Постанова

від 25.11.2019 по справі 916/629/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року м. ОдесаСправа № 916/629/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді: Ярош А.І.

суддів: Принцевської Н.М., Діброви Г.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби

на рішення Господарського суду Одеської області від 30 липня 2019 року (суддя Рога Н.В.)

по справі № 916/629/19

за позовом Південного офісу Держаудитслужби

за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси

до відповідача Громадської організації «Одеська обласна організація сприяння Збройним Силам України»

про стягнення 77 752, 99грн.,

Південний офіс Держаудитслужби, звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Громадської організації (далі-ГО) «Одеська обласна організація сприяння Збройним Силам України» про стягнення на користь Квартирно-експлуатаційного відділу (далі-КЕВ) м. Одеси грошових коштів у розмірі 77 752 грн. 99 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані нанесенням відповідачем збитків внаслідок несплати орендної плати за орендоване майно відповідно до договору оренди №27/2016/КЕВ від 25.07.2016 в період з 12.10.2017 року по 31.01.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06 червня 2019р. залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси (65070, м. Одеса, вул. Єврейська, б. 13, код ЄДРПОУ - 08038284).

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.07.2019р. (суддя Рога Н.В.) відмовлено у задоволенні позову Південного офісу Держаудитслужби до Громадської організації «Одеська обласна організація сприяння Збройним Силам України» про стягнення грошових коштів розмірі 77 752, 99грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

За матеріалами справи, 25.06.2018р. (вих.№15-08-23-14\3654) Південним офісом Держаудитслужби було підготовлено вимогу до КЕВ м.Одеси щодо усунення виявлених порушень, додатком до якої є попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства, але доказів направлення даної вимоги на адресу КЕВ м.Одеси позивачем до матеріалів справи не надано. Натомість, матеріали справи містять лист Південного офісу Держаудитслужби від 05.11.2018р. за №15-25-23-14/6363 на адресу КЕВ м.Одеси «Щодо надання інформації та звернення до суду» , з тексту якого вбачається, що позивачем отримано лист КЕВ м.Одеси від 08.10.2018р. №4747 з інформацією про стан усунення виявлених порушень та проведення КЕВ м.Одеси претензійної роботи по орендарям. При цьому, Південний офіс Держаудитслужби рекомендував КЕВ м.Одеси розглянути питання щодо досудового врегулювання з орендарями відшкодування матеріальної шкоди (збитків) на суму 584 809 грн. 74 коп. або звернутися до суду з відповідними позовами із залученням Південного офісу Держаудитслужби у якості третьої особи.

Після листопада 2018р. позивач за отриманням від КЕВ м. Одеси інформації щодо проведення претензійно-позовної роботи не звертався, про намір звернутися до суду з позовом щодо стягнення грошових коштів з ГО «Одеська обласна організація сприяння Збройним Силам України» на користь КЕВ м. Одеси не повідомив.

Доводів неможливості КЕВ м. Одеси самостійно звернутися до суду з позовом до ГО «Одеська обласна організація сприяння Збройним Силам України» щодо стягнення грошових коштів позивач у справі не навів.

Крім того, з тексту позовної заяви неможливо достовірно встановити, що позов подано саме в інтересах держави, адже, саме лише перерахування у тексті позовної заяви положень законодавства щодо наявності права у позивача звертатися з відповідними позовами в інтересах держави не свідчить, що даний конкретний позов подано саме в інтересах держави.

Суд також зауважив, що у тексті позовної заяви позивачем взагалі не визначено правову природу грошових коштів у розмірі 77 752 грн. 99 коп., які він просить суд стягнути з ГО «Одеська обласна організація сприяння Збройним Силам України» на користь КЕВ м.Одеси. Проте, позивачем ані у тексті позовної заяви, ані в ході розгляду справи по суті взагалі не наведено та не доведено належними та допустимими доказами наявність обставин, які мали наслідком застосування до відповідача- ГО «Одеська обласна організація сприяння Збройним Силам України» такої міри відповідальності як відшкодування збитків.

Зокрема, з матеріалів справи не можливо встановити, чому саме такий розмір орендної плати мав сплатити відповідач у період жовтень 2017р. - січень 2018р., а представником позивача в ході розгляду справи по суті не було надано пояснень з цього приводу та відповідних розрахунків.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, Південний офіс Держаудитслужби звернувся безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 30.07.2019р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Південний офіс Держаудитслужби вважає, що рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2019 по справі № 916/629/19 є незаконним і необґрунтованим, винесеним з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справі виходячи з наступного.

Апелянт зазначає, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса (КЕВ м. Одеса) з організаційно-правовою формою - державна організація (установа, заклад), який заснований Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням, в свою чергу створеним Міністерством оборони України, тобто органом державної влади.

На підставі вищевикладеного та згідно БКУ, Положення про КЕВ вбачається, що КВАРТИРНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ ВІДДІЛ М. ОДЕСА (КЕВ М. ОДЕСА) є бюджетною установою (державна організація, установа, заклад), створений у встановленому порядку, що повністю утримується за рахунок державного бюджету та є неприбутковим.

В свою чергу, орендна плата за користування майном КЕВ М. Одеси (користування військовим майном) відноситься до джерел формування Державного бюджету України (п. 10 ч. З ст. 29 БКУ). Тобто надходить до державного бюджету.

Орендна плата згідно БКУ та Договору оренди нерухомого військового майна №28/2016/КЕВ від 14 липня 2016 року (далі - Договір) надходить на казначейський рахунок (на якому консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів).

Щодо підстав представництва, скаржник пояснює, що Південний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.

Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Відповідно до пункту 10 статті 10 Закону № 2939-ХІІ надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до абз.3 п.п. 7 п. 4 Положення, Південний офіс Держаудитслужби вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

З вищевказаних норм законодавства вбачається, що органу державного фінансового контролю надано право звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Виходячи з аналізу ст. 10 Закону № 2939-ХІІ, необхідними умовами для виникнення у органу державного фінансового контролю на звернення до суду є незабезпечення підконтрольною установою виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією законодавства з питань збереження і використання активів. При цьому, категорія осіб, до якої може бути пред`явлений такий позов, положеннями пункту 10 статті 10 Закону № 2939-ХІІ не визначена. Таку правову позицію висловлено в постанові Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2015 року по справі № К/800/37963/14.

Зазначена норма не визначає ані коло відповідачів, ані предмет позову, з яким органи Держаудитслужби можуть звертатися до суду, а лише встановлює умову такого звернення - невиконання підконтрольною установою вимог щодо усунення виявлених контрольним заходом порушень.

На підставі вищевикладеного вбачається право Південного офісу Держаудитслужби звертатися до суду в інтересах держави. При цьому, єдиною підставою (умовою) звернення до суду є не забезпечення виконання підконтрольною установою вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства.

Південним офісом Держаудитслужби на підставі п. 7 ст. 10, ч. 2 ст. 15 Закону № 2939-ХІІ направлено Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси вимогу щодо усунення виявлених порушень від 25.06.2018 № 15-08-23- 14/3654, якою вказано вичерпну інформацію про усунуті порушення надати до Південного офісу Держаудитслужби до 25 липня 2018 року. Інформація щодо усунення вказаних порушень не надходила (підстава (умова) звернення до суду).

Листом від 05 листопада 2019 року № 15-25-23-14/6363 щодо надання інформації та звернення направлено нагадування про необхідність відшкодувати шкоду в досудовому та судовому порядках (лист інформаційного характеру). Інформація щодо усунення порушень чи поданих позовів не надходила.

Крім того, апелянт зауважує, що під час стадій відкриття провадження у справі та підготовчого провадження, а також першого засідання розгляду справи по суті у суду першої інстанції не виникало будь-яких питань з приводу розрахунку розміру орендної плати, яку мав сплатити відповідач у період жовтень 2017 року - січень 2018 року та доказів направлення вимоги, що фактично позбавило можливості надати додаткові докази та письмові розрахунки по вказаним питанням до завершення розгляду справи.

Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 відкрито апеляційне провадження та вирішено розглянути апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Господарського суду Одеської області від 30 липня 2019 року по справі № 916/629/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання до суду не надходили.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судовою колегією, Південний офіс Держаудитслужби, звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Громадської організації (далі-ГО) «Одеська обласна організація сприяння Збройним Силам України» про стягнення на користь Квартирно-експлуатаційного відділу (далі-КЕВ) м. Одеси грошових коштів у розмірі 77 752 грн. 99 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до покладених на позивача завдань та згідно Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби України та Південного офісу Держаудитслужби на І квартал 2018р. було проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності КЕВ м.Одеси за період з 01.01.2016р. по 31.01.2018р., за результатами якої було складено Акт за №08-11/26 від 24.05.2018р.

В ході перевірки було встановлено, що за договором оренди №27/2016/КЕВ, укладеним 25.07.2016р. між КЕВ м. Одеси (Орендодавець) та ГО «Одеська обласна організація сприяння Збройним Силам України» (Орендар) нерухомого військового майна, розташованого в Одеському гарнізоні за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога,8, військове містечко №56, технічний майданчик загальною площею 2500 кв.м, Орендарю у користування під стоянку для автомобілів було надано військове майно, що знаходиться на балансі КЕВ м. Одеси.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.10.2017р. у справі №916/1906/17 за позовом КЕВ м.Одеси до ГО «Одеська обласна організація сприяння Збройним Силам України» про стягнення, розірвання договору оренди №27/2016/КЕВ та зобов`язання повернути об`єкт оренди, позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з ГО «Одеська обласна організація сприяння Збройним Силам України» на користь КЕВ м. Одеси основну заборгованість у розмірі 107 753 грн. 83 коп. за період з 01.11.2016р. по 31.05.2017р., пеню у розмірі 7 518 грн. 94 коп., штраф у розмірі 7 542 грн. 77 коп., заборгованість з компенсації податку на землю у розмірі 31 678 грн. 63 коп., розірвано договір оренди №27/2016/КЕВ, укладений 25.07.2016р. між КЕВ м.Одеси та ГО «Одеська обласна організація сприяння Збройним Силам України» нерухомого військового майна, розташованого в Одеському гарнізоні за адресою: м.Одеса, Овідіопольська дорога,8, військове містечко №56, технічний майданчик загальною площею 2500 кв.м та зобов`язано з ГО «Одеська обласна організація сприяння Збройним Силам України» повернути на користь КЕВ м.Одеси зі складанням акту прийому-передачі нерухоме військове майно- технічний майданчик загальною площею 2500 кв.м, розташований за адресою: м.Одеса, Овідіопольська дорога,8, військове містечко №56.

В ході перевірки також було встановлено, що за період з 01.06.2017р. по 11.10.2017р. КЕВ м. Одеси було проведено нарахування орендної плати та компенсації податку на землю у загальній сумі 87 634 грн. 09 коп.

За умовами п.3.10 Договору оренди №27/2016/КЕВ у разі припинення (розірвання) договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету.

Станом на 11.05.2018р. об`єкт оренди за актом прийому-передачі не повернуто.

15.08.2017р. ГО «Одеська обласна організація сприяння Збройним Силам України» було оплачено 5 000 грн.

У період з 12.10.2017р. по 31.01.2018р. КЕВ м.Одеси нарахування орендної плати не проводило, що суперечить положенням п.3.10 Договору оренди №27/2016/КЕВ.

За таких обставин, позивач зазначає, що у зв`язку із не нарахуванням та несплатою орендної плати ГО «Одеська обласна організація сприяння Збройним Силам України» в період з 12.10.2017р. по 31.01.2018р. КЕВ м. Одеси недоотримано доходів від орендної плати: за жовтень 2017р. у сумі 19 139 грн. 37 коп., листопад 2017р. у сумі 19 311 грн. 61 коп., грудень 2017р. у сумі 19 504 грн. 72 коп., січень 2018р. у сумі 19 797 грн. 29 коп., що загалом становить 77 752 грн. 99 коп.

На виконання п.46 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006р. №550, Південним офісом Держаудитслужби 25.06.2018р. за вих. №15-08-23-14/3654 було надіслано для виконання вимоги про усунення порушень, виявлених в ході ревізії.

Але, КЕВ м. Одеси не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

З урахуванням зазначеного, посилаючись на п.п.7 п.4, п.6 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України №23 від 02.06. 2016р., п.7 ст.10, ст.15 Закону України « Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» , позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з ГО «Одеська обласна організація сприяння Збройним Силам України» на користь КЕВ м.Одеси грошові кошти у розмірі 77 752 грн. 99 коп.

Статтею 53 ГПК України передбачено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Згідно ст.4 зазначеного Закону інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті. При цьому, п.7 ст.10 Закону органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Положенням про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженим наказом Державної аудиторської служби України №23 від 02.06.2016р., передбачено, що Південний офіс Держаудитслужби є міжрегіональним територіальним органом Держаудитслужби.

Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно. На території Одеської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу (п.1)

Основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території, зокрема, Одеської області (п.3).

Відповідно до покладених на нього завдань, Офіс, зокрема, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту, перевірку закупівель, інспектування (ревізії), моніторинг закупівель; здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності осіб, утому числі звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів ( п.4).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Проте, судова колегія зазначає, що для здійснення представництва інтересів держави в суді недостатньо лише посилання на те, що орган не здійснює чи неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів. Наведені доводи мають бути обґрунтованими, тобто, підтвердженими відповідними доказами.

Підпунктом 14 п.6 Положення встановлено, що Офіс має право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання.

Відповідно до пп.10) ч.1 ст.10 ЗУ Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначено, що органу державного фінансового контролю надається право: звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

За матеріалами справи, 25.06.2018р. (вих.№15-08-23-14\3654) Південним офісом Держаудитслужби було підготовлено вимогу до КЕВ м. Одеси щодо усунення виявлених порушень, додатком до якої є попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства.

Проте, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що доказів направлення даної вимоги на адресу КЕВ м. Одеси матеріали справи не містять, на листі є лише присвоєний вихідний номер та дата, однак відмітки про отримання лист не містять, також відсутні докази його направлення.

Натомість, матеріали справи містять лист Південного офісу Держаудитслужби від 05.11.2018р. за №15-25-23-14/6363 на адресу КЕВ м.Одеси «Щодо надання інформації та звернення до суду» , з тексту якого вбачається, що позивачем отримано лист КЕВ м.Одеси від 08.10.2018р. №4747 з інформацією про стан усунення виявлених порушень та проведення КЕВ м. Одеси претензійної роботи по орендарям. З листа вбачається, що інформація про проведення повної претензійно-позовної роботи відсутня.

При цьому, Південний офіс Держаудитслужби рекомендував КЕВ м.Одеси розглянути питання щодо досудового врегулювання з орендарями відшкодування матеріальної шкоди (збитків) на суму 584 809 грн. 74 коп. або звернутися до суду з відповідними позовами із залученням Південного офісу Держаудитслужби у якості третьої особи. Про прийняте рішення повідомити Південний офіс Держаудитслужби (а.с.135).

Після листопада 2018р. позивач за отриманням від КЕВ м.Одеси інформації щодо проведення претензійно-позовної роботи не звертався, про намір звернутися до суду з позовом щодо стягнення грошових коштів з ГО «Одеська обласна організація сприяння Збройним Силам України» на користь КЕВ м.Одеси КЕВ м.Одеси не повідомив.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доказів неможливості Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса самостійно звернутися до суду з позовом до ГО «Одеська обласна організація сприяння Збройним Силам України» щодо стягнення грошових коштів позивач у справі не навів.

Таким чином, позивачем не доведено факту того, що КЕВ м. Одеси не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства.

Крім того, позивач в обґрунтування своїх доводів як на підставу стягнення збитків, посилається на акт за №08-11/26 від 24.05.2018р. ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КЕВ м.Одеси за період з 01.01.2016р. по 31.01.2018р.

Відповідно до пункту 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550, акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта.

Таким чином, Акт ревізії, заперечення, зауваження до Акта ревізії та висновки на них є службовими документами, які містить інформацію про певні обставини, встановлені під час проведення ревізії.

При цьому, самі по собі акти ревізії, документи перевірок тощо не породжують жодних правових наслідків чи обов`язків, а тому не мають ознак рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), такі документи стверджують факт проведення перевірок за дотриманням вимог законодавства і є лише носіями доказової інформації.

Отже, судова колегія зазначає, що акт ревізії Південного офісу Держаудитслужби, як контролюючого органу, лише фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась, та не є належним доказом порушення відповідачем зобов`язань за договором; не доводить протиправності поведінки відповідача (невиконання чи неналежне виконання ним своїх обов`язків за договором оренди).

Відтак, судова колегія доходить висновку, що виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати, тому посилання позивача на Акт ревізії Південного офісу Держаудитслужби як на підставу для задоволення позовних вимог є безпідставними, оскільки цей Акт сам по собі не є належним та допустимим доказом невиконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаними договорами.

Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов`язання та підстави його виникнення. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Положеннями ст.ст.525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Оскільки, відшкодування збитків є мірою відповідальності, воно застосовується, за загальним правилом за наявності вини.

У цивільному праві діє припущення (презумпція) вини особи, яка вчинила правопорушення.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язань.

Судова колегія зауважує, що позивачем заявлено до стягнення збитки у вигляді недоотриманої орендної плати, однак кошти, які позивач вимагає стягнути, набуто за наявності правової підстави - договору, і вони не можуть вважатися, зокрема, збитками.

Даний позов стосується договірних правовідносин, що склались між сторонами, та не впливає на права, обов`язки чи законні інтереси Південного офісу Держаудитслужби.

Враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства та підставу позову, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість заявленої позовної вимоги про стягнення збитків, оскільки заявлена позивачем до стягнення сума не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, ст. 225 ГК України.

Крім того, апеляційний суд погоджується з висновком суду про недоведеність розміру позовних вимог, оскільки з розрахунку заборгованості не можливо встановити, чому саме такий розмір орендної плати мав сплатити відповідач у період жовтень 2017р. - січень 2018р..

Доводи апелянта про те, що у суду не виникало питань з приводу розміру заборгованості, судова колегія відхиляє з огляду на приписи ст.74 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст.76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, судова колегія доходить висновку про те, що Південним офісом Держаудитслужби не доведено належними та допустимими доказами обставин, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог щодо стягнення недоотриманої орендної плати за договором оренди № 27/2016/КЕВ від 25.07.2016, у зв`язку із чим місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку про те, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і спростовуються матеріалами справи та вищенаведеними висновками суду першої інстанції, наведені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення, оскільки оскаржуване рішення містить висновки, які визнаються судовою колегією законними та обґрунтованими.

Таким чином, Південно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що Господарського суду Одеської області від 30 липня 2019 року по справі №916/629/19 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, ст. 276, 282, 287-288 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 30 липня 2019 року по справі №916/629/19 залишити без змін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачений ст.ст.287-288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Н.М. Принцевська