Рішення

від 06.11.2019 по справі 905/980/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.11.2019Справа № 905/980/19

За позовом Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

до відповідачів:

1. Державного підприємства "Шахта "Нова"

2. Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

про визнання неправомірною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії

Суддя: Шкурдова Л.М.

Секретар с/з Масна А.А.

Представники:

від позивача - Кузнецова О.М., за дов.

від відповідача 1 - не з`явився

від відповідача 2 - Волох В.В., за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Державного підприємства "Шахта "Нова", Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про визнання неправомірною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 відкрито провадження у справі №905/980/19 за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом Міністерства вугільної промисловості України від 28 квітня 2006 року № 268 (із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства вугільної промисловості) Про утворення ліквідаційної комісії та здійснення заходів з ліквідації ДП Шахта Нова діяльність Державного підприємства Шахта Нова припинено шляхом його ліквідації та створено ліквідаційну комісію. Позивач зазначає, що у ДП Шахта Нова перед позивачем утворилась заборгованість, яка не погашена ДП Шахта Нова , в зв`язку з чим позивач, посилаючись на норми ст.95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , просить суд визнати неправомірною бездіяльність Міністерства енергетики та вугільної промисловості та голови ліквідаційної комісії Державного підприємства Шахта`Нова щодо зволікання процедури ліквідації Державного підприємства Шахта Нова та зобов`язати Міністерство енергетики та вугільної промисловості та голову ліквідаційної комісії Державного підприємства Шахта`Нова вчинити заходів, передбачених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом щодо визнання Державного підприємства Шахта Нова банкрутом; зобов`язати Міністерство енергетики та вугільної промисловості та голову ліквідаційної комісії Державного підприємства Шахта Нова подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідач щодо задоволення позову заперечував, вказуючи, що підставою для звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника є недостатність майна такої юридичної особи, в той час як позивачем не надано доказів недостатності майна та коштів для задоволення вимог кредиторів, що могло б бути підставою для звернення ліквідатора до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство Державного підприємства Шахта Нова .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2019 закрито підготовче провадження, призначено здійснювати розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 06.11.2019 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України від 09.12.2010 №1085/2010 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади утворено Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, реорганізувавши Міністерство палива та енергетики України, Міністерство вугільної промисловості України.

Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 28 квітня 2006 року № 268 (із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства вугільної промисловості) Про утворення ліквідаційної комісії та здійснення заходів з ліквідації ДП Шахта Нова (далі - Наказ № 268), діяльність Державного підприємства Шахта Нова (код ЄДРПОУ 33316065) припинено шляхом його ліквідації з урахуванням особливостей, установлених чинним законодавством та створено ліквідаційну комісію.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 11.11.2016 року № 725 Про внесення змін до наказу Мінвуглепрому від 28.04.2006 року №268 Лукашенко Владислава Володимировича призначено головою комісії з припинення (ліквідатором).

Пунктом 5.7. Наказу №268 голову комісії з ліквідації зобов`язано: у встановленому порядку і терміни провести роботу із стягнення дебіторської заборгованості підприємства та розрахуватися з кредиторами.

Згідно статті 2 Закону України від 17.01.1997 року № 10/97 Про порядок списання заборгованості вугледобувних та вуглепереробних підприємств, які належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у вугільно-промисловому комплексі, що ліквідуються за рішенням Кабінету Міністрів України, перед Державним бюджетом України і місцевими бюджетами та державними цільовими фондами заборгованість підприємств по внесках до Пенсійного фонду України погашається у першочерговому порядку перед задоволенням вимог інших кредиторів, у тому числі за рахунок реалізації майна таких підприємств.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що в порушення вищезазначених вимог закону заборгованість ДП Шахта Нова перед позивачем сплачено не було, позивач зазначає, що йому не було відшкодовано суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, в зв`язку з чим зазначена заборгованість стягувалась позивачем в судовому порядку, станом на 01.05.2019 заборгованість ДП Шахта Нова перед позивачем склало 31 412 407,39 грн. Посилаючись на норми ст.95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , у відповідності до якої якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим законом, та у разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи, а відтак позивач просить суд визнати неправомірною бездіяльність Міністерства енергетики та вугільної промисловості та голови ліквідаційної комісії Державного підприємства Шахта`Нова щодо зволікання процедури ліквідації Державного підприємства Шахта Нова та зобов`язати Міністерство енергетики та вугільної промисловості та голову ліквідаційної комісії Державного підприємства Шахта`Нова вчинити заходів, передбачених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом щодо визнання Державного підприємства Шахта Нова банкрутом; зобов`язати Міністерство енергетики та вугільної промисловості та голову ліквідаційної комісії Державного підприємства Шахта Нова подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області та управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці реорганізувались шляхом злиття, внаслідок чого утворилось Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області. 31.05.2018 року відомості внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ст.111 ЦК України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов`язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи. Під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред`явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.

Відповідно до статті 112 Цивільного кодексу України, визначено черговість задоволення вимог кредиторів. Підпунктами 3 та 5 цієї статті визначено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом втратив чинність з 21.10.2019 згідно з Кодексом України процедур з банкрутства від 18.10.2018.

Згідно ст.10 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , чинному на час виникнення спірних правовідносин, право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор. Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Статтею 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , чинному на час виникнення спірних правовідносин визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Вказаною статтею передбачено, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов`язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов`язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після відкриття провадження (проваджень) у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

В той же час норми статті 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не містили заборони звернутися кредитору до суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення від 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач був позбавлений можливості звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, доказів недостатності майна та коштів боржника для задоволення вимог кредиторів, що могло б бути підставою для звернення ліквідатора до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство суду також не надано.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (ст. 4 ГПК України).

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, у зв`язку з чим таке право підлягає захисту.

Порушення права чи охоронюваного законом інтересу повинне мати об`єктивний характер і виражатися в позбавленні або зменшенні обсягу певних благ особи, права чи інтереси якої порушено, певних благ, які вона мала до порушення або справедливо очікувала набути у майбутньому.

Суд звертає увагу на те, що завданням правосуддя є захист охоронюваних законом прав та інтересів осіб.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Наслідком прийняття судового рішення має бути реальне поновлення прав та/або інтересів особи, які були порушені.

При цьому статтею 74 ГПК України на сторони покладено обов`язок доказування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, суд зауважує, що судове рішення за результатами вирішення спору не може бути абстрактним або умовним, а повинно містити відповідні закону або договору способи захисту прав та інтересів позивача.

Позивачем не доведено яким чином такі права чи інтереси можуть бути поновлені внаслідок прийняття судового рішення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В позові - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Шкурдова Л.М.

Дата складення тексту рішення:25.11.2019.