Постанова

від 20.11.2019 по справі 237/2312/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/2682/19

237/2312/17

Головуючий у 1-й інстанції Ліпчанський С.М.

Суддя-доповідач: Попова С.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2019 року місто Маріуполь

Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Попової С.А.,

суддів Зайцевої С.А., Пономарьової О.М.,

за участю секретаря Герасимової Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 01 липня 2019 року, ухваленого у складі судді Ліпчанського С.М., повний текст рішення складено 10 липня 2019 року,

по цивільній справі

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1 , Мар`їнської районної державної адміністрації Мар`їнської районної військово-цивільної адміністрації Донецької області, Фермерського господарства Дон

про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права на земельну ділянку, визнання дій протиправними та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди землі,

треті особи - Відділ у Мар`їнському районі Міськрайонного управління у Мар`їнському районі та м. Вугледарі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Відділ державної реєстрації Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області,

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище і прізвища в подальших шлюбах - ОСОБА_2 , ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_2 ) звернулась до суду із позовом до ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 1-2) та у грудні 2018 року звернулась до суду із другим позовом (т. 1 а.с. 49-56) до ОСОБА_1 , Мар`їнської районної державної адміністрації - Мар`їнської районної військово-цивільної адміністрації Донецької області, Фермерського господарства Дон , об`єднаних судом в одне провадження (т. 1 а.с. 95-96). В обґрунтування заявлених вимог позивач посилалася на наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 (чоловік її матері ОСОБА_7 ), після смерті якого відкрилась спадщина на земельну частку (пай) розміром 8,16 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, на землях колишнього КСП Пречистівське , право на яку належало ОСОБА_6 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0189724, виданого 17.09.1996р.

Останнє місце проживання спадкодавця - АДРЕСА_1 .

На час відкриття спадщини єдиним спадкоємцем ОСОБА_6 була його дружина - ОСОБА_7 (прізвища в минулих шлюбах - ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 ), що має двох доньок - ОСОБА_2 (позивач) і ОСОБА_5 (відповідач). ОСОБА_7 проживала постійно із спадкодавцем, від прийняття спадщини не відмовлялась, тому в силу ст. 1268 ЦК вважається такою, що прийняла спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 померла. За своє життя вона не отримала свідоцтво про право на спадину у вигляді вказаної земельної частки (паю) площею 8,16 ум.кадастр.гектарів.

Позивач, зазначає, що на момент відкриття спадщини вона була зареєстрована і проживала окремо від матері, зокрема з початку липня 2010 року вона проходила обстеження в Донецькому протипухлинному центрі і проживала в Донецьку в цей час, а про смерть матері дізналась після спливу шестимісячного строку з часу відкриття спадщини. Про спадкове майно - земельну частку (пай) ОСОБА_6 вона довідалась у 2017 році, з цих причин своєчасно не звернулась до нотаріуса за оформленням своїх спадкових прав.

Крім того, зазначає, що не може оформити спадкові права на вказане нерухоме майно, оскільки оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) втрачений і не може бути відновлений позивачем у передбаченому законом порядку. Посилається на вимоги Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Мінюста від 22.02.2012р. № 296/5, за яким неподання правовстановлюючих документів на вимогу нотаріуса є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії. Отже, в даній ситуації відсутність у спадкоємця оригіналу сертифіката на право на земельну частку (пай), виданого на ім`я померлого власника ОСОБА_6 , є обмеженням для нотаріального оформлення її спадкових прав, як спадкоємиці першої черги за законом після смерті матері - ОСОБА_7 , яке можливо вирішити тільки в судовому порядку. З зазначених причин ОСОБА_2 відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Під час розгляду справи з`ясувалось, що рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 06.02.2017р. у справі № 237/5365/16-ц встановлено факт родинних відносин ОСОБА_1 , як племінника, із спадкодавцем ОСОБА_6 , як його рідним дядьком, та визнано право на земельну частку (пай) площею 6,83 умовних кадастрових гектарів по КСП ім. Пречистівка Новоукраїнської сільської ради. Дане рішення скасовано Донецьким апеляційним судом 22.05.2018р. в частині визнання права на земельну частку (пай).

Але до скасування цього рішення від 06.02.2017р. ОСОБА_1 реалізував своє право власника земельної частки (паю) на виділення її в натурі (на місцевості), результатом чого стало прийняття розпорядження голови Мар`їнської районної державної адміністрації - керівника Мар`їнської районної військово-цивільної адміністрації Донецької області № 569 від 08.12.2017р. "Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки власнику земельної частки (паю) на землях колективної власності колишнього КСП Пречистівське громадянину ОСОБА_1 , тобто особі, яка не перебуває у родинних відносинах із її матір`ю ОСОБА_7 , яка успадкувала це майно після смерті свого чоловіка ОСОБА_6 , але за життя не встигла отримати свідоцтво про право власності на нього. На підставі цього розпорядження спірну земельну частку (пай) було сформовано у земельну ділянку загальною площею 5,8446га ріллі з внесенням до державного земельного кадастру за номером 1423385800:05:000:0212 та 19.09.2017р. здійснено її державну реєстрацію.

Крім того, з`ясувалося, що 02.01.2018р. ОСОБА_1 , як орендодавець, уклав договір із ФГ Дон , як орендарем, договір оренди земельної ділянки площею 5,8446га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який має бути визнаний недійсним згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, з урахуванням ст. 4 Закону України Про оренду землі , у зв`язку з тим, що із скасуванням апеляційним судом рішення суду першої інстанції про набуття ОСОБА_1 права власності на земельну частку (пай), останній не був власником переданого в оренду майна.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 просила:

- встановити факт прийняття нею спадщини, яка складається із земельної частки (паю) розміром 8,16 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), розташованої на території Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, на землях колишнього КСП Пречистівське , відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0189724, виданого ОСОБА_6 17.09.1996р. Мар`їнською районною державною адміністрацією Донецької області і зареєстрованого 14.10.1996р. в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 5012, після смерті матері - ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визнати за позивачем право на земельну частку (пай) розміром 8,16 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), розташованої на території Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, на землях колишнього КСП Пречистівське , відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0189724, виданого ОСОБА_6 17.09.1996р. Мар`їнською районною державною адміністрацією Донецької області і зареєстрованого 14.10.1996р. в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 5012, в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визнати протиправним і скасувати розпорядження голови Мар`їнської районної державної адміністрації, керівника Мар`їнської районної військово-цивільної адміністрації Донецької області № 569 від 08.12.2017р. "Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки власнику земельної частки (паю) на землях колективної власності колишнього КСП Пречистівське громадянину ОСОБА_1 ;

- визнати недійсним договір оренди землі за кадастровим номером 1423385800:05:000:0212, площею 5,8446 гектар ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на території Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, укладений 02.01.2018р. (дата державної реєстрації права оренди - 27.03.2018р.) між ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та фермерським господарством Дон (ЄДРПОУ 30349082), місцезнаходження: 85640, Україна, Донецька область, Мар`їнський район, с. Новоукраїнка, вул.Степна, буд. 10Б.

Відповідачем Мар`їнською районною державною адміністрацією-Мар`їнською районною військово-цивільною адміністраціією Донецької області подано відзив на позовну заяву (т. 1 а.с. 103-108, 124-129).

Представником позивача адвокатом Литвиненко Н.В. подано відповідь на відзив (т. 1 а.с. 148-153).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 01 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено.

Встановлено факт прийняття ОСОБА_2 спадщини, яка складається із земельної частки (паю) розміром 8,16 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), розташованої на території Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, на землях колишнього КСП Пречистівське , відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0189724, виданого ОСОБА_6 17.09.1996р. Мар`їнською районною державною адміністрацією Донецької області і зареєстрованого 14.10.1996р. в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 5012, після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнано за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) розміром 8,16 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), розташованої на території Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, на землях колишнього КСП Пречистівське , відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0189724, виданого ОСОБА_6 17.09.1996р. Мар`їнською районною державною адміністрацією Донецької області і зареєстрованого 14.10.1996р. в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 5012, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнано протиправним і скасовано розпорядження голови Мар`їнської районної державної адміністрації, керівника Мар`їнської районної військово-цивільної адміністрації Донецької області № 569 від 08.12.2017р. "Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки власнику земельної частки (паю) на землях колективної власності колишнього КСП Пречистівське громадянину ОСОБА_1 .

Визнано недійсним договір оренди землі за кадастровим номером 1423385800:05:000:0212, площею 5,8446 гектар ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на території Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, укладений 02.01.2018р. (дата державної реєстрації права оренди - 27.03.2018р.) між ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та фермерським господарством Дон (ЄДРПОУ 30349082), місцезнаходження: 85640, Україна, Донецька область, Мар`їнський район, с.Новоукраїнка, вул.Степна, буд. 10Б.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 917,10грн.

Стягнуто з Фермерського господарства Дон на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 917,10грн.

Задовольняючи позов в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що мати позивача - ОСОБА_7 прийняла фактично у спадщину належну чоловікові спірну земельну частку (пай), проживаючи з ним разом за однією адресою в с. Пречистівка Мар`їнського району Донецької області, але за життя не встигла оформити свідоцтво про право на спадщину, що належала їй з часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 . Єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_7 , з урахуванням відсутності спадкових претензій у сестри позивача - ОСОБА_5 , є ОСОБА_2 , що довідалася про спадкове майно у січні 2017 року з листа ПП агрофірма Пречистівське , через що не зверталась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а в 2017 році нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно, що перейшло від ОСОБА_6 до її матері ОСОБА_7 . Суд констатував, що ОСОБА_2 пропустила строк прийняття спадщини з поважних причин. Враховуючи відсутність у позивача правовстановлюючого документу на спадкове майно (сертифікату на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_6 ), лише в судовому порядку можливо встановити факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті її матері - ОСОБА_7 і визнати за позивачем право власності на земельну частку (пай). Як наслідок, видані у відношенні відповідача ОСОБА_1 рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 06.02.2017р., що скасоване судом апеляційної інстанції, та розпорядження голови Мар`їнської районної державної адміністрації, керівника Мар`їнської районної військово-цивільної адміністрації Донецької області № 569 від 08.12.2017р., а також і укладений договір оренди спірного об`єкту нерухомості - є такими, що порушують права законного спадкоємця ОСОБА_7 - позивача ОСОБА_2 . У зв`язку з цим, суд вважав наявними підстави для скасування такого розпорядження і визнання недійсним названого договору оренди земельної ділянки.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 210-220), посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що; на підтвердження факту прийняття спадщини позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу в обґрунтування спільного проживання із спадкодавцем ОСОБА_7 на момент відкриття спадщини, і сам факт неприйняття позивачем спадщини після смерті її матері - ОСОБА_7 підтверджується в позовній заяві; судом не з`ясовано питання та не встановлено коло осіб, які фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_7 , не витребувана інформація про відкриття спадкової справи після її смерті, що призвело до помилкового висновку з визнання ОСОБА_2 єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_7 ; позивачем не надано жодного доказу на підтвердження поважності причин пропуску строку прийняття спадщини, а судом проігноровано відсутність цих доказів.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Процедура розгляду справи апеляційним судом

Справа розглядається за участю представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_15 , яка підтримали доводи скарги, позивача ОСОБА_2 і ї представника - Литвиненко Н.В. , які заперечували проти доводів скарги, та у відсутність повідомлених про дату, час і місце судового засідання відповідачів і представників співвідповідачів, третіх осіб (т. 2 а.с. 3, 5, 17, 23-28), неявка яких в силу ч. 2 ст. 372 ЦПК України не є перешкодою до розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 , в наступних шлюбах прізвище - ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 ) є донькою ОСОБА_7 (прізвища в минулих шлюбах - ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 ) (т. 1 а.с. 61-66).

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с. 5).

За своє життя ОСОБА_7 з 1990 року проживала разом із своїм чоловіком ОСОБА_6 , з яким перебувала у зареєстрованому 30.01.1990р. шлюбі, за адресою: АДРЕСА_1 , до дня смерті чоловіка - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 4, 6, 60, 67).

За своє життя ОСОБА_6 отримав у власність земельну частку (пай) по колишньому КСП Пречистівське за сертифікатом серії ДН № 0189724, зареєстрованим 14.10.1996р. за № 5012, на загальну площу 8,16 умовних кадастрових гектари. За повідомленням Міськрайонного управління у Мар`їнському районі та м. Вугледарі ГУ Держгеокадастру в Донецькій області станом на 01.01.2017р. розмір земельної частки (паю) по колишньому КСП Пречистівське складає 6,83 умовних кадастрових гектари - закріплена ділянка № НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 23, 7-8, ).

Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 06.02.2017р. у справі № 237/5365/16-ц за ОСОБА_1 визнано право на зазначену земельну частку (пай) в порядку спадкування після смерті його дядьки - ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постановою апеляційного суду Донецької області від 22.05.2018р. в даній частині рішення скасоване; на даний час по справі відкрито касаційне провадження, рішення по якому не прийняте (т. 1 а.с. 75-77, 176-177).

Спірна земельна ділянка загальною площею 5,8446га ріллі внесена до ДЗК за кадастровим № 1423385800:05:000:0212, державна реєстрація цієї ділянки здійснена 19.09.2017р. (т. 1 а.с. 23).

Розпорядженням голови Мар`їнської районної державної адміністрації, керівника Мар`їнської районної військово-цивільної адміністрації Донецької області № 569 від 08.12.2017р. "Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки власнику земельної частки (паю) на землях колективної власності колишнього КСП Пречистівське громадянину ОСОБА_1 виділено в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 5,8446га ріллі (пай № НОМЕР_2 ) під кадастровим номером 1423385800:05:000:0212 для ведення товарного сільсько-господарського виробництва на землях колишнього КСП Пречистівське на території Новоукраїнської сільської ради (т. 1 а.с. 72). Право власності набувача зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.12.2017р. (т. 1 а.с. 73-74, 130-131).

За інформацією ПП Агрофірма Пречистівське між ОСОБА_1 і ПП Агрофірма Пречистівське (Фермерське господарство Дон ) укладено договір оренди земельної частки (паю № НОМЕР_2 за схемою), зареєстрований 27.03.2018р. (т. 1 а.с. 68, 73зв.).

За інформацією Курахівської державної нотаріальної контори № 6/01-16 від 10.01.2018р. спадкова справа після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 не відкривалась (т. 1 а.с. 27).

Постановою державного нотаріуса Мар`їнської державної нотаріальної контори від 11.09.2017р. відмовлено ОСОБА_2 за її заявою від 11.09.2017р. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , за відсутності правовстановлюючого документу з належності цього майна на праві власності чоловікові померлої матері - ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 78).

2. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права (п. 4).

Вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч. 2 і ч. 5 ст. 263 ЦПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає.

Позовні вимоги ОСОБА_2 зводяться до основної вимоги - встановлення факту прийняття нею спадщини після смерті матері ОСОБА_7 .

Проте, згідно із роз`ясненнями в абз. 1 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Частиною ст. 315 ЦПК України унормовано перелік фактів, що мають юридичне значення, які встановлює суд. Цим переліком не передбачений розгляд справ в судовому порядку про встановлення факту прийняття спадщини, про що заявлено ОСОБА_2 . Також заявлений до встановлення факт не підпадає і під дію ч. 2 ст. 315 ЦК України, оскільки здійснення права на спадщину врегульовано іншим порядком, регламентованим положеннями Книги шостої ЦК України (глави 84, 86, 87, 89).

Серед питань, які вирішує суд під час ухвалення судового рішення, суд згідно із п. 4 ч. 1 ст. 264 ЦПК України з`ясовує, яка правова норма підлягає застосуванню.

Приймаючи рішення про встановлення факту прийняття спадщини, суд не обґрунтував свої висновки в даній частині вимогами діючого матеріального закону, і помилково ототожнив заявлений ОСОБА_2 факт із фактами, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права, та могли бути встановлені судом, на кшталт: про встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року ( в даному випадку спадщина відкрилася у липні 2010 року).

Отже, обраний в даних конкретних обставинах позивачем спосіб захисту у вигляді встановлення факту прийняття нею спадщини не відповідає вимогам закону.

Здійснення права на спадкування врегульовано положеннями глави 87 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За положеннями ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини в розумінні ч. 2 ст. 1220 ЦК України є дата смерті спадкодавця ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Місцем відкриття спадщини згідно із ч. 1 ст. 1221 ЦК України є останнє місце проживання спадкодавця - в даному випадку: АДРЕСА_1 .

Згідно із ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців з часу відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).

За положеннями ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом п.п. 3-5 ч. 4 ст. 265 ЦПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема: мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

В розвиток переліку обставин, що мають значення для справи, для розв`язання виниклих по даній справі спірних відносин, підлягали з`ясуванню, в тому числі, два питання: чи підлягає захисту заявлене позивачем суб`єктивне право і чи підлягає воно захисту у спосіб, обраний позивачем.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п. 11 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України № 7: при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

З`ясовано, що ОСОБА_7 за життя не отримала перелічених в ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) документів, що посвідчують право на земельну частку (пай): свідоцтва про право на спадщину, що залишилася після смерті її чоловіка ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримувала за життя на своє ім`я сертифікату про право на земельну частку (пай), не отримувала судового рішення про визнання за нею права на земельну частку (пай), не ініціювала питання перед органами місцевого самоврядування про виділення, як власнику такої частки (паю) у натурі (на місцевості) земельної ділянки та видачі їй державного акту на право власності на землю.

Як систематизовано законодавцем в главі 87 ЦК України щодо здійснення права на спадкування, діями, що свідчать про реалізацію права на спадщину (прийняття спадщини) є подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини впродовж визначеного законом строку (ст. 1269, 1270 ЦК України) або фактичне прийняття спадщини, що втілено в постійному проживанні спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

Для підтвердження прийняття спадщини, в одному з двох вищеперелічених випадків, має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В розумінні положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України ОСОБА_2 , що мала на момент відкриття спадщини іншу реєстрацію місця проживання ( АДРЕСА_2 ), аніж спадкодавець ОСОБА_7 (с. Пречистівка Мар`їнського району), не можна вважати такою, що фактично прийняла спадщину. Доказів того, що позивач прийняла спадщину шляхом фактичних дій (вступ в управління та володіння спадковим майном) ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду не було представлено.

Представлена суду першої інстанції довідка Новоукраїнської сільської ради від 16.06.2017р., з якої вбачається відомості щодо проживання ОСОБА_7 до дня смерті разом із чоловіком - ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 - не підтверджують факту спільного проживання/реєстрації позивача разом із спадкодавцем ОСОБА_7 за однією адресою.

Окреме від спадкодавця проживання не заперечувалося і в змісті позовної заяви самою ОСОБА_2 .

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013р. Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування : обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Проте, суд першої інстанції, не зваживши на діючі положення процесуального закону щодо предмету доказування, включаючи з`ясування обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги чи заперечення (ч. 1 ст. 81, ст. 228-229, ч. 5 ст. 263 ЦПК України), обмежився лише відомостями Курахівської державної нотаріальної контори про відсутність спадкової справи відносно власника спірної земельної ділянки ОСОБА_6 ( т. 1 а.с. 27).

Тож, як з`ясовано, судом першої інстанції всупереч вимогам процесуального закону не були витребувані надважливі для розв`язання даного спору відомості, в тому числі з відповідних державних реєстрів, про відкриття спадкових справ після смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за місцем відкриття спадщини (Мар`їнський район).

Суд не вдався до регламентованих статтею 294 ЦПК України дій з витребування з власної ініціативи необхідних доказів - відомостей про відкриття цих спадкових справ, в результаті чого не було вжито належних заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. Більш того, заявлене в даній частині клопотання позивача в п. 6.4 позовної заяви (т. 1 а.с. 56) не було вирішене і не було реалізоване судом.

А між тим, з отриманих в ході апеляційного перегляду справи відомостей зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) і Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається відсутність спадкових справ, заповітів щодо померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 і померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері позивача - ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 34-38).

За змістом абз. 3 п. 23 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду № 7: у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Крім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013р. Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування наголосив, що слід звернути увагу судів на наявність у справі обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

З системного зв`язку вказаних роз`яснень випливає, що зверненню до суду із позовом про встановлення права на земельну частку (пай), має передувати звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, поданою впродовж шестимісячного строку з дня відкриття спадщини.

Разом з тим, як встановлено, ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину (не із заявою про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_7 ) лише у вересні 2017 року, за перебігом понад 7 років після смерті спадкодавця, тобто з істотним порушенням строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України.

Як роз`яснено в абз. 1 п. 24 вищенаведеної постанови Пленуму Верховного Суду України № 7: особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

З`ясовано, що ОСОБА_2 не здобула у вищевизначеному порядку рішення суду про встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

І у даній справі позивачем, яка понад 7 років не зверталась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, не заявлялись такі вимоги про надання додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері з наведенням достовірних, переконливих доказів пропуску цього строку з поважних причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк (до числа яких не відноситься необізнаність особи про наявність спадкового майна), про що слушно відзначено в апеляційній скарзі відповідача.

Разом з тим, суд першої інстанції, маючи відомості про різні адреси реєстрації і проживання позивача і її матері ОСОБА_7 , в мотивувальній частині рішення констатував, що ОСОБА_2 пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин: по-перше, не ґрунтуючи дане твердження на жодних переконливих доказах; по-друге, всупереч принципу диспозитивності, унормованої ч. 1 ст. 13 ЦПК України, вийшов за межі заявлених вимог, бо ОСОБА_2 не заявлялись позовні вимоги про надання їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері в межах даної справи.

При цьому, поза увагою суду залишились роз`яснення в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7, де наголошено, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК ( 435-15), звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

До нотаріуса ОСОБА_2 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, що залишилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її матері ОСОБА_7 , звернулася за спливом понад 7 років, а саме 11.09.2017р., на що отримала відмову (т. 1 а.с. 78).

На ці обставини, суд не зважив, і, не витребувавши відомості щодо наявності/відсутності спадкових справ, заповітів, нівелюючи вимоги закону, а також переймаючи на себе компетенцію органів нотаріату з оформлення спадкових прав і видачі свідоцтв про право на спадщину, ухвалив незаконне і необґрунтоване правовими нормами судове рішення про встановлення факту прийняття позивачем спадщини після смерті матері і визнання за позивачем права на земельну частку (пай), яка належала ОСОБА_6 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як звернуто увагу судів в п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013р.: якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом.

Відтак, в силу ч. 1 ст. 1272 ЦК України позивач вважається такою, що не прийняла спадщину, і, як наслідок, її вимоги не підлягають задоволенню.

На вказані вимоги закону, які мали безпосереднє значення для розв`язання даного спору, суд першої інстанції не зважив, що призвело до його неправильного вирішення.

Враховуючи наведене, помилковим є висновок суду з визнання ОСОБА_2 єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_7 , відносно якої спадкова справа не заводилася.

Таким чином, за відсутності ознак здобуття ОСОБА_2 і реалізацію нею у встановленому законодавством порядку права на спадщину після смерті її матері ОСОБА_7 , немає підстав для твердження про порушення її суб`єктивних прав взагалі, і залученими до участі в розгляді справи відповідачами - зокрема.

І вказана в Законі України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) і в абзаці 17 п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року можливість за відсутності правовстановлюючого документу на земельну частку (пай) в судовому порядку звернутись до суду із позовом про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - не підміняє визначеного законом порядку прийняття спадщини шляхом своєчасного звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини (а за пропуском строку з поважних причин - за наявності відповідного судового рішення з цього приводу), чого позивач не дотрималась і, через що її не можна вважати такою, що прийняла спадщину після смерті своєї матері.

За не встановленням факту порушення прав позивача, відсутні підстави для задоволення вимог про визнання в судовому порядку права ОСОБА_2 на земельну частку (пай) розміром 8,16 в умовних кадастрових гектарах в порядку спадкування за законом після смерті її матері - ОСОБА_7 , а також задоволення супутніх, залежних від основної вимоги, вимог про визнання протиправним і скасування розпорядження голови Мар`їнської районної державної адміністрації - керівника Мар`їнської районної військово-цивільної адміністрації Донецької області № 569 від 08.12.2017р. "Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки власнику земельної частки (паю) на землях колективної власності колишнього КСП Пречистівське громадянину ОСОБА_1 , визнання недійсним договору оренди землі за кадастровим номером 1423385800:05:000:0212, площею 5,8446 гектар ріллі. Укладеного 02.01.2018р. між ОСОБА_1 і фермерським господарством Дон .

Враховуючи ухвалення оскаржуваного рішення внаслідок порушення норм матеріального закону і процесуального права (в тому числі щодо процедури доказування), таке рішення відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 в повному обсязі згідно із вищенаведеним мотивуванням.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 01 липня 2019 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Мар`їнської районної державної адміністрації Мар`їнської районної військово-цивільної адміністрації Донецької області, Фермерського господарства Дон , треті особи - Відділ у Мар`їнському районі Міськрайонного управління у Мар`їнському районі та м. Вугледарі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Відділ державної реєстрації Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права на земельну частку (пай), визнання дій протиправними та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 22 листопада 2019 року.

Судді: С.А.Попова

С.А.Зайцева

О.М.Пономарьова