Постанова

від 25.11.2019 по справі 153/768/14

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 153/768/14

провадження № 61-20743св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Ямпільська районна державна адміністрація Вінницької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:відділ Держземагенства у Ямпільському районі Вінницької області, Цекинівська сільська рада Ямпільського району Вінницької області, приватне підприємство Дністер , приватне підприємство Вінагрополіс

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Вінницької області, у складі колегії суддів:

Берегового О. Ю., Денишенко Т. О., Луценка В. В., від 28 вересня

2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

В квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області (далі - Ямпільська РДА) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними розпоряджень про затвердження проекту землеустрою та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що з 2003 року він є власником нерухомого майна - кладової пасіки А , загальною площею 29,0 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка, на якій розташована належна йому кладова пасіки була розділена на три частини і передана у власність ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Вважав, що в результаті переходу до нього права власності на кладову пасіки, із врахуванням положень статті 120 Земельного кодексу України

(далі - ЗК України) та статті 377 Цивільного кодексу України (далі -

ЦК України) до нього перейшло право власності на земельні ділянки або її частину на якій вона розміщена, тобто на частину спірних земельних ділянок, які на підставі державних актів про право власності на земельну ділянку зареєстровані за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Крім цього, зазначив, що будучи власником нерухомого майна, він, згідно статті 121 ЗК України має право на безоплатну передачу йому земельної ділянки для обслуговування цієї господарської будівлі і споруди (присадибна ділянка) у межах 0,25 га та отримання земельної ділянки для інших потреб у межах норм визначених статтею 121 ЗК України.

Вважав, що він став власником кладової пасіки раніше, ніж

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були видані оскаржувані розпорядження Ямпільської РДА № 671, 672, 675 та державні акти на право власності на земельні ділянки.

Ямпільська РДА приймаючи оскаржувані розпорядження за № 671

від 13 грудня 2011 року на ім`я ОСОБА_3 , № 672 від 13 грудня

2011 року на ім`я ОСОБА_2 , № 675 від 14 грудня 2011 року на ім`я ОСОБА_4 та видаючи на підставі цих розпоряджень оскаржувані державні акти на право власності на спірні земельні ділянки, діяла всупереч вимогам закону розпорядилась землею, яка не перебуває ні в державній власності, ні є землями запасу Цекинівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд визнати недійсними розпорядження Ямпільської РДА від 13 грудня 2011 року

№ 671, від 13 грудня 2011 року № 672 та від 14 грудня 2011 року № 675 про затвердження ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок та державні акти на право власності на земельну ділянку, видані їх підставі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області, у складі судді Дзерина М .М., від 12 травня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсними:

- розпорядження Ямпільської РДА від 13 грудня 2011 року № 671 Про затвердження ОСОБА_3 проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що посвідчує право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства та видачу державного акту за рахунок земель запасу Цекинівської сільської ради за межами населеного пункту с. Цекинівка ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ

№ 333193, виданий 25 квітня 2012 року на ім`я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 1 га., яка розташована за межами населеного пункту Цекинівської сільської ради, Ямпільського району, Вінницької області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 0525687700:02:001:0222;

- розпорядження Ямпільської РДА від 13 грудня 2011 року № 672 Про затвердження ОСОБА_2 проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що посвідчує право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства та видачу державного акту за рахунок земель запасу Цекинівської сільської ради за межами населеного пункту с. Цекинівка ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ

№ 333194, виданий 25 липня 2012 року на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,3500 га., яка розташована за межами населеного пункту Цекинівської сільської ради, Ямпільського району, Вінницької області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер : 0525687700:02:001:0220;

- розпорядження Ямпільської РДА від 14 грудня 2011 року № 675 Про затвердження ОСОБА_4 проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що посвідчує право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства та видачу державного акту за рахунок земель запасу Цекинівської сільської ради за межами населеного пункту с. Цекинівка ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку площею

1,7500 га., яка розташована за межами населеного пункту Цекинівської сільської ради, Ямпільського району, Вінницької області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства серії ЯМ в„– 333195 , виданого 25 липня 2012 року на ім`я ОСОБА_4 кадастровий номер: 0525687700:02:001:0221.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що Ямпільська РДА, приймаючи оскаржувані розпорядження за № 671 від 13 грудня

2011 року, № 672 від 13 грудня 2011 року, № 675 від 14 грудня 2011 року, та видаючи на підставі цих розпоряджень оскаржувані державні акти на право власності на спірні земельні ділянки, не врахувала права та інтереси позивача як власника нерухомого майна, що розташоване на цій спірній земельній ділянці, а також діяла всупереч вимогам закону розпорядилась землею, яка не перебуває ні в державній власності, не є землями запасу Цекинівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області.

Крім того, Ямпільська РДА розпорядилась спірною земельною ділянкою на частині якої розташована належна позивачу господарська будівля - кладова пасіки та частина земельної ділянки, яка є необхідною для обслуговування будівлі та перейшла у його власність за правилами частини першої

статті 120 ЗК України та частини першої статті 377 ЦК України, і такий перехід права власності відбувся значно раніше, ніж відповідач прийняв незаконне розпорядження та видав незаконні державні акти.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 28 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 12 травня 2017 року скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове, апеляційний суд зазначив про наявність в матеріалах справи суперечливих доказів про місце розташування належної позивачу на праві власності будівлі - кладової пасіки, які не усунуті й в ході розгляду справи апеляційним судом.

Колегія суддів вважала, що висновок суду першої інстанції щодо місця розташування господарської будівлі не підтверджений належними й допустимими доказами, а посилання місцевого суду на вихід Ямпільської РДА за межі своєї компетенції, не відповідає обставинам справи, ґрунтується на суперечливих доказах, а тому не може вважатися законним і обґрунтованим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ,посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 28 вересня 2017 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження по справі № 153/768/14 та витребувано її матеріали з місцевого суду.

Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

11 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 153/768/14 передано судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків суду апеляційної інстанції, твердження суду апеляційної інстанції є надуманими та суперечать наявними в матеріалах справи доказам.

Вважав, що суд апеляційної інстанції ухвалюючи рішення від 28 вересня 2017 року грубо порушив положення статті 41 Конституції України,

статті 321 ЦК України та статей 58, 213, 309 ЦПК України 2004 року.

Стверджує, що надані ним витяг з Публічної кадастрової карти України, викопіровка із землекористування Цекинівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, відомості супутникової фотозйомки, лист Цекинівської сільської ради Ямпільського районну Вінницької області від 11 листопад 2015 року вих. № 02-21-231, копія карти земель Цекинівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області та уточнений перелік майна, що складає пайовий фонд осіб членів бувшого КСП Дністер села Цекинівка Ямпільського району Вінницької області та свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2

від 03 жовтня 2011 року достовірно підтверджують факт розміщення належної йому кладової пасіки на спірних земельних ділянках відповідачів та належність переданих відповідачам земельних ділянок до земель колективної власності КСП Дністер с. Цекинівка Ямпільського району Вінницької області.

Учасниками справи відзив (заперечення) на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить кладова пасіки загальною площею 29,0 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Розпорядженням Ямпільської РДА від 13 грудня 2011 року № 671

ОСОБА_3 було затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що посвідчує право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства та видачу державного акту за рахунок земель запасу Цекинівської сільської ради за межами населеного пункту с. Цекинівка, площею 1,0000 га.

Розпорядженням Ямпільської РДА від 13 грудня 2011 року № 672 встановлено, що ОСОБА_2 було затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що посвідчує право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства та видачу державного акту за рахунок земель запасу Цекинівської сільської ради за межами населеного пункту с. Цекинівка, площею 1,3500 га.

Розпорядженням Ямпільської РДА від 14 грудня 2011 року № 675 встановлено, що ОСОБА_4 було затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що посвідчує право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства та видачу державного акту за рахунок земель запасу Цекинівської сільської ради за межами населеного пункту с. Цекинівка, площею 1,7500 га.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ

№ 333195 виданого 25 липня 2012 року, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 1,7500 га, яка розташована за межами населеного пункту Цекинівської сільської ради, Ямпільського району, Вінницької області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ

№ 333193 виданого 25 квітня 2012 року, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 1,0000 га, яка розташована за межами населеного пункту Цекинівської сільської ради, Ямпільського району, Вінницької області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ

№ 333194 виданого 25 липня 2012 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1,3500 га, яка розташована за межами населеного пункту Цекинівської сільської ради, Ямпільського району, Вінницької області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 213 ЦПК України (в редакції, що діяла на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 41 Конституції України, статті 310 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи бути обмеженим у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Згідно частини першої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження його майна (стаття 317 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 152, пункту г частини третьої

статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод і інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. А відтак суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного суду про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами у справі порушення відповідачами його прав та інтересів, зокрема щодо розміщення належної йому кладової пасіки на спірних земельних ділянках.

Касаційний суд враховує, що з метою встановлення обставин справи, що мають значення для її вирішення, судом першої інстанції неодноразово призначалися по справі судові земельно-технічні експертизи (ухвали суду від 24 лютого 2015 року, від 06 квітня 2015 року, від 23 вересня 2015 року,

від 09 грудня 2015 року та від 24 березня 2016 року), які не були виконані.

Клопотання про призначення експертизи позивачем в суді апеляційної інстанції не заявлялося.

При цьому, ОСОБА_1 не був позбавлений права доводити заявлені ним позовні вимоги іншими належними та допустимими доказами.

Колегія суддів також враховує, що за повідомленням Цекинівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області державний акт на права колективної власності на землю серії ВН № 000001, виданий 11 листопада 1994 року, був переданий на адресу КСП Дністер для подальшого розподілу (паювання) між членами колгоспу. В подальшому вказаний акт втратив чинність у зв`язку із тим, що дане розпаювання було проведено, а земля передана в приватну власність громадян. ОСОБА_1 серед інших членів КСП Дністер одержав у власність земельну ділянку в якості паю як член колишнього КСП Дністер , з огляду на що його право на виділ земельної ділянки (пай) є використаним.

Земельна ділянка під урочищем Швейцарія не підлягала розпаюванню і не увійшла до складу земель, що виділялись згідно державного акту на право колективної власності на землю серії ВН № 000001 від 11 листопада

1994 року. Остання входила до складу земель, які були виділені

КСП Дністер на праві постійного користування згідно другого державного акту про право постійного користування землею в кількості 294,7 га,

серія II - ВН № 000361 від 13 вересня 1995 року (так звані землі під дворами і будівлями КСП Дністер ).

Разом з тим, після того, як КСП Дністер було ліквідовано, право постійного користування на вказану земельну ділянку (294, 7 га) було припинено, земельна ділянка не перейшла до правонаступника

КСП Дністер - ПП Дністер та не була передана в розпорядження сільської ради.

ПП Дністер на праві власності земельних ділянок на території Цекинівської сільської ради не має.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Апеляційним судом правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зроблені обґрунтовані висновки про відмову в задоволенні позовних вимог на підставі належним чином оцінених доказів (стаття 212 ЦПК України у редакції, чинній на момент розгляду справи).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 418 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Вінницької області від 28 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович Є . В. Синельников С. Ф. Хопта