Постанова

від 20.11.2019 по справі 200/2664/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року справа №200/2664/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., секретар судового засідання Кобець О.А., за участю представників позивача - Трофименко Т.М., Плакса А.В., представника відповідача Помалюк І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» , Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року (повний текст складено 29 липня 2019 року в м. Слов`янськ) у справі № 200/2664/19-а (суддя І інстанції - Чекменьов Г.А.) за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0010191413 від 20 грудня 2018 року, № 0010221413 від 20 грудня 2018 року, № 0010211413 від 20 грудня 2018 року, № 0010201413 від 20 грудня 2018 року, та визнання протиправними та скасування частково податкових повідомлень-рішень № 0019821303 від 14 грудня 2018 року, № 0019831303 від 14 грудня 2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

20 лютого 2019 року Приватне акціонерне товариство «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення № 0010191413 від 20 грудня 2018 року, № 0010221413 від 20 грудня 2018 року, № 0010211413 від 20 грудня 2018 року, № 0010201413 від 20 грудня 2018 року, та визнати протиправними та скасувати частково податкові повідомлення-рішення № 0019821303 від 14 грудня 2018 року, № 0019831303 від 14 грудня 2018 року.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що Головним Управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області було проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» . На підставі Акту перевірки № 1344/05-99-14-13-32737481 від 23.11.2018 року про результати документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.04.2014 року по 30.06.2018 року, на підставі чого були прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення.

Вважає, що висновки, викладені в Акті перевірки від 23.11.2018 року в частині порушень законодавства позивачем не відповідають дійсності, є необґрунтованими й такими, що суперечать чинному законодавству України. Тому податкові повідомлення-рішення за формою Р № 0010191413 від 20.12.2018 р., за формою В4 № 0010211413 від 20.12.2018 р., за формою П № 0010201413 від 20.12.2018 р., за формою Д № 0019821303 від 14.12.2018 р., за формою Д № 0019831303 від 14.12.2018 р. підлягають скасуванню.

Позивач зазначає щодо взаємовідносин ПрАТ «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» з ТОВ «СБМУ «НОВАЦІЯ» , що до перевірки були надані всі необхідні первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій щодо поставки будівельних матеріалів за договором поставки № 10/10 від 10.10.2016 р., були надана видаткова накладна № 15 від 24.05.2017 р., а також ТТН № Р15 від 24.05.2017 р., які підтверджують транспортування товару. Також були надані всі відповідні податкові накладні. До перевірки також було надано договір поставки № 09/04 від 04.09.2017 р., видаткові накладні, надавалися договір оренди автомобіля № 7/06 від 10.12.2015 р., акти наданих послуг № 17 від 31.05.2017 р., №32 від 30.09.2017 р., №16 від 28.02.2018 р.; договір оренди автомобіля № 4/06 від 10.12.2015 р., акти наданих послуг №16 від 31.05.2017 р., №17 від 28.02.2018 р., а також відповідні податкові накладні. Розрахунки за договором №04/06 від 10.12.2015 р. проведено в сумі 5 200 грн., за договором 7/06 від 10.12.2015р. в сумі 4 674 грн.

Щодо взаємовідносин між ПрАТ «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» та ТОВ «СТРОЙЕТАЛОН» до перевірки були надані всі необхідні первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій щодо поставки будівельних матеріалів за договором поставки 06/01 від 01.06.2016 р., видатковими накладними за квітень 2017 р. Розрахунки з контрагентом ТОВ «СТРОЙЕТАЛОН» проводились на загальну суму 4 551 239, 31 грн., в тому числі у вексельній формі у сумі 1 204 300 грн., шляхом взаємозаліку на суму 673 119, 22 грн. Копії виписок банку, акти прийому-передачі цінних паперів від 04.10.2017 р. та 07.12.2017 р., угоди про припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог від 02.10.2017р. та 31.12.2017р. додаються до позову.

Також для перевірки було надано договір № 02/27-17 про надання клінінгових послуг від 27.02.2017 р. та акти наданих послуг № 111 від 28.04.2017 р., № 141 від 21.05.2017 р., податкові накладні. Розрахунки за даним договором проведено шляхом взаємозаліку на суму 65 260, 08 грн. (підстава - угода про припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог від 02.10.2017 р.).

Було надано договір оренди № 128/04-а від 01.06.2016р. на орендне користування складськими приміщеннями за адресою: м. Краматорськ, вул. Восьмиквартирна, 1а, укладеному між Позивачем та ТОВ «СТРОЙЕТАЛОН» .

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «АРДОК» до перевірки були надані всі необхідні первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій щодо поставки будівельних матеріалів за договором поставки № 09/04-17 від 04.09.2017 р. та видаткові накладні, було надано договір оренди № 93/04 нежитлових приміщень від 01.09.2017 р., укладений між позивачем та ТОВ «АРДОК» на оренду складських приміщень за адресою: м. Краматорськ, вул. Восьмиквартирна, 1а.

Розрахунки з контрагентом ТОВ «АРДОК» за ТМЦ проводились у безготівковій та вексельній формі на загальну суму 6 291 285 грн. за період грудень 2017 р., лютий-квітень 2018 р. (період перевірки), всього за період з жовтня по квітень 2018 р. на загальну суму 7 977 794, 40 грн., що підтверджується копіями виписок банку, актами прийому-передачі цінних паперів від 04.10.2017 р. та 07.12.2017 р.

Позивач також зазначив, що висновки акту ґрунтуються на податковій інформації про невелику кількість штатних працівників, відсутність у власності контрагентів нашого товариства матеріальних ресурсів для фактичного проведення господарських операцій, але це не є обґрунтованим, оскільки юридичні особи можуть мати не тільки штатних працівників, а і осіб, які періодично виконують окремий об`єм робіт за цивільно-правовими договорами, а матеріальні засоби, тобто складські приміщення та транспорт можуть мати у орендному користуванні, що також підтверджується доданими до цього позову документами.

Крім того, зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Також зазначає, що податкова інформація, якою скористався відповідач для формування висновків проведеної перевірки, ґрунтуються на даних інформаційних податкових баз. Інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Вважає, що бази даних ДПІ не є належними доказами, чинним законодавством не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

Позивач не повинен нести відповідальність у вигляді невизнання господарською операцією виконаних будівельних робіт на вищевказаному об`єкті та виключення з валових витрат позивача, через те, що ТОВ «ОКВІН-5» не зареєстрував податкову накладну на суму 85 180, 73 грн.

Стосовно податкових повідомлень-рішень за формою Д № 0019821303 від 14.12.2018 року та за формою Д № 0019831303 від 14.12.2018 року позивач з нарахуванням штрафних санкцій не згоден, оскільки через відсутність виплати доходу за березень, квітень та травень 2018 р. за період станом на 30.06.2018 р. (кінцева дата періоду, що перевірявся) у позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого п.127.1 ст. 127 ПК України. Заробітна плата за березень, квітень, травень 2018 р. була виплачена у період липень - серпень 2018 р., відповідно податок з доходу фізичних осіб та військовий збір за березень, квітень, травень 2018 р. було перераховано до бюджету одночасно з виплатою відповідного доходу.

Тому позивач вважає, оскільки відсутній склад правопорушення щодо неперерахування станом на 30.06.2018 р. (кінцева дата періоду, що перевірявся) до бюджету сум податку з доходу фізичних осіб в розмірі 64 595, 03 грн. та військового збору в розмірі 6 586, 79 грн. за березень, квітень, травень 2018 р., то відповідач виніс безпідставні та незаконні податкові повідомлення-рішення щодо застосування штрафних санкцій по податку з фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, у розмірі 32 477, 47 грн. та з військового збору у розмірі 3 166, 42 грн., тому вони підлягають визнанню їх протиправними та підлягають скасуванню.

З наведених підстав позивач просив суд: -визнати протиправними та скасувати повністю повідомлення-рішення Головного Управління ДФС у Донецькій області:

- за формою Р № 0010191413 від 20.12.2018 р. про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 722 468, 00 грн. та штрафними санкціями в розмірі 361 234 грн.;

- за формою Р № 0010221413 від 20.12.2018 р. про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 899 981, 00 гри. та штрафними санкціями в розмірі 949 990, 50 грн.;

- за формою В4 № 0010211413 від 20.12.2018 р. про зменшення суми розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту за червень 2018 р. в розмірі 92 074 грн.;

- за формою П № 0010201413 від 20.12.2018 р. про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за півріччя 2018 р. в розмірі 1 306 119, 00 грн.;

Визнати протиправними та скасувати частково повідомлення-рішення Головного Управління ДФС у Донецькій області:

- за формою Д № 0019821303 від 14.12.2018р. про застосування штрафних санкцій по податку з фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, у розмірі 32 477, 47 грн.

- за формою Д № 0019831303 від 14.12.2018р. про застосування штрафних санкцій з військового збору у розмірі 3 166, 42 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року у справі № 200/2664/19-а позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0019821303 від 14 грудня 2018 року та № 0019831303 від 14 грудня 2018 року. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Позивач та Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подали апеляційні скарги.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що при прийнятті судового рішення судом першої інстанції було порушено норми процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, адже це суперечить приписам ст. 242 КАС України, де зазначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, а саме, воно повинно бути ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що під час розгляду справи судом першої інстанції не надано вірної оцінки обставинам справи, судове рішення винесено з порушенням норм матеріального права.

Відповідачем зазначено, що у разі виявлення під час однієї перевірки податкового агента декількох випадків не нарахування (неутримання, несплата) сум податку застосуванню підлягає збільшення розмірів фінансових санкцій, відповідно до кількості вчинених податкових правопорушень.

Позивачем на адресу суду надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог - без змін.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, заперечували проти задоволення апеляційної скарги відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційних скарг, і дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанцій встановлено, що Головним Управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області було проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» , за результатами якої був складений акт перевірки № 1344/05-99-14-13-32737481 від 23.11.2018 року про результати документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.04.2014 року по 30.06.2018 року (т.1 а.с.111-175).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення (т. 1 а.с.83-91):

- за формою Р № 0010191413 від 20.12.2018 року. про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 722 468, 00 грн. та штрафними санкціями в розмірі 361 234 грн.;

- за формою Р № 0010221413 від 20.12.2018 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 899 981, 00 грн. та штрафними санкціями в розмірі 949 990, 50 грн.

- за формою В4 №0010211413 від 20.12.2018 року про зменшення суми розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту за червень 2018 року в розмірі 92 074 грн.

- за формою П № 0010201413 від 20.12.2018 року про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за півріччя 2018 року в розмірі 1 306 119 грн.;

- за формою Д № 0019821303 від 14.12.2018 року про застосування штрафних санкцій по податку з фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, у розмірі 32 477, 47 грн.;

- за формою Д № 0019831303 від 14.12.2018 року про застосування штрафних санкцій з військового збору у розмірі 3 166, 42 грн.

В частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2018 року №№0010191413, 0010221413, 0010211413, 001020413 спір виник з приводу того, що в ході проведення перевірки у періоді з 01.04.2017 року по 30.06.2018 року податковим органом встановлено придбання будівельних матеріалів, запчастин та послуг у таких контрагентів-постачальників позивача:

1. ТОВ «СТРОЙЕТАЛОН» (код за ЄДРПОУ 40432428);

2. ТОВ «АРДОК» (код ЄДРПОУ 39979027);

3. ТОВ «СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ «НОВАЦИЯ» (код ЄДРПОУ 39733350);

4. ТОВ «ОКВІН-5» (код ЄДРПОУ 37544236).

Відповідач вважає, що стосовно вказаних контрагентів позивачем було проведено документальне оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства та не мали реального характеру, через що були прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення від 20.12.2018 року.

Дослідивши надані сторонами докази по кожному з контрагентів, судом першої інстанції встановлені такі обставини.

Щодо контрагента позивача ТОВ «СТРОЙЕТАЛОН» відповідачем зазначено, що на виконання умов угод у квітні, травні, червні, липні, серпні, жовтні, листопаді, грудні 2017 року здійснювало на адресу ПРАТ «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» постачання будівельних матеріалів.

Видаткові накладні складені з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: - у графі «договір» не вказана дата договору; - у графі «склад» не заповнені обов`язкові реквізити: місто, вулиця, номер будинку; - у графі «місце складання» не заповнені обов`язкові реквізити: вулиця, номер будинку; - у графі «Отримав(ла)» відсутня печатка ; Товарно-транспортні накладні складені з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: - у графі «пункт навантаження» відсутня повна адреса; - у графах «прийняв водій/експедитор» , «здав водій/експедитор» відсутній підпис відповідальної особи, посада, ПІБ; - не заповнені графи «причіп/напівпричіп» , «вид перевезень» , «переадресування вантажу» , «вантаж наданий для перевезення у стані» , «отримав водій експедитор» , „транспортні послуги,які надаються автомобільним перевізником» ; - у графі «Вантажно-розвантажувальні операції» не заповнені обов`язкові реквізити: навантаження/розвантаження - «маса брутто» , «прибуття» , «вибуття» , «простою» - час, «підпис відповідальної особи» ;

Вказані відомості передбачені Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704 та Законом України від 16.07.1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» . Таким чином, перевіркою встановлено порушення статті 9 вказаного Закону в частині дефектності первинних документів.

До перевірки не надано: - заявки на перевезення товару; - документи, які підтверджують якість товару (сертифікати якості, сертифікати відповідності та ін.), наявність яких передбачено абзацом 2 пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568), щодо придбання ТМЦ.

До перевірки не надані заявки на перевезення товару з зазначення необхідних відомостей про найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та іншої інформації про вантаж, як це передбачено пунктом 3.8 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Посилаючись на вищезазначені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, відповідач вважає, що позивачем проведено документальне оформлення господарських операцій по взаємовідносинам з даним контрагентом-постачальником, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства та не мали реального характеру

Фахівцями відділу податків і зборів з юридичних осіб території обслуговування ДПІ у м. Дружківці управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Донецькій області складена «УЗАГАЛЬНЕНА ПОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ» щодо ТОВ «СТРОЙЕТАЛОН» за період липень, серпень 2017 року від 03.10.2017 року № 378 /12-10/40432428; «УЗАГАЛЬНЕНА ПОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ» щодо ТОВ «СТРОЙЕТАЛОН» за період листопад 2017 року від 15.01.2018 року № 26/05-99-14-11/40432428 та «УЗАГАЛЬНЕНА ПОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ» щодо ТОВ «СТРОЙЕТАЛОН» за період лютий, грудень 2017 року від 13.07.2018 року № 662/05-99-14-11/40432428, згідно з якими встановлена невідповідність здійснених операцій з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками:

Враховуючи вищенаведене, відповідач дійшов висновку про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Щодо ТОВ «СТРОЙЕТАЛОН» можливо зробити висновок про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, матеріальних витрат на оплату праці. В зв`язку з цим неможливо встановити фактичне здійснення ТОВ «СТРОЙЕТАЛОН» господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. В ході аналізу діяльності контрагентів-постачальників позивача виявлено постачання товарів яке фактично не відбувалось, проведено лише документування транзитних фінансових потоків.

Відповідно до системи АІС «Податковий блок» та бази «Єдиний реєстр податкових накладних» по ланцюгу постачання встановлено маніпулювання податковою звітністю та встановлено фактичне нездійснення операцій з придбання ним товару - в першу чергу у зв`язку з відсутності джерела його законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва у безпосереднього постачальника, а також у зв`язку з відсутністю у останнього необхідних, виходячи із специфіки операцій, матеріально-технічних і трудових можливостей для здійснення конкретної операції з постачання та наявністю сукупності очевидних даних щодо не провадження ним реальної економічної діяльності. З урахуванням зазначених відомостей за жодних умов неможливе здійснення таким контрагентом операцій з постачання товару, встановлено ланцюг псевдопостачання, який нібито вводить в обіг продукцію і до безпосереднього контрагента-покупця.

Стосовно контрагента позивача - ТОВ «АРДОК» за вересень, грудень 2017 року, лютий-квітень 2018 року відповідач вказав, що для проведення документальної планової перевірки по господарських відносинах з ТОВ « АРДОК» суб`єктом господарювання були надані документи, які мають назву: податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, договори, акти надання послуг, платіжні доручення, акт звіряння взаємних розрахунків, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631.

ПРАТ «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» надано видаткові накладні, в яких не повному обсязі зазначено обов`язкові реквізити, а саме: дані Покупця не містять повної інформації, а саме відсутня адреса, реквізити банку, код ЄДРПОУ, ІПН; відсутня інформація в полі «Склад» , не в повному обсязі зазначено поле «Місце складання» видаткової накладної; що передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704 та Законом України від 16.07.1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

ПРАТ «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» надано товарно-транспортні накладні, оформлені з порушенням в яких не повному обсязі зазначено обов`язкові реквізити, а саме: не заповнено поле вид перевезень, причіп, в полі «Водій» відсутні дані про посвідчення; відсутні у повному обсязі дані пункту навантаження та розвантаження, що унеможливлює дослідження адреси навантаження та розвантаження ТМЦ, відсутня інформація в полі: «бухгалтер» , «стан перевезення, які відповідають правилам перевезень відповідних вантажів» , «номер пломби» , «супровідні документи на вантаж» , відсутня інформація в полі «Транспортні послуги, які надаються автомобільним перевізником» ; не зазначено поле маса брутто; відсутня інформація в полі «Документи з вантажем» ; не заповнено взагалі вантажно-розвантажувальні операції, що не дає змогу ідентифікувати час прибуття та час вибуття, навантаження та розвантаження товару, та відповідальної особи, чим порушено вимоги до правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

В наданих подорожніх листах проставлено лише підписи осіб, без зазначення ПІБ, що не дає змогу ідентифікувати особу.

До перевірки не надано: - документи, які підтверджують якість товару (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності та ін.), наявність яких передбачено абзацом 2 пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, щодо придбання ТМЦ.

До перевірки не надані заявки на перевезення товару із зазначенням необхідних відомостей про найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та іншої інформації про вантаж, як це передбачено пунктом 3.8 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

ГУ ДФС у Донецькій області складено податкові інформації щодо ТОВ «АРДОК» , а саме: 1. Податкова інформація від 15.11.2017 року №749/05-99-14-13/39979027 з питань проведення фінансово-господарських операцій з покупцями та постачальниками, згідно з якою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій за вересень 2017 року. 2. Податкова інформація від 23.01.2018 року №118/05-99-14-13/39979027 з питань проведення фінансово-господарських операцій з покупцями та постачальниками, згідно з якою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин за грудень 2017 року.

3. Податкова інформація від 08.05.2018 року №487/05-99-14-13/39979027 з питань проведення фінансово-господарських операцій з покупцями та постачальниками, згідно з якою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій за лютий 2018 року.

У зв`язку з відсутністю документів, щодо підтвердження придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) та невідповідністю наявних трудових ресурсів обсягам фактично оформлених операцій з придбання та реалізації товару, не має можливості підтвердити правомірність формування податкових зобов`язань на адресу покупців, наведених у таблицях.

Враховуючи вищезазначене, встановлена відсутність об`єктів оподаткування на ТОВ «АРДОК» при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) за період лютий 2018 року.

4. Податкова інформація від 14.08.2018 року №728/05-99-14-13-39979027 з питань проведення фінансово-господарських операцій з покупцями та постачальниками у періоді: березень-червень 2018 року, згідно з якою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин.

Зміст нереальності господарської операції позивача з ТОВ «АРДОК» з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами постачальниками та покупцями за березень - червень 2018 року встановлено: - відсутність можливості виконання операцій ТОВ «АРДОК» з постачання товарів та послуг з наявними трудовими ресурсами (у середньому в періоді, охопленому податковою інформацією - 3 особи); - відсутність будь-якої інформації від ТОВ «АРДОК» про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця). Відповідно до фінансового звіту основні засоби відсутні; - нереальність придбання ідентифікованих ТМЦ, послуг, продаж яких не підтверджується реальністю їх надання по ланцюгу від постачальника; - відсутність документальних підтверджень на обов`язкові запити контролюючого органу.

Враховуючи наведене, на теперішній час відсутня можливість підтвердити факт реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «АРДОК» з контрагентами-постачальниками та здійснення операцій з реалізації ТМЦ контрагентам-покупцям.

За звітні періоди декларування ПДВ березень - червень 2018 р. встановлено неправомірне визначення: сум податкового кредиту при придбанні товарів/послуг на загальну суму ПДВ 863269,46 грн.; сум податкових зобов`язань при продажу товарів/послуг на загальну суму 864998,32 грн.

Відповідно даних АІС «Податковий блок» по ТОВ « АРДОК» встановлено: - ТОВ «АРДОК» перебуває на обліку в ДПI У м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області; - основний вид діяльності ТОВ «АРДОК» - 46.90- НЕСПЕЦIАЛIЗОВАНА ОПТОВА ТОРГІВЛЯ. Інформація про дозвільні документи та ліцензії відсутня; - основні засоби за 2017 рік - 0 грн., у зв`язку з чим неможливо підтвердити достатність основних засобів для здійснення фінансово-господарських операцій у вищезазначених періодах. ТОВ «АРДОК» відповідно до аналізу ЄРПН ТОВ «АРДОК» не орендувало основні засоби; - відповідно звіту про нарахування єдиного внеску штатна чисельність працівників становить 3 особи. Аналізом ЄРПН не встановлено залучення сторонніх організацій. По ТОВ «АРДОК» можливо зробити висновок про недостатність трудових ресурсів та значного обсягу фактично оформлених операцій з реалізації ТМЦ, який передбачає великого обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу із відповідними фаховими знаннями, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, матеріальних витрат на оплату праці. В зв`язку з цим неможливо встановити фактичне здійснення ТОВ « АРДОК» господарської операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна.

Штатна чисельність ТОВ «АРДОК» не відповідає основному виду діяльності та обсягам виконаних операцій на користь ПРАТ «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» за вересень 2017 року, грудень 2017 року, лютий-квітень 2018 року. Проведеним аналізом встановлено відсутність будь-якої інформації про наявність у ТОВ «АРДОК» автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Аналізом даних ЄРПН встановлено, що ТОВ «АРДОК» здійснює придбання та реалізацію товарів в асортименті з широкою номенклатурою.

Широка номенклатура та значні обсяги реалізованих товарів свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності з наявними у ТОВ « АРДОК» трудовими та виробничими ресурсами.

Зібраною податковою інформацію не підтверджено наявність фізичних можливостей ТОВ «АРДОК» власними силами здійснювати господарські операції з відповідною широкою номенклатуру товарно-матеріальних цінностей.

За результатами аналізу наявної податкової інформації встановлено, що ТОВ «АРДОК» має ознаку «вигодотранспортуючий» суб`єкт господарювання, що надає «податкову вигоду» третім особам, діяльність яких супроводжується лише формальним оформленням первинних документів без наявного руху активів, пасивів та зобов`язань. Даний факт підтверджує декларування ТОВ «АРДОК» такої широкої номенклатури реалізації, яка нібито використовується в господарській діяльності суб`єктами господарювання, що отримують податкову вигоду.

Аналізом даних Архіву електронної звітності (ЄРПН) по ТОВ «АРДОК» , що перебувало у господарських відносинах з ПРАТ «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» у вересні 2017 року, встановлена реалізація товару, придбання якого не підтверджено по ланцюгу постачання: заміна товарної номенклатури у другому ланцюгу постачання ТОВ «АРДОК» , а саме: при придбанні сигарет, посуди, дезінфекційного засобу, пшениці та інших здійснювало подальшу реалізацію будівельних матеріалів.

ТОВ «АРДОК» не є виробником або імпортером будівельних матеріалів.

Виходячи з викладеного, ТОВ «АРДОК» здійснювало підміну номенклатури та формувало неправомірний податковий кредит ПРАТ «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» .

Відповідно до системи АІС «Податковий блок» та бази «Єдиний реєстр податкових накладних» по ланцюгу постачання встановлено маніпулювання податковою звітністю та встановлено фактичне нездійснення операцій з придбання ним товару - в першу чергу у зв`язку з відсутності джерела його законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва у безпосереднього постачальника, а також у зв`язку з відсутністю у останнього необхідних, виходячи із специфіки операцій, матеріально-технічних і трудових можливостей для здійснення конкретної операції з постачання та наявністю сукупності очевидних даних щодо не провадження ним реальної економічної діяльності. Внаслідок чого за жодних умов неможливе здійснення таким контрагентом операцій з постачання товару.

Перевіркою встановлено, що ПРАТ «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» у перевіреному періоді віднесло до складу витрат витрати по придбанню ТМЦ, придбаних у ТОВ «АРДОК» на загальну суму 2440324 грн. без ПДВ, в тому числі у вересні 2017 року на суму 2036427 грн., у жовтні 2017 року на суму 6132 грн., у листопаді 2017 року на суму 6132 грн., у грудні 2017 року на суму 338247 грн., у січні 2018 року на суму 6132 грн., у лютому 2018 року на суму 22729 грн., у березні 2018 року на суму 6132 грн., у квітні 2018 року на суму 6132грн., у травні 2018 року на суму 6132 грн., у червні 2018 року на суму 6132 грн.

Щодо контрагента позивача ТОВ «СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ «НОВАЦІЯ» (далі - ТОВ «СМБУ «НОВАЦІЯ» ) за травень, вересень 2017 року, лютий 2018 року відповідач зазначив, що для проведення документальної планової перевірки по господарських відносинах з ТОВ «СБМУ «НОВАЦІЯ» суб`єктом господарювання були надані документи, які мають назву: податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, договори, платіжні доручення, акт звіряння взаємних розрахунків, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631.

Позивачем надано вищенаведені видаткові накладні, в яких не повному обсязі зазначено обов`язкові реквізити, а саме: дані Покупця не містять повної інформації, а саме відсутня адреса, реквізити банку, код ЄДРПОУ, ІПН; відсутня інформація в полі «Склад» , не в повному обсязі зазначено поле «Місце складання» видаткової накладної.

В наданих актах надання послуг не повному обсязі зазначено обов`язкові реквізити, а саме: відсутня інформація в полі «Склад» , не в повному обсязі зазначено поле «Місце складання» акту.

Також позивачем надано товарно-транспортні накладні, оформлені з порушеннями в яких не повному обсязі зазначено обов`язкові реквізити, а саме: не заповнено поле вид перевезень, причіп, в полі «Водій» відсутні дані про посвідчення; відсутні у повному обсязі дані пункту навантаження та розвантаження, що унеможливлює дослідження адреси навантаження та розвантаження ТМЦ, відсутня інформація в полі: «бухгалтер» , «стан перевезення, які відповідають правилам перевезень відповідних вантажів» , «номер пломби» , «супровідні документи на вантаж» , відсутня інформація в полі «Транспортні послуги, які надаються автомобільним перевізником» ; не зазначено поле маса брутто; відсутня інформація в полі «Документи з вантажем» ; в деяких ТТН відсутні ПІБ та підписи в полі «прийняв водій/експедитор» , «здав водій/експедитор» , не заповнено взагалі вантажно-розвантажувальні операції, що не дає змогу ідентифікувати час прибуття та час вибуття, навантаження та розвантаження товару, та відповідальної особи, чим порушено вимоги до правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Станом на 28.02.2018 року відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків між підприємствами ПРАТ «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» та ТОВ «СБМУ «НОВАЦІЯ» по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» рахується кредиторська заборгованість у розмірі 2938182,20 грн.

До перевірки не було надано: - документи, які підтверджують якість товару (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності та ін.), наявність яких передбачено абзацом 2 пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, щодо придбання ТМЦ; - документи, що підтверджують оприбуткування отриманих ТМЦ від ТОВ «СБМУ «НОВАЦІЯ» , документи складського обліку (накладні на оприбуткування); - заявки на перевезення товару із зазначенням необхідних відомостей про найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та іншої інформації про вантаж.

Також в ході проведення перевірки посадовими особами позивача до перевірки не були надані первинні документи - рахунки на сплату витрат з забезпечення житла відряджених робочих та спеціалістів підрядника, списки спеціалістів підрядної організації, що брали участь при виконанні робіт на виробничій території (наявність електронних пропусків, що передбачено умовами договору від 16.06.2016 року №16/С-2016); виконавча документація на виконані роботи у відповідності з технічною документацією та вимогами державних будівельних норм та правил підрядником ТОВ «СБМУ «НОВАЦІЯ» по договору від 16.06.2016 року № 16/С-2016

Відповідно даних АІС «Податковий блок» по ТОВ «СМБУ «НОВАЦІЯ» встановлено:

ТОВ «СМБУ «НОВАЦІЯ» перебуває на обліку в ДПI у м. Краматорську ГУ ДФС у ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ; - основний вид діяльності ТОВ «СМБУ «НОВАЦІЯ» - 41.20-БУДIВНИЦТВО ЖИТЛОВИХ I НЕЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ. Інформація про дозвільні документи та ліцензії відсутня; - основні засоби за 2017 рік - 227,8 тис грн.; - відповідно звіту про нарахування єдиного внеску штатна чисельність працівників за травень 2017 року становить 1 особа, середньооблікова кількість штатних працівників за вересень 2017 року, лютий 2018 року становить 3 особи. Аналізом ЄРПН не встановлено залучення сторонніх організацій. По ТОВ «СМБУ «НОВАЦІЯ» можливо зробити висновок про недостатність трудових ресурсів та значного обсягу фактично оформлених операцій з реалізації ТМЦ, який передбачає великого обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу із відповідними фаховими знаннями, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, матеріальних витрат на оплату праці. В зв`язку з цим неможливо встановити фактично здійснення ТОВ «СМБУ «НОВАЦІЯ» господарської операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна.

Штатна чисельність ТОВ «СМБУ «НОВАЦІЯ» не відповідає основному виду діяльності та обсягам виконаних операцій на користь ПРАТ «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» за травень 2017 року, вересень 2017 року, лютий 2018 року.

Проведеним аналізом встановлено відсутність будь-якої інформації про наявність у ТОВ «СМБУ «НОВАЦІЯ» автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Відповідно даним ЄРПН не встановлено придбання послуг з оренди-автомобіля у контрагентів-постачальників.

Аналізом даних ЄРПН встановлено, що ТОВ «СМБУ «НОВАЦІЯ» здійснює придбання та реалізацію ТМЦ в асортименті з широкою номенклатурою.

Широка номенклатура та значні обсяги реалізованих товарів свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності з наявними у ТОВ «СМБУ «НОВАЦІЯ» трудовими та виробничими ресурсами.

Зібраною податковою інформацію не підтверджено наявність фізичних можливостей ТОВ «СМБУ «НОВАЦІЯ» власними силами здійснювати господарські операції з відповідною широкою номенклатуру товарно-матеріальних цінностей.

За результатами аналізу наявної податкової інформації встановлено, що ТОВ «СМБУ «НОВАЦІЯ» має ознаку «вигодотранспортуючий» суб`єкт господарювання, що надає «податкову вигоду» третім особам, діяльність яких супроводжується лише формальним оформленням первинних документів без наявного руху активів, пасивів та зобов`язань. Даний факт підтверджує декларування ТОВ «СМБУ «НОВАЦІЯ» такої широкої номенклатури реалізації, яка нібито використовується в господарській діяльності суб`єктами господарювання, що отримують податкову вигоду.

Аналізом даних Архіву електронної звітності (ЄРПН) по ТОВ «СМБУ «НОВАЦІЯ» , що перебувало у господарських відносинах з ПРАТ «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» у травні 2017 року, встановлена реалізація товару, придбання якого не підтверджено по ланцюгу постачання: заміна товарної номенклатури у першому ланцюгу постачання ТОВ «СМБУ «НОВАЦІЯ» , а саме: при придбанні найму складського приміщення, оренди нежитлового приміщення, здійснювало подальшу реалізацію листів г/к, оренди автомобіля.

Аналізом даних Архіву електронної звітності (ЄРПН) по ТОВ «СМБУ «НОВАЦІЯ» у вересні 2017 року, встановлена реалізація товару, придбання якого не підтверджено по ланцюгу постачання: заміна товарної номенклатури у другому ланцюгу постачання ТОВ «СМБУ «НОВАЦІЯ» , а саме: при придбанні пива, послуг охорони, послуг телекомунікаційних, електроенергії та інших здійснювало подальшу реалізацію будівельних матеріалів та оренди автомобіля.

Аналізом даних Архіву електронної звітності (ЄРПН) по ТОВ «СМБУ «НОВАЦІЯ» , що перебувало у господарських відносинах з ПРАТ «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» у лютому 2018 року, встановлена реалізація товару, придбання якого не підтверджено по ланцюгу постачання: заміна товарної номенклатури у другому ланцюгу постачання ТОВ «СМБУ «НОВАЦІЯ» , а саме: при придбанні ламп світлодіодних, конвекторів електричних, вимикачів автомат, транспортно-експедиторських послуг та інших здійснювало подальшу реалізацію будівельних матеріалів.

ТОВ «СМБУ «НОВАЦІЯ» не є виробником або імпортером будівельних матеріалів.

Виходячи з вищевикладеного, ТОВ «СМБУ «НОВАЦІЯ» у травні 2017 року, вересні 2017 року, лютому 2018 року здійснювало підміну номенклатури та формувало неправомірний податковий кредит ПРАТ «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» .

Відповідно до системи АІС «Податковий блок» та бази «Єдиний реєстр податкових накладних» по ланцюгу постачання встановлено маніпулювання податковою звітністю та встановлено фактичне нездійснення операцій з придбання ним товару - в першу чергу у зв`язку з відсутності джерела його законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва у безпосереднього постачальника, а також у зв`язку з відсутністю у останнього необхідних, виходячи із специфіки операцій, матеріально-технічних і трудових можливостей для здійснення конкретної операції з постачання та наявністю сукупності очевидних даних щодо не провадження ним реальної економічної діяльності. Внаслідок чого за жодних умов неможливе здійснення таким контрагентом операцій з постачання товару.

Враховуючи вищенаведене встановлено ланцюг псевдопостачання, який нібито вводить в обіг продукцію і до безпосереднього контрагента-покупця..

У зв`язку з чим, неможливо підтвердити безпосередній факт придбання ТОВ «СМБУ «НОВАЦІЯ» товарів заявленої номенклатури, так як неможливо підтвердити факт формування податкового кредиту за вказаними операціями.

Відповідач зробив висновок, що позивачем завищено суму податкового кредиту по операціям з ТОВ «СМБУ «НОВАЦІЯ» за 2017 рік на загальну суму 99097 грн., в т.ч. в декларації з податку на додану вартість за травень 2017 року на суму 49400 грн., вересень 2017 року на суму 49697 грн., за 2018 рік на загальну суму 48326 грн., в т.ч. в декларації з податку на додану вартість за лютий 2018 року на суму 48326 грн.

Також перевіркою було встановлено, що ПРАТ «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» у перевіреному періоді віднесло до складу витрат витрати по придбанню ТМЦ, придбаних нібито у ТОВ «СБМУ НОВАЦІЯ» на загальну суму 261464 грн. без ПДВ, в тому числі у вересні 2017 року на суму 2036427 грн., у жовтні 2017 року на суму 6132 грн., у листопаді 2017 року на суму 246197 грн., у лютому 2018 року на суму 15268 грн.

Стосовно контрагента позивача - ТОВ «ОКВІН-5» відповідач вказав, що при проведення документальної планової перевірки позивачем були надані документи, які мають назву: довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3), акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017року (примірна форма №КБ-2в), оборотно-сальдова відомість по рахунку 631.

За твердженням представника відповідача договір між ПРАТ «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» та ТОВ «ОКВІН-5» до перевірки не був наданий, відсутнє посилання на договір у довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3) та акті №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017року (примірна форма №КБ-2в).

Податкова накладна від ТОВ «ОКВІН-5» у сумі ПДВ 85181 грн., що має бути виписана та зареєстрована у реєстрі податкових накладних по даному акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017року (примірна форма №КБ-2в) відсутня, до перевірки не була надана, постачальником послуг не складалася та не зареєстрована у реєстрі податкових накладних що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за грудень 2017 року.

До перевірки надано акт виконаних робіт №1 (примірна форма №КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року (форма №КБ-2в) на суму 511084,38 грн., в т.ч. ПДВ 85180,73 грн., згідно з яким генпідрядник ТОВ «ОКВІН-5» зобов`язався здійснити капітальний ремонт (термомодернізація) будівлі Олександрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів у с. Олександрівка Слов`янського району Донецької області. До акту додається довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3) на загальну суму всього вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ 511,08438 тис.грн., податок на додану вартість 85,18073 тис.грн.

Відповідно до акту виконаних робіт №1 за грудень 2017 року (форма №КБ-2в) були здійснені наступні роботи: Загально-будівельні роботи Розділ Покрівля (АР Л29), Розділ Водозливна система (АР л32), Розділ Підшивка карнизу (АР л31).

ПРАТ «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3), акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017року (примірна форма №КБ-2в), в яких не повному обсязі зазначено обов`язкові реквізити, а саме: - дані Замовника та Субпідрядника не містять повної інформації, а саме відсутня адреса, реквізити банку, код ІПН; - відсутня інформація про номер та дату договору

- не в повному обсязі зазначено поле «найменування будівництва та його адреса» , а саме: відсутній адрес (місто, вулиця, будинок) за яким нібито здійснювалися послуги капітальний ремонт (термомодернізація) будівлі Олександрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів у с. Олександрівка Слов`янського району Донецької області; - відсутній реквізит (не заповнено) дата підписання (число, місяць, рік).

Розрахунки за нібито здійснені послуги капітального ремонту між ПРАТ «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» та ТОВ «ОКВІН-5» у будь-якій формі не проводились. В оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 за 2018рік із контрагентом ТОВ «ОКВІН-5» рахується кредиторська заборгованість в сумі 511084,38 грн. у тому числі ПДВ 85180,73 грн.

Представник відповідача зауважив, що до перевірки позивачем не були надані: - договір із ТОВ «ОКВІН-5» ; - затверджену проектно-кошторисну документацію, з наявною узгодженою ціною робіт, вимог національних стандартів, будівельних норм і правил, вимог техніки безпеки і охорони праці; - робочий проект, що визначає склад та обсяги робіт, тому не можливо визначити терміни та місце виконання робіт; - терміни виконання робіт, а також їх окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів), визначаються Графіком виконання робіт (далі-Графік), який оформлюється у вигляді Додатку і є невід`ємною частиною Договору.

Через зазначені обставини неможливо з`ясувати термін початку та завершення виконання робіт. Строк виконання робіт (початок робіт, закінчення робіт) встановлюється згідно з Графіком, повинен бути обумовленим договором.

Також, договором повинно бути передбачено місце виконання робіт: адреса об`єкта, порядок здачі-приймання виконаних робіт.

Договором обумовлюються вимоги до організації робіт, тобто зобов`язання субпідрядника, а саме: субпідрядник повинен мати оригінали та надати Генеральному підряднику засвідчені копії відповідних ліцензій та дозволів органів Держгірпромнагляду України на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію об`єктів, машин та устаткування підвищеної небезпеки у разі, якщо такі роботи передбачені Договором.

Відсутність кошторису не дає можливості з`ясувати виконання робіт відповідно до проектної та технічної документації, що відповідають діючим нормами і нормативами (в т.ч. існуючими технічною документацією, ДБН, ТУ, ДБН тощо).

Таким чином, не можливо з`ясувати та документально підтвердити терміни, місце та строк виконання робіт нібито здійснених підрядником ТОВ «ОКВІН-5» .

Відсутня податкова накладна на обсяг нібито виконаних будівельних робіт ТОВ «ОКВІН-5» на суму 425904 грн. без ПДВ, та податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 85181 грн.

Згідно бази співставлення ПДВ встановлено, що ТОВ «ОКВІН-5» у грудні 2017 року не відобразило податкові зобов`язання з ПДВ по господарській операції реалізації будівельних робіт відповідно до вищезазначеного акту будівельних робіт за грудень 2017 року (форма №КБ-2в) на суму 511 084,38 грн., в т.ч. ПДВ 85 180,73 грн., не склало податкову накладну по визначеним податковим зобов`язанням та не надало її контрагенту-отримувачу послуг тобто ПРАТ «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» . Тобто, генпідрядник такими діями не визнає своїх зобов`язань з податку на додану вартість та доходів з податку на прибуток, що може свідчити про відсутність факту здійснення будівельних робіт підрядником послуг ТОВ «ОКВІН-5» на об`єкті будівлі Олександрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів у с. Олександрівка Слов`янського району Донецької області.

Зазначені факти свідчать про відсутність у контрагента постачальника ТОВ «ОКВІН-5» податкових наслідків по господарській операції у грудні 2017 року по акту будівельних робіт, а саме: відсутність податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 85180,73 грн., що в свою чергу не дає можливості позивачу, як отримувачу послуг, на податковий кредит та валові витрати з податку на прибуток.

ПРАТ «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» у перевіреному періоді не відображало у складі податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 85180,73 грн. відповідно до вищезазначених документів: довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3), акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року (примірна форма №КБ-2в) укладених з контрагентом ТОВ «ОКВІН-5» .

Щодо вказаного контрагента позивач надав до суду договір субпідряду без номеру від 01.12.2017 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акт виконаних робіт за грудень 2017 року та підсумкову відомість ресурсів, виготовлені за допомогою програмного комплексу АВК-5 (т.2 а.с.161-175).

Дослідивши вказані документи, суд зазначає, що за умовами вказаного договору (розділ 3) Генеральний підрядник (позивач у справі) зобов`язаний надати Субпідряднику об`єкт та передати дозвільну та іншу документацію, передати документи про дозвіл робіт на об`єкті, надані відповідними органами, забезпечити об`єкт комплектною проектно-кошторисною документацією.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Згідно з частинами 1 і 2 статті 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію.

Аналізуючи надані позивачем матеріали, суд зазначає, що позивачем надані документи, що містять лише вартісні характеристики будівельних робіт. Натомість, позивачем не надана документація технічного змісту, яка б підтверджувала обсяг та характеристики доручених субпідряднику будівельних робіт. А саме, позивач не надав суду передбачену законом та обов`язкову для договорів даного виду проектну документація, необхідні дозволи тощо, через що висновки податкового органу, зроблені під час перевірки, позивач не спростував.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 200.1. статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2. статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов`язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

З наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції (поставка, продаж, фінансова допомога, інвестиція тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов`язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Необхідною умовою для відображення операцій у складі доходу, витрат, податкових зобов`язань та податкового кредиту є факт реалізації/придбання товарів та послуг.

Таким чином, поставка товарів для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснена і підтверджена належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання/реалізації товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку повинні братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, оскільки визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 цього Кодексу)

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 цього Кодексу).

Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально здійснені господарські операції, тобто такі, які пов`язані з рухом активів, зміною обставин або власного капіталу платника та відповідають змісту відображеному в складених платником податків договорах. Тобто у разі нереальності операцій нарахування податкового кредиту варто визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податків доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у межах господарської діяльності.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що «…підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.…» .

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Враховуючи наявні у справі відомості у їх сукупності, суд зазначає, що позивач не спростував належними та достатніми доказами висновки податкового органу, обмежившись наданням до суду лише великого обсягу первинних документів, які були предметом перевірки. Проте, наданими до суду документами підтверджуються зазначені відповідачем недоліки в оформленні господарських операцій, які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що зміст укладених за участю позивача договорів поставки з ТОВ «СТРОЙЕТАЛОН» , ТОВ «АРДОК» та ТОВ «СМБУ «НОВАЦІЯ» не містять істотних умов, передбачених законом для договорів даного виду.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 ГК України встановлено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Всупереч зазначеним нормам, договори поставки № 10/10 від 10 жовтня 2016 року та № 09/04 від 04 вересня 2017 року (т.1 а.с.92-94, 95-98) підписані за участю позивача та ТОВ «СМБУ «НОВАЦІЯ» не містять умов про найменування, асортимент, кількість та вартість продукції, що поставляється за цими договорами. Вказаними договорами передбачено, що найменування та ціна товару, якісні і кількісні характеристики товарів, що є предметом поставки визначаються у видаткових накладних та/або рахунках та специфікацією.

Договором поставки № 06/01 від 01 червня 2016 року між позивачем та ТОВ «СТРОЙЕТАЛОН» ( т.4 а.с.116-118) визначено, що асортимент, кількість, ціна і місце доставки товару узгоджуються сторонами додатково на підставі заявки покупця. Ціна товару визначається відповідно до виставленого постачальником рахунку до оплати за партію товару, що поставляється.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, надані позивачем договори поставки у вигляді єдиного документа не можуть вважатися укладеними за відсутністю в них істотних умов для договорів даного виду, а за змістом цих договорів вони лише закріплюють наміри сторін здійснити невизначені поставки у майбутньому. Враховуючи вказані умови підписаних позивачем та його контрагентами документів, фактичні правочини поставки повинні були оформлюватися замовленням продукції певної кількості та асортименту шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами тощо, узгодженням ціни у специфікаціях та оформленням первинних документів таких операцій.

Всупереч наведеному з боку позивача не надано жодного доказу, яким чином відбувалося узгодження фактичних умов поставки за договорами з ТОВ «СМБУ «НОВАЦІЯ» та ТОВ «СТРОЙЕТАЛОН» , не надано жодної форми замовлення та специфікації на поставлену продукцію, документів щодо якості продукції.

На відміну від зазначених договорів, до договору поставки №09/04-17 від 04 вересня 2017 року між позивачем та ТОВ «АРДОК» долучені узгоджені сторонами специфікації товарів (т.5 а.с.1-19). Проте, найбільш вартісні товари не позначені індивідуальними ознаками, які визначають їх характеристики та призначення. Зокрема, зазначені у специфікації №3 від 21 вересня 2017 року гідроциліндр опори, редуктор, двигун, вартістю 367 861 грн., 306 861,67 грн. та 371 932,50 грн., відповідно, (т.5 а.с.6) не містять марки, типу, назви механізму призначення чи інших індивідуально-визначених ознак такого технічного пристрою. Аналогічним чином відсутні обов`язкові характеристики товару у специфікації №9 від 12 грудня 2017 року (т.5 а.с.13), специфікації №12 від 27 грудня 2017 року (т.5 а.с.17). Вказані найменування товару, які не дозволяють його ідентифікувати, містяться і в наданих позивачем видаткових накладних по взаємовідносинах з ТОВ «АРДОК» . З огляду на зазначене суд вважає, що вказані документи не мають доказового значення і також висновків податкового органу не спростовують.

Враховуючи, що більша частина продукції, як вказано у товарно-транспортних накладних, отримувалася транспортом позивача, на підтвердження таких операцій позивач також мав можливість надати подорожні листи на автомобіль, який здійснював відповідні перевезення. Жодного з наведених додаткових доказів, які б могли вказати на реальність вказаних господарських операцій, позивачем не надано.

Суд зазначає, що з наданих сторонами доказів випливає, що між позивачем та вказаними в акті перевірки його контрагентами ТОВ «СТРОЙЕТАЛОН» , ТОВ «АРДОК» , ТОВ «СБМУ НОВАЦІЯ» , ТОВ «ОКВІН-5» існували сталі господарські відносини. Крім того, ТОВ «СТРОЙЕТАЛОН» та ТОВ «АРДОК» орендували приміщення позивача.

За таких обставин, для спростування висновків перевірки про відсутність у контрагентів необхідних матеріально-технічних і трудових можливостей для здійснення конкретної операції з постачання та наявністю сукупності очевидних даних щодо не провадження ним реальної економічної діяльності, позивач мав можливість звернутися до своїх контрагентів із запитом про отримання відомостей, якими спростовуються висновки податкового органу. Проте, жодного додаткового доказу на підтвердження свої доводів, крім складених стандартних первинних документів, з боку позивача суду також надано не було.

На пропозицію суду надати додаткові докази щодо реальності здійснення господарських операцій з контрагентами, які піддані сумніву з боку податкового органу, представником позивача надані докази виконання робіт за договором із основним замовником будівельних робіт - форми КБ-2в та КБ-3 (томи справи 7, 8, 9, 10, 11), тобто, за правовідносинами, які не є предметом спору у цій справі.

Надаючи платіжні доручення про оплату поставленої продукції (т.12) позивач також зазначив, що розрахунки з контрагентом ТОВ «СТРОЙЕТАЛОН» проводились на загальну суму 4 551 239, 31 грн., в тому числі, у вексельній формі у сумі 1 204 300 грн., шляхом взаємозаліку на суму 673 119, 22 грн., оскільки ТОВ «СТРОЙЕТАЛОН» орендувало у позивача приміщення.

Дослідивши договір №128/04 від 01 червня 2016 року (т.3 а.с.159-163) суд першої інстанції зазначив, що за приписами статті 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Всупереч цьому, договір №128/04 від 01 червня 2016 року між позивачем та ТОВ «СТРОЙЕТАЛОН» не містить відомостей про індивідуальні ознаки орендованого приміщення, крім загальної площі. Тобто, умовами договору не визначені складські чи виробничі приміщення, кімнати, відсутній план їх розташування, поверх чи інші конкретні ознаки, що не дозволяє визначити предмет договору, на розрахунки за яким посилається позивач.

Не містить істотних умов і договір оренди №93/04 від 01.09.2017 року (т.5 а.с.113-121), складений між позивачем та ТОВ «АРДОК» .

Стосовно посилання позивача на вексельні розрахунки з ТОВ «СТРОЙЕТАЛОН» на суму 1 204 300 грн. судом досліджені акти прийому-передачі цінних паперів від 04.10.2017 року та від 07.12.2017 року (т.3 а.с.164-165). Відповідно до зазначених актів позивач передав в оплату придбаної продукції простий вексель на суму 800 000 грн. зі строком платежу не раніше 03.10.2030 року та прості векселі на суму 404 300 грн. зі строком платежу не раніше 06.12.2040 року.

Відповідно до частини 3 статті 78 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Тому надаючи оцінку зазначеним доказам, суд вважає загальновідомою обставиною недостатній розвиток вексельного обігу в України, а також офіційно визначений рівень інфляції та встановлений Національним банком України розмір облікової ставки, з урахуванням яких оплата контрагенту наведеним способом, хоча і не суперечить закону, але вочевидь не має економічної доцільності та обґрунтованості для отримувача таких векселів.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №2а-576/12/0970 право платника податку на збільшення валових витрат та на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку[...].

Ці обставини відповідно входять до предмета доказування при розгляді судом адміністративного позову стосовно правомірності рішення контролюючого органу про збільшення сум грошових зобов`язань із податку на прибуток, зменшення від`ємного значення суми ПДВ.[...]

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку[...].

Вказаною постановою Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №2а-576/12/0970 також визначено, що презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина 2 статті 77 КАС України). У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 статті 77 обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Сам факт наявності у позивача податкових чи-то видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами частини 4 статті 9 КАС України[...].

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до вимог статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність обставин, на які позивач послався в обґрунтування своїх вимог у вищезазначеній частині, через що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2018 року №0010191413, №0010221413, №0010211413 та №001020413 задоволенню не підлягають.

Колегія суддів вважає помилковим посилання позивача у апеляційній скарзі на постанови Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №К/9901/3438/17,від 15.05.2018 у справі №810/4391/16, від 19.06.2018 у справі №826/7704/16 від 31.07.2018 у справі № 817/1339/17, від 19.03.2019 у справі №809/1718/15. Верховний Суд у зазначених постановах висловлював свою позицію за наслідками розгляду справ у яких встановлена наявність належним чином оформлених документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, тобто за іншими фактичними обставинами ніж встановлені у даній справі.

Зазначення судом першої інстанції у рішенні на норми матеріального права, а саме, пункт 138.2 статті 138 та підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в редакції, яка діяла до 01.01.2015 року не спростовують правильності висновку суду та прийнятого судом рішення.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування частково повідомлень-рішень за формою Д №0019821303 від 14.12.2018 року про застосування штрафних санкцій по податку з фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, у розмірі 32 477, 47 грн. та за формою Д №0019831303 від 14.12.2018р. про застосування штрафних санкцій з військового збору у розмірі 3 166, 42 грн. суд зазначає таке.

Актом перевірки від 23.11.2018 №1344/05-99-14-13-32737481 встановлено порушення ПРАТ «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» :

- підпунктів 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту „а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України несвоєчасно перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 272922,49 грн., у т.ч.: за травень 2017 року у сумі 34085,56 грн. терміном сплати 30.06.2017, фактично сплачено 05.07.2017; за червень 2017 року у сумі 35693,63 грн. терміном сплати 30.07.2017, фактично сплачено 02.08.2017; за серпень 2017 року у сумі 36239,66 грн. терміном сплати 30.09.2017, фактично сплачено 13.10.2017; за вересень 2017 року у сумі 41407,71 грн. терміном сплати 30.10.2017, фактично сплачено 01.11.2017; за жовтень 2017 року у сумі 36622,70 грн. терміном сплати 30.11.2017, фактично сплачено 06.12.2017; за грудень 2017 року у сумі 39897,06 грн. терміном сплати 30.01.2018, фактично сплачено 28.02.2018; за січень 2018 року у сумі 46144,57 грн. терміном сплати 02.03.2018, фактично сплачено 23.03.2018; за березень 2018 року у сумі 2831,60 грн. терміном сплати 30.04.2018, фактично сплачено у періоді з 05.05.2018 по 15.06.2018 та станом на 30.06.2018 не сплачений (не перерахований) до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 64595,03 грн., у т.ч.: за березень 2018 року у сумі 21300,86 грн., за квітень 2018 року у сумі 21273,51 грн., за травень 2018 року у сумі 22020,66 грн.;

- підпунктів 1.4, 1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункту „а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України несвоєчасно перерахований до бюджету військовий збір у сумі 25898,48 грн., у т.ч.: за травень 2017 року у сумі 3381,62 грн. терміном сплати 30.06.2017, фактично сплачено 05.07.2017; за червень 2017 року у сумі 3483,81 грн. терміном сплати 30.07.2017, фактично сплачено 02.08.2017; за серпень 2017 року у сумі 3547,51 грн. терміном сплати 30.09.2017, фактично сплачено 13.10.2017; за вересень 2017 року у сумі 3962,03 грн. терміном сплати 30.10.2017, фактично сплачено 01.11.2017; за жовтень 2017 року у сумі 3566,45 грн. терміном сплати 30.11.2017, фактично сплачено 06.12.2017; за грудень 2017 року у сумі 3827,36 грн. терміном сплати 30.01.2018, фактично сплачено 28.02.2018; за січень 2018 року у сумі 3871,92 грн. терміном сплати 02.03.2018, фактично сплачено 23.03.2018; за березень 2018 року у сумі 257,78 грн. терміном сплати 30.04.2018, фактично сплачено у періоді з 05.05.2018 по 15.06.2018 та станом на 30.06.2018 не сплачений (не перерахований) до бюджету військовий збір у сумі 6586,79 грн., у т.ч.: за березень 2018 року у сумі 2542,26 грн., за квітень 2018 року у сумі 2010,17 грн., за травень 2018 року у сумі 2034,36 грн.

За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.12.2018 року №0019821303 на загальну суму 124364,74 грн. та №0019831303 на загальну суму 12343,06 грн.

Позивач не згоден із сумою застосованих штрафних санкцій з податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується податковим агентами, у розмірі 32477,47 грн. та військового збору у розмірі 3166,42 грн., через що просив скасувати вказані податкові повідомлення-рішення у зазначеній частині.

В ході перевірки встановлено:

Станом на 30.06.2018 підприємством не сплачений податок на доходи фізичних осіб у сумі 64595,03 грн., яка складається із:

- 21300,86 грн. заборгованість перед бюджетом по податку на доходи фізичних за березень 2018 року, терміном сплати 30.04.2018 року,

- 21273,51 грн. заборгованість перед бюджетом по податку на доходи фізичних за квітень 2018 року, терміном сплати 30.05.2018 року;

- 22020,66 грн. заборгованість перед бюджетом по податку на доходи фізичних за травень 2018 року, терміном сплати 30.06.2018 року.

Відповідно до підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Згідно підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до підпункту „а» пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Станом на 30.06.2018 року підприємством не сплачений військовий збір у сумі 6586,79 грн., яка складається із:

- 2542,26 грн. заборгованість перед бюджетом по військовому збору за березень 2018 року, терміном сплати 30.04.2018 року,

- 2010,17 грн. заборгованість перед бюджетом по військовому збору за квітень 2018 року, терміном сплати 30.05.2018 року,

- 2034,36 грн. заборгованість перед бюджетом по військовому збору за травень 2018 року, терміном сплати 30.06.2018 року.

Відповідно до підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Підпунктом 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що відповідальним за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 Податкового кодексу України, а саме: з доходів у вигляді заробітної плати є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку; з інших доходів є: податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) збору до бюджету.

Відповідно до підпункту 127.1 статті 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Отже, відповідальність за правопорушення, передбачене статтею 127 ПК України, може наставати у разі, коли платник податків, у тому числі податковий агент, допускає бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто взагалі відсутній факт виконання вказаних обов`язків платником податків (податковим агентом).

При цьому, згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 62.1 статті 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Отже, факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше як за результатами перевірки платника податків, за результатами якої складається акт.

Підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (згідно зі статтею 127 ПК України - 50%, 75%) застосовуються не за сам факт виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення діянь за обставин, передбачених, зокрема, підпунктом 54.3.5 пункту 54.4 статті 54 ПК України.

З аналізу вищенаведеної норми випливає, що застосування штрафу в більшому розмірі можливе у разі встановлення контролюючим органом повторності порушення протягом 1095 днів, яке зафіксовано в акті перевірки та, як наслідок, у податковому повідомленні-рішенні.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі №805/3649/17-а.

Судом встановлено, що відповідачем не було зафіксовано факту повторного протягом 1095 днів неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, як і не було надано доказів прийняття податкових повідомлень-рішень, якими позивачу були б збільшені суми грошового зобов`язання двічі протягом року, що передували прийняттю оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Отже податкові повідомлення-рішення щодо застосування штрафних санкцій по податку з фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із застосуванням розміру штрафу у разі повторного виявлення податкових порушень - 50%, в сумі 32 477, 47 грн. та з військового збору у сумі 3 166, 42 грн., не відповідають вимогам закону.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Тому суд зазначає, що хоча позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення від 14.12.2018 року про застосування штрафних санкцій лише в частині, а саме - з податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується податковим агентами у розмірі 32477,47 грн. та військового збору у розмірі 3166,42 грн., враховуючи, що предметом оскарження є конкретне рішення суб`єкта владних повноважень, яке не відповідає приписам закону щодо розрахунку штрафних санкцій, суд не має підстав скасовувати спірне податкове повідомлення-рішення в якийсь частині, оскільки це означало б втручання в дискреційні повноваження відповідача, та вважає за необхідне скасувати оскаржені податкові повідомлення-рішення повністю.

За таких обставин відповідач в межах наданих йому повноважень не позбавлений можливості прийняти інше податкове повідомлення-рішення з урахуванням висновків суду, зроблених при розгляді цієї справи.

Враховуючи наведене, заявлений у справі позов підлягає задоволенню в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Донецькій області № 0019821303 від 14 грудня 2018 року та № 0019831303 від 14 грудня 2018 року.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 06 листопада 2018 року у справі №813/3274/17. У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що повноваження щодо визначення суми грошових зобов`язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є дискреційним повноваженням таких контролюючих органів. Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності рішення, передбаченим у Кодексі адміністративного судочинства України критеріям, не може підміняти контролюючий орган та перебирати на себе повноваження щодо застосування штрафу в іншому розмірі.

Згідно приписів частини 4 статті 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Надані у додатку до апеляційної скарги позивача; копія акту (ф.КБ2в, КБ-3) виконаних робіт №2 за травень 2018 року на суму 247 748.74 грн. з ПДВ; копія договірної ціни та кошторису до договору субпідряду б/н від 01.12.17; докази оплати за виконані роботи в сумі 247 748,74 з ПДВ (копія платіжного доручення № 595 від 30.05.2018р.); наданий під час апеляційного розгляду справи експертний висновок № 1/11/2 від 18.11.2019 року колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на припис частини 4 статті 308 КАС України.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «ПРОМСТРОЙМОНТАЖ» , Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року у справі № 200/2664/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року у справі № 200/2664/19-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 25 листопада 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В.Сіваченко