Рішення

від 22.11.2019 по справі 466/9807/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/9807/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 листопада 2019 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Федорової О.Ф.

секретар судового засідання Романчук М.С.

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства Янів-405 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

встановив:

10.12.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з позовною заявою до Львівського комунального підприємства Янів-405 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів:

Позовні вимоги обґрунтовує наступним, позивач являється власником Ѕ квартири АДРЕСА_1 . Даний факт підтверджується витягом та свідоцтвом про право власності на квартиру. Квартира знаходиться на останньому поверсі будинку. Сам будинок перебуває на балансі та обслуговується ЛКП Янів-405 .

02.08.2018 року відбулося залиття дощовими водами належної позивачу вищевказаної квартири. В результаті була пошкоджена стеля, побілка на стіні, ламінат на підлозі, пошкоджено ліжко із матрацом. Причиною залиття став факт неясної покрівлі над квартирою позивача. Причина залиття встановлена комісією в складі майстра по експлуатації ЛКП Янів-405 , бухгалтера-економіста ЛКП Янів-405 та двірника ЛКП Янів-405 . Висновок комісії викладений в акті від 02.08.2018 року, що затверджений директором ЛКП Янів-405 .

На замовлення позивача ФОП ОСОБА_2 провів розрахунок матеріальних збитків , нанесених внаслідок залиття квартири. Згідно звіту про незалежну оцінку ринкова вартість матеріальних збитків становить 42 367 гривень. Вартість проведення оцінки становить 2500,00 гривень, що підтверджується квитанцією № ПН 459885 від 06.09.2018 року.

12.09.2018 року позивач звернулась до директора ЛКП Янів-405 із заявою про відшкодування завданих збитків.

На дану заяву відповідач надав відповіді № 285ас/о від 15.10.2018 року та № 512 с/о від 05.11.2018 року з тексту яких не можливо зробити висновок про погодження чи відмову з боку останнього у відшкодуванні позивачу завданої шкоди.

Крім цього позивач стверджує , що в результаті залиття був порушений звичайний спосіб її життя, необхідно було розпочинати ремонтні роботи , шукати нові меблі, при перших ознаках дощу виникало відчуття тривоги з приводу можливого повторного залиття. Це все негативно відобразилось на самопочутті позивача. Позивач оцінила моральну шкоду , що завдана внаслідок залиття її квартири в сумі 5000 гривень.

Поруч з цим з метою захисту порушених прав позивачем були понесенні витрати на правову допомогу в сумі 3000,00 гривень. Даний факт підтверджується договором на надання правової допомоги, актом приймання наданих послуг, прибутковим касовим ордером.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву у відзиві вказують, що позов не визнають, просять відмовити у його задоволенні. Зазначають, що позивачем не доведено факт заподіяння шкоди саме зі сторони відповідача,вважають, що відсутній причино вий з?язок між діяльністю ЛККП Янів-405 та наслідками зумовленими залиттям квартири.Крім того вважає, що акт складений 02.08.2018 року ЛКП Янів-405 є неналежним доказом, тому що не відповідає встановленій формі (а.с.62-66).

Заяви (клопотання) учасників справи:

представник відповідача - адвокат Семків В.В. подав клопотання, про долучення до матеріалів справи письмових доказів (а.с.97-105);

представник відповідача - адвокат Семків В.В. подав заяву клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 107-110);

позивач - ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_3 подали заяви про розгляд справи у їх відсутності (а.с.116-117).

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 14.12.2018 року позовну заяву залишено без руху (а.с.27-29);

28.12.2018 року на виконання вимог ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 14.12.2019 року усунуто недоліки (а.с.31-32);

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 02.01.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 30.01.2019 року (а.с.34-35);

30.01.2019 року підготовче засідання відкладено;

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 31.01.2019 року постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 26.02.2019 року (а.с. 49-50).

26.02.2019 року судове засідання відкладено (а.с 58);

28.03.2019 року судове засідання відкладено (а.с. 74-75);

22.05.2019 року судове засідання відкладено (а.с.79);

24.06.2019 року судове засідання відкладено (а.с.84);

07.08.2019 року судове засідання відкладено (а.с.87);

03.09.2019 року судове засідання відкладено (а.с.90);

05.11.2019 року судове засідання відкладено (а.с.94);

В судове засідання 12.11.2019 року:

позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_3 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить про що свідчить розписка про повідомлення осіб у справі про дату, час, місце судового засідання (а.с.95); Подали заяву про розгляд справи у їх відсутності (а.с.116-117).

представник відповідача - ЛКП янів-405 - адвокат Семків В.В. не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить про що свідчить розписка про повідомлення осіб у справі про дату, час, місце судового засідання (а.с.95);

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин:

Судом встановлено що:

Позивач являється власником Ѕ квартири АДРЕСА_1 . Даний факт підтверджується витягом та свідоцтвом про право власності на квартиру (а.с 3-4). Квартира знаходиться на останньому поверсі будинку. Сам будинок перебуває на балансі та обслуговується ЛКП Янів-405 .

02.08.2018 року відбулося залиття дощовими водами вищевказаної квартири. В результаті була пошкоджена стеля, побілка на стіні , ламінат на підлозі, пошкоджено ліжко із матрацом. Причиною залиття став факт неясної покрівлі над квартирою позивача. Причина залиття встановлена комісією в складі майстра по експлуатації ЛКП Янів-405 , бухгалтера-економіста ЛКП Янів-405 та двірника ЛКП Янів-405 . Висновок комісії викладений в акті від 02.08.2018 року, що затверджений директором ЛКП Янів-405 (а.с.5).

Згідно звіту про незалежну оцінку виконаного ФОП ОСОБА_2 - ринкова вартість матеріальних збитків становить 42367 гривень. Вартість проведення оцінки становить 2500,00 гривень, що підтверджується квитанцією № ПН 459885 від 06.09.2018 року (а.с. 6-19).

12.09.2018 року позивач звернулась до директора ЛКП Янів-405 із заявою про відшкодування завданих збитків (а.с.20).

На дану заяву відповідач надав відповіді № 285ас/о від 15.10.2018 року та № 512 с/о від 05.11.2018 року з тексту яких не можливо зробити висновок про погодження чи відмову з боку останнього у відшкодуванні позивачу завданої шкоди. Станом на день розгляду справи з боку відповідача не проведено відшкодування заявлених позивачем сум (а.с.21-22).

Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із пошкодженням її майна.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт завдання шкоди та підтверджено її розмір.

Щодо відповідача, то він, відсутності своєї вини у спричиненій позивачу шкоди внаслідок залиття квартири не довів. Посилання відповідача, про те, що акт від 02 серпня 2018 року є неналежним доказом наявності вини відповідача у залитті належної позивачу квартири, не заслуговують на увагу, оскільки цей акт повністю відповідає формі, встановленій наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій , в ньому наведені: дата та місце складання; члени комісії, що складають акт; місце, де трапилося залиття; подія, що трапилася; наслідки залиття, а також причини залиття.

Крім того суд вважає, за необхідне звернути увагу, що акт про залиття квартири від 02 серпня 2018 року, був складений, саме працівника ЛКП Янів-405 та затверджений директором ЛКП Янів-405 - ОСОБА_4 , на яких відповідно до Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій лежить обов?язок складання таких актів, а тому відповідальність за правильність та повноту їх складання має нести саме відповідач.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 р. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та душевних страждань позивача, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, беручи до уваги, що немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу фізичного, душевного болю, страждань, а будь-яка компенсація моральної шкоди не може відповідати дійсним стражданням позивача і може мати тільки умовний вираз та виходячи з міркувань розумності та справедливості, вважає за необхідне визначити розмір відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 2 000 грн.

Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, а також з урахуванням абз. 4 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 Про судове рішення у цивільній справі , обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України

Обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, повинні відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, викладені позивачем у позовній заяві, обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, доводи є достовірними, обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, та сумніву у суду не викликають. Таким чином, доводи позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Суд виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Розподіл судових витрат між сторонами:

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивачем, підтверджено понесені нею витрати на правову допомогу у розмірі 3000 гривень у встановленому порядку, а саме долучено договір на надання правової допомоги, акт приймання-передачі виконаних робіт по договору, квитанція про сплату послуг (а.с. 23-25).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог судові витрати, а саме, судовий збір у розмірі 1409 грн. 60 коп., підлягають стягненню з відповідача в користь позивача.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України

На підставі викладеного та керуючись:

ст. ст. 22,23,1166,1167 ЦК України,

ст.ст. 10,12,76-81,133,137,141,258, 263, 265, 266, 20,354 ЦПК України,-

ухвалив:

Вимоги позовної заяви за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства Янів-405 про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягувати з Львівського комунального підприємства Янів-405 (ЄДРПОУ 22333446) в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_1 -

- 44 867 (сорок чотири тисячі вісімсот шістдесят сім ) гривень відшкодування матеріальної шкоди;

- 2000 (дві тисячі) гривень відшкодування моральної шкоди;

- 1409 (одну тисячу чотириста дев?ять) гривень 60 копійок сплаченого судового збору;

- 3000 (три тисячі) гривень на правову допомогу, а разом стягнути 51 276 (п`ятдесят одну тисячу двісті сімдесят шість тисяч) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Львівського апеляційного суду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд м. Львова.

У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, такий строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України- http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.

Повний тест рішення складено 22 листопада 2019 року.

Суддя О. Ф. Федорова