Рішення

від 25.11.2019 по справі 200/12368/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2019 р. Справа№200/12368/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області про визнання протиправною дії та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області (87505, Донецька область, м.Маріуполь, пр. Перемоги, буд. 6), в якому просить суд:

- визнати протиправною дію Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області з відмови у задоволенні запиту ОСОБА_1 від 27.09.2019 про надання публічної інформації;

- зобов`язати Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області надати відповідну інформацію па запит ОСОБА_1 від 27.09.2019 по суті запитуваних питань в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач 27.09.2019 року в порядку Закону України Про доступ до публічної інформації звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області з запитом про надання інформації щодо кримінальної справи №263/13489/18 по кримінальному провадженню №12018050770001573 за ч.2 ст.296 КК України. Позивач просив повідомити наступну інформацію: перелік офіцерів (співробітників) Донецького прикордонного загону (учасників справи), які були присутні при скоєнні інциденту; результати експертиз учасників справи у кримінальній справі №263/13489/18 на вміст алкоголю та наркотичних речовин. Листом від 04.10.2019 року №01-34/165/2019 відповідач повідомив позивача, що запит на отримання інформації у справі №263/13489/18 не підлягає розгляду в порядку, передбаченому Законом України Про доступ до публічної інформації , а відповідно до норм чинного Кримінального процесуального кодексу України не підлягає задоволенню, оскільки позивач не є учасником кримінального провадження. Позивач вважає, що відповідачем порушено його право на доступ до публічної інформації, а тому у судовому порядку просить визнати протиправною дію з відмови у задоволенні запиту про надання публічної інформації та зобов`язати відповідача надати відповідну інформацію на запит по суті запитуваних питань в повному обсязі.

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач зазначив, що доступ до матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи), які надані суду, мають лише учасники судового провадження в порядку передбаченого КПК України. Доступ осіб, які беруть участь у розгляді справи, та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов`язки, до інформації, створеної (одержаної) у ході судового провадження, до судових рішень забезпечується у порядку, встановленому процесуальним законодавством, з урахуванням передбачених нормами Закону України Про доступ до судових рішень особливостей. Зазначає, що у спірній ситуації, в провадженні Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області (головуючий суддя Мельник І.Г.) перебуває кримінальне провадження №263/13489/18 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України. ОСОБА_1 не є учасником вказаного кримінального провадження, а отже, підстави для надання йому запитуваної інформації, яка стосується процесуальних правовідносин та має відношення для розгляду вищевказаного кримінального провадження відсутні, оскільки вплине на неупередженість правосуддя та підтримання його авторитету. Крім того, зазначає, що Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області (керівництво суду) як розпорядник інформації для цілей Закону №2939-VІ, володіє лише інформацією, яка стосується організаційного забезпечення роботи суду, у тому числі ведення судової статистики, вирішення кадрових питань, здійснення діловодства, забезпечення роботи автоматизованої системи документообігу в суді, узагальнення судової практики. У зв`язку з викладеним, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2019 року відкрито провадження у справі № 200/12368/19-а, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

За приписами ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27.09.2019 року звернувся в порядку Закону України Про доступ до публічної інформації до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області з запитом про надання інформації щодо кримінальної справи №263/13489/18 по кримінальному провадженню №12018050770001573 за ч.2 ст.296 КК України. Позивач просив повідомити наступну інформацію: перелік офіцерів (співробітників) Донецького прикордонного загону (учасників справи), які були присутні при скоєнні інциденту; результати експертиз учасників справи у кримінальній справі №263/13489/18 на вміст алкоголю та наркотичних речовин.

Судом встановлено, що листом від 04.10.2019 року за №01-34/165/2019 позивачу підготовлена відповідь на звернення. Вказаним листом позивачу повідомлено, що запит на отримання інформації у справі №263/13489/18 не підлягає розгляду в порядку, передбаченому Законом України Про доступ до публічної інформації , а відповідно до норм чинного Кримінального процесуального кодексу України не підлягає задоволенню, оскільки позивач не є учасником кримінального провадження. Закон України №2939-VI не поширюється на інформацію, яка була отримана або створена судом в процесі виконання своїх владних процесуальних функцій, оскільки судовий процес не є сферою управлінської діяльності, а доступ до інформації, отриманої або створеної при здійсненні правосуддя, визначається відповідним процесуальним законодавством.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач зазначив про те, що відповідачем були порушені його права на доступ до публічної інформації.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд врахував таке.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України Про доступ до публічної інформації .

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1 Закону України Про доступ до публічної інформації №2939-VI від 13.01.2011 публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України Про доступ до публічної інформації метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Згідно зі ст.5 Закону України Про доступ до публічної інформації доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ст.12 Закону України Про доступ до публічної інформації суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Статтею 13 Закону визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Пунктом 6 ч.1 ст.14 Закону України Про доступ до публічної інформації встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Частиною 1 ст.19 Закону України Про доступ до публічної інформації визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Таким чином, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона має бути заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків. Щодо не суб`єктів владних повноважень, то вони можуть бути тільки розпорядниками такої інформації.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2)інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідачем не надано запитувану позивачем інформацію посилаючись на те, що запит на отримання інформації у справі №263/13489/18 не підлягає розгляду в порядку, передбаченому Законом України Про доступ до публічної інформації , а відповідно до норм чинного Кримінального процесуального кодексу України не підлягає задоволенню.

Оцінюючи вказану відповідь відповідача на предмет дотримання вимог Закону України Про доступ до публічної інформації , суд врахував ч.2 ст.2 вказаного Закону, яка визначає, що цей Закон не поширюється на відносини, зокрема, у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Відповідно до п.4.1.-4.3. Постанови Пленум Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 №10 Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації процесуальні закони (Господарський процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України) регламентують спеціальний порядок доступу (ознайомлення) учасників відповідних процесів до інформації, створеної (одержаної) у ході (досудового) судового провадження.

Доступ осіб, які беруть участь у розгляді справи, та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов`язки, до інформації, створеної (одержаної) у ході судового провадження, до судових рішень забезпечується у порядку, встановленому процесуальним законодавством, з урахуванням передбачених нормами Закону України "Про доступ до судових рішень" особливостей.

Звернення особи стосовно судового розгляду справи, у якій вона бере участь, належить адресувати до суду як суб`єкта процесуальних правовідносин на підставі процесуального законодавства, а не до суду (керівництва суду) як установи, який у разі отримання такого запиту повинен відмовити у його задоволенні, оскільки не володіє і не зобов`язаний володіти запитуваною інформацією (п.1 ч.1 ст.22 Закону №2939-VІ).

Суди також повинні мати на увазі, що організаційне забезпечення роботи суду, у тому числі ведення судової статистики, вирішення кадрових питань, здійснення діловодства, забезпечення роботи автоматизованої системи документообігу в суді, узагальнення судової практики, є владними управлінськими функціями, а тому інформація стосовно реалізації цих функцій охоплюється поняттям публічної інформації і надається відповідно до Закону №2939-VІ.

При цьому, вимогами процесуального законодавства України, зокрема, ч.1 ст.27 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового провадження, а також особи, які не брали участі у кримінальному провадженні, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів судового розгляду та у праві на ознайомлення з процесуальними рішеннями й отримання їх копій. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду та про ухвалені в ньому судові рішення, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11 Закон України Про судоустрій та статус суддів судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.

Інформація про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого є відкритою та має бути невідкладно оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України, крім випадків, установлених законом.

Отже, доводи позивача про порушення відповідачем права позивача на інформацію є необґрунтованими, оскільки з урахуванням вищенаведених правових норм Орджонікідзевський районний суд м.Маріуполя Донецької області не є розпорядником запитуваної позивачем інформації.

Разом з тим, в силу вимог постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 року Про незалежність судової влади (абз.2-5 п.2) незалежність суддів при розгляді конкретних судових справ має забезпечуватись, серед іншого і в самому суді. У зв`язку з цим неприпустимими є: непроцесуальний вплив на суддю з боку інших суддів, у тому числі тих, що обіймають адміністративні посади в судах; - встановлення контролю за здійсненням судочинства суддею, виклик його до вищестоящих судів та вимагання звітів чи пояснень про розгляд конкретних справ; - витребування від судді будь-якої інформації чи довідок про хід та перспективи розгляду справи, іншої інформації, яка може надаватися лише сторонам у справі та іншим особам, визначеним процесуальним законодавством, а також відомостей, які становлять таємницю нарадчої кімнати; - прийняття суддею від будь-яких осіб та розгляд ним заяв, скарг, інших документів поза встановленим законом процесуальним порядком.

Суддя не зобов`язаний давати будь-які пояснення щодо розглянутих справ або справ, які знаходяться в його провадженні, а також надавати їх будь-кому для ознайомлення, крім випадків і порядку, передбачених законом.

Порушенням принципів самостійності судів та незалежності суддів слід визнавати, зокрема, витребування від судді пояснень з питань, які підлягають чи були предметом обговорення у нарадчій кімнаті або спроби розкриття таємниці постановлення рішення в інший спосіб, витребовування чи вилучення судових справ, розгляд яких не завершено, а також отримання матеріалів судових справ (копій документів, які містяться у справі, виписок з неї тощо) з порушенням встановленого законом порядку (неповноважним суб`єктом, без належного документального оформлення тощо).

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на необхідність застосування відповідачем трискладового тесту , оскільки трискладовий тест та перевірка дотримання сукупності вимог п.п.1-3 ч.2 ст.6 Закону України Про доступ до публічної інформації повинні бути застосовані розпорядником інформації у випадку обмеження права на доступ до публічної інформації.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідачем надано повну та змістовну відповідь на запит позивача та не допущено порушень законодавства, які б призвели до порушення чи обмеження права позивача на інформацію.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень ч.2 ст.77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

У зв`язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області (87505, Донецька область, м.Маріуполь, пр. Перемоги, буд. 6, код ЄДРПОУ 02895633) про визнання протиправною дію Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області з відмови у задоволенні запиту ОСОБА_1 від 27.09.2019 про надання публічної інформації; зобов`язання Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області надати відповідну інформацію па запит ОСОБА_1 від 27.09.2019 по суті запитуваних питань в повному обсязі відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 25.11.2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька