Ухвала
від 26.03.2020 по справі 813/1910/17
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 березня 2020 року

Київ

справа № 813/1910/17

адміністративне провадження № К/9901/7769/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності Корпорація КРТ на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі №813/1910/17 за позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Товариства з обмеженою відповідальності Корпорація КРТ , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління ДПС у Львівській області, про застосування арешту коштів на рахунках ,

ВСТАНОВИВ:

18.03.2020 до суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальності Корпорація КРТ , направлена до суду поштою 13.03.2020.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Суд першої інстанції, після направлення справи на новий розгляд судом касаційної інстанції, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі наведеного, оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі міститься посилання на те, що справу помилково було віднесено до категорії незначної складності, оскільки до скасування судових рішень у цій справі судом касаційної інстанції, справа розглядалась в загальному позовному провадженні, а нормами КАС України не передбачено переходу із загального провадження у спрощене.

Колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, оскільки провадження у цій справі було відкрито судом першої інстанції 07.06.2017, тобто до набрання чинності нової редакції КАС України та запровадження форм адміністративного судочинства (загального або спрощеного). Після скасування судових рішень у цій справі і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, судом 18.07.2019 було прийнято справу до розгляду з визначенням форми адміністративного судочинства, за правилами якого буде розглядатися справа, як обов`язкової умови нового процесуального законодавства. Врахувавши, положення статей 257, 262 КАС України, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

З огляду на те, що ця справа є незначної складності, розгляд її судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження відповідає нормам КАС України.

Також скаржник посилається на те, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, оскільки арешт коштів заблокував не тільки фінансово-господарську діяльність підприємства, а також призведе до виникнення заборгованості по заробітній платі перед працівниками та по податках і зборах. Крім того, касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, а ухвалені у цій справі судові рішення на поточний день не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її. Посилання на наявність обставин, передбачених підпунктом "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі, а отже, не можуть сприйматись судом як виключний випадок.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальності Корпорація КРТ на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі №813/1910/17 .

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення26.03.2020
Оприлюднено30.03.2020
Номер документу88460607
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —813/1910/17

Ухвала від 05.05.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 26.03.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Постанова від 12.02.2020

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Ільчишин Надія Василівна

Ухвала від 24.01.2020

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Ільчишин Надія Василівна

Ухвала від 17.01.2020

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Ільчишин Надія Василівна

Ухвала від 24.12.2019

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Ільчишин Надія Василівна

Рішення від 20.11.2019

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Гулкевич Ірена Зіновіївна

Ухвала від 18.07.2019

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Гулкевич Ірена Зіновіївна

Постанова від 14.05.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 13.05.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні