Ухвала

від 12.05.2020 по справі 320/2420/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2420/19

У Х В А Л А

12 травня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Київської митниці Держмитслужби про повернення судового збору в розмірі переплаченої суми за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужби (правонаступник Київської митниці Державної фіскальної служби) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ФОКСГРУП-ТРЕЙДІНГ до Київської митниці Держмитслужби (правонаступник Київської митниці Державної фіскальної служби) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ ФОКСГРУП-ТРЕЙДІНГ звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 22.01.2019 № UA125000/2019/000060/2.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Київська митниця Держмитслужби (правонаступник Київської митниці Державної фіскальної служби) звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2020 апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби (правонаступник Київської митниці Державної фіскальної служби) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ФОКСГРУП-ТРЕЙДІНГ до Київської митниці Держмитслужби (правонаступник Київської митниці Державної фіскальної служби) про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху; встановлено Київській митниці Держмитслужби строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

21.02.2020 на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Київської митниці Держмитслужби про усунення недоліків апеляційної скарги з додаванням платіжного доручення від 13.02.2020 № 294 на суму у розмірі 20 038, 23 грн.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужби (правонаступник Київської митниці Державної фіскальної служби) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ФОКСГРУП-ТРЕЙДІНГ до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Київської митниці Держмитслужби про повернення судового збору в розмірі переплаченої суми у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ФОКСГРУП-ТРЕЙДІНГ до Київської митниці Держмитслужби (правонаступник Київської митниці Державної фіскальної служби) про визнання протиправним та скасування рішення, у якій заявник просить розглянути питання щодо повернення переплаченої суми, сплаченої відповідно до платіжного доручення від 13.02.2020 № 294 у розмірі 20 038, 23 грн. на виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2020.

Перевіривши матеріали справи, доводи заяви, колегія суддів вважає, що дана заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017).

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір № 3674-VI (у редакції, чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Виходячи з вищевикладеного, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду з вимогами майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову. Неправильне визначення ціни позову може призвести до необґрунтованого відкриття провадження у справі або, навпаки, до необґрунтованого повернення поданої заяви/скарги.

Звертаючись до положень Митного кодексу України при визначенні ціни позову у справах щодо оскарження рішень про коригування митної вартості товарів, слід враховувати наступне.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Стаття 50 МК України визначає цілі використання відомостей про митну вартість товарів, а саме для:

1) нарахування митних платежів;

2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України;

3) ведення митної статистики;

4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Одним із обов`язків декларанта у випадках, визначених Митним кодексом України та Податковим кодексом України, є сплата митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу (підпункт 4 частини першої статті 266 МК України).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 279 МК України встановлено, що базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є, зокрема для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів.

Відповідно до пп. в п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (ч. 1 п. 190.1 ст. 190 МК України).

З аналізу наведених правових норм слідує, що митна вартість товару для декларанта є базою оподаткування податком на додану вартість та митними платежами. При цьому на митні органи, з метою виконання та досягнення митних цілей, покладено функціональні обов`язки з контролю за правильністю визначення платником митної вартості товарів. Якщо за наслідками такого контролю встановлено, що митна вартість визначена не правильно, орган доходів і зборів приймає рішення про коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів та податку на додану вартість.

Таким чином, сама по собі визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.

Отже, при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 1.380.2019.001962.

З матеріалів справи вбачається, що з метою здійснення митного оформлення товару та випуску товарів у вільний обіг, позивачем подано митну декларацію ІМ40ДЕ від 24.01.2019 № UA125200/2019/611225 з урахуванням рішення про коригування митної вартості, що призвело до завищення розміру митних платежів на загальну суму 175 269, 86 грн.

Отже, сума 175 269, 86 грн., яка складає різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваному рішенні, є ціною позову, з якої має бути обрахований належний до сплати судовий збір, в тому числі і за подання апеляційної скарги.

Таким чином, судовий збір за подання адміністративного позову має бути сплачений в розмірі 2 629, 05 грн. (175 269, 86 грн. х 1,5 %), а тому розмір судового збору за подання апеляційної скарги мав становити 3 943, 57 грн. (2 629, 05 грн. х 150 %).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України Про судовий збір у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Частиною 5 ст. 7 Закону України Про судовий збір визначено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Отже, враховуючи факт сплати відповідачем судового збору згідно платіжного доручення від 13.02.2020 № 294 на суму у розмірі 20 038, 23 грн., колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про повернення судового збору в розмірі переплаченої суми, а саме 16 094, 66 грн. (20 038, 23 грн. - 3 943, 57 грн).

Керуючись ст. 7 Закону України Про судовий збір , ст. ст. 132, 142, 321, 328 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Київської митниці Держмитслужби про повернення судового збору в розмірі переплаченої суми задовольнити частково.

Повернути з Державного бюджету України на користь Київської митниці Держмитслужби (місцезнаходження - 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8а, код ЄДРПОУ - 43337359) переплачену суму судового збору у розмірі 16 094, 66 грн.

Виконання ухвали доручити управлінню Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.