Рішення

від 20.11.2019 по справі 813/1910/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/1910/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулкевич І.З.,

секретар судового засідання Лепех А.М.

за участю : представника позивача Звір Р.П., представника відповідача Мельника С.І., представника третьої особи Войтків З.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Товариства з обмеженою відповідальності «Корпорація «КРТ» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління ДПС у Львівській області про застосування арешту коштів на рахунках,-

Встановив:

Офіс великих податків ДФС звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом в якому просив: застосувати арешт коштів, які перебувають на усіх рахунках, відкритих у банках, які здійснюють обслуговування Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «КРТ» (код ЄДРПОУ 37786903, 81135, Львівська область, Пустомитівський район, с. Зубра, вул. Б. Хмельницького 144).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.05.2017 року видано наказ №1003 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Корпорація КРТ» з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат по взаєморозрахунках з ПП «Грандбудсервіс» за липень 2016, ТОВ «Юніком Групп» (ЄДРПОУ 40806279) за грудень 2016, ТОВ «Старк-Груп» за листопад 2016, ТОВ «Фрайм Консалт» за грудень 2016, ТОВ «Топ Актив» за грудень 2016, ТОВ «Техторг Груп» за травень 1 червень 2016, ТОВ «Грінбокс Студіо» за листопад 2016, ТОВ «Смартхолд» за жовтень 2016, ТОВ «Кейнфор» за грудень 2016, ТОВ «Скай Сіті Інжиніринг» за листопад 2016, ТОВ «Фіолент Групп» за січень 2017, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів, робіт (послуг) або подальшої реалізації цих товарів, робіт (послуг) від вищезазначеного контрагента та з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, згідно із вимогами п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 ПК України.

Посадовими особами позивача з метою проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Корпорація КРТ» 16.05.2017 року здійснено вихід за фактичною адресою : м. Львів, вул. Лазаренка,1.

Посадовою особою підприємства ОСОБА_1 отримано під розписку копію наказу №1003 від 11.05.2017 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, після ознайомлення з службовими посвідченнями ревізорів, розписався в направленнях на перевірку та письмово зазначив в наказі про недопуск працівників позивача до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, про що працівниками Львівського управлення Офісу великих платників податків ДФС складено акт від 16.05.17 № 125/28-10-48-14/37786903.

Відмова відповідача від проведення документальної позапланової виїзної перевірки посадовими особами є законною підставою для застосування арешту коштів на його рахунках.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову з підстав, що керівником Офісу ВПП ДФС на підставі п. 94.2 ст. 94 ПК України рішення про застосування повного або умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Корпорація КРТ» не приймалось.

Відповідач зазначає, що арешт коштів на рахунках платника здійснюється лише після прийняття рішення керівника контролюючого органу про накладення адміністративного арешту майна цього платника.

Таким чином, у суду відсутні підстави для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках ТОВ «Корпорація КРТ» .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року, в задоволені позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 14.05.2019 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року у справі № 813/1910/17 скасовано. Адміністративну справу № 813/1910/17 направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду .

В постанові від 14.05.2019 Верховний Суд зазначив, що судами першої та апеляційної інстанції необхідно було встановити наявність чи відсутність законних підстав для проведення перевірки відповідача, дотримання позивачем процедури її призначення та проведення, та зробити висновок про наявність чи відсутність у Товариства з обмеженою відповідальності «Корпорація «КРТ» підстав відмовити посадовим особам контролюючого органу у допуску до перевірки, що судами зроблено не було.

Ухвалою суду від 18.07.2019 справу прийнято до провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача додатково надав письмові пояснення суду, в яких зазначив, що відповідачем оскаржувався наказ №1003 від 11.05.2017 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Корпорація «КРТ» . Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017, скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 у справі №813/1831/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «КРТ» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу №1003 від 11.05.2017 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Корпорація «КРТ» та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.01.2018 по справі №813/1831/17 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «КРТ» залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 залишено без змін.

Отже, враховуючи рішення у справі №813/1831/17, яким встановлено правомірність призначення та проведення перевірки на підставі наказу від 11.05.2017 №1003, учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної справи.

Враховуючи вищезазначене, підставою для застосування адміністративного арешту є вчинене платником податків правопорушення у сфері оподаткування, яке полягає в неправомірному недопуску до перевірки посадових осіб податкового органу за наявності законних підстав для її проведення незалежно від наявності в такого платника податкового боргу на момент звернення контролюючого органу з позовом до суду. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсягу.

Представник відповідача подав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що відповідно до наказу Офісу великих платників податків ДФС від 11.05.2018 №861, на час розгляду справи вже проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Корпорація «КРТ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ПП «Гранбудсервіс» , ТзОВ «Юніком Групп» , ТзОВ «Старк-Груп» , ТзОВ «Фрайм Консалт» , ТзОВ «Топ Актив» , ТзОВ «Техно Груп» , ТзОВ «Грінбокс Студіо» , ТзОВ «Смартхолд» , ТзОВ «Кейнфор» , ТзОВ «Скай Сіті Інжиніринг» , ТзОВ «Фіолент Групп» за період з 01.01.2013 по 11.12.2017 за результатами якої складено Акт №1/28-10-48-17/37786903 від 16.05.2018 року.

Також зазначив, що у зв`язку із переходом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «КРТ» з 01.01.2019 року на податковий облік до ГУ ДФС у Львівській області у позивача відсутні контрольно-перевірочні повноваження щодо платника податків на даний час.

Отже, на підставі викладено, вважає, що заявлені позивачем вимоги є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Протокольною ухвалою суду від 02.10.2019 до участі у справи залучено Головне управління ДФС у Львівській області у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Представник третьої особи подав письмові пояснення на адміністративний позов, в яких просив суд задовольнити позовні вимоги та застосувати арешт коштів, які перебувають на усіх рахунках, відкритих у банках, що здійснюють обслуговування ТОВ «Корпорація КРТ» .

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив у задоволенні такого відмовити.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

11.05.2017 року Офісом великих платників податків ДФС видано наказ № 1003 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Корпорація КРТ» з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат по взаєморозрахунках з ПП «Грандбудсервіс» за липень 2016, ТОВ «Юніком Групп» (СДРПОУ 40806279) за грудень 2016, ТОВ «Старк-Груп» за листопад 2016, ТОВ «Фрайм Консалт» за грудень 2016, ТОВ «Топ Актив» за грудень 2016, ТОВ «Техторг Груп» за травень 1 червень 2016, ТОВ «Грінбокс Студіо» за листопад 2016, ТОВ «Смартхолд» за жовтень 2016, ТОВ «Кейнфор» за грудень 2016, ТОВ «Скай Сіті Інжиніринг» за листопад 2016, ТОВ «Фіолент Групп» за січень 2017, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів, робіт (послуг) або подальшої реалізації цих товарів, робіт (послуг) від вищезазначеного контрагента та з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, згідно із вимогами п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

16 травня 2017 року Офісом великих платників податків ДФС видано направлення на перевірку № 126 та № 125.

На підставі наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та направлень здійснено вихід за юридичною адресою ТОВ «Корпорація КРТ» : м. Львів, вул. Лазаренка, 1.

Ознайомившись із наказом та направленнями, керівник підприємства відмовив посадовим особам контролюючого органу у допуску до проведення перевірки, про що складено акт від 16 травня 2017 року №125/28-10-48-14/37786903.

Враховуючи недопуск відповідачем посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, позивач звернувся до суду із даним позовом про застосування арешту коштів на рахунках ТОВ «Корпорація КРТ» .

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпунктів 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючим органом визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

У пункті 94.2 цієї статті Податкового кодексу України передбачені обставини, за наявності яких може бути застосовано адміністративний арешт майна, в тому числі, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби (94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України).

Згідно з абзацом другим підпункту 94.6.2 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Отже, застосування адміністративного арешту майна платника податків на підставі підпункту 94.6.2 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України можливе за умови відмови платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Згідно з пунктом 78.5 статті 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Отже, якщо платник податків вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, то він має захищати свої права, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

Тобто, відсутність законних підстав для проведення перевірки нівелює наслідки для платника податку, передбачені підпунктом 94.6.2 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, у разі недопуску посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація «КРТ» зверталось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування наказу від 11.05.2017 № 1003 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Корпорація «КРТ» .

Постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/1831/17 від 12.09.2017 позовні вимоги задоволено; визнано протиправним та скасовано наказ Офісу великих платників податків ДФС №1003 від 11.05.2017 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Корпорація «КРТ» .

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС задоволено. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «КРТ» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування наказу - відмовлено.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.01.2018 по справі №813/1831/17 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «КРТ» залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 залишено без змін.

Так, ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тому, враховуючи, що в Управління були наявні законні підстави для проведення позапланової виїзної перевірки підприємства, призначеної згідно наказу від 11.05.2017 №1003, що підтверджено судовим рішенням у справі №813/1831/17, яке набрало законної сили, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову про застосування арешту коштів на рахунках ТОВ «Корпорація «КРТ » .

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.02.2019 року (справа №820/2455/18).

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо доводів Відповідача в частині відсутності доказів наявності у такого податкового боргу та відсутності майна для погашення цього боргу, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 названого Кодексу, саме і визначені підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 ПК України (сформульованого як вичерпний), не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

До аналогічного висновку щодо застосування наведених положень Податкового кодексу України, Верховний Суд дійшов під час вирішення справи №820/1929/17, постанова від 27 листопада 2018 року, провадження №К/9901/40847/18. Крім того, в такому рішенні відсутні посилання на підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, як на виключне право податкового органу звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку, лише у разі наявності податкового боргу.

Також Верховний Суд у постанові від 12.02.2019 у справі №820/2455/18 висловив правову позицію, згідно з якою вказав на те, що непідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках Відповідача.

Інші доводи відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, оцінка яким надана судом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що контролюючий орган довів обґрунтованість свого висновку про наявність підстав про застосування арешту коштів на рахунках ТОВ «Корпорація «КРТ» , а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 139 КАС України, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

Вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Застосувати арешт коштів, які перебувають на усіх рахунках, відкритих у банках, які здійснюють обслуговування Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «КРТ» (код ЄДРПОУ 37786903, 81135, Львівська область, Пустомитівський район, с. Зубра, вул. Б. Хмельницького 144).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 26 листопада 2019 року.

Суддя Гулкевич І.З.