Ухвала

від 21.11.2019 по справі 461/3529/19

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №461/3529/19

У Х В А Л А

з питань закриття провадження в адміністративній справі

21 листопада 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,

представника позивача Яцківа І.М.,

представника відповідача Пилип`як Х.М.,

представника третьої особи Микити Т.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідачів про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Війтівській» про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, заборону вчиняти дії,-

в с т а н о в и в :

27.06.2019 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради, в якому позивач з урахуванням уточнень заявлених у підготовчому засіданні 21.11.2019, а саме виправлення описки у прохальній частині позовної заяви, просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність Львівської міської ради з розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.11.2018 про надання дозволу по виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Львівську міську раду розглянути на пленарному засіданні сесії, подану ОСОБА_1 від 26.11.2018 про надання дозволу по виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 у строки, порядку та спосіб, передбачений Законом України «Про місцеве самоврядування» та Земельним кодексом України, та прийняте належне, у відповідності до чинного законодавства, рішення;

- заборонити Львівській міській раді передавати ОСББ «На Війтівській» земельну ділянку площею 0,0255 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:07:001:0039, розміщеної на АДРЕСА_2 та що межує із земельною ділянкою по АДРЕСА_1 в обхід земельного аукціону.

В обґрунтування позовних вимог зазначено що 26.11.2018 ОСОБА_1 - власником частини будинку по АДРЕСА_1 подано заяву до Львівської міської ради, що зареєстрована за №3-С-123269/АП-2403 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0255 га на АДРЕСА_1 , у зв`язку з формуванням нової земельної ділянки та надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою викупу для обслуговування власної частини будинку. Позивач зазначила, що до заяви було долучено всю необхідну проектну документацію. Однак, листом Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради від 29.12.2018 № 2403-6484 повідомлено позивача про те, що питання, порушене у зверненні, не може бути вирішено, та повернуло подані позивачем документи без розгляду на сесії ЛМР. Таким чином, як зазначає позивач, подане звернення на пленарному засіданні сесії Львівської міської ради не розглядалося. Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Таким чином, відповідач отримавши від позивача заяву, був зобов`язаний в місячний термін розглянути її на пленарному засіданні міської ради та прийняти рішення по суті питань, які в ній порушено.

01.10.2019 за вх. №35337 до суду надійшло клопотання представника відповідачів про закриття провадження у справі, у зв`язку із тим, що заявлений спір має розглядатись у порядку цивільного судочинства. В обгрунтування клопотання зазначено, що позивач звернулася до відповідача із заявою, зареєстрованою у центрі надання адміністративних послуг Львівської міської ради №3-С-123269/АП-Л-2403 від 26.11.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовним розміром 0,0255 га для обслуговування власного будинку. Відповідач стверджує, що, земельна ділянка зазначена у зверненні позивача, знаходиться у межах земельної ділянки, що передана у користування ОСББ На Війтівській на підставі ухвал Львівської міської ради №2645 від 16.11.2017 Про надання ОСББ «На Війтівській" дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 165, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 8 та №5342 від 11.07.2019 Про затвердження ОСББ «На Війтівській" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 165, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_5 8 , площею 0,2115 га, кадастровий номер 14610137200:07:001:0039. Отже, фактично спір у цій справі виник між позивачем та органом місцевого самоврядування з приводу оскарження протиправних, на думку позивача, дій органу місцевого самоврядування щодо відмови у наданні йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо земельної ділянки на АДРЕСА_1 , орієнтовним розміром 0,0255 га для обслуговування власного будинку. При цьому, вказана земельна ділянка передана в оренду ОСББ На Війтівській . Таким чином, предметом спору у цій справі є вимога позивача отримати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, яка належить третій особі, а тому у справі, що розглядається, існує спір про право цивільне.

У судовому засіданні представник позивача проти поданого клопотання про закриття провадження у справі заперечив, просив у задоволенні такого відмовити.

Представник відповідачів у судовому засіданні клопотання про закриття провадження у справі підтримав, просив таке задовольнити.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав подане представником відповідача клопотання, просив закрити провадження у справі.

Вирішуючи заявлене клопотання про закриття провадження у справі, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Законодавець чітко визначив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування у сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону (контроль легальності) з певними особливостями, зокрема, обов`язку доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. Тобто однією з визначальних особливостей адміністративного процесуального закону є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем - орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (пункт 34 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

З наведеного вбачається, що питання регулювання земельних відносин, зокрема, набуття громадянами/юридичними особами права власності/користування земельними ділянками із земель державної/комунальної власності вирішується виключно на пленарних засіданнях міської ради. За результатами розгляду зазначених питань, радою приймається рішення.

Під час вирішення питання щодо компетенції суду слід урахувати суб`єктний склад спірних правовідносин, одним з яких є участь суб`єкта владних повноважень, визначити характер правовідносин, з яких виник спір, і кінцеву мету пред`явлення позову.

За змістом частини першої статті 374 Цивільного кодексу України та статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Таким чином, реалізовуючи повноваження з передачі у власність землі, приймаючи рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки міська рада має діяти як орган місцевого самоврядування, реалізуючи свої владні повноваження відповідно до порядку, встановленого статтею 122,123 Земельного кодексу України.

Саме бездіяльність щодо неприйняття міською радою вказаного рішення заявлена предметом спору у цій адміністративній справі.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що захист цивільного приватного права не є домінуючим у заявленому спорі, оскільки позивач не набув цивільні права, та спірними є правовідносини щодо бездіяльності відповідача у сфері вирішення питання щодо розгляду заяви про передачу земельної ділянки у власність та знаходяться у публічно-правовій площини, а тому у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі належить відмовити.

Керуючись статтями 238, 239, 248, 256, 293-295, КАС України, суд -

у х в а л и в :

у задоволенні клопотання представника відповідачів про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду у даній справі.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.11.2019.