Рішення

від 26.11.2019 по справі 320/2420/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2019 року м. Київ № 320/2420/19

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ФОКСГРУП-ТРЕЙДІНГ

до Київської митниці Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю ФОКСГРУП-ТРЕЙДІНГ із позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22.01.2019 №UA125000/2019/000060/2.

Позов обґрунтований тим, що товариством з обмеженою відповідальністю ФОКСГРУП-ТРЕЙДІНГ , з метою митного оформлення товару, було подано митному органу всі документи, необхідні для визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, втім відповідачем протиправно скориговано митну вартість товару за допомогою другорядного (резервного) методу визначення митної вартості без наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих позивачем документів та відображених у них відомостей, а також з порушенням черговості застосування методів визначення митної вартості.

Ухвалою суду від 17.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що на підставі поданих позивачем документів для здійснення митного оформлення товарів неможливо було застосувати основний метод визначення митної вартості товарів, оскільки надані документи містили розбіжності щодо оплати позивачем вартості товару, витрат на доставку, страхування, пакування товару, а додатково надані позивачем документи ці розбіжності не усували. Відтак, оскаржуване рішення про коригування митної вартості є обґрунтованим та таким, що відповідає положенням митного законодавства України.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначено про необґрунтованість відзиву відповідача з підстав відсутності нових аргументів щодо законності оскаржуваного рішення, відмінних від уже наведених у спірному рішенні відповідача.

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено про відповідність спірного рішення митному законодавству, оскільки вказане рішення містить обґрунтування причин, через які заявлена митна вартість не може бути визнана, та наявність у митного органу інформації про рівень митної вартості подібного товару.

Судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів на підставі відповідних клопотань сторін з метою надання сторонами додаткових доказів. Крім того, розгляд справи неодноразово відкладався у зв`язку з неможливістю участі представників сторін у судових засіданнях, про що сторонами подавались відповідні письмові клопотання.

У зв`язку з неявкою в судове засідання 21.08.2019 належним чином повідомлених про дату, час і місце його проведення сторін та у зв`язку з поданням представником позивача письмового клопотання про закриття підготовчого провадження, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, у задоволенні якої судом відмовлено з підстав її подання позивачем під час стадії судового розгляду справи.

У судовому засіданні 11.09.2019 представники сторін підтримали свої позиції, викладені у заявах по суті справи, та подали письмові клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, в зв`язку з чим судом вирішено здійснювати подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю ФОКСГРУП-ТРЕЙДІНГ зареєстроване як юридична особа 06.06.2014, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис №1 224 102 0000 069191, код ЄДРПОУ 39245660, місцезнаходження: 25006, Кіровоградська область, місто Кіровоград, Кіровський район, вул. Орджонікідзе, 7, офіс 421.

Між товариством з обмеженою відповідальністю ФОКСГРУП-ТРЕЙДІНГ (Покупець) та Tianjin Tanggu Water-Seal Valve Co., Ltd (Продавець), укладено зовнішньоекономічний контракт від 30.08.2018 №300818, згідно якого Покупець згоден прийняти і оплатити, а Продавець згоден поставити на умовах СІР - м. Кіровоград (Кропивницький), СРТ - м. Кіровоград (Кропивницький), СІР - Київ, СРТ - Київ (Інкотермс 2010) товар, перелік кількість та вартість якого вказується в комерційних інвойсах до контракту (розділ І контракту).

Контрактом поміж іншого встановлено, що: ціна за партію і одиницю товару міститься в комерційних інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту (пункт 2.2); оплату товару Покупець повинен провести в повному обсязі відповідно до пункту 2.1 на рахунок Продавця, зазначений в пункті ХІІІ цього контракту згідно отриманого інвойсу на партію товару, протягом 180 днів після отримання товару, можлива передоплата (пункт 4.1); термін дії контракту - до 31.12.2020 (розділ ХІ).

Продавцем виставлено покупцю комерційний інвойс від 03.12.2018 №300818-11852-1 до контракту від 30.08.2018 №300818 згідно якого Tianjin Tanggu Water-Seal Valve Co., Ltd поставляє ТОВ ФОКСГРУП-ТРЕЙДІНГ на умовах СІР - м. Кіровоград (Кропивницький) трубопровідну арматуру запірну зі зворотно-поступальним шпинделем в асортименті на загальну суму 33827,38 доларів США. До вказаного інвойсу продавцем оформлено пакувальний лист від 03.12.2018 №300818-11852-1.

ТОВ ФОКСГРУП-ТРЕЙДІНГ подано до митного органу UA125200 (відділ митного оформлення № 3 митного поста Західний Київської митниці ДФС) митну декларацію ІМ40ДЕ №UA125200/2019/610476, до якої долучено документи згідно переліку, вказаному в графі 44 митної декларації, а саме: зовнішньоекономічний контракт від 30.08.2018 №300818; комерційний інвойс від 03.12.2018 №300818-11852-1 до контракту від 30.08.2018 №300818 та пакувальний лист від 03.12.2018 №300818-11852-1; коносамент від 02.12.2018 №ZIMUNGB1037323, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 09.01.2019 №5750. Відповідно до зазначеної митної декларації, умовами поставки товару є CIP UA KIROVOHRAD (Kropivnitskiy)(графа 20 митної декларації), валюта та загальна сума за рахунком - 33827,38 доларів США (графа 22 митної декларації).

Відповідачем прийнято рішення від 22.01.2019 №UA125000/2019/000060/2 про коригування митної вартості, яким визначено митну вартість імпортованого позивачем товару в розмірі 65460,30 доларів США, та відмовлено позивачу в митному оформленні (випуску) товару, в зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125200/2019/00008.

З метою здійснення митного оформлення товару та випуску товарів у вільний обіг, позивачем подано митну декларацію ІМ40ДЕ від 24.01.2019 №UA125200/2019/611225 з урахуванням рішення про коригування митної вартості, що призвело до завищення розміру митних платежів на загальну суму 175269,86 грн.

Позивач, не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Основним нормативним актом, що регламентує питання митної справи, є Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша). Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга). В разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункти 1-8 частини третьої). В разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта).

Згідно статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя). Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: - упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; - проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; - звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; - застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина п`ята). Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста).

Частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України встановлено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

За висновком суду, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

Під час судового розгляду судом встановлено, що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, а саме: зовнішньоекономічному контракті від 30.08.2018 №300818; комерційному інвойсі від 03.12.2018 №300818-11852-1 до контракту від 30.08.2018 №300818 та пакувальному листі від 03.12.2018 №300818-11852-1; коносаменті від 02.12.2018 №ZIMUNGB1037323, міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) від 09.01.2019 №5750, відсутні будь-які розбіжності чи недостовірні відомості.

Водночас, у оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, що: відповідно до розділу 1 договору від 30.08.2018 №300818 товар постачається на умовах СІР - м. Кіровоград (Кропивницький), згідно міжнародних правил Інкотермс-2010 перевезення та страхування оплачено до названого місця призначення, в даному випадку м. Кіровоград, а згідно наданого до митного оформлення коносаменту від 02.12.2018 №ZIMUNGB1037323 вищевказані витрати оплачуються покупцем; в наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо витрат, понесених на страхування оцінюваного товару, що згідно умов поставки є невід`ємною складовою митної вартості товару; умовами розділу 4 договору від 30.08.2018 №300818 передбачено, що оплата здійснюється протягом 180 днів після отримання товару та можлива передоплата, проте в наданому до митного оформлення інвойсі відсутня інформація щодо умов оплати на дану поставку товару; в розділі 5 Пакування та маркування договору від 30.08.2018 №300818 вказано, що маркування повинно відповідати загальноприйнятим стандартам та вимогам, проте в наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо вартості пакування.

Суд зазначає про безпідставність та необґрунтованість таких висновків відповідача, оскільки відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту та комерційного інвойсу до нього, поставка товару відбувалась на умовах CIР - м. Кіровоград (Кропивницький). Згідно з міжнародними комерційними умовами Incoterms 2010 - CIP (Carriage and Insurance Paid Тo (... named place of destination) Фрахт/перевезення та страхування оплачені до (... назва місця призначення). Термін фрахт/перевезення та страхування оплачені до означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики і будь-які додаткові витрати після доставки таким чином товару. Однак, за умовами CIP на продавця також покладається обов`язок по забезпеченню страхування від ризиків втрати й ушкодження товару під час перевезення на користь покупця. Отже, продавець укладає договір страхування й оплачує страхові внески. Покупець повинен брати до уваги, що відповідно до умов терміна CIP від продавця потрібно забезпечення страхування з мінімальним покриттям. За умовами терміна CІР на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

Відтак, обов`язок щодо оплати фрахту та страхування вантажу, який поставляється на умовах СІР (Incoterms 2010) лежить на продавцеві/постачальнику товару і вартість фрахту та страхування включено до ціни товару. Твердження відповідача про те, що в коносаменті міститься застереження FREIGHT COLLECT , за умовами якого витрати на доставку та страхування товару повинні оплачуватись покупцем, суд оцінює критично, оскільки відповідно до міжнародних комерційних умов Incoterms 2010 С -терміни вимагають саме від продавця укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок, а умови оплати pre-paid чи colleсt визначають лише місце, де продавцем буде оплачено фрахт, чи в порту відправки (pre-paid), чи в порту призначення (colleсt). Але ця обставина не впливає на митну вартість товару, оскільки умови поставки СІР включають витрати на транспортування до фактурної вартості товару, які, незалежно від місця оплати, здійснюються продавцем.

Як випливає зі змісту статті 53 Митного кодексу України, декларант має подати органу доходів і зборів одночасно з митною декларацією банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, лише у випадку, якщо таку оплату було здійснено.

Умовами зовнішньоекономічного контракту від 30.08.2018 №300818 передбачено оплату за поставлений товар протягом 180 днів після отримання товару з можливістю передоплати. При цьому, контракт не містить застережень щодо додаткового визначення сторонами умов оплати товару в інвойсі.

Крім того, в розділі 5 Пакування та маркування зовнішньоекономічного контракту від 30.08.2018 №300818 лише вказано, що маркування повинно відповідати загальноприйнятим стандартам та вимогам. Жодної згадки про пакування товару (в тому числі, за додаткову плату) вказаний розділ та зовнішньоекономічний контракт вцілому не містить.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів та відомостей, поданих декларантом контролюючому органу разом з митною декларацією №UA125200/2019/610476, у оформленні якої відповідачем було відмовлено.

Як убачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів: у митного органу наявна інформація, що відповідає частині другій статті 64 Митного кодексу України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару №1: резервний метод МД №UA110190/2019/500092 від 09.01.2019 - 3,58 дол. США/кг.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (частина перша). Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта). У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (частина п`ята). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста).

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (пункти 1-4).

Згідно частини першої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З оскаржуваного рішення убачається, що підставою для застосування резервного методу слугували встановлені контролюючим органом розбіжності в документах, які судом спростовано та визнано необґрунтованими. Крім того, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

В порушення наведених норм Митного кодексу України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки. Відповідачем не зазначено митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки. Формальне зазначення в спірному рішенні лише реквізитів митної декларації та ціни без проведення ґрунтовного порівняння вказаних характеристик товарів в розрізі співставлення їх митної вартості, вказують на необґрунтованість такого рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22.01.2019 №UA125000/2019/000060/2, відтак вказане рішення підлягає скасуванню.

Отже, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ФОКСГРУП-ТРЕЙДІНГ про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22.01.2019 №UA125000/2019/000060/2 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (платіжне доручення від 15.03.2019 №431), відтак на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Київської митниці ДФС.

Щодо частини судового збору в розмірі 1921,00 грн., сплаченої позивачем відповідно до квитанції від 10.09.2019 №32, за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, у задоволенні якої судом було відмовлено, суд зазначає про можливість повернення вказаної суми позивачу на підставі його клопотання в порядку, встановленому статтею 7 Закону України Про судовий збір .

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22.01.2019 №UA125000/2019/000060/2.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ФОКСГРУП-ТРЕЙДІНГ судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю ФОКСГРУП-ТРЕЙДІНГ (ідентифікаційний код 39245660, місцезнаходження: 25006, Кіровоградська область, місто Кіровоград, Кіровський район, вул. Орджонікідзе, 7, офіс 421).

Відповідач - Київська митниця ДФС (ідентифікаційний код 39470947, місцезнаходження: 08307, Міжнародний аеропорт Бориспіль , м. Бориспіль, Київська обл.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства Українидо початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 26.11.2019 року