Постанова

від 16.10.2019 по справі 524/1014/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 524/1014/19

провадження № 61-14063св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,

Яремка В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Автотехспорт ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 на постанову Полтавського апеляційного суду від 19 червня 2019 року у складі колегії суддів: Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У лютому 2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулись до суду із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову до суду.

Заяву обґрунтовували такими обставинам. ОСОБА_3 є власником транспортного засобу Toyota Land Cruiser , державний номерний знак НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_2 Між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Автотехспорт (далі - ТОВ Автотехспорт ) укладений договір зберігання транспортного засобу. 18 грудня 2018 року близько 22 години ОСОБА_2 залишив транспортний засіб на відведеному паркувальному місці, а 19 грудня 2019 року близько 08 години заявник, прийшовши на автостоянку, виявив відсутність транспортного засобу. За цим фактом відомості щодо кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 289 Кримінального кодексу України, внесені до ЄРДР за № 12018170090004651. На час подання заяви здійснювалась підготовка документів для звернення до суду з позовом до ТОВ Автотехспорт про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Водночас ТОВ Автотехспорт намагалось вчинити дії щодо відчуження свого майна, а саме об`єкта торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 . Заявники просили забезпечити їхній майбутній позов до ТОВ Автотехспорт .

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 21 лютого 2019 року заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на адміністративно-господарську будівлю з майданчиком для виставки-продажу автотехніки, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала суду мотивована тим, що заявники до подачі позову до суду звернулись із заявою про забезпечення майбутнього позову. Вказували на те, що у зв`язку з тим, що адміністративно-господарська будівля є єдиним об`єктом права власності ТОВ Автотехспорт , за рахунок якого можливо забезпечити виконання рішення суду, оскільки приблизна ринкова вартість об`єкта збігається з ринковою вартістю автомобіля. Заявниками обґрунтована необхідність забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно задля забезпечення виконання судового рішення.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 19 червня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ Автотехспорт задоволено частково.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 21 лютого 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заява про забезпечення позову не відповідає змісту та формі заяви, як це передбачено частиною першою статті 151 ЦПК України, зокрема в ній відсутні пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, на що і посилається відповідач у доводах апеляційної скарги; суд першої інстанції не перевірив сплати ОСОБА_3 судового збору за подання заяви про забезпечення позову, не звернув уваги, що з аналогічною заявою звертався і ОСОБА_4 і що ухвалою місцевого суду від 19 лютого 2019 року у задоволенні цієї заяви відмовлено за безпідставністю.

На думку апеляційного суду, указане є підставою для скасування ухвали суду як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників

У липні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 , в якій заявниця, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не взяті до уваги доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, а саме, що транспортний засіб, який належить на праві приватної власності заявнику, було викрадено з охоронюваного майданчика, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . На час викрадення між заявником та ТОВ Автотехспорт існував укладений договір зберігання транспортного засобу, вартість послуг зі зберігання транспортного засобу заявником сплачено, відомості про що містяться в матеріалах цивільної справи (а.с. 91).

На думку заявника, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, а скасовуючи ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука, апеляційний суд допустив порушенням норм процесуального права, що може призвести до відчуження майна ТОВ Автотехспорт та утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній цивільній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи предмет позовних вимог, які мають намір заявити заявники (про відшкодування матеріальної та моральної шкоди), вартість автомобіля, яка згідно з висновком експертного авто товарознавчого дослідження становить 896 020 грн, наведені ними доводи та надані документи, які підтверджують наявність спору, є підстави для забезпечення позову, а вид забезпечення позову є співмірним із майбутніми позовними вимогами.

Задовольняючи апеляційну скаргу ТОВ Автотехспорт , апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що заява не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення та не вжив заходів, передбачених частиною дев`ятою статті 153 ЦПК України, щодо повернення її заявнику. Окрім того, суд першої інстанції не перевірив, чи не перебувають у провадженні суду аналогічні заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про забезпечення позову, чи не є квитанція про сплату судового збору у розмірі 384,20 грн однією і тією самою квитанцією в іншій справі. Викладене підлягало перевірці судом першої інстанції шляхом дослідження матеріалів цивільних справ за заявами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що перебувають у провадженні суду, щодо обставин пред`явлення заявниками одночасно двох ідентичних заяв про забезпечення позову з метою домогтися ухвалення потрібного судового рішення. Окрім того, підлягав встановленню факт того, чи дійсно за кожною справою заявниками сплачено судовий збір у відповідному розмірі, а не прикладені до заяв копії квитанцій.

Верховний Суд не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до змісту частини першої статті 374 ЦПК суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.

Підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції визначені статтею 379 ЦПК України.

За змістом указаних норм процесуального права апеляційний суд має повноваження на скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції лише у випадку, якщо така ухвала відноситься до ухвал, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову не є ухвалою, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі у розумінні пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України та статті 379 ЦПК України.

Отже, апеляційний суд, з урахуванням його повноважень, за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ Автотехспорт не мав підстав та повноважень для передачі справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, що не перешкоджає подальшому провадженню у справи, визначені статтею 374 ЦПК України

Натомість, апеляційний суд не надав оцінки правильності по суті вирішення судом першої інстанції заяви про забезпечення позову та не ухвалив судове рішення у межах своїх повноважень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, в силу наданих процесуальним законом повноважень, суд касаційної інстанції позбавлений права встановлювати, або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, надавати оцінку доказам, що не були предметом їх перевірки, чи робити їх переоцінку.

Відповідно до пунктів 1, 2 і 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та що відповідно до частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цьому випадку оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 19 червня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко