Рішення

від 21.11.2019 по справі 922/2743/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2743/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан" (62472, Харківська область, буд. 223, к. 8-8) 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрестейт" (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпровська, 223) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківжитло" (61177, м. Харків, вул. Золочівська, буд. 12) про внесення змін до договору за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

3-ої особи - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан", м. Мерефа звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківжитло", м. Харків про внесення зміни до договору про пайову участь у будівництві жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями № 22/1 від 12 січня 2006 року, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.01.2019, залишеним без постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2019, позов задоволено повністю. Внесено зміни до Договору про пайову участь у будівництві жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями № 22/1 від 12.01.2006 року, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного Договору у наступній редакції:

"

Додаткова угода

до Договору на пайову участь в будівництві житлового будинку з вбудовано- прибудованими приміщеннями № 22/1 від 12.01.2006 року

м. Харків 23.08.2018 р.

ТОВ "Харківжитло", іменоване надалі "Товариством", в особі директора Гаращенко Руслана Олеговича, що діє на підставі Статуту, з одного боку,-

ТОВ "Титан", іменоване надалі "Пайовик", в особі Генерального директора Брунь Олексія Миколайовича, який діє на підставі Статуту, з іншого боку, і

ТОВ "Укртрейд", іменоване надалі "Новий Пайовик", в особі Директора Якименко Олександра Сергійовича, що діє на підставі Статуту, з третьої сторони, при спільному згадуванні іменовані Сторони, а окремо Сторона, досягли домовленості про необхідність укладення цієї Додаткової угоди до Договору на пайову участь у будівництві житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями № 22/1 від 12.01.2006 року (далі по тексту Договір), про наступне:

1. Пайовик, керуючись правом, передбаченим п. 6.11 Договору, передає, а Новий пайовик приймає, права і обов`язки за Договором, в результаті чого Новий пайовик стає Стороною Договору, в результаті чого Товариство зобов`язується виконати умови Договору на користь Нового пайовика.

2. Відповідно до п. 4.4. Договору, Пайовик оплачує на користь Товариства 44095,50 грн., що становить 0,5% від суми договору 8819101,99 грн.

3. У момент підписання цієї Додаткової угоди, Пайовик передає Новому пайовику Договір, включаючи всі дадатки до нього і підтвердження, проведеної в повному обсязі, оплати, відповідно до п.3.1. Договору.

4. Підписанням цієї Додаткової угоди, Сторони підтверджують факт проведення повного розрахунку за Договором, здійсненого Пайовиком на користь Товариства.

5. В іншій частині умови Договору залишаються без змін.

6. Ця Додаткова угода складена в трьох примірниках, які мають однакову силу, по одному для кожної із Сторін.

Товариство

ТОВ "Харківжитло" Гаращенко Р ОСОБА_1 .

Пайовик

ТОВ "Титан" Брунь А.Н.

Новий пайовик

ТОВ "Укртрейд" ОСОБА_2 С."

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківжитло" (61177, м. Харків, вул. Золочівська, буд. 12, ідентифікаційний код 33120188) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан" (62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, буд. 223, к. 8-8, код ЄДРПОУ 30588785) 1762 грн. судового збору.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.08.2019 рішення господарського суду Харківської області від 04.01.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 у справі № 922/2743/18 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2019, для розгляду справи № 922/2743/18 визначено суддю Суслову В.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.09.2019 призначено справу № 922/2743/18 до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання на 08.10.2019 о 11:00 год.

01.10.2019 позивачем до канцелярії суду подано додаткові пояснення за вх. № 23457, які долучені судом до матеріалів справи.

08.10.2019 позивачем до суду подано клопотання про долучення документів за вх. № 24094.

Подані до суду документи долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 08.10.2019 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 29.10.2019 о 11:00 год.

В порядку ст. ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про дату та час наступного підготовчого засідання.

В судовому засіданні 29.10.2019 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 07.11.2019 о 10:00 год.

В порядку ст. ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про дату та час судового засідання по суті.

В судовому засіданні 07.11.2019 на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 21.11.2019 о 12:30 год.

В порядку ст. ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про дату та час наступного судового засідання по суті.

20.11.2019 позивачем до канцелярії суду подано правове обгрунтування позовних вимог за вх. № 28164, яке долучено судом до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 21.11.2019 учасники справи своїх представників не направили, про причину неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою та бути присутніми в судовому засіданні є правом сторін, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі їх представників за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

12 січня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківжитло" (відповідачем) було укладено договір про пайову участь у будівництві жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями № 22/1 (надалі - Договір про пайову участь № 22/1). Згідно умов вказаного договору позивач направляє власні грошові кошти на будівництво будинку за адресою: м. Харків, Полтавський шлях, 144, в порядку пайової участі, і доручає відповідачу сформувати частку позивача у загальному майні пайщиків та забезпечити будівництво будинку. Відповідач за умовами Договору про пайову участь № 22/1 взяв на себе зобов`язання збудувати будинок за адресою: м. Харків, Полтавський шлях, 144, ввести його в експлуатацію у вересні 2010 року (пункт 2.4 договору) та передати позивачу в натурі нежитлові приміщення відповідно до Додатку № 2 до договору, загальною площею 1379,2 кв.м.

Загальна сума договору була визначена сторонами у розмірі 8 819 101,99 грн. з ПДВ. Протягом червня - грудня 2008 року зазначені кошти були сплачені позивачем на користь відповідача відповідно до умов Договору про пайову участь № 22/1. Доказів протилежного (несплати коштів, їх неповної сплати тощо) сторони суду не надали.

Також судом встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за Договором про пайову участь № 22/1, введення будинку в експлуатацію у вересні 2010 року не здійснив, передбачені договором приміщення позивачеві не передав.

Пунктом 6.11. Договору передбачено право позивача передати свої права та обов`язки іншій особі до моменту підписання Акту приймання-передачі нежитлового приміщення в Будинку.

Передача прав та обов`язків за Договором повинна відбуватися за умови додержання наступних вимог:

- письмового звернення ТОВ "Титан" до ТОВ "Харківжитло" з повідомленням про передачу своїх прав та обов`язків іншій особі;

- сплати протягом трьох днів додаткових грошових коштів в розмірі 44095,50 грн., що складає 0,5 % від ціни Договору;

- укладення тристоронньої Додаткової угоди про заміну сторони в зобов`язанні;

- передача Договору з Додатками від ТОВ "Титан" Новому пайщику.

Враховуючи невиконання відповідачем зобов`язань за Договором, позивачем було прийнято рішення про передачу своїх прав та обов`язків за Договором про пайову участь у будівництві жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями № 22/1 від 12.06.2006 Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрестейт".

З метою реалізації свого права, закріпленого п. 6.11. Договору, ТОВ "Титан" 23.08.2018 на адресу відповідача направив лист з повідомленням про передачу своїх прав та обов`язків за Договором Новому пайщику - ТОВ "Укрестейт". Одночасно позивачем було направлено три оригінали Додаткової угоди від 22.08.2018 про передачу прав та обов`язків за Договором.

Позивач просив відповідача розглянути пропозицію щодо укладення Додаткової угоди протягом 20-ти днів з моменту її отримання та підписати Додаткову угоду.

Проте, відповідач відповіді на пропозицію позивача не надав.

Окрім того, позивач стверджує, що ним була здійснена спроба сплати на розрахунковий рахунок відповідача, зазначений в Договорі, додаткових грошових коштів в розмірі 44095,50 грн., що складає 0,5 % від ціни Договору. Проте, вказані в Договорі реквізити виявились недійсними, у зв`язку з чим позивачем було направлено відповідачу лист № 10/07 від 10.09.2018 з вимогою повідомити реквізити банківського рахунку для можливості сплати позивачем коштів за передачу прав за Договором.

Вказаний лист був отриманий відповідачем 19.09.2019, проте останній своєї відповіді не надав.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом та просить внести зміни до договору про пайову участь у будівництві жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями № 22/1 від 12 січня 2006 року, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Конструкція договору про пайову участь у будівництві не закріплена спеціально цивільним законодавством України як окремий тип (вид) договорів. Відтак, договір про пайову участь у будівництві є договором, не передбаченим актами цивільного законодавства, що укладається сторонами на підставі частини 1 статті 6 Цивільного кодексу України та загальних положень статті 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність", відповідно до яких сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов`язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб`єктів інвестиційної діяльності.

Практика судів касаційної інстанції вказує на необхідність в кожному конкретному випадку ретельно вивчати зміст відповідних договорів з метою визначення їх юридичної природи (ухвала Верховного Суду України від 31 березня 2010 року у справі № 6-11257св09). Дослідження змісту укладеного сторонами Договору про пайову участь № 22/1 переконує суд, що за своєю правовою природою є змішаним, який тяжіє до конструкцій, передусім, договору купівлі-продажу та, певною мірою, договору про надання послуг, адже основні обов`язки позивача як пайовика вичерпуються сплатою коштів, усі ж інші обов`язки пайовика тим чи іншим чином обслуговують процедуру передання йому збудованої нерухомості, тобто виконання основного договірного обов`язку відповідачем.

За таких умов позивач на підставі укладеного сторонами Договору про пайову участь № 22/1 набув майнові права на відповідну нерухомість, що є об`єктом будівництва (інвестування). Зазначені майнові права не є речовими правами на чуже майно, тому що об`єктом цих прав не є чуже майно , а також вони не є правом власності, оскільки об`єкт будівництва (інвестування) не існує на момент укладення договору (як і на момент виникнення спору), а тому не може існувати й право власності на нього. Отже, таке майнове право позивача можна визначити як право очікування , воно є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право очікування - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Саме така правова позиція послідовно підтримувалася Верховним Судом України у подібних правовідносинах (постанови Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-21цс13, від 15 травня 2013 року у справі № 6-36цс13, від 06 листопада 2013 року у справі № 6-100цс13, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1920цс15, від 30 березня 2016 року у справі № 6-265цс16).

Cтаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Концепція майна в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатись правом власності , а відтак і майном . До таких активів може відноситись також і "право очікування", набуте пайовиком у договорі про пайову участь у будівництві.

Мирне володіння майном з необхідністю зумовлює також і безперешкодне його використання та розпорядження таким майном відповідно до вимог чинного законодавства. Щодо зобов`язальних прав у цивільному праві України таке розпорядження має форму відступлення права вимоги (цесії), здійснення якої регламентовано 512 - 519 Цивільного кодексу України. При цьому відповідно до приписів частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з цим, слід зазначити, що пунктом 6.11 Договору сторони передбачили право позивача передати свої права та обов`язки іншій особі до моменту підписання Акту приймання-передачі нежитлового приміщення в Будинку, за наступних умов:

- письмового звернення ТОВ "Титан" до ТОВ "Харківжитло" з повідомленням про передачу своїх прав та обов`язків іншій особі;

- сплати протягом трьох днів додаткових грошових коштів в розмірі 44095,50 грн., що складає 0,5 % від ціни Договору;

- укладення тристоронньої Додаткової угоди про заміну сторони в зобов`язанні;

- передача Договору з Додатками від ТОВ "Титан" Новому пайщику.

Судом встановлено, що на виконання вказаного пункту Договору, позивачем на адресу відповідача 23.08.2018 було направлено лист з повідомленням про передачу своїх прав та обов`язків за Договором Новому пайщику - ТОВ "Укрестейт", а також відповідачу направлено для підписання три примірника Додаткової угоди від 22.08.2018, які були підписані з боку ТОВ "Титан" та ТОВ "Укрестейт".

Також позивачем була здійснена спроба сплати на розрахунковий рахунок відповідача, зазначений в Договорі, додаткових грошових коштів в розмірі 44095,50 грн., що складає 0,5 % від ціни Договору. У зв`язку з недійсністю реквізитів, відповідачу було направлено лист № 10/07 від 10.09.2018 з вимогою повідомити реквізити банківського рахунку для можливості сплати позивачем коштів за передачу прав за Договором.

Окрім того, слід звернути увагу, що під час нового розгляду справи, позивачем до матеріалів справи надано платіжне доручення № 631 від 27.05.2019 згідно якого ТОВ "Титан" перерахувало ТОВ "Харківжитло" 44095,50 грн., тобто 0,5 % від суми Договору, за передачу своїх прав та обов`язків ТОВ "Укрестейт".

Вказане підтверджує, що позивачем виконано всі необхідні обов`язки за п. 6.11. Договору № 22/1 від 12.01.2006.

Однак, відповідач відповіді на пропозицію позивача не надав.

Заперечуючи проти прозову, відповідач стверджує, що ТОВ "Харківжитло" не зобов`язано підписувати Додаткову угоду про передачу прав за Договором ТОВ "Титан" до ТОВ "Укрестейт". При цьому, відповідач як сторона цього договору не наводить жодних розумних і таких, що мають істотне значення причин для відмови в підписанні Додаткової угоди.

Отже, в даному випадку вбачається ситуація, коли ТОВ Титан за п. 6.11 Договору № 22/1 від 12.01.2006 року має право передати свої права та обов`язки іншій стороні, виконавши для цього всі дії, передбачені Договором, В той же час умовами Договору № 22/1 не передбачено обов`язку ТОВ Харківжитло підписати тристоронню Додаткову угоду про заміну сторони в зобов`язанні не зважаючи на те, що відповідач не виконав свого головного обов`язку - не збудував будинок за адресою: м. Харків, Полтавський шлях, 144, не ввів його в експлуатацію у вересні 2010 року та не передав позивачу в натурі нежитлові приміщення загальною площею 1379,2 кв.м.

Зважаючи на вказане, суд звертає увагу, що пунктом 9.3. Договору сторони перебачили у разі не досягнення згоди по спірному/спірним питанню/питанням в ході перемовин, сторони можуть передати спір в суд відповідно до правил підвідомчості та підсудності.

Частина 4 ст. 188 Господарського кодексу України також передбачає, що у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Зазначене саме по собі передбачає принципову можливість суду здійснити втручання в договірні правовідносини сторін із додержанням засад добросовісності, розумності та справедливості (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).

Як, було вище зазначено, ТОВ Титан 23 серпня 2018 року на адресу ТОВ Харківжитло були направлені: лист з повідомленням щодо прийняття рішення про передачу прав і обов`язків за Договором № 22/1 Товариству з обмеженою відповідальністю Укрестейт та пропозицією підписати Додаткову угоду від 22.08.2018, а також три примірники Додаткової угоди від 22 серпня 2018 року до Договору № 22/1 про передачу прав та обов`язків, підписані з боку ТОВ Титан та ТОВ Укрестейт . Проте, відповідь на дану пропозицію з боку ТОВ Харківжитло не надійшла (ні в встановлений законом 20-денний строк, ні в будь-який інший строк).

Отже, зважаючи на вказане, у позивача виникло право передати спір на вирішення суду.

Крім того, стаття 651 Цивільного кодексу України Підстави для зміни або розірвання договору встановлює:

1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору .

Предметом Договору № 22/1 від 12.01.2006 року є інвестування з боку ТОВ Титан власних коштів в будівництво будинку, з боку ТОВ Харківжитло єдиним обов`язком було будівництво будинку до вересня 2010 року та передача пайщику приміщень, загальною площею 1379,2 кв.м. Проте, ТОВ Харківжитло порушило істотні умови Договору та не виконало свій обов`язок. В свою чергу ТОВ Титан , внаслідок невиконання свого зобов`язання відповідачем, було повністю позбавлене результатів на які розраховувало при укладенні Договору, а саме протягом вже 9 років не отримало 1379,2 кв.м. комерційної нерухомості, хоча кошти на будівництво у розмірі 8 819 101,99 грн. ( що становило в еквіваленті 1 млн. 746 тис. 356,83 доларів США) були перераховані відповідачу у повному обсязі.

З огляду на вказане, суд зазначає, що в даній ситуації наявні підстави для застосування частини 2 статті 651 ЦК України.

Також суд зазначає, що в статті 5 Господарського процесуального кодексу України закріплено наступне:

"1. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

2. У випадку. якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону .

Аналогічні приписи містяться і в статті 16 Цивільного кодексу України, згідно якої кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, зміна правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Позивач наполягає на тому, що несправедливою є ситуація, в якій одна сторона, отримавши за договором 8 819 101,99 грн. (1 млн. 746 тис. 356,83 доларів США) одинадцять років тому, вже дев`ять років не виконує своїх обов`язків за договором і не несе за свої протиправні дії жодної цивільно-правової відповідальності. Як вказує позивач, ТОВ Титан знайшло для себе вихід в продажі своїх прав та обов`язків за договором № 22/1 іншому підприємству - ТОВ Укрестейт , і вже почало отримувати за це кошти. В свою чергу ТОВ Харківжитло не тільки не збудувало будинок і приміщення, не тільки не відшкодувало завданих збитків, але й чинить перепони позивачу в намаганні хоч якось компенсувати ту шкоду, що завдана неправомірним невиконанням Договору з боку ТОВ Харківжитло .

За цих обставин ТОВ Титан , керуючись ст. 5 ГПК України, в своїй позовній заяві визначило спосіб захисту своїх порушених прав, який, по-перше, не суперечить закону, а по-друге, допоможе найбільш ефективно захистити порушені його права.

Слід зазначити, що судова практика з цього приводу однозначно підтверджує як невід`ємне право сторони на звернення до суду з позовом про визнання договору (додаткової угоди) укладеним, так і підсудність даних спорів судам.

Так, в Рішенні Конституційного суду України від 9 липня 2002 року у справі N1-2/2002 зазначено:

Право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист .

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі Ns 338/180/17 викладена наступна позиція:

54. За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

55. Абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачав, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який встановлений договором або законом. Такого способу захисту як визнання договору підряду укладеним цивільне законодавство не передбачало, а суд не мав відповідного повноваження. Лише з набранням чинності Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 3 жовтня 2017 року суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений не тільки договором або законом, але й судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

56. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина друга статті 5 Цивільного процесуального кодексу (далі -ЦПК) України в редакції, чинній на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду).

57. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам .

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі М 914/2649/17 зазначена наступна позиція:

8.2. 3а діючою редакцією частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

8.8. Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

8.9. Так, за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

8.10. Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини першої статті 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

8.11. Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

8.12. Натомість статтею 188 ГК України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням час поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини друга-четверта статті 188 ГК України".

В умовах, коли позивачем виконано основний обов`язок за договором (сплачено кошти), а також здійснено всі необхідні дії, передбачені п. 6.11 Договору, а відповідачем, напроти, не виконано обов`язок з 2010 - збудувати будинок та передати позивачу приміщення, не наводячи при цьому причин для відмови в підписанні Додаткової угоди, суд вважає, що найбільш ефективним способом захисту законних інтересів позивача є зміна в судовому порядку умов Договору про пайову участь № 22/1 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного Договору.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Внести зміни до Договору про пайову участь у будівництві жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями № 22/1 від 12.01.2006 року, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного Договору у наступній редакції:

"

Додаткова угода

до Договору на пайову участь в будівництві житлового будинку з вбудовано- прибудованими приміщеннями № 22/1 від 12.01.2006 року

м. Харків 23.08.2018 р.

ТОВ "Харківжитло", іменоване надалі "Товариством", в особі директора Гаращенко Руслана Олеговича, що діє на підставі Статуту, з одного боку,-

ТОВ "Титан", іменоване надалі "Пайовик", в особі Генерального директора Брунь Олексія Миколайовича, який діє на підставі Статуту, з іншого боку, і

ТОВ "Укртрейд", іменоване надалі "Новий Пайовик", в особі Директора Якименко Олександра Сергійовича, що діє на підставі Статуту, з третьої сторони, при спільному згадуванні іменовані Сторони, а окремо Сторона, досягли домовленості про необхідність укладення цієї Додаткової угоди до Договору на пайову участь у будівництві житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями № 22/1 від 12.01.2006 року (далі по тексту Договір), про наступне:

1. Пайовик, керуючись правом, передбаченим п. 6.11 Договору, передає, а Новий пайовик приймає, права і обов`язки за Договором, в результаті чого Новий пайовик стає Стороною Договору, в результаті чого Товариство зобов`язується виконати умови Договору на користь Нового пайовика.

2. Відповідно до п. 4.4. Договору, Пайовик оплачує на користь Товариства 44095,50 грн., що становить 0,5% від суми договору 8819101,99 грн.

3. У момент підписання цієї Додаткової угоди, Пайовик передає Новому пайовику Договір, включаючи всі додатки до нього і підтвердження, проведеної в повному обсязі, оплати, відповідно до п.3.1. Договору.

4. Підписанням цієї Додаткової угоди, Сторони підтверджують факт проведення повного розрахунку за Договором, здійсненого Пайовиком на користь Товариства.

5. В іншій частині умови Договору залишаються без змін.

6. Ця Додаткова угода складена в трьох примірниках, які мають однакову силу, по одному для кожної із Сторін.

Товариство

ТОВ "Харківжитло" Гаращенко Р ОСОБА_1 .

Пайовик

ТОВ "Титан" Брунь А.Н.

Новий пайовик

ТОВ "Укртрейд" ОСОБА_3 А.С."

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківжитло" (61177, м. Харків, вул. Золочівська, буд. 12, код ЄДРПОУ 33120188) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан" (62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, буд. 223, к. 8-8, код ЄДРПОУ 30588785) 1762,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан" (62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, буд. 223, к. 8-8, код ЄДРПОУ 30588785).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківжитло" (61177, м. Харків, вул. Золочівська, буд. 12, код ЄДРПОУ 33120188).

Повне рішення складено "21" листопада 2019 р.

Суддя В.В. Суслова

справа № 922/2743/18