Ухвала

від 20.02.2020 по справі 200/12368/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 лютого 2020 року

Київ

справа №200/12368/19-а

адміністративне провадження №К/9901/4361/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі №200/12368/19-а за позовом ОСОБА_1 до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області про визнання протиправною дії та зобов`язання вчинити дії, -

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області, в якому просив: визнати протиправною дію Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області з відмови у задоволенні запиту ОСОБА_1 від 27 вересня 2019 року про надання публічної інформації; зобов`язати Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області надати відповідну інформацію па запит ОСОБА_1 від 27 вересня 2019 року по суті запитуваних питань в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Отже, судом першої інстанції вказану справу віднесено до справ незначної складності, які в свою чергу підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі позивач, з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз вказаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 2 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Предметом розгляду даної справи є визнання протиправною дію Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області з відмови у задоволенні запиту ОСОБА_1 від 27 вересня 2019 року про надання публічної інформації; зобов`язання Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області надати відповідну інформацію па запит ОСОБА_1 від 27 вересня 2019 року по суті запитуваних питань в повному обсязі.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах а - г пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких оскаржувані судові рішення підлягають перегляду в касаційному порядку.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, необхідно звернути увагу на позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі пункту 3 (а) статті 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до пункту 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі №200/12368/19-а за позовом ОСОБА_1 до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області про визнання протиправною дії та зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко