Ухвала

від 20.11.2019 по справі 290/224/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №290/224/19 Головуючий у 1-й інст. Бабич С. В.

Категорія 39 Доповідач Шевчук А. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,

з участю секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №290/224/19 за позовом ОСОБА_1 до Биківської селищної ради Романівського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2019 року, яке ухвалене під головуванням судді Бабича С.В. у смт Романові,

в с т а н о в и в:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Биківської селищної ради Романівського району Житомирської області. Просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном три місяці з дня набрання рішенням законної сили. Позов обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 . У грудні 2018 року вона випадково виявила державний акт на право власності на земельну ділянку, відповідно до якого її матері належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Биківської селищної ради Романівського району Житомирської області. З метою оформлення своїх спадкових прав на зазначену земельну ділянку вона звернулася до нотаріуса із відповідною заявою, але отримала відмову, оскільки пропустила строк для прийняття спадщини. Вважає, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки про наявність спадкового майна не знала.

Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2019 року визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_5 , терміном три місяці з дня набрання рішенням законної сили. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, із апеляційною скаргою звернулася особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_2 (рідна сестра позивача). Вважає, що рішенням суду порушені її права та інтереси. Вона є спадкоємцем за заповітом. Зазначає, що про існування заповіту на свою користь не знала. Про це їй повідомила сестра ОСОБА_6 , а згодом дублікат заповіту вона отримала у Биківській селищній раді та одразу подала заяву про прийняття спадщини. Зазначає, що позивач не надала суду належних доказів поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини та свідомо приховала інформацію про наявність інших спадкоємців та заповіту.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року за апеляційною скаргою ОСОБА_2 відкрито апеляційне провадження та встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу (а.с.86).

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.367 ЦПК України, суд дійшов висновку, що апеляційне провадження підлягає закриттю з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (частина перша ст.1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частина друга ст.1223 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша ст.1268 ЦК України).

Відповідно до частини третьої ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (зі змісту частини першої ст.1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша ст.1270 ЦК України). Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкодавця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частини третя ст.1272 ЦК України).

Із копії спадкової справи №40/2019, яка Романівською державною нотаріальною конторою почата 20 лютого 2019 року, вбачається, що за життя ОСОБА_5 заповідала все своє майно ОСОБА_2. Заповіт посвідчений 16 червня 1998 року секретарем селищної ради. У матеріалах справи відсутні докази скасування заповіту або визнання його недійсним у судовому порядку (заповіт чинний).

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.11).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №147826 ОСОБА_5 (спадкодавцю) на праві власності належала земельна ділянка площею 2,8059 га, яка розташована на території Биківської селищної ради Романівського району Житомирської області, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами: 1821455300:05:000:0011; 1821455300:06:000:0032, яка увійшла до кола спадкового майна (а.с.12).

Із довідок Биківської селищної ради Романівського району Житомирської області від 19 лютого 2019 року №№387,388 убачається, що ОСОБА_5 постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1. Проживала одна.

Довідками Биківської селищної ради Романівського району Житомирської від 01 березня 2019 року №415 та від 05 березня 2019 року №457 підтверджуються ті обставини, що спадкодавець була зареєстрована в Херсонській області, але на протязі останніх шести місяців до дня смерті проживала в АДРЕСА_1 одна (а.с.15-16).

Отже, на день смерті спадкодавця із нею постійно ніхто не проживав.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними сестрами та доньками померлої.

20 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Романівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. При цьому в заяві зазначила, що інших спадкоємців покійна не мала.

Листом від 20 лютого 2019 року №02-14/101 завідувач Романівської державної нотаріальної контори відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно ОСОБА_5 . При цьому послався на те, що у встановлений законом строк заява про прийняття спадщини нею подана не була та із спадкодавцем постійно разом вона не проживала. Також роз`яснив право звернутися до суду із позовною заявою про продовження строку прийняття спадщини у порядку ч.3 ст.1272 ЦК України.

Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2019 року в даній справі за позовом ОСОБА_1 до Биківської селищної ради Романівського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини надано ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_5 , терміном три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

29 травня 2019 року ОСОБА_1 подала до Романівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті матері.

22 липня 2019 року ОСОБА_2 подала до Романівської державної нотаріальної контори заяву про те, що до 19 липня 2019 року їй не було відомо про існування заповіту. Відмовлятися від спадкового майна вона наміру не має та одночасно направляє заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки вона є єдиним спадкоємцем.

Також 22 липня 2019 року ОСОБА_2 спрямувала компетентним органам заяву з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке складається з земельної ділянки, що розташована на території Биківської селищної радим Романівського району Житомирської області.

Листом від 26 липня 2019 року №505/02-14 завідувач Романівської державної нотаріальної контори відмовив ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно ОСОБА_5 . При цьому послався на те, що у встановлений законом строк заява про прийняття спадщини нею подана не була та із спадкодавцем постійно разом вона не проживала. Також роз`яснив право звернутися до суду із позовною заявою про продовження строку прийняття спадщини у порядку ч.3 ст.1272 ЦК України.

Наразі судового рішення про надання ОСОБА_2 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не існує, що підтвердила представник останньої.

За таких обставин, відсутні належні та допустимі докази, які б доводили прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті матері. Так, на час відкриття спадщини ОСОБА_2 із матір`ю постійно не проживала та впродовж шести місяців після відкриття спадщини вона заяви нотаріусу або уповноваженій посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування про прийняття нею спадщини не подала. ОСОБА_2 пропустила строк для прийняття спадщини. Судового рішення про надання ОСОБА_2 додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті матері не існує. Сам факт існування заповіту без підтвердження обставини прийняття спадщини та за відсутності судового рішення про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не може свідчити про те, що рішенням, на яке подано апеляційну скаргу, вирішувалося питання про права ОСОБА_2 .

Відповідно до п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

За таких обставин, враховуючи, що судовим рішенням питання про права та обов`язки ОСОБА_2 не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст.259,268,п.3ч.1ст.362,ст.ст.367-368,381-384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2019 року в цивільній справі №290/224/19 за позовом ОСОБА_1 до Биківської селищної ради Романівського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді:

Повний текст ухвали складений 25 листопада 2019 року.