Постанова

від 25.11.2019 по справі 360/1118/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року справа №360/1118/19

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Блохіна А.А., Міронової Г.М.,

секретар судового засідання - Сухов М.Є.,

з участю представника позивача - Суткович М.А.,

представника відповідача - Комарової Г.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року у справі № 360/1118/19 (головуючий І інстанції Басова Н.М., повний текст складений у м. Сєвєродонецьку Луганської області) за позовом Луганської регіональної торгово-промислової палати до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Луганська регіональна торгово-промислова палата (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ГУ ДФС у Луганській області, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просила:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 06.02.2019року № 7847-52;

- визнати протиправною бездіяльність щодо неприйняття рішення про списання безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість, де основний борг - 123650,59 грн, штрафні санкції- 3680,93 грн, пеня - 172880,44 грн (всього - 300211,96 грн);

- визнати протиправною бездіяльність щодо неприйняття рішення про списання безнадійного податкового боргу щодо пені з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі -13544,58 грн;

- визнати протиправною бездіяльність щодо неприйняття рішення про списання пені з орендної плати з юридичних осіб у сумі 67447,70 грн;

- зобов`язати прийняти рішення про визнання податку на додану вартість Луганської регіональної торгово-промислової палати (код ЄДРПОУ 02944811) у розмірі 123650,59 грн, штрафні санкції - 3680,93 грн, пеня - 172880,44 грн (всього - 300211,96 грн.) - безнадійним на підставі статті 101, 102 Податкового кодексу України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 року № 577 з підстав дії обставин непереборної сили та списати податок на додану вартість у розмірі 123650,59 грн, штрафні санкції- 3680,93 грн, пеня -172880,44 грн (всього - 300211,96 грн);

- зобов`язати прийняти рішення про визнання пені податку на прибуток приватних підприємств Луганської регіональної торгово -промислової палати (код ЄДРПОУ 02944811) у розмірі 13544,58 грн. - безнадійною на підставі статті 101, 102 Податкового кодексу України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 року № 577 з підстав дії обставин непереборної сили та списати пеню податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 13544,58 грн;

- зобов`язати прийняти рішення про визнання орендної плати з юридичних осіб Луганської регіональної торгово - промислової палати (код ЄДРПОУ 02944811) у розмірі - 46006,38 грн безнадійною на підставі статті 102, 101 Податкового кодексу України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 року № 577 з підстав дії обставин непереборної сили та списати пеню орендної плати з юридичних осіб у розмірі - 67447,70 грн;

- зобов`язати внести коригування до інтегрованої картки платника податку на додану вартість Луганської регіональної торгово -промислової палати (код ЄДРПОУ 02944811) шляхом виключення з інтегрованої картки від`ємного сальдо - з податку на додану вартість, де основний борг - 123650,59 грн, штрафні санкції- 3680,93 грн, пеня - 172 880,44 грн (всього - 300211,96 грн), як такий що не передбачений нормами Податкового кодексу України та не підлягає сплаті;

- зобов`язати внести коригування до інтегрованої картки платника податку щодо пені з податку на прибуток приватних підприємств Луганської регіональної торгово - промислової палати (код ЄДРПОУ 02944811) шляхом виключення з інтегрованої картки платника податків від`ємного сальдо - пені з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі - 13544,58 грн, як такий що не передбачений нормами Податкового кодексу України та не підлягає сплаті;

- зобов`язати внести коригування до інтегрованої картки платника податку орендної плати з юридичних осіб Луганської регіональної торгово - промислової палати (код ЄДРПОУ 02944811) шляхом виключення з інтегрованої картки платника податків від`ємного сальдо - орендної плати з юридичних осіб у розмірі 67447,70 грн як такий, що не передбачений нормами Податкового кодексу України та не підлягає сплаті (т. 2 а.с. 1-5).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року позов задоволений частково:

- визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ГУ ДФС у Луганській області від 06.02.2019 року № 7847-52 в частині зобов`язання Луганську регіональну торгово-промислову палату сплатити пеню з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 13544,58 грн;

- зобов`язано ГУ ДФС у Луганській області внести коригування до інтегрованої картки платника податку Луганської регіональної торгово - промислової палати (код ЄДРПОУ: 02944811) з податку на прибуток приватних підприємств шляхом виключення з інтегрованої картки платника податків заборгованості по пені з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 13544,58 грн;

- визнано протиправними дії ГУ ДФС у Луганській області щодо відображення в інтегрованій картці платника податків Луганської регіональної торгово - промислової палати (код ЄДРПОУ: 02944811) показників про наявність податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 46006,38 грн;

- зобов`язано ГУ ДФС у Луганській області внести коригування до інтегрованої картки платника податку Луганської регіональної торгово - промислової палати (код ЄДРПОУ 02944811) з орендної плати з юридичних осіб шляхом виключення з інтегрованої картки платника податків заборгованості з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 46006,38 грн;

- в іншій частині - відмовлено (т. 3 а.с. 85-93).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (т. 3 а.с. 100-101).

В обґрунтування доводів посилався на правомірність спірної податкової вимоги в частині зобов`язання позивача сплатити пеню з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 13544,58 грн, оскільки сума пені не є грошовим зобов`язанням, визначеним станом на 14.04.2014 року; нарахування пенсі відбулося 22.11.2018 року за період з 31.01.2015 року по 21.11.2018 року, з 02.03.2015 року по 21.11.2018 року. Позивач змінив місцезнаходження на територію підконтрольну Україні з 19.04.2017 року, тому апелянт вважає правомірним нарахування пенні останньому. Щодо орендної плати з юридичних осіб апелянт не згодний з рішенням суду в цій частині, оскільки вважає, що суд не повинен був виходити за межі позовних вимог, оскільки позивачу надавалась професійна правова допомога. Інших доводів щодо підстав для скасування рішення суду, яке стосується орендної плати з юридичних осіб, апелянтом не зазначено.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі обставини справи.

Луганська регіональна торгово-промислова палата є юридичною особою, ідентифікаційний код 02944811, до 19.04.2017 року була зареєстрована за адресою: Луганська область, м. Луганськ, вулиця М. Раскової, будинок 7А . З 19.04.2017 року місцезнаходження змінила і з вказаної дати по теперішній час перебуває за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Хіміків, будинок 48 А , перебуває на обліку як платник податків в Сєвєродонецькій ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 2 а.с. 92-98).

10.12.2014 року позивач отримав сертифікати Торгово-промислової палати України (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 2139, № 2140, згідно яких Торгово-промисловою палатою України засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 01.06.2014 року для ЛТПП при здійснення господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів, а також які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації відповідно (т.1 а.с.25-26, 27-28).

09.10.2017 року позивач звернувся до Луганської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області з заявою щодо надання довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів.

Листом від 20.10.2017 року № 284/Т/12-34 Луганська ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області повідомила про наявність заборгованості з податків, зборів, платежів станом на 20.10.2017 по наступним видам: з податку на додану варіть з вироблених в Україні товарів у сумі 119290,87 грн; з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 15789,99 грн; орендна плата з юридичних осіб у сумі 95801,59 грн; надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у сумі 5,24 грн (т. 1 а.с.33).

Починаючи з цього часу позивач неодноразово звертався до податкових органів з приводу роз`яснення щодо нарахування сум податкового боргу, на що отримував відповіді податкових органів (т.1 а.с. 30-32, 34, 45-48, 51-55, 62-66).

24.05.2018 року позивач звернувся до ГУ ДФС у Луганській області з заявою, в якій просив надати акти звірки за період 2014-2018 рр. з розшифровкою по місяцям з податку на додану вартість, податку на прибуток, орендну плату за землю та єдиний соціальний внесок (т.1 а.с. 38).

05.06.2018 року податковий орган надав інформацію щодо звірки розрахунків по вказаним видам податків (т.1 а.с. 39-44, 56-61, т. 3 а.с. 29-33).

16.10.2018 року позивач звернувся з заявою про надання довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, на що 17.10.2018 року за №6295/10/12-32-52-07-09 отримав відмову контролюючого органу (т. 1 а.с. 49, 50).

06.12.2018 року позивач подав уточнюючу декларацію з орендної плати за землю за 2016 рік, якою нарахував до зменшення податкове зобов`язання, річну суму якого визначив 117242,91 грн з зазначенням щомісячних виплат з квітня по грудень включно (т.1 а.с. 68-71).

Вказана декларація була прийнята податковим органом (т. 1 а.с.67).

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, яка за договором від 18.07.2007 року перебуває в оренді позивача строком на 49 років та розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Раскової, 7-а (т. 2 а.с. 208-211).

06.02.2019 року відповідачем складена податкова вимога форми Ю № 7847-52, якою зобов`язано позивача сплатити заборгованість на загальну суму 143564,21 грн, яка складається з пені по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 13544,58 грн та податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), який складається з основного боргу у розмірі 123650,59 грн, штрафних (фінансових) санкцій - 3680,93 грн та пені - 2688,11 грн (т. 1 а.с. 21).

Спірні правовідносини, що врегульовані Податковим Кодексом України, Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 року № 1669-VII (далі - Закон № 1669), наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577 Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі - Порядок № 577) в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 7847-52 від 06.02.2019 року суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014 року.

17 березня 2015 року Верховна Рада України прийняла постанову № 254-VІІІ Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями , якою визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Статтею 1 Закону України від 16.09.2014 року № 1680-VII Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей передбачено, що згідно з цим Законом тимчасово, з дня набрання ним чинності з урахуванням положень Закону України Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей на строк до 31 грудня 2019 року включно, запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких належать райони, міста, селища, села, що визначаються рішенням Верховної Ради України (далі - окремі райони Донецької та Луганської областей).

В пункті 1 постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року №252-VІІІ Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування зазначено, що до окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей тимчасово запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, належать райони або їх частини, міста, селища і села, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з Російською Федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена додатком до цієї Постанови, що відповідає Мінському меморандуму від 19 вересня 2014 року.

Місто Луганськ належить до населених пунктів, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з Російською Федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена додатком до цієї постанови, а тому належить до тимчасово окупованих територій.

Як встановлено вище, до 19.04.2017 року позивач був зареєстрований за адресою: Луганська область, м.Луганськ, вулиця М.Раскової, будинок 7А . З 19.04.2017 року місцезнаходження змінилося і з вказаної дати по теперішній час перебуває за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Хіміків, будинок 48 А .

Тобто до 19.04.2017 позивач був зареєстрований на тимчасово окупованій території.

01.01.2017 набрав чинності Закон України від 21.12.2016 № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні , згідно з яким підрозділ 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України було доповнено пунктом 38.2.

Вказаний пункт на час виникнення спірних правовідносин викладений у наступній редакції: на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об`єднаних сил (ООС) для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України: 1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов`язань; 2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.

Відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у цьому підпункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 цього Кодексу.

Норми цього підпункту не застосовуються: з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця; з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України.

Аналізуючи у сукупності вказані норми права, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що законодавець закріпив для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України певні преференції, які полягають у тому що на вказаний період зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов`язань.

Оглядом інтегрованої картки платника податку щодо податку на прибуток підприємств, судом встановлено, що пеня у розмірі 13544,58 грн. зі сплати вказаного податку виникла у зв`язку з несплатою позивачем по податковій декларації з податку на прибуток підприємства (базовий звітній період рік) № 9090761844 від 27.02.2014 року (т. 3 а.с. 72).

Таким чином, оскільки пеня виникла за грошовим зобов`язанням визначеним станом на 14.04.2014 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що правових підстав для нарахування пені щодо несвоєчасної сплати податку на прибуток підприємства у відповідача не було.

Як наслідок податкова вимога від 06.02.2019 року № 7847-52 щодо зобов`язання ЛРТПП сплатити пеню по податку на прибуток підприємств у розмірі 13544,58 грн підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про необхідність застосування ч. 2 ст. 9 КАС України та задоволення позову шляхом зобов`язання відповідача внести коригування до інтегрованої картки платника податку позивача з податку на прибуток приватних підприємств шляхом виключення з інтегрованої картки платника податків заборгованості по пені з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 13544,58 грн.

Щодо сплати позивачем податку орендної плати з юридичних осіб, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За приписами п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Згідно ст. 1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014 року.

Закон № 1669 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до вимог статті 6 Закону № 1669 під час проведення антитерористичної операції звільнено суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 1669 закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30.10.2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

В подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року №1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція .

Тобто, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним та не скасовувалось, його дія лише була зупинена на відповідний час.

2 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України .

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція ; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053.

Згідно з переліком м.Луганськ віднесено до населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

8 червня 2016 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування від 17.05.2016 року № 1365-VIII, пунктом 2 якого текст статті 6 викладено в такій редакції: Звільнити суб`єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону .

Статтю 4 Закону № 1669 доповнено частиною четвертою такого змісту: Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію .

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1276-р) затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Місто Луганськ також міститься в переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Системний аналіз вищезазначених нормативно-правових актів дають підстави вважати, що платники земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, які знаходилися на території визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, а також земельні ділянки державної та комунальної власності, якими такі платники податків користуються, знаходяться на території, де проводилась АТО, на цей період звільняються від виконання своїх обов`язків, зокрема, щодо сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Окрім того, згідно пункту 38.7. підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об`єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Таким чином позивач в силу вказаних вище законів, починаючи з 14.04.2014 року був звільнений від сплати податку з орендної плати з юридичних осіб та продовжує бути звільнений і станом на теперішній час, оскільки земельна ділянка, розташована на непідконтрольній території, у зв`язку з чим заборгованість по вказаному виду податку у нього відсутня.

Згідно пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи позивачем у 2016 року надано до Податкового органу уточнююча податкова декларація по податку з орендної плати з юридичних осіб, в яких нараховано до зменшення податкові зобов`язання за 2014 рік (т.1 а.с. 68-71).

Вказана уточнююча податкова декларація прийнята відповідачем (т. 1 а.с.67).

З інтегрованої картки платника податків встановлено, що станом на 14.04.2014 року за позивачем рахувалась переплата по вказаному виду податку у розмірі 14373,6 грн Заборгованість відповідач нараховує з 30.07.2014 року та станом на день подачі заяви про збільшення позовних вимог за позивачем рахується залишок несплаченої пені у розмірі 46006,38 грн, які відповідач зазначив у своїх розрахунках (т. 3 а.с.73-76).

Відповідно до пп. 14.1.162. п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки;

Нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (пп.129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України).

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань (п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України).

Пунктом 129.9 ст. 129 ПК України передбачено, що у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Позивач згідно ст. 6 Закону № 1669 та пункту 38.7. підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України звільнений від сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, таким чином за відсутності обов`язку сплати основного податкового зобов`язання, відповідно відсутні підстави для нарахування пені.

Позивач просив визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Луганській області щодо неприйняття рішення про списання пені з орендної плати з юридичних осіб у розмірі - 67447,70 грн; зобов`язати відповідача прийняти рішення про визнання орендної плати з юридичних осіб Луганської регіональної торгово - промислової палати у розмірі 67447,70 грн безнадійною на підставі статті 102, 101 Податкового кодексу України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 року № 577 з підстав дії обставин непереборної сили та списати пеню орендної плати з юридичних осіб у розмірі - 67447,70 грн; зобов`язати відповідача внести коригування до інтегрованої картки платника податку орендної плати з юридичних осіб Луганської регіональної торгово - промислової палати шляхом виключення з інтегрованої картки платника податків від`ємного сальдо - орендної плати з юридичних осіб у розмірі 67447,70 грн, як такий, що не передбачений нормами Податкового кодексу України та не підлягає сплаті.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту порушених прав позивача, враховуючи положення ч. 2 ст. 9 КАС України, є визнання протиправними дій відповідача щодо відображення в інтегрованій картці платника податків Луганської регіональної торгово - промислової палати показників про наявність податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 46006,38 грн та зобов`язання відповідача внести коригування до інтегрованої картки платника податку Луганської регіональної торгово - промислової палати з орендної плати з юридичних осіб шляхом виключення з інтегрованої картки платника податків заборгованості з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 46006,38 грн.

Сума пені у розмірі 46006,38 грн підтверджена інтегрованою карткою платника податку.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову, в частині задоволених позовних вимог рішення суду не оскаржене.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. 195, ч. 5 ст. 250, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. ст. 321, ст. 322, ч. 1 ст. 325, ст. 328, ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року у справі № 360/1118/19 за позовом Луганської регіональної торгово-промислової палати до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 25 листопада 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.А. Блохін

Г.М. Міронова