Рішення

від 25.11.2019 по справі 500/2112/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2112/19

25 листопада 2019 року м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шатекс-Тер" до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

14.11.2019 до суду поступила від позивача заява від 11.11.2019 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шатекс-Тер" судових витрат на суму 6021 грн., з яких: 1921 грн. зі сплати судового збору та 4100 грн. зі сплати на професійну правничу допомогу.

Відповідно частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення суд здійснив без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як слідує з матеріалів справи, що Тернопільським окружним адміністративним судом розглянуто адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шатекс-Тер" до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови від 20.08.2019 № 008 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", прийнятою першим заступником начальника ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області Богонісом В.В., та 11.11.2019 прийнято рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю (арк. справи 109-112).

Водночас, суд встановив, що при складанні рішення від 11.11.2019 суд не вирішив питання про судові витрати та в ході судового розгляду справи судом, позивачем у відповідності до вимог ч. 7 ст. 139 КАС, було заявлено про подання додаткових доказів щодо судових витрат та протягом п`яти днів після ухвалення рішення подано відповідні докази.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Враховуючи те, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 станом на час розгляду питання про ухвалення додаткового судового рішення не набрало законної сили, суд дійшов висновку, що позивач заявив питання про ухвалення додаткового судового рішення до закінчення строку на виконання судового рішення та з урахуванням вимог ч. 7 ст. 139 КАС.

Згідно з частинами першою та третьою статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частини друга статті 134 КАС).

Відповідно до частини третьої статті 134 КАС для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною четвертою статті 134 КАС для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката визначено у частині п`ятій статті 134 КАС, згідно якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу положень статті 134 КАС слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Водночас, на підтвердження обставин щодо складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, а тому відповідно до статті 242 КАС суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд встановив, що на підтвердження своїх повноважень представник (адвокат) позивача Федірко В.С. до позовної заяви долучив ордер серії ТР № 079818 на надання правової допомоги, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 19.09.2019 (арк. справи 98).

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору ТОВ "Шатекс-Тер" (далі - замовник) доручає, а Федірко Володимир Степанович (далі - виконавець) бере на себе виконання наступних юридичних послуг: представляти інтереси ТОВ "Шатекс-Тер" у Тернопільському окружному адміністративному суді, адміністративних всіх інстанцій, правоохоронних органах, підприємств, установах, організаціях у справі про визнання протиправними рішень і дій Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, які прийняті або будуть прийняті на підставі акта № 117 від 17.12.2018 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів ТОВ "Шатекс-Тер".

Пунктом 4.1 зазначеного договору визначено, що за виконання виконавцем робіт по цьому договору, замовник виплачує виконавцю винагороду згідно з додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до додатку № 1 до зазначеного договору замовник у відповідності до пункту 4.1 цього договору оплачує виконавцю за надання правничої допомоги за цим договором:

1- за підготовку позовної заяви 1500 грн.;

2 - за підготовку відзиву на позов, відповіді на відзив на позов, заперечення на відповідь на відзив на позов або пояснення третіх осіб по 1000 грн.;

3- за підготовку іншого процесуального документа або запита адвоката по 200 грн. за кожний документ;

4 - за участь в кожному судовому засіданні по 1000 грн.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат, в тому числі зі сплати на правничу допомогу останній, окрім зазначеного договору, детального опису виконаних робіт від 11.11.2019 згідно зазначеного договору та акта здачі - приймання виконаних робіт від 11.11.2019 згідно зазначеного договору, надав розрахунок суми судових витрат у справі № 500/2112/19, згідно якого слідує, що ТОВ "Шатекс-Тер":

1. Сплачено судовий збір в сумі 1921 грн.;

2. Сплачено за надання правничої допомоги 4100 грн., з них:

- за підготовку позовної заяви 1500 грн.;

- за підготовку відповіді на відзив на позов ТОВ "Шатекс-Тер" від 25.10.2019 - 1000 грн.;

- за підготовлені адвокатом: клопотання в суд про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від 25.10.2019; клопотання в суд про зупинення провадження у справі від 25.10.2019; клопотання в суд про доручення доказів у справі від 11.11.2019: всього 3 (три) клопотання, вартість послуг по 200 грн. за кожний документ. Всього сплачено 600 грн;

- за участь адвоката в судовому засіданні 11.11.2019 - 1000 грн.

На підтвердження сплати замовником наданих виконавцем послуг позивач надав квитанцію до прибуткового касового ордеру № 17 від 19.09.2019 про сплату ТОВ "Шатекс-Тер" на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 1500 грн. та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 27 від 11.11.2019 про сплату ТОВ "Шатекс-Тер" на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 2600 грн., тобто на загальну суму 4100 грн., що відповідає, зокрема розрахунку суми судових витрат у справі № 500/2112/19.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, за результатами розгляду справи № 200/14113/18-а, ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій викладено правові висновки про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Статтями 9, 77 КАС визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 4100 грн. є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Водночас, суд встановив, що за подання даної позовної заяви майнового характеру позивач сплатив судовий збір в розмірі 1921 грн., про що свідчить квитанція № 90377 від 17.09.2019.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шатекс-Тер" судових витрат на суму 6021 грн., з яких: 1921 грн. зі сплати судового збору та 4100 грн. зі сплати на правничу допомогу підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 134, 241-246, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву позивача від 11.11.2019 про ухвалення додаткового судового рішення, - задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Микулинецька, 20, м. Тернопіль, 46008, код ЄДРПОУ: 40310895) в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шатекс-Тер" (місцезнаходження: вул. Чумацька, 1В, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 33866398) сплачений судовий збір на суму 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. згідно квитанції № 90377 від 17.09.2019 та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4100 (чотири тисячі сто) грн. 00 коп.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.