Ухвала

від 23.01.2020 по справі 640/2327/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2020 року

Київ

справа №640/2327/19

адміністративне провадження №К/9901/36526/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Геоцентр-Сервіс до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019.

Частиною четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до касаційної скарги додається, зокрема документ про сплату судового збору.

Касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України: до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Документ про сплату судового збору скаржник до касаційної скарги не додав, заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору до вирішення справи по суті.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 відкрито провадження у цій справі.

За змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги немайнового характеру (про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 25.01.2019 №1015).

Частиною першою статті 4 Закону України №3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн.

Абзацами першим частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI (в редакції, чинній на час

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, або фізичною особою- підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 3842,00 грн (1 921,00 х 200%).

Між тим, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги до вирішення справи по суті, з огляду на відсутність фінансування органів ДФС з Державного бюджету України.

Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України з метою, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і гарантування принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку шляхом зменшення розміру належних до сплати судових витрат, звільнення від їх сплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір , суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України Про судовий збір ).

Норми цієї статті є спеціальними, які встановлюють виключні підстави для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Перелік таких підстав є вичерпним.

З огляду на викладене, клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору до вирішення справи по суті не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з положенням частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у разі якщо позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини шостої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

...........................

Є.А. Усенко,

Суддя Верховного Суду