Ухвала

від 21.11.2019 по справі 755/3382/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

21 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 755/3382/17

провадження № 61-13132св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.

розглянув заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю МРК про визнання права власності на 8% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю МРК у порядку спадкування та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю МРК (далі - ТОВ МРК ), у якому просив визнати за ним право власності на майнові права 8% частки статутного капіталу ТОВ МРК , що перейшло йому у спадщину за законом і за рішенням зборів ТОВ МРК від 29 січня 2015 року, та зобов`язати ТОВ МРК включити його до складу учасників ТОВ МРК .

Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на 8 % статутного капіталу ТОВ МРК у порядку спадкування, обґрунтовував свої висновки тим, що позивач отримав у нотаріуса свідоцтво про право власності в порядку спадкування на спірні майнові права на законодавчому рівні та у відповідності до положень статуту ТОВ МРК , ОСОБА_1 мав переважне право на вступ до ТОВ МРК в якості правонаступника померлої ОСОБА_2 , якій належало 8% частки у статутному капіталі ТОВ МРК . При цьому, ОСОБА_1 на законодавчому рівні не набув право власності на майнові права у статутному капіталі, а може лише спадкувати частку у статутному капіталі, яка належала спадкодавцю.

Вирішуючи спір, і відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо включення ОСОБА_1 до складу учасників ТОВ МРК , суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що ОСОБА_1 рішення загальних зборів від 29 січня 2015 року в частині неприйняття його до складу учасників товариства не оскаржувалося, а питання включення учасників до складу товариства вирішується виключно загальними зборами ТОВ МРК .

Постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2019 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року залишено без змін.

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій посилається на те, що Верховним

Судом не вирішено питання про розподіл його витрат на правову допомогу адвоката у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Заява про ухвалення додаткового рішення у справі не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до вимог підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Так, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року залишено без змін.

Ураховуючи те, що оскаржувані судові рішення залишені Верховним Судом без змін, тому відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в даній справі.

Керуючись статтею 141, 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю МРК про визнання права власності на 8% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю МРК у порядку спадкування та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов