Постанова

від 21.11.2019 по справі 640/2327/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2327/19 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кучми А.Ю.

суддів Бєлової Л.В., Лічевецького І.О.

за участю секретаря: Островської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Геоцентр-Сервіс до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Геоцентр-Сервіс звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 25.01.2019 №1015.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірний наказ є протиправний та підлягає скасуванню, оскільки відсутні правові підстави для призначення перевірки.

Згідно з відзивом на адміністративний позов, відповідачем щодо задоволення позовних вимог заперечено, оскільки при прийнятті оспорюваного наказу, контролюючий орган діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Геоцентр-Сервіс задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №1015 від 25.01.2019р.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, та постановити в цій частині, нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовано правомірністю прийнятого відповідачем рішення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві направлено до ТОВ Геоцентр-Сервіс запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) №25252/10/26-15-14-02-04 від 01.06.2018, що підтверджується поштовим конвертом з відміткою про відправлення канцелярії ГУ ДФС у м. Києві.

В наведеному запиті зазначалося, що ГУ ДФС у м. Києві виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ Геоцентр-Сервіс даних податкової звітності з податку на додану вартість, щодо визначення податкового кредиту по взаємовідносинах із ПП Романа-Мобіл (код ЄДРПОУ 36871662), що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень 2015 року у сумі 9904 грн., лютий 2015 року у сумі 38686 грн., ТОВ Трастор (код ЄДРПОУ 39625594) за квітень 2015 року в сумі 1980 грн., ТОВ Дакстер Трен (код ЄДРПОУ 40076727) за травень 2016 року у сумі 4429 грн., ТОВ Апекстрейд ЛТД (код ЄДРПОУ 40139962) за вересень 2016 року у сумі 12195 грн.

19.06.2018 ГУ ДФС у м. Києві було отримано відповідь ТОВ Геоцентр-Сервіс на запит про надання інформації та її документального підтвердження, що підтверджується штемпелем канцелярії ГУ ДФС у м. Києві на супровідному листі.

Наказом відповідача від 10.08.2018 року №12209 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Геоцентр-Сервіс призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин із ПП РОМАНА-МОБІЛ за січень-лютий 2015 року, ТОВ ТРАСТОР за квітень 2015 року, ТОВ ДАСКТЕР ТРЕН за травень 2016 року, ТОВ АПЕКСТРЕЙД ЛТД за вересень 2016 року.

Не вбачаючи у контролюючого органу наявності законодавчо визначених підстав для прийняття наказу на проведення перевірки, позивач звернувся до суду з позовом.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року у справі № 826/14679/18 позовні вимоги ТОВ Геоцентр-Сервіс задоволено, визнано протиправними дії ГУ ДФС у м. Києві з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Геоцентр-Сервіс та скасовано наказ № 12209 від 10.08.2018 ГУ ДФС у м. Києві.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018р. у справі №826/14679/18 набуло законної лиси у відповідності до ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2019 року про повернення апеляційної скарги.

На підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, у зв`язку з наданням пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит ГУ ДФС у м. Києві від 01.06.2018 №25252/10/26-15-14-02-04 Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві видано наказ від 25.01.2019 №1015 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Геоцентр-Сервіс .

Вважаючи вказаний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірний наказ є протиправним та прийнятий податковим органом із порушенням норм податкового законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до вимог підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як вбачається з матерів справи, спірний наказ від 25.01.2019 №1015 прийнято податковим органом на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України та доповідної записки від 21.01.2019 №416/26-15-14-02-04 Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві.

Згідно з підпунктом 20.1.3 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи та матеріали.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та їх документального підтвердження. У письмовому запиті обов`язково зазначаються:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатка контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Судом встановлено, що запит від 01.06.2018 №25252/10/26-15-14-02-04 сформовано на підставі проведеного відповідачем аналізу інформаційних баз, яким встановлено відсутність у контрагентів позивача будь-яких основних фондів та виробничих потужностей, фізичну неможливість здійснення господарської операції з позивачем, також зазначається, що керівниками підприємств-контрагентів ПП Романа-Мобіл та ТОВ Трастор надано пояснення про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств.

Вказане, на думку податкового органу, свідчить про недотримання ТОВ Геоцентр-Сервіс норм пп. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пунктів 2.1 та 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року №168/704.

За змістом норм ПК України, зокрема статті 198, право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема щодо податкового кредиту - податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1 статті 44 ПК України).

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Верховний Суд у постанові від 27.03.2018 у справі №816/809/17 зазначив, що наявна в інформаційно-аналітичних базах податкова інформація відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у запиті від 01.06.2018 № 22252/10/26-15-14-02-04 не зазначено чіткого та вичерпного переліку документів, які повинен був надати позивач.

Крім того, за змістом вказаного запиту, відповідач дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами з огляду на відсутність у останніх ресурсів для здійснення господарської діяльності.

Супровідним листом від 18.06.2018 №18/06/1 ТОВ Геоцентр-Сервіс у відповідь на запит від 01.06.2018 № 22252/10/26-15-14-02-04 надано копії документів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами. Документи отриманні відповідачем 19.06.2018, тобто із дотриманням 15 денного строку, що підтверджується відбитком штампу.

Водночас, податковим органом не обґрунтовано в якій частині вимоги запиту від 01.06.2018 № 22252/10/26-15-14-02-04 не виконані позивачем.

Згідно постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №813/2162/17 наказ контролюючого органу про проведення перевірки має утримувати в собі в якості підстави її проведення посилання на неотримання пояснень від платника податку та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу щодо виявлених обставин, визначених таким запитом. Посилання у спірному наказі на доповідну записку заступника начальника управління Офісу, яка за своєю суттю є документом внутрішнього використання та здебільшого має за мету спонукання керівника до прийняття конкретного рішення, свідчить про необґрунтованість та безпідставність наказу податкового органу.

З огляду на викладене, позивачем виконано вимоги запиту від 01.06.2018 № 22252/10/26-15-14-02-04 та надано всі можливі документи.

Крім цього, контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі спірного наказу від 25.01.2019 №1015 Головним управління Державної фіскальної служби у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Геоцентр-Сервіс з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ПП Романа-Мобіл за 2015 рік, ТОВ Трастор за 2015 рік, ТОВ Дакстер Трен за 2016 рік, ТОВ Апекстрейд ЛТД за 2016 рік показників фінансової звітності з їх відображенням в декларації з податку на прибуток, результати якої оформлені актом перевірки від 05.02.2019 №72/26-15-14-02-04/38293247.

При цьому, відповідно до наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 10.08.2018 №12209 контролюючим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Геоцентр-Сервіс з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП Романа-Мобіл за січень, лютий 2015 року, ТОВ Трастор за квітень 2015 року, ТОВ Дакстер Трен за травень 2016 року, ТОВ Апекстрейд ЛТД за вересень 2016 року, результати якої оформлені актом перевірки від 28.08.2018 №589/26-15-14-02-04/38293247, зі змісту якого вбачається і предмет дослідження правомірності визначення позивачем податку на прибуток.

За таких обстави, предмет перевірки, визначений наказом від 25.01.2019 №1015, вже був охоплений перевіркою, здійсненою на підставі наказу від 10.08.2018 №12209, що суперечить вимогам абзацу другого пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, як наслідок, оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2019 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підставі, зазначених у п.2 ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 25.11.2019.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

Судді: Л.В. Бєлова

І.О. Лічевецький