р. №15 було скасовано будівельні паспорти № 23/14 від 26 березня 2014 р., №22/14 від 26 березня 2014 р., №21/14 від 26 березня 2014 р. та №20/14 від 26 березня 2014 р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 23 серпня 2019 р.

23 серпня 2019 р. до суду надійшло клопотання від позивача про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

23 серпня 2019 р. сторони в судове засідання не прибули. Відповідачі належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання, до суду не прибули, про причини неявки суд не повідомили.

Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи здійснено судом без участі представників сторін у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивачу належать на праві власності земельні ділянки під кадастровим номером 3210300000:06:041:0039, площею 0.0198 га., за адресою: АДРЕСА_1 та кадастровим номером 3210300000:06:041:0025, площею 0,1000 га., за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується договором купівлі - продажу, посвідченим приватним нотаріусом Кушнір Н.Б. 03 червня 2013 року за р. № 1509 та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради №77 від 11 березня 2014 року про присвоєння адрес.

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 11 березня 2014 р. № 77 Про деякі питання присвоєння адрес , земельним ділянкам згідно із зведеним кадастровим планом земельної ділянки, що підлягає поділу (кадастровий номер земельної ділянки 3210300000:06:041:0025) присвоєно адреси, а саме:

- земельна ділянка № 1 - АДРЕСА_5;

- земельна ділянка № 2 - АДРЕСА_6;

- земельна ділянка № 3 - АДРЕСА_1.

Для будівництва житлових будинків на кожній земельній ділянці, позивач звернулась до відповідача-2 для отримання дозвільних документів на будівництво зблокованих житлових будинків до 300 кв.м. на кожній земельній ділянці згідно з вимогами, передбаченими ст. 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

26 березня 2014 року відповідачем-2 було видано будівельні паспорти, а саме:

- будівельний паспорт від 26 березня 2014 р. № 23/14 під будівництво зблокованого двоповерхового житлового будинку розміром 5.60х10.00 м. за адресою: АДРЕСА_4;

- будівельний паспорт від 26 березня 2014 р. № 22 під будівництво зблокованого двоповерхового житлового будинку розміром 5.40x10.00 м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач стверджує, що у подальшому відповідно до вимог ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, яка була чинна 2014 року) ним подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідача-1, яке із нез`ясованих причин не було зареєстровано.

Ураховуючи те, що повноваження відповідача-1 було передано до Білоцерківської міської ради, 24 жовтня 2017 року позивачем подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради.

22 листопада 2017 р. відділом Державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради відмовлено в реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

29 листопада 2017 року позивач повторно подав на реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт, але Відділом Державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради призначено позапланову перевірку дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності та достовірності наведених даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт.

20 грудня 2017 року головним спеціалістом Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради винесено Позивачу припис № С-2012/1 про усунення порушень вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності.

27 грудня 2017 р. начальником Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради винесено постанову №А-2712/1 про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та застосовано штрафні санкції.

Судом встановлено, що підставою для винесення припису та постанови відповідачі вважали, що будівельні паспорти видано з порушенням норм Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , так як позивач будує саме багатоквартирний житловий будинок.

Указаний припис та постанову позивачем оскаржено до суду в адміністративній справі №357/917/18. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 р. в адміністративній справі № 357/917/18 задоволено адміністративний позов, а саме:

- визнано протиправним та скасовано припис № С-2012/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20 грудня 2017 р., винесеного Головним спеціалістом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Юрчиком Олександром Володимировичем;

- визнано протиправним та скасовано постанову № А-2712/1 по справі про адміністративне правопорушення від 27 грудня 2017 р., винесену тимчасово виконуючим обов`язків начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Дорогань Володимиром Леонідовичем.

18 квітня 2018 року начальник Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради звернувся з листом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київський області з проханням про проведення перевірки правомірності видачі будівельних паспортів позивачу.

8 серпня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київський області Могиленком Павлом Андрійовичем проведено перевірку управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради та видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено опис виявлених порушень: згідно ескізних намірів забудови, поданих замовником, та схеми забудови земельної ділянки заплановано будівництво багатоквартирного житлового будинку, у зв`язку із чим вимагав усунути виявлені порушення в строк до 8 вересня 2018 року.

9 серпня 2018 р. відповідачем-1 прийнято наступні рішення:

1) рішення № 1 від 9 серпня 2018 р. про скасування дії будівельного паспорту земельної ділянки № 22/14 від 26 березня 2014 р. (у зв`язку з порушенням вимог законодавства у сері містобудівної діяльності, а саме: п. 1.1, п. 1.3, п. 2.3, п. 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 8 липня 2011 р. № 103 та ст.27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності );

2) рішення № 2 від 9 серпня 2018 р. про скасування дії будівельного паспорту земельної ділянки № 23/14 від 26 березня 2014 р. (у зв`язку з порушенням вимог законодавства у сері містобудівної діяльності, а саме: п. 1.1, п. 1.3, п. 2.3, п. 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 8 липня 2011 р. № 103 та ст.27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності );

3) рішення № 3 від 9 серпня 2018 р. про скасування дії будівельного паспорту земельної ділянки № 21/14 від 26 березня 2014 р. (у зв`язку з порушенням вимог законодавства у сері містобудівної діяльності, а саме: п. 1.1, п. 1.3, п. 2.3, п. 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 8 липня 2011 р. № 103 та ст.27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності );

4) рішення № 4 від 9 серпня 2018 р. про скасування дії будівельного паспорту земельної ділянки № 20/14 від 26 березня 2014 р. (у зв`язку з порушенням вимог законодавства у сері містобудівної діяльності, а саме: п. 1.1, п. 1.3, п. 2.3, п. 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 8 липня 2011 р. № 103 та ст.27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

13 серпня 2018 року наказом № 15 відповідач-2 Про скасування будівельних паспортів скасовано будівельні паспорти № 22/14 від 26 березня 2014 р., № 21/14 від 26 березня 2014 р., № 20/14 від 26 березня 2014 р., № 23/14 від 26 березня 2014 р., № 84/16 від 7 грудня 2016 р., № 85/16 від 7 липня 2016 р., № 86/16 від 7 липня 2016 р.

24 вересня 2018 р. позивач звернулася до відповідача-2 із заявою, в якій просить надати наступні письмові пояснення:

- які порушення, виявленні при перевірці Могиленком П.А. , були підставою для скасування виданих позивачу будівельних паспортів № 21/14 від 26 березня 2014 р., № 20/14 від 26 березня 2014 р. та на підставі вимог якого законодавства встановлені такі порушення;

- чи свідомо було допущені такі порушення при видачі позивачу будівельних паспорті, чи це пов`язано зі змінами в законодавстві;

- чому Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської Ради, запевняючи що видані будівельні паспорти на законних підставах, скасували будівельні паспорти.

10 жовтня 2018 р. відповідач-2 листом за № 15/175 повідомив позивача, що з метою виконання припису Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської Ради прийнято рішення про скасування будівельних паспортів № 22/14 від 26 березня 2014 р., № 21/14 від 26 березня 2014 р., № 20/14 від 26 березня 2014 р., № 23/14 від 26 березня 2014 р.

Крім того, листом відповідача-1 від 22 жовтня 2018 р. № 40-204-(90-9)/7113-18 Про розгляд звернення позивача повідомлено, що відповідно до ескізних намірів забудови, поданих замовником - гр. ОСОБА_1 , передбачається будівництво багатоквартирного житлового будинку зблокованого типу. Стверджує, що маючи підстави щодо повернення пакету отриманих документів, у зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам будівельних нормам, стандартів і правил, не визначивши в межах наданих повноважень тип житлового будинку відповідно до додатку Б Терміни та визначення понять ДБН В.2.2-15-2005, у т.ч. відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам п. 1.3. п. 2.3. Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 5 липня 2011 р. № 103, Управлінням видано будівельний паспорт на Будівництво зблокованого двоповерхового житлового будинку розміром 5,6x10,0м за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, пров. Залізничний, 7-Д, № 22/14 від 26 березня 2014 р., чим порушено вимоги п. 1.1, п. 1.3, п. 2.3, п. 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 5 липня 2011 р. № 103, ст. 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Зазначає, що за результатами перевірки складено акт від 8 серпня 2018 р. та видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 8 серпня 2018 р.. Відповідно п. 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 698, якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Таким чином головним інспектором будівельного нагляду було прийнято рішення від 9 серпня 2018 р. № 1 про скасування дії Будівельного паспорта № 22, яке було надіслано на адресу відповідач-2 засобами поштового зв`язку. Враховуючи викладене, вважає, що посадові особи Департаменту діяли виключно на підставах, в межах та у спосіб, визначений чинним законодавством України.

У зв`язку з тим, що позивач вважає дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року № 687-XIV (далі - Закону № 687-XIV) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Частиною 3 ст. 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ (далі - Закон № 3038-VІ) встановлено, що визначені органи архітектурно-будівельного контролю, до яких, зокрема, належать виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VІ державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 41 Закону № 3038-VІ орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами державної статистики, Національної поліції, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами.

Згідно з вимогами п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку № 553 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 14 Порядку № 553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Статтею 29 Закону № 3038-VІ, передбачено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва. Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним.

Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Згідно з вимогами ст. 34 Закону № 3038-VІ замовник має право виконувати будівельні роботи після:

подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про клас наслідків (відповідальності) об`єкта, замовника та підрядників розміщуються на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно з вимогами ст. 36 Закон № 3038-VІ право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо право на будівництво об`єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, а також у разі коригування проектної документації на виконання будівельних робіт в установленому законодавством порядку, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.

Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відомості про скасування права на виконання будівельних робіт вносяться до реєстру.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Відповідно до вимог статті 11 Авторський та технічний нагляди Закону України Про архітектурну діяльність під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

Водночас, п.1 ч. 1 ст. 27 Закону № 3038-VІ визначено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки ( п. 2 ч. 1 ст. 27 Закону № 3038-VІ).

Згідно з вимогами п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 27 Закону № 3038-VІ будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Частиною 2 ст. 27 Закону № 3038-VІ встановлено, що проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 27 Закону № 3038-VІ надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (ч. 4 ст. 27 Закону № 3038-VІ).

Тобто, згідно зі ст. 27 Закону Про регулювання містобудівної діяльності при будівництві будинку площею до 300 кв.м і висотою 1-2 поверхи без урахування мансарди, замовник сам вирішує, потрібно йому розробляти проект, чи ні. Тому, для проведення робіт досить уже тієї документації, яка створена в ході оформлення будівельного паспорта. Відповідно до закону за спрощеною процедурою наявність цього документа дозволяє проводити реконструкцію і будівництво без розробки проекту.

У п. 1.6 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки , затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 5 липня 2011 р. № 103 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 лютого 2013 р. № 66) зазначається, що для об`єктів будівництва, на які надається будівельний паспорт, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

В оскаржуваному приписі, виданому 8 серпня 2018 року зазначено, що позивачем заплановано будівництво багатоквартирного житлового будинку та здійснено посилання на норми, що регламентують порядок видачі будівельного паспорта, затвердженого наказом Міністерства регіонального будівництва № 103 від 5 липня 2011 року, та на статтю 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності без будь-якої конкретизації предмету допущених порушень та їх кореспондування з правовими нормами.

Суд звертає увагу, що листом від 22 жовтня 2018 року № 40-204-(90-9)/7113-18 позивачу надано пояснення про повноваження Департамента архітектурно-будівельної інспекції щодо здійснення перевірок та вказано на нормативно-правові акти щодо будівництва житлових будинків (ДБН В.2.2-15-2005 додаток Б Терміни та визначення понять та п. 1.3, п. 2.3 Порядку № 103), але не зазначено в якій редакції застосовувались ці норми - чи на момент видачі будівельних паспортів, чи на момент перевірки управління містобудування та архітектури.

Суд зазначає, що Порядком № 103 в редакції на час видачі будівельних паспортів (березень 2014 року) пунктом 1.3 передбачено, що параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення . ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень .

Вимогами п. 2.3 Порядку № 103 передбачено, що уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пунктом 2.4 Порядку № 103 передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: - неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; - невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Порядком № 103 в редакції на час перевірки (серпень 2018 року) у п. 1.3 передбачено, що параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2- 15-2005 Житлові будинки. Основні положення . ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій . (Пункт 1.3 розділу І із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 212 від 14 серпня 2018 р.).

Пунктом 2.3 Порядку № 103 передбачено, що уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. (Пункт 2.3 розділу І із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 212 від 14 серпня 2018 р.).

Згідно з вимогами п. 2.4 Порядку № 103 передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: - неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем для виготовлення будівельного паспорта подано неповний пакет документів, визначений п. 2.1 зазначеного Порядку № 103, або що відповідачами встановлено невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації м. Біла Церква, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, видані будівельні паспорти відповідають вимогам ст. 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки , затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 5 липня 2011 р. № 103.

Суд звертає увагу, що наміри забудови та будівництво зблокованих житлових будинків, які позивач планую збудувати, не суперечать вимогам містобудівної документації м. Біла Церква, про що зазначено у будівельних паспортах, а саме Генерального плану міста, розробленого Українським державним інститутом проектування міст Діпромісто , затвердженого рішенням Київської обласної ради народних депутатів від 15 липня 1985 року за № 243 та оновленого генерального плану, затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради від 28 березня 2013 року.

Також, суд звертає увагу, що наміри забудови та будівництво зблокованих житлових будинків, які позивач планую збудувати не суперечать вимогам державних будівельним норм, стандартів і правил. Відповідно до п. 3.19* ДБН (державні будівельні норми. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень 360-92** ( в редакції на дату видачі будівельних паспортів) в розділі садибна забудова п. 3.19* передбачено, що Район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів. Поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови в залежності від розміру ділянок, умов інженерного обладнання, інсоляції будинків та територій, інших нормативних вимог, регіональних традицій .

Пунктом 3.20 розділом ІІІ ДБН 360-92** передбачено, що розрахункову щільність населення територій районів садибної забудови слід приймати відповідно до розміру присадибної ділянки (додаток 3.2). Для досягнення максимального рівня щільності доцільно застосовувати блоковану двоповерхову атріумну або килимову забудову площею ділянки 150-350 м. В інших випадках можливі різні планувальні прийоми компоновки садибної забудови (одно-, дворядна, гніздова та ін.).

Відповідно до вимог ст. 380 Цивільного кодексу України передбачено, що житловим будинком може вважатися тільки призначена для постійного проживання капітальна будівля, споруджена з дотриманням всіх норм і вимог.

ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення" в додатку Б Терміни та визначення поняття передбачено, що зблокований житловий будинок - будинок квартирного типу, що складається з двох і більше квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю.

Згідно з ДБН В.2.2-15-2005 одноквартирний житловий будинок - індивідуальний житловий будинок, що має прибудинкову ділянку.

Суд зазначає, що для класифікації житлових будинків в Україні розроблено Державний класифікатор будівель та споруд, затверджений наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 р. № 507, який призначено для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні.

Пункт 1.2 вказаного наказу передбачено, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд, затвердженого наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 р. № 507:

- код об`єкта 1110 будинки одноквартирні, цей клас включає відокремлені житлові будинки садибного типу (міські, позаміські, сільські), вілли, дачі, будинки для персоналу лісового господарства, літні будинки для тимчасового проживання, садові будинки та інше. Цей клас включає також спарені або зблоковані будинки з окремими квартирами, що мають власний вхід з вулиці.

- код об`єкта 1121 будинки з двома квартирами, цей клас включає відокремлені, спарені або зблоковані будинки з двома квартирами. Цей клас не включає спарені або зблоковані будинки з окремими квартирами, що мають власний вхід з вулиці.

Отже, суд дійшов висновку, що будинок (будинки), який має намір збудувати позивач, підпадає під визначення код об`єкта 1110, оскільки є зблокованим з окремими квартирами, що мають власний вхід з вулиці, та має два поверхи (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів.

Це означає, що твердження відповідачів про приналежність цих будинків до багатоквартирних є помилковим і не відповідає дійсності.

Відповідно до вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Суд вважає, що ст. 8 Конвенції по суті має захищати особу від свавільного втручання суб`єкта владних повноважень у здійснення ним своїх прав.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 8 Конвенції таке втручання має бути передбачено законом і виправдане необхідністю досягнення законної мети чи цілі (рішення Європейського суду від 23 березня 2006 р. у справі Вітело проти Італії (Vitiello c. Italie) скарга №77962/01).

Суд зазначає, що в даному випадку проведена відповідачем перевірка переслідувала законну мету забезпечення суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, однак оскаржуваний припис про усунення порушень вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності від 8 серпня 2018 р. прийнято відповідачем без урахування усіх обставин, здійснене на підставі нього втручання у права позивача було протиправним і порушило принцип правової визначеності, а тому підлягає скасуванню.

Суд також вважає, що наказ відповідача-2 № 15 від 13 серпня 2018 р. про скасування будівельних паспортів № 23/14 від 26 березня 2014 р., №22/14 від 26 березня 2014 р., №21/14 від 26 березня 2014 р. та №20/14 від 26 березня 2014 р., рішення № 1 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 22/14 від 26 березня 2014 р., рішення № 2 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 23/14 від 26 березня 2014 р., рішення № 3 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 21/14 від 26 березня 2014 р. та рішення № 4 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 20/14 від 26 березня 2014 р. з наведених вище мотивів і підстав є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем. Відповідно до вимог ч. 2 цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачі не змогли обґрунтувати законність та правомірність прийнятих ними припису, наказу та рішень, а наведені ними докази та аргументи було спростовано позивачем.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачами протиправно було винесено оскаржувані припис, наказ, та рішення, отже порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачами.

Наведене свідчить, що прийняті припис, наказ та рішення відповідачів були протиправними. Право позивача порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору, то підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно будівельної інспекції у Київській області Могиленко Павла Андрійовича про усунення порушень вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності від 8 серпня 2018 р.

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської Ради № 15 від 13 серпня 2018 р. про скасування будівельних паспортів № 23/14 від 26 березня 2014 р., № 22/14 від 26 березня 2014 р., № 21/14 від 26 березня 2014 р. та № 20/14 від 26 березня 2014 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департамента Державної архітектурно будівельної інспекції у Київській області Могиленко Павла Андрійовича № 1 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 22/14 від 26 березня 2014 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департамента Державної архітектурно будівельної інспекції у Київській області Могиленко Павла Андрійовича № 2 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 23/14 від 26 березня 2014 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департамента Державної архітектурно будівельної інспекції у Київській області Могиленко Павла Андрійовича № 3 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 21/14 від 26 березня 2014 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департамента Державної архітектурно будівельної інспекції у Київській області Могиленко Павла Андрійовича № 4 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 20/14 від 26 березня 2014 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач-1 - Державна архітектурно-будівельна інспекція України, адреса: бул. Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ - 37471912.

Відповідач-2 - Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської Ради, адреса: бул. Олександрівський, 75, прим. 134, м. Біла Церква, Київська область, 09117, код ЄДРПОУ - 25300275.

Відповідач-3 - Головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департамента Державної архітектурно будівельної інспекції у Київській області Могиленко Павло Андрійович, адреса: бул. Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 25 листопада 2019 року.